Справа № 752/11504/25
Провадження по справі № 1-кс/752/4244/25
"19" травня 2025 р. слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва клопотання прокурора Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025100010001630 від 10.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
встановив:
14 травня 2025 року до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва звернувся прокурор Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025100010001630 від 10.05.2025, яке вилучено 10.05.2025 під час затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України.
Вилучені речі та майно визнано речовими доказами, оскільки вони містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Прокурор просить накласти арешт на майно, що зазначено у клопотанні з метою його збереження як речового доказу.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 вимоги клопотання підтримав, надав відповідні пояснення та просив клопотання задовольнити.
Власник майна на виклик слідчого судді не з'явився. Заяв, заперечень та пояснень з приводу поданого клопотання не надав.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів.
Розглянувши клопотання прокурора, дослідивши додані до нього додатки у виді копії матеріалів досудового розслідування, надавши оцінку відомостям, що у них містяться, слідчий суддя дійшов до наступного.
Розгляд даного клопотання належить до повноважень слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва відповідно до положень п. 1 ч.2 ст. 132 КПК України.
Вирішуючи питання про дотримання прокурором строку, передбаченого ч.5 ст. 171 КПК України, на звернення до суду з даним клопотанням, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно ч.1 ст. 113 КПК України процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
Частинами 1, 3, 7 ст. 115 КПК України передбачено, що строки, встановлені цим Кодексом обчислюються годинами, днями і місяцями. При обчисленні строку днями строк закінчується о 24 годині останнього дня строку. При обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні, а при обчисленні строку годинами - і неробочий час. Якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день
Згідно положень ч.1 ст. 116 КПК України процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти.
Відповідно до ч.5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Вилучення майна, про яке зазначено у клопотанні про арешт майна, було вилучено під час затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України, який відбувся 10.05.2025, що припадає на вихідний день - суботу.
Отже наступним робочим днем коли прокурор зобов'язаний був звернутися до слідчого судді із зазначеним клопотанням - є 12.05.2025 (понеділок).
З вхідного штампу встановлено, що клопотання про надання арешт майна у кримінальному провадженні № 12025100010001630 від 10.05.2025 надійшло до Голосіївського районного суду м. Києва - 12.05.2025.
Між тим, ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 13.05.2025 клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025100010001630 від 10.05.2025 повернуто для усунення недоліків протягом 72 годин з моменту отримання ухвали слідчого судді.
Згідно розписки вищезазначена ухвала слідчого судді отримана слідчим 13.05.2025.
14 травня 2025 року до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025100010001630 від 10.05.2025 з виправленими недоліками.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про арешт майна подано з дотриманням строку, передбаченого ч.3 ст. 171 КПК України.
Вирішуючи питання, що визначені у ст. 173 КПК України, слідчий суддя дійшов до наступного.
Зі змісту клопотання встановлено, що 10.05.2025 приблизно о 15 год 35 хв працівниками поліції Рубін 151 за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 1 був зупинений транспортний засіб PLAGG10 VESPA номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В ході проведення поверхневої перевірки, відповідно до ч. 1 ст. 34 ЗУ «Про Національну поліцію», працівниками поліції було встановлено, що ОСОБА_4 зберігає при собі порошкоподібну речовину, зовні схожу на наркотичний засіб. У зв'язку з чим на місце події була викликана слідчо - оперативна група.
У подальшому, о 16 год 17 хв цього ж дня ОСОБА_4 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України, чим протиправну діяльність останнього припинено, а порошкоподібну речовину, зовні схожу на наркотичний засіб.
Під час затримання та проведення особистого обшуку ОСОБА_4 було виявлено та вилучено 2 (два) полімерних пакети чорного кольору з пластиковою трубкою, 6 (шість) прозорих полімерних пакети в середині з порошкоподібною речовиною світлого кольору та мобільний телефон iPhone 13 та поруч з ОСОБА_4 на асфальтному покритті виявлено та вилучено прозорий поліетиленовий пакет з кристалічною речовиною та прозорий поліетиленовий пакет в середині з речовиною рослинного походження.
Постановою старшого слідчого СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 вищезазначені речі та майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № № 12025100010001630 від 10.05.2025
Орган досудового розслідування вказує на те, що арешт зазначеного у клопотанні майна обумовлений необхідністю збереження речових доказів, які мають суттєве значення для досудового розслідування.
Згідно з п.7 ч.2 ст.131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися)для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом
Слідчий суддя, вивчивши матеріали, що додані до клопотання, дійшов висновку, що на даній стадії досудового розслідування прокурором доведено, що майно, на арешті якого він наполягає, відповідає критеріям речового доказу, визначеним ст. 98 КПК України, оскільки вилучені трубки можуть містити сліди злочину, мобільний телефон може містити інформацію про обставини вчинення злочину, а вилучена порошкоподібна речовина та речовина рослинного походження можуть бути об'єктом кримінального правопорушення.
Під час розгляду клопотання про арешт майна на стадії досудового розслідування у кримінальному провадженні слідчий суддя уповноважений лише оцінити можливість використання майна, на яке слідчий, прокурор бажає накласти арешт, як доказу у кримінальному провадженні. Оцінка доказів із точки зору їх допустимості є заключним етапом доказування та здійснюється судом за наслідком розгляду справи по суті. Під час здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування, вказане питання не входить до повноважень слідчого судді.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що вимоги клопотання є обґрунтованими. Арешт на вказане майно підлягає накладанню з метою його збереження як речового доказу, що відповідає п.1) ч.2 ст. 170 КПК України.
Враховуючи наведене, потреби кримінального провадження виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи власника майна, як арешт майна.
При цьому, відомостей щодо негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею на момент розгляду клопотання не встановлено.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
На підстав викладеного, керуючись ст. 40, 131, 132, 168, 170-173, 175 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
клопотання прокурора задовольнити.
Накласти арешт на майно у кримінальному провадженні № 12025100010001630 від 10.05.2025, яке 10.05.2025 вилучено під час затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку ст. 208 КПК України, а саме на 2 (два) полімерних пакети чорного кольору з пластиковою трубкою, 6 (шість) прозорих полімерних пакети в середині з порошкоподібною речовиною світлого кольору, мобільний телефон iPhone 13, прозорий поліетиленовий пакет з кристалічною речовиною та прозорий поліетиленовий пакет в середині з речовиною рослинного походження.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Організацію виконання ухвали покласти на прокурора Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали оголошено 23.05.2025 о 12 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1