Справа № 710/501/25
Провадження № 1-кп/710/106/25
27.05.2025 м. Шпола
Шполянський районний суд Черкаської області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
начальника Шполянського відділу Звенигородської окружної прокуратури ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шпола кримінальне провадження, відомості про яке внесені 15.03.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025255310000110 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ма'рянівка Шполянського району Черкаської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, непрацюючого, одруженого, який має на утриманні трьох малолітніх дітей, раніше несудимого,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Ма'рянівка Шполянського району Черкаської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей немає, раніше несудимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
14 березня 2025 року, приблизно о 20 годині 40 хвилин на узбіччі дороги, поблизу домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , у ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виникли неприязні відносини до ОСОБА_6 , у зв'язку з порушенням останнім Правил дорожнього руху.
У цей же час та у вказаному місці, на ґрунті неприязних відносин, маючи прямий умисел на заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний, протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, поваливши потерпілого на землю, ОСОБА_4 правою ногою наніс ОСОБА_6 щонайменше один удар в область поперекової ділянки спини, а ОСОБА_5 правою ногою наніс ОСОБА_6 щонайменше один удар в ліву частину обличчя.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заподіяли потерпілому ОСОБА_6 тілесні ушкодження у виді рани нижньої повіки лівого ока, садна ділянки носу, синців поперекової ділянки спини, та синця повік лівого ока, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи №05-6-01/127 від 25.03.2025 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 1 ст.125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 1 ст.125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 надав пояснення аналогічні змісту обвинувального акту, свою вину у вчиненому кримінальному проступку визнав повністю, шкодує про скоєне, вважає, що можливо було вирішити конфлікт іншим шляхом, але скоїв правопорушення на емоціях у зв'язку із порушенням ОСОБА_6 Правил дорожнього руху, а саме перевищення швидкості. Щиро каявся. Цивільний позов не визнав.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 надав пояснення аналогічні змісту обвинувального акту, свою вину у вчиненому кримінальному проступку визнав повністю, шкодує про скоєне, скоїв правопорушення на емоціях у зв'язку із порушенням ОСОБА_6 Правил дорожнього руху, а саме перевищення швидкості в населеному пункті. Щиро каявся. Цивільний позов не визнав, зазначив, що потерпілим не надані докази щодо лікування.
Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про розгляд справи у порядку ч.3 ст.349 КПК України.
Обвинувачені та потерпілий у судовому засіданні також зазначили, що справу можливо розглядати в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України.
Ураховуючи, що обвинувачені у судовому засіданні не оспорювали факт вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України при вищезазначених обставинах, повністю визнають свою вину, з'ясувавши, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд, керуючись ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Суд, допитавши обвинувачених та дослідивши обвинувальний акт, приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, доведена.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , згідно ст.66 КК України, суд вважає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлені.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , у відповідності зі ст. 65 КК України, суд ураховує: ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке класифікується, відповідно до ст.12 КК України, як проступок, обставини, що пом'якшують покарання, те, що обвинувачений на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, має на утриманні трьох малолітніх дітей, раніше несудимий, позитивну характеристику за місцем проживання, думку прокурора, з яким погодився потерпілий про призначення покарання у виді штрафу у розмірі 50 НМДГ.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , у відповідності зі ст. 65 КК України, суд ураховує: ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке класифікується, відповідно до ст.12 КК України, як проступок, обставини, що пом'якшують покарання, те, що обвинувачений на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, раніше несудимий, позитивну характеристику за місцем проживання, думку прокурора, з якою погодився потерпілий, про призначення покарання у виді штрафу у розмірі 50 НМДГ.
Ураховуючи усі зазначені обставини у їх сукупності, а також мету покарання відповідно до норм ст. 50 КК України, суд вважає, що доцільно обрати обвинуваченим покарання у виді штрафу у межах санкції ч.1 ст. 125 КК України, яке буде достатнім та справедливим.
Щодо цивільного позову.
Потерпілим ОСОБА_6 у кримінальному провадженні заявлено цивільний позов, у якому міститься прохання стягнути з обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по 40 000,00 гривень з кожного в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Звертаючись до суду з позовом, потерпілий обґрунтовував свої вимоги тим, що внаслідок неправомірних дій відповідачів йому була заподіяна моральна шкода, яка виражалась у фізичних, моральних стражданнях і переживаннях. В результаті нанесених йому тілесних ушкоджень, з метою усунення рани нижньої повіки лівого ока, він змушений був застосовувати лікарські засоби, що мають відновлюючу дію та створені спеціально проти рубців. Крім того, він був змушений здійснювати фізіологічні процедури для покращення функціонування поперекової ділянки спини. Нормальний життєвий ритм його родини був порушений. Він постійно відчував психологічне навантаження.
Заподіяну йому моральну шкоду він оцінює у 80 000,00 гривень.
Частиною другою ст. 127 КПК України передбачено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Статтею 23 ЦК України установлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї та близьких родичів.
Згідно роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31 березня 1995 року, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Суд уважає встановленим, що потерпілому ОСОБА_6 була завдана моральна шкода, оскільки в результаті неправомірних дій ОСОБА_4 та ОСОБА_5 він отримав тілесні ушкодження, внаслідок яких зазнав фізичного болю.
Визначаючи розмір відшкодування , суд виходить з наступного.
Відповідно до положень ч.ч. 3,4 ст. 23 ЦК України якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
У відповідності до роз'яснень, що містяться у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних), котрі поніс позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалість, можливості відновлення) і з врахуванням інших обставин. При цьому суд повинен виходити з принципу розумності, справедливості та виваженості.
За приписами ч.3 ст.12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Позивачем не надані докази тривалості лікування тілесних ушкоджень, немайнових втрат та тривалості їх відновлення.
Разом із тим, ураховуючи що внаслідок завдання тілесних ушкоджень, потерпілий зазнав фізичного болю, при цьому приймаючи до уваги обставини заподіяння моральної шкоди, а саме виникнення конфлікту у зв'язку із порушенням потерпілим Правил дорожнього руху, що не заперечував останній при розгляді справи, однак що не виправдовує обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, керуючись принципом розумності, справедливості та виваженості суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги, стягнувши з обвинувачених на користь потерпілого по 2000 грн з кожного моральної шкоди, відмовивши в іншій частині позову за безпідставністю позовних вимог.
Витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Речові докази відсутні.
Керуючись ст.ст. 369, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 гривень.
Визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 гривень.
Цивільний позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 26.06.2004 Шполянським РВ УМВС України в Черкаській області, на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , моральну шкоду у розмірі 2000,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_3 , виданий 22.01.2016 Шполянським РС УДМС в Черкаській області, на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , моральну шкоду у розмірі 2000,00 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Шполянський районний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Оскарження в апеляційному порядку вироку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України не допускається.
Суддя ОСОБА_1