Справа №705/1406/23
1-в/705/249/25 УХВАЛА
26 травня 2025 року м.Умань
Уманський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
представника органу пробації ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання провідного інспектора Уманського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Черкаській області ОСОБА_3 щодо засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Умань Черкаської області, громадянина України, такого, що проживає по АДРЕСА_1 , солдата, війсковослужбовця військової частини НОМЕР_1 , про звільнення від відбування покарання у виді громадських робіт у зв'язку із закінченням строків давності виконання покарання,
До Уманського міськрайонного суду Черкаської області з Уманського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Черкаській області надійшло подання щодо засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про звільнення від відбування покарання у виді громадських робіт у зв'язку із закінченням строків давності виконання покарання.
У поданні зазначено, що 11.05.2023 вирок відносно ОСОБА_5 вступив в законну силу та прийнятий до виконання уповноваженим органом пробації 16.05.2023. 22.05.2023 засудженому роз'яснено порядок та умови відбування покарання, а також він був під підпис попереджений, що у разі ухилення від відбування покарання може бути притягнутий до кримінальної відповідальності, про що відібрано відповідну підписку та пояснення, в якому ОСОБА_5 повідомив, що 12.05.2023 був мобілізований ІНФОРМАЦІЯ_2 до Збройних Сил України та на даний час проходить службу у військовій частині НОМЕР_2 . Згідно довідки командира військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_5 дійсно з 12.05.2023 проходить військову службу в даній військовій частині. 04.03.2025 до Уманського РВ надійшло повідомлення про переведення ОСОБА_5 до військової частини НОМЕР_1 . 27.03.2025 згідно довідки військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 дійсно проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 по теперішній час. ОСОБА_5 засуджений до покарання у виді громадських робіт. Станом на 13.05.2025 строк давності становить більше 2 років. По матеріалам особової справи засуджений не притягувався до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 389 КК України. Відповідно до вимоги УІАП ГУНП та ДІАП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 нового кримінального правопорушення не вчинив. Отже, в матеріалах особової справи відсутні дані про ухилення засудженого ОСОБА_5 від відбування покарання, призначеного вироком, а також про вчинення засудженим нового кримінального правопорушення. Оскільки ОСОБА_5 не ухиляється від відбування призначеного йому покарання та на даний час перебуває на військовій службі в зоні бойових дій, відтак, відсутні підстави для зупинення чи переривання перебігу строку давності виконання обвинувального вироку і застосування частини третьої або частини четвертої статті 80 КК України.
Враховуючи наведене, та на підставі ст. 80 КК України, ст. 539 КПК України, просить вирішити питання про звільнення ОСОБА_5 від покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
Враховуючи те, що ОСОБА_5 на даний час перебуває на службі в Збройних Силах України, судом поставлено на обговорення питання про можливість проведення судового засідання без участі ОСОБА_5 .
У судовому засіданні провідний інспектор Уманського РВ з питань пробації ОСОБА_3 подання підтримала, просила суд його задовольнити та вважала за можливе провести судове засідання без участі ОСОБА_5 .
Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні просив подання задовольнити та звільнити ОСОБА_5 від покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку. Також вважав за можливе провести судове засідання без участі ОСОБА_5 , оскільки його безпосередня участь у судовому засідання є неможливою та на його думку винесення судом рішення у вказаній справі не погіршить його становище.
Суд, вислухавши представника органу пробації та прокурора, враховуючи, що ОСОБА_5 перебуває на службі в Збройних Силах України, його безпосередня участь у судовому засідання є неможливою та винесення судом рішення у вказаній справі не погіршить його становище, дійшов висновку про можливість розглянути подання органу пробації за відсутності ОСОБА_5 .
Дослідивши матеріали подання, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що вироком Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21 березня 2023 року, ухваленим при розгляді кримінального провадження у спрощеному порядку, ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, та призначено покарання у виді 100 годин громадських робіт. Вказаний вирок суду вступив у законну силу 11.05.2023.
Згідно із ч. 1 ст. 80 КК України особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки: 1) два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.
Відповідно до ч. 3 ст. 80 КК України перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення засудженого від відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені п.п. 1-3 ч. 1 цієї статті, подвоюються.
Норми ч. 4 ст. 80 КК України вказують, що перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у ч. 1 та ч. 3 цієї статті, засуджений вчинить новий середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.
Отже, ст. 80 КК України застосовується у разі, якщо у встановлений законом строк вирок суду не був виконаний за умови, що засуджений не ухилявся від його відбування покарання, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності, та до закінчення строку виконання вироку не вчинив нового злочину, що є підставою для переривання строку давності.
Стаття 80 КК України передбачає нормативне регулювання інституту звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та встановлює імперативні строки, сплив яких є безумовною підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання.
Положення ст. 80 КК України свідчать, що держава втрачає право на виконання призначеного засудженому покарання лише у тих випадках, коли засуджений своєю поведінкою не перешкоджав процедурі його виконання.
За таких обставин застосування ст. 80 КК України передбачає дослідження та встановлення судом терміну, протягом якого обвинувальний вирок не виконувався, збігу строку давності його виконання та факту ухилення засудженим від його відбування, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України у справі № 5-324кс15 ухилення від відбування покарання, як підстава для зупинення строків давності виконання обвинувального вироку, є особливим юридичним фактом, який може бути підтверджений лише обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання.
Окрім того, як зазначає ВС України в постанові № 5-324кс15 від 24.12.2015, засуджена до певного виду покарання особа не може перебувати в потенційному очікуванні виконання покарання невизначений проміжок часу, у зв'язку з чим законодавчо встановлюються імперативні строки, сплив яких припиняє наявні між державою і засудженою особою кримінальні правовідносини, а отже, унеможливлює виконання покарання.
Редакція ч. 3 ст. 80 КК України певним чином співвідноситься зі статтями 389 та 390 цього Кодексу, оскільки ухилення від відбування покарання, про яке йдеться у ч. 3 ст. 80 Загальної частини КК України, у своєму конкретному прояві відповідає складу одного із злочинів, передбачених зазначеними статтями Особливої частини КК України. Отже, роблячи висновок про ухилення особи від відбування покарання при застосуванні ч. 3 ст. 80 КК України, суд тим самим фактично визнає її винною у вчиненні нового злочину. Таке правозастосування суперечить ч. 1 ст. 62 Конституції України, згідно з якою особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду.
Таким чином, вирішувати питання про зупинення строків давності виконання обвинувального вироку суду можливо лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання.
Згідно з довідкою командира військової частини НОМЕР_2 за вих. № 1/116/1506 від 08.10.2024 ОСОБА_5 дійсно з 12.05.2023 проходить військову службу в даній військовій частині.
Відповідно до повідомлення командира військової частини НОМЕР_2 за вих. № 1/116/272 від 19.02.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 08.02.2025 № 39 був переведений до військової частини НОМЕР_1 .
Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_1 за вих. № 222/1/3/1451 від 17.03.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 по теперішній час.
Оскільки в матеріалах справи відсутні дані про ухилення засудженого ОСОБА_5 від відбування покарання та про вчинення ним нового кримінального правопорушення до закінчення строку давності, немає підстав вважати, що перебіг строку давності зупинявся чи переривався.
Відповідно до ст. 152 КВК України закінчення строків давності виконання обвинувального вироку є підставою для звільнення від відбування покарання.
Підстава для звільнення від відбування покарання відповідно до положень ст. 80 КК України складається з трьох обов'язкових елементів:
1) закінчення (сплив) строків давності виконання обвинувального вироку;
2) не ухилення особи від відбування призначеного їй покарання;
3) не вчинення нею нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливого тяжкого.
Враховуючи вищевикладене та той факт, що на даний час закінчились строки давності виконання обвинувального вироку Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21.03.2023, факт ухилення від відбування покарання не встановлений вироком суду, суд вважає, що подання належить задовольнити, оскільки наявні підстави для звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 КК України.
Керуючись ст. 80 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд
Подання задовольнити.
Звільнити засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного вироком Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21 березня 2023 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, у вигляді 100 годин громадських робіт, - у зв'язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом семи днів з дня проголошення ухвали.
Суддя ОСОБА_1