Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 707/723/25
Номер провадження2/711/1414/25
27 травня 2025 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого судді Петренка О.В.,
за участю секретаря судових засідань Овезової Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
28 лютого 2025 року ТОВ «Свеа Фінанс», в інтересах якого діє представник за довіреністю Сторожишина Олександра Олегівна, через підсистему «Електронний суд», звернулося до Черкаського районного суду Черкаської області із вказаною позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором у сумі 24439,72 грн та судові витрати.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 26.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №486428207 (далі - Кредитний договір) шляхом обміну електронними повідомленнями, що був підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
26.01.2022 о 11:44:52, після попередньої реєстрації позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ІТС) ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», що знаходиться в мережі Інтернет за адресою https://moneyveo.ua/ і направлення позичальником засобами ІТС первісному кредитору заявки на отримання кредиту, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» у відповідь сформувало і надало для ознайомлення позичальнику договір кредитної лінії №486428207. Також ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» направило ОСОБА_1 на номер мобільного телефону НОМЕР_1 одноразовий ідентифікатор B9YZV687, який позичальником було введено у відповідному розділі ІТС 26.01.2022 о 11:46:27.
Таким чином, позивач констатує, що між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був укладений договір кредитної лінії №486428207 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п.1.1 Кредитного договору на умовах, встановлених цим договором, кредитодавець надає позичальнику кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту від 2 000,00 до 50 000,00 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачувати проценти кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту. Строк дії Кредитного договору, відповідно до п.1.7, становить 5 років.
Також позивач у позові зазначає, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов'язання за Кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти.
Згідно із розрахунком заборгованості позичальником, за строк дії Кредитного договору, використано кредитний ліміт (отримано кошти) у розмірі 6593,69 грн.
Надалі, як стверджує позивач, відповідач виконував взяті на себе зобов'язання з істотним порушенням умов Кредитного договору, не здійснивши повернення суми наданого йому кредиту і процентів, нарахованих за строк користування кредитом, в повному обсязі або не сплативши взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.
28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до умов якого, клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, право вимоги щодо заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №486428207 від 26.01.2022 перейшло до ТОВ «Таліон Плюс».
02.05.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» було укладено договір факторингу №02/0524-01/01.02-11/24, відповідно до умов якого, клієнт зобов'язується відступити (передати) фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги до цього договору, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимоги фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором.
Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до договору факторингу № 02/0524- 01/01.02-11/24 від 02.05.2024, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором (станом на дату відступлення права вимоги) складала: 24439,72 грн.
Як зазначає позивача у мотивувальній частині позовної заяви, позичальник на користь нового кредитора жодних платежів, станом на дату подання позовної заяви, не здійснював, тому, станом на дату складання позовної заяви, заборгованість за Кредитним договором №486428207 від 26.01.2022 становить: заборгованість по тілу кредиту - 4992,75 грн, заборгованість по відсотках - 19446,97 грн, та пеня - 0,00 грн, а загальна заборгованість складає 24439,72 грн.
Саме означену суму заборгованості за Кредитним договором позивач просить суд стягнути із відповідача, а також вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 03 березня 2025 року позовну заяву ТОВ «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості направлено за підсудністю до Придніпровського районного суду м.Черкаси.
Статтею 32 ЦПК України визначено, що спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 березня 2025 року означеній позовній заяві присвоєно номер провадження 2/711/1414/25 та визначено головуючим суддею (суддею-доповідачем) Петренка О.В.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 березня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ТОВ «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором; визнано справу малозначною, а її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено розгляд справи по суті о 11 год 00 хв 28 квітня 2025 року в приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси.
Судове засідання, що було призначене о 11 год 00 хв 28 квітня 2025 року, не відбулося в зв'язку із повітряною тривогою (підвищеною небезпекою); розгляд справи відкладений до 14 год 10 хв 27 травня 2025 року.
Представник позивача Сторожишина О.О. в судове засідання не з'явилася, причин не прибуття у судове засідання суду не повідомила, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, зокрема, шляхом направлення судової повістки про виклик до суду до електронних кабінетів як безпосередньо позивача, так і ОСОБА_2 як його представника, що були отримані цими учасниками справи 28.04.2025 о 21 год 49 хв 35 сек (а.с.98 зворот, 99 зворот). Водночас представник позивача Сторожишина О.О., у п.3 прохальної частини позовної заяви, зазначила про розгляд справи за відсутності представника позивача, проти винесення заочного рішення не заперечувала (а.с.10).
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання 27 травня 2025 року о 14 год 10 хв не з'явився, про причини неявки не повідомив, хоча про місце, день і час розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв чи клопотань про проведення судового засідання без його участі до суду не подав, відзиву до суду не направив (відповідно до вимог ч.8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами).
У зв'язку із цим 27 травня 2025 року суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи за позовом ТОВ «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. У цьому судовому рішенні суд детально виклав підстави для проведення заочного розгляду справи, а тому повторно їх зазначати у судовому рішенні по суті спору суд не вбачає підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки справа слухалась у відсутність всіх учасників справи, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши позицію представника позивача, висловлену письмово, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 26.01.2022 ОСОБА_1 після попередньої реєстрації в Інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ІТС) ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», що знаходиться в мережі Інтернет за адресою https//moneyveo/ua/, направив ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» заявку на отримання кредиту, згідно якої було визначено суму кредиту - 5000 грн, строк кредиту - 1826 днів, номер банківської картки, на який підлягала перерахуванню сума кредиту - НОМЕР_2 (а.с.32).
У відповідь на означене вище звернення ОСОБА_1 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» сформувало і надало для ознайомлення договір кредитної лінії №486428207 від 26.01.2022 та направило ОСОБА_1 на номер мобільного телефону, зазначений ним у заявці на отримання грошових коштів в кредит, одноразовий ідентифікатор B9YZV687, який позичальник ввів у відповідному розділі ІТС 26.01.2022 о 11 год 46 хв 27 сек.
Таким чином, суд встановив, що шляхом обміну електронними повідомленнями між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №486428207 від 26.01.2022 (а.с.28 зворот - 31) (далі - Кредитний договір).
Відповідно до п.1.1 Кредитного договору, кредитодавець надає позичальнику кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту від 2000,00 до 50000,00 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачувати проценти кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Веокард» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Відповідно до п. 1.5 Кредитного договору, загальна сума кредиту за цим договором складається з сум кредиту (траншів) отриманих протягом всього строку дії Договору, передбаченого п.1.7.Договору.
Відповідно до п.1.7. Кредитного договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 років.
Згідно п.1.10, 1.10.1 та 1.10.2 Кредитного договору суд встановив, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно, починаючи з першого дня надання суми кредиту позичальнику та до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, в наступних розмірах: 1) або 730% річних від суми наданого кредиту, що становить 2% за кожен день користування кредитом (базова процентна ставка); 2) або 361,35% річних від суми наданого кредиту, що становить 0,99% за кожен день користування кредитом (дисконтна процентна ставка), у разі, якщо позичальником здійснено обов'язковий платіж за попередній місяць. На період від дати отримання першого траншу за договором до останнього дня місяця, в якому отриманий перший транш за договором, нарахування процентів здійснюється за дисконтною процентною ставкою в розмірі 178,85% річних від суми наданого кредиту, що становить 0,49% за кожен день користування кредитом.
Із розділу 6 Кредитного договору «Реквізити сторін» суд встановив, що відповідач як позичальник підписав Кредитний договір шляхом введення одноразового ідентифікатора B9YZV687 у відповідному розділі ІТС 26.01.2022 о 11 год 46 хв 27 сек.
Відповідно до розрахунку заборгованості за Кредитним договором, що підготовлений ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», ОСОБА_1 використав кредитний ліміт, за період з 03.02.2022 до 12.02.2022, в сумі 6593,69 грн, повернувши ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредит в сумі 1885 грн, що мало місце 10.02.2022, які означене товариство як кредитодавець розподілив наступним чином: 1600,94 грн - зараховані на погашення тіла кредиту, та 284,06 грн - зараховані на погашення відсотків за користування кредитом (а.с.38, 38 зворот).
Також суд, дослідивши розрахунок заборгованості за Кредитним договором, що підготовлений ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», встановив, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», у період часу з 03.02.2022 до 10.02.2022, здійснило нарахування відповідачу як позичальнику відсотки за користування кредитом у розмірі від 17,60 грн до 38,03 грн за 1 (один) день користування кредитом. Надалі, починаючи із 11.02.2022 і до 27.02.2022, розмір нарахованих щоденно відсотків склав 49,43 грн, а з 01.05.2022 і до 31.05.2022 - 14,48 грн/щодня; крім того, із 09.06.2022 до 25.06.2023 розмір відсотків, що нараховані ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», становив 49,43 грн за 1 (один) день користування кредитом (а.с.38 зворот - 42).
Суд, безпосередньо дослідивши договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 встановив, що 28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено означений правочин, відповідно до п. 2.1. якого на умовах, встановлених цим договором, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов'язується відступити ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за плату на умовах, визначених цим договором (а.с.44-47).
Надалі, 31.12.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, за умовами якої договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладений у новій редакції (а.с. 49 зворот -52).
31.12.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 27 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, за умовами якої строк дії основного договору визначений до 31.12.2022 (а.с.54 зворот).
31.12.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 31 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, за умовами якої строк дії основного договору визначений до 31.12.2023 (а.с. 55).
31.12.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 32 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, за умовами якої строк дії основного договору визначений до 31.12.2024 (а.с. 55 зворот).
Отже, відповідно до указаних додаткових угод, суд встановив, що строк дії договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» неодноразово продовжувався, а відповідно цей правочин був чинним станом, на день відступлення ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги за Кредитним договором.
Із витягу з Реєстру прав вимоги №237 від 27.06.2023 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 судом встановлено, що ТОВ «Таліон Плюс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 24 439,72 грн, з яких: 4992,75 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, та 19446,97 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с.57-58).
Також суд встановив, що 02 травня 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу №02/0524-01/01.02-11/24, відповідно до п. 2.1. якого на умовах, встановлених цим договором, ТОВ «Таліон Плюс» зобов'язується відступити ТОВ «Свеа Фінанс» права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а ТОВ «Свеа Фінанс» набуває права вимоги від ТОВ «Таліон Плюс» та сплачує клієнту за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки, встановлені цим договором (а.с.59-63).
Згідно безпосередньо дослідженого судом розрахунку заборгованості за Кредитним договором, що підготовлений ТОВ «Таліон Плюс», суд встановив, що означеним товариством як правонаступником кредитодавця ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» нараховано заборгованість за тілом кредиту в розмірі 4992,75 грн та 19446,97 грн - заборгованості за процентами. Крім того, суд встановив, що ТОВ «Таліон Плюс» не здійснювало нарахування відсотків за користування кредитом у період, коли право вимоги за Кредитним договором належало цій фінансовій установі (а.с. 43).
Із витягу з Реєстру прав вимоги №1 від 02.05.2024 до договору факторингу №02/0524-01/01.02-11/24 від 02.05.2024 судом встановлено, що ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 24 439,72 грн, з яких: 4992,75 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, та 19446,97 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с.68).
Також суд, дослідивши платіжну інструкцію №9599 від 02.05.2024, встановив, що ТОВ «Свеа Фінанс» перерахував ТОВ «Таліон Плюс» 1 265 008,51 грн в рахунок виконання умов договору факторингу №02/0524-01/01.02-11/24 від 02.05.2024 (а.с.66).
Суд, безпосередньо дослідивши усі матеріали цивільної справи №707/723/25, дійшов висновку, що заборгованість за Кредитним договором у заявленому розмірі підлягає до задоволення з огляду на таке.
Відповідно до положень ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно диспозиції ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03.09.2015 (далі - Закон №675), пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст. 11 Закону №675).
Статтею 12 Закону №675 визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону №675 передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону №675).
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст.1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Згідно з ст. 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Таким чином, суд встановив, що позивач як новий кредитор набув права вимоги до відповідача за Кредитним договором на підставі договору факторингу №02/0524-01/01.02-11/24 від 02.05.2024 у взаємозв'язку із іншими договорами факторингу і додатковими угодами до них, що були укладені між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс».
Частина 1,2 ст.1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частинами 1,2 ст.1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Статті 527, 530 ЦК України визначають, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Таким чином, із дослідженого безпосередньо в судовому засіданні договору кредитної лінії №486428207 від 26.01.2022, суд встановив, що його сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано такий кредит, строк та умови його надання, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору на таких умовах шляхом підписання означеного договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а саме: B9YZV687.
Згідно ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Проте всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, відповідачем не надано суду жодних доказів як неотримання ним у кредит від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» грошових коштів у сумі 6593,69 грн, так і доказів своєчасного та у повному обсязі виконання умов Договору у строки, передбачені цим правочином.
Водночас матеріалами справи підтверджується той факт, що сума кредиту в розмірі 6593,69 грн, яка була обумовлена між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 і відображена у п.1.1 Кредитного договору з урахуванням розрахунку заборгованості від 01.06.2024 (а.с.38), була отримана відповідачем.
Отже, зважаючи на те, що ОСОБА_1 не виконав у повному обсязі грошове зобов'язання щодо повернення суми кредиту за Кредитним договором як первинному кредитодавцю ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», так і його правонаступникам: ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Свеа Фінанс», тому суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення із відповідача 4992,75 грн (з урахуванням сплачених відповідачем 1600,94 грн, що мало місце 10.02.2022; 6593,69 грн - 1600,94 грн = 4992,75 грн) в рахунок погашення тіла кредиту підлягає задоволенню.
Щодо розміру заборгованості за відсотками в сумі 19 446,97 грн суд зазначає наступне.
Відповідно до п.1.7. Кредитного договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 років.
Згідно п.1.10, 1.10.1 та 1.10.2 Кредитного договору суд встановив, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно, починаючи з першого дня надання суми кредиту позичальнику та до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, в наступних розмірах: 1) або 730% річних від суми наданого кредиту, що становить 2% за кожен день користування кредитом (базова процентна ставка); 2) або 361,35% річних від суми наданого кредиту, що становить 0,99% за кожен день користування кредитом (дисконтна процентна ставка), у разі, якщо позичальником здійснено обов'язковий платіж за попередній місяць. На період від дати отримання першого траншу за договором до останнього дня місяця, в якому отриманий перший транш за договором, нарахування процентів здійснюється за дисконтною процентною ставкою в розмірі 178,85% річних від суми наданого кредиту, що становить 0,49% за коджен день користування кредитом.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Суд, перевіривши нарахування позивачем розміру боргу за нарахованими та несплаченими процентами за користування відповідачем кредитом, керуючись ст.627 ЦПК України, а також умовами договору кредитної лінії №486428207 від 26.01.2022, встановив, що їх розмір визначений правильно.
Як встановлено судом зі змісту означених правочинів, відповідач як позичальник, отримавши кредит в сумі 6593,69 грн, мав повернути означену суму кредиту первинному кредитодавцю ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» протягом 5 років (п.1.7 Кредитного договору).
Таким чином, здійснений ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» розрахунок заборгованості, зокрема, зі сплати відсотків за користування кредитом (а.с.38-42) виконаний у межах строку кредитування, що обумовлений між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», правонаступником якого у спірних правовідносинах є позивач, та відповідачем, а саме: з 03.02.2022 до 27.06.2023, і на підставі умов щодо процентної ставки за користування кредитом, що сторонами обумовлені у п. 1.10.1 - 1.10.2 Кредитного договору.
Згідно ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Проте всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, відповідач не надав суду жодних доказів як неотримання ним у кредит від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» грошових коштів за договором кредитної лінії №486428207 від 26.01.2022, так і доказів своєчасного та у повному обсязі виконання його умов, зокрема, сплати відсотків за користування кредитом в розмірі 19731,03 грн. Тому суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення із відповідача 19446,97 грн (з урахуванням сплачених відповідачем 284,06 грн, що мало місце 10.02.2022; 19731,03 грн - 284,06 грн = 19446,97 грн) в рахунок погашення заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитом підлягає задоволенню.
Що стосується прохання позивача, викладеного у п.3 прохальної частини позовної заяви про стягнення з відповідача на користь позивача понесених судових витрат, то суд зазначає про таке.
Із досліджених судом матеріалів цивільної справи вбачається, що судові витрати позивача складаються лише із витрат на оплату судового збору за подачу позовної заяви в розмірі 2422,40 грн (із застосуванням понижуючого коефіцієнта 0.8), що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №155 від 20.02.2025 (а.с.3). Інших доказів, понесених позивачем судових витрат, матеріали означеної позовної заяви не містять.
Частиною 1 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд визнав позовні вимоги позивача про стягнення із відповідача заборгованості за Кредитним договором обгрунтованими і задовольнив їх в повному обсязі, тому із відповідача на користь позивача, керуючись ч.1 ст.141 ЦПК України, підлягає стягненню судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Водночас суд, ухвалюючи рішення про стягнення із відповідача на користь позивача суми судового збору, також зважає на те, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази тому юридичному факту, що відповідач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору згідно положень ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст. 527, 530, 599, 610, 625-628, 634, 638, 1046, 1048-1050, 1054, 1056-1, 1077, 1082 ЦК України, ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 13, 76, 77, 80, 81, 89, 133, 141, ч.8 ст.178, ст.247, 264, 265, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за договором кредитної лінії №486428207 від 26 січня 2022 року в розмірі 24 439 (двадцять чотири тисячі чотириста тридцять дев'ять) гривень 72 (сімдесят дві) копійки, з яких: 4992 (чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 75 (сімдесят п'ять) копійок - заборгованості за основним боргом (тілом кредиту), та 19446 (дев'ятнадцять тисяч чотириста сорок шість) гривень 97 (дев'яносто сім) копійок -заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.
Позивач, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне заочне рішення складене 27 травня 2025 року.
Сторони у справі:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 6.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 .
Головуючий: О. В. Петренко