Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/4401/25
Номер провадження 1-кп/711/428/25
23 травня 2025 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участі:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисників - ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_5 , ОСОБА_6
обвинувачених - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10
розглянувши у відкритомупідготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Черкаси кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 22024250000000001 від 01.01.2024 року, стосовно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч. 1, 3 ст. 436-2 КК України,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч. 1, 3 ст. 436-2 КК України,
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч. 1, 3 ст. 436-2 КК України,
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч. 2, 3 ст. 436-2 КК України, суд,-
В провадженні Придніпровського районного суду м.Черкаси перебуває на розгляді кримінальне провадження, кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 22024250000000001 від 01.01.2024 року, стосовно: ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч. 1, 3 ст. 436-2 КК України, ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч. 1, 3 ст. 436-2 КК України, ОСОБА_9 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч. 1, 3 ст. 436-2 КК України, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч. 2, 3 ст. 436-2 КК України.
Під час підготовчого судового засідання прокурором подано клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту ОСОБА_7 на 2 місяці, яке мотивовано наступним: на теперішній час є достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_7 : буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України); може незаконно впливати на свідків та обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України); буде перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України);
Зазначені ризики існують, оскільки: орган обвинувачення володіє вагомими доказами, які вказують на винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому злочинів; ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання строком до 8 років позбавлення волі; обвинувачений має українофобські налаштування, негативно ставиться до української влади та українського населення в цілому, підтримує російську агресію проти України, бажає настання російської окупації на території України; на сьогоднішній день в Україні діє введений указом Президента України воєнний стан, в умовах якого вчинення ОСОБА_7 інкримінованого йому злочину набуває особливо суспільно небезпечного характеру; у даному кримінальному провадженні існують інші обвинувачені, пов'язані з ОСОБА_7 , тому здійснюватиме заходи, спрямовані на уникнення притягнення до кримінальної відповідальності шляхом впливу або домовленостей з іншими обвинуваченими; незаконно впливати на свідків, експерта у цьому кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (оскільки є інші обвинувачені, то ОСОБА_11 може вступити з ними у контакт з метою ухилення від кримінальної відповідальності, чи впливати на свідків та на експертів); буде перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України) перебуваючи на волі він може перешкоджати встановленню обставин, спілкуватися зі спільниками та вживати спільних заходів спрямованих на унеможливлення здобуття органом досудового розслідування інших фактичних даних; може вчинити інші злочини чи продовжити злочини, у яких підозрюється (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України) (оскільки його незаконна діяльність є небезпечною в період воєнного стану та становить загрозу проросійського впливу на оточуючих, існує ризик продовження злочинної діяльності ОСОБА_7 у співучасті з іншими невстановленими особами).
Таким чином, органом обвинувачення, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, встановлено наявність обґрунтованих ризиків передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України і обставин, які підтверджують ці ризики, а також установлено, що лише запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту зможе забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_7 покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти переліченим ризикам, що не здатен забезпечити інший більш м'який запобіжний захід.
Згідно зі ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Враховуючи неможливість запобігання цим ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, виникла необхідність у продовжені ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за місцем проживання: АДРЕСА_1 .
Таким чином, в обґрунтування продовження застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 покладається необхідність запобігання спробам переховування від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь- яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; запобігати спробам продовжити свої злочинні наміри, або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Також, слід врахувати наявні обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про причетність обвинуваченого до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії тяжких злочинів, та тягне за собою покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Вищевказані обставини в сукупності підтверджують те, що на сьогоднішній час ризики, що визначені у п. п. 1, 3, 2, 4, 5 ст. 177 КПК України наявні.
На думку сторони обвинувачення за таких обставин найдоцільнішим та найдієвішим запобіжним заходом відносно обвинуваченого ОСОБА_7 є домашній арешт. Враховуючи викладене, встановлені обставини кримінального провадження, особи обвинуваченого свідчить про недостатність застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу, а саме особистого зобов'язання, особистої поруки оскільки такі запобіжні заходи не забезпечать гарантій його належної процесуальної поведінки.
При цьому, слід звернути увагу, що особливості подій кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 , свідчать, про ступінь ризику продовження протиправної поведінки обвинуваченого.
Таким чином, підстави для зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 відсутні, а тому у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України інший, більш м'який запобіжний захід, не буде достатнім для запобігання вказаним ризикам. Просив його задовольнити.
Захисник ОСОБА_4 заперечувала щодо можливості задоволення клопотання прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав думку свого захисника та просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора.
Захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_6 покладались на розсуд суду.
Обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 покладались на розсуд суду.
Обвинувачений ОСОБА_10 просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступних висновків:
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою продовжити, змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно з ч.3 ст.331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, тому суд на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність обвинувачених до вчинення кримінальних правопорушень, підозра у яких їм повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного/обвинуваченого, має обґрунтувати свій висновок про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. При цьому кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний/обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Судом встановлено, що строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_7 закінчується 26 травня 2025 року.
Водночас, завершити судове провадження до спливу строку дії запобіжного заходу неможливо.
Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 24.04.2025 року ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування, тобто до 26.05.2025 року включно.
Відповідно до ч. ч.1, 2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Частина п'ята статті 194 КПК України передбачає, що якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, перелік яких наведений в цій частині.
Суд дійшов висновку про те, що продовжують існувати ризики, передбачені п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України.
Враховуючи те, що метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а з урахуванням того, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, в даному кримінальному провадженню продовжують існувати, враховуючи обставини вчинення та тяжкість кримінального правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_7 , суд дійшов до висновку про те, що домашній арешт в нічний час доби, є необхідним і достатнім запобіжним заходом, який убезпечує існуючі ризики та забезпечує виконання обвинуваченим ОСОБА_7 покладених на нього процесуальних обов'язків на даній стадії кримінального провадження, та не порушує баланс інтересів щодо прав особистої свободи останнього та завдань кримінального провадження.
За таких обставин, суд вважає кллоптання прокурора задовольнити частково та обвинуваченому ОСОБА_7 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із встановленням заборони залишати житло в період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. строком на 60 днів, та з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.194 КПК України.
Крім того, прокурором подано клопотання про продовження строку запобіжного заходу відносно ОСОБА_8 , яке мотивовано наступним: на теперішній час є достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_8 : буде переховуватись від органу обвинувачення та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України); може незаконно впливати на свідків та обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України); буде перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України). Зазначені ризики існують, оскільки: орган обвинувачення володіє вагомими доказами, які вказують на винуватість ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих йому злочинів; ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання строком до 8 років позбавлення волі; обвинувачений має українофобські налаштування, негативно ставиться до української влади та українського населення в цілому, підтримує російську агресію проти України, бажає настання російської окупації на території України; на сьогоднішній день в Україні діє введений указом Президента України воєнний стан, в умовах якого вчинення ОСОБА_8 інкримінованого йому злочину набуває особливо суспільно небезпечного характеру; у даному кримінальному провадженні існують інші обвинувачені, пов'язані з ОСОБА_8 , тому здійснюватиме заходи, спрямовані на уникнення притягнення до кримінальної відповідальності шляхом впливу або домовленостей з іншими обвинуваченими. Незаконно впливати на свідків, експерта у цьому кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (оскільки є інші обвинувачені, то ОСОБА_8 може вступити з ними у контакт з метою ухилення від кримінальної відповідальності, чи впливати на свідків та на експертів); буде перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України) може перешкоджати встановленню обставин, спілкуватися зі спільниками та вживати спільних заходів спрямованих на унеможливлення здобуття органом досудового розслідування інших фактичних даних; може вчинити інші злочини чи продовжити злочини, у яких обвинувачується (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України) (оскільки його незаконна діяльність є небезпечною в період воєнного стану та становить загрозу проросійського впливу на оточуючих, існує ризик продовження злочинної діяльності ОСОБА_8 у співучасті з іншими невстановленими особами).
Таким чином, органом обвинувачення відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, встановлено наявність обґрунтованих ризиків передбачених п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України і обставин, які підтверджують ці ризики, а також установлено, що лише запобіжний захід у вигляді домашнього арешту зможе забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_8 покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти переліченим ризикам, що не здатен забезпечити інший більш м'який запобіжний захід.
Враховуючи неможливість запобігання цим ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, виникла необхідність у продовжені ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за місцем проживання: АДРЕСА_2 .
Таким чином, в обґрунтування продовження застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_8 покладається необхідність запобігання спробам переховування від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; запобігати спробам продовжити свої злочинні наміри, або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Також, слід врахувати наявні обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про причетність обвинуваченого до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії тяжких злочинів, та тягне за собою покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Вищевказані обставини в сукупності підтверджують те, що на сьогоднішній час ризики, що визначені у п. п. 1, 3. 2, 4 ст. 177 КПК України наявні. На думку сторони обвинувачення за таких обставин найдоцільнішим та найдієвішим запобіжним заходом відносно обвинуваченого ОСОБА_8 є домашній арешт.
Враховуючи викладене, встановлені обставини кримінального провадження, особи обвинуваченого свідчить про недостатність застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу, а саме особистого зобов'язання, особистої поруки оскільки такі запобіжні заходи не забезпечать гарантій його належної процесуальної поведінки.
При цьому, слід звернути увагу, що особливості подій кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_8 , свідчать, про ступінь ризику продовження протиправної поведінки обвинуваченого.
Таким чином, підстави для зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 відсутні, а тому у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України інший, більш м'який запобіжний захід, не буде достатнім для запобігання вказаним ризикам. Просив клопотання задовольнити.
Захисник ОСОБА_4 покладалася на розсуд суду.
Захисник ОСОБА_5 покладався на розсуд суду.
Захисник ОСОБА_6 не заперечував проти продовження запобіжного заходу.
Обвинувачений ОСОБА_8 не заперечував проти продовження запобіжного заходу відносно нього.
Обвинувачений ОСОБА_9 покладався на розсуд суду.
Обвинувачений ОСОБА_7 заперечував проти задоволення клопотання прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_10 покладався на розсуд суду.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступних висновків, що прокурором наведені, у відповідності до ст.ст. 177-178 КПК України, мета та підстави застосування запобіжного заходу, а також враховані обставини, які повинні враховуватися при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основних свобод людини, а також практики Європейського суду по правам людини, обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч.ч.1, 2 ст.181 КПК України).
На підставі викладеного, суд прийшов до висновку про задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_8 , а саме продовження домашнього арешту в нічний час з 22 год. до 06 год. наступного дня (крім випадків необхідності прибуття в укриття, в разі оголошення повітряної тривоги на час воєнного стану) строком на 60 діб, тобто до 22.07.2025 року включно, з покладенням обов'язків, визначених ст. 194 КПК України.
Під час підготовчого судового засідання прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_10 процесуальних обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, яке мотивовано наступним: продовження стосовно обвинуваченого ОСОБА_10 обов'язків визначених ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 25.04.2025 справа № 712/5328/25, які вказаною ухвалою суду застосовано до 26.05.2025 включно, в межах строку досудового розслідування.
На теперішній час продовжують існувати підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_10 , знаходячись на волі: - буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України); може незаконно впливати на свідків та обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України); буде перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України);
Зазначені ризики існують, оскільки: орган обвинувачення володіє вагомими доказами, які вказують на винуватість ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованих йому злочинів; - ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання строком до 8 років позбавлення волі; обвинувачений має українофобські налаштування, негативно ставиться до української влади та українського населення в цілому, підтримує російську агресію проти України, бажає настання російської окупації на території України; на сьогоднішній день в Україні діє введений указом Президента України воєнний стан, в умовах якого вчинення ОСОБА_10 інкримінованого йому злочину набуває особливо суспільно небезпечного характеру; у даному кримінальному провадженні існують інші обвинувачені, пов'язані з ОСОБА_10 , тому здійснюватиме заходи, спрямовані на уникнення притягнення до кримінальної відповідальності шляхом впливу або домовленостей з іншими обвинуваченими; незаконно впливати на свідків, експерта у цьому кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (оскільки є інші обвинувачені, то ОСОБА_10 може вступити з ними у контакт з метою ухилення від кримінальної відповідальності, чи впливати на свідків та на експертів); може вчинити інші злочини чи продовжити злочини, у яких обвинувачується (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України) (оскільки його незаконна діяльність є небезпечною в період воєнного стану та становить загрозу проросійського впливу на оточуючих, існує ризик продовження злочинної діяльності ОСОБА_10 у співучасті з іншими особами).
Таким чином, органом обвинувачення, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, встановлено наявність обґрунтованих ризиків передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України і обставин, які підтверджують ці ризики.
Враховуючи неможливість запобігання цим ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, виникла необхідність у продовжені ОСОБА_10 відповідних обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України. Просив клопотання задовольнити.
Захисник ОСОБА_4 покладалася на розсуд суду.
Захисник ОСОБА_5 покладався на розсуд суду.
Захисник ОСОБА_6 покладався на розсуд суду.
Обвинувачений ОСОБА_8 покладався на розсуд суду.
Обвинувачений ОСОБА_9 покладався на розсуд суду.
Обвинувачений ОСОБА_7 заперечував проти задоволення клопотання прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_10 надав суду письмові заперечення, які приєднані до матеріалів справи та оголошені в судовому засіданні обвинуваченим. Просив відмовити прокурору ОСОБА_3 в задоволенні клопотання про продовження строку дії обов'язків, визначених ухвалою суду від 20.05.25р. повністю.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступних висновків:
Згідно зі ст. 12 КК України кримінальне правопорушення у якому обвинувачується ОСОБА_10 , є тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання до 8 років позбавлення волі.
Згідно ч. 1 ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Частиною 1 ст. 333 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу.
Таким чином, в обґрунтування продовження застосування відповідних обов'язків щодо ОСОБА_10 покладається необхідність запобігання спробам переховування від органів обвинувачення та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; запобігати спробам продовжити свої злочинні наміри, або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Також, слід врахувати наявні обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про причетність обвинуваченого до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії тяжких злочинів, та тягне за собою покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Вищевказані обставини в сукупності підтверджують те, що на сьогоднішній час ризики, що визначені у п. п. 1, 3. 2, 4, 5 ст. 177 КПК України наявні.
Системний аналіз законодавства свідчить, що рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження суд повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України - якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Відповідно до ч.7 ст.194 КПК України обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора про продовження процесуальних обов'язків ОСОБА_10 , передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України строком на два місяці, тобто до 22 липня 2025 включно.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 110, 176, 178, 194, 196, 314-316, 331, 376 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.
Продовжити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 днів, тобто до 22 липня 2025 року, включно, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 в нічний час з 22 год. до 06 год наступного дня (крім випадків необхідності прибуття в укриття, в разі оголошення повітряної тривоги на час воєнного стану).
Продовжити строк дії, покладених на обвинуваченого ОСОБА_7 процесуальних обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України:
прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду;
повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи та зміну контактного номеру телефону;
не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває - за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу прокурора або суду;
утримуватись від спілкування із обвинуваченими ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та свідками у кримінальному провадженні про яких йому стало відомо під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження;
утримуватись від участі в суспільних заходах, публічних виступах чи виданні друкованих матеріалів - брошур, листівок, дописів;
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 днів, тобто до 22 липня 2025 року, включно, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 в нічний час з 22 год. до 06 год наступного дня (крім випадків необхідності прибуття в укриття, в разі оголошення повітряної тривоги на час воєнного стану).
Продовжити строк дії, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 процесуальних обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України:
прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду;
повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи та зміну контактного номеру телефону;
не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває - за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу прокурора або суду;
утримуватись від спілкування із обвинуваченими ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та свідками у кримінальному провадженні про яких йому стало відомо під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження;
утримуватись від участі в суспільних заходах, публічних виступах чи виданні друкованих матеріалів - брошур, листівок, дописів;
Клопотання прокурора про продовження процесуальних обов'язків відносно ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - задовольнити
Продовжити ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду;
повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи та зміну контактного номеру телефону;
не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває - за адресою: АДРЕСА_3 , без дозволу прокурора або суду;
утримуватись від спілкування із обвинуваченими ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та свідками у кримінальному провадженні про яких йому стало відомо під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження;
утримуватись від участі в суспільних заходах, публічних виступах чи виданні друкованих матеріалів - брошур, листівок, дописів;
Строк дії обов'язків упродовж 2 місяців, тобто до 22.07.2025 року включно.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 27 травня 2025 року о 10 годині 30 хвилин в залі суду Придніпровського районного суду м. Черкаси.
Головуючий: ОСОБА_1