Справа № 711/4671/25
Номер провадження 3/711/1310/25
26 травня 2025 року м.Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Остапенко Ю.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Дунаївці Хмельницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , на посаді майстра цеху ремонту, у військовому званні солдат, військовий квиток серії НОМЕР_2 , виданий ІНФОРМАЦІЯ_3 від 02.02.2015,
до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,
У провадженні Придніпровського районного суду м. Черкаси перебувають адміністративні матеріали, які надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Як вказано у протоколі про адміністративне правопорушення, 23 травня 2025 року, близько 19:20 (10:20) години солдат ОСОБА_1 вжив алкогольні напої та виконував обов'язки військової служби в нетверезому стані по АДРЕСА_3 , в умовах особливого періоду. 23.05.2025 о 10:50 годині був доставлений до Черкаського обласного наркологічного диспансеру, де йому встановлений діагноз - алкогольне сп'яніння, що підтверджується висновком з амбулаторної карти від 02.05.2025 №533 Черкаського обласного наркологічного диспансеру та свідками правопорушення.
ОСОБА_1 до початку судового засідання подав заяву про проведення судового розгляду справи без його участі, про дату і час розгляду повідомлений.
Дослідивши письмові матеріали справи, приходжу до наступного.
Відповідно до положень ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з вимогами ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до положень ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до положень ст. 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення у числі інших визначених законом обставин зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення; чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
За приписами ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні ведений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошена та проводиться загальна мобілізація. Згідно з вимогами ч. 5 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацією» вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення. Відповідно до Закону України від 24 лютого 2022 року № 2102- IX « Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджений Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
У такий спосіб, з моменту видання Указу Президента України № 64/202 від 24 лютого 2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України почав діяти воєнний стан, який у подальшому неодноразово продовжувався, востаннє - Законом України № 12404 від 16.04.2025 до 07.08.2025, та триває до теперішнього часу. Відповідно до положень нормативно-правових актів, які регламентують порядок проходження військової служби, військовослужбовці виконують обов'язки військової служби цілодобово, окрім випадків, відповідно до яких військовослужбовці тимчасово звільняються від виконання обов'язків військової служби (відпустка, тощо).
Згідно із ст. 11 Закону України «Про Збройні Сили України», Збройні Сили України провадять свою діяльність на засадах вірності конституційному обов'язку та військовій присязі; верховенства права, законності та гуманності, поваги до людини, її конституційних прав і свобод; виховання військовослужбовців на патріотичних, бойових традиціях Українського народу, додержання військової дисципліни.
За приписами статей 11, 241 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, кожен військовослужбовець зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; піклуватися про збереження свого здоров'я, не приховувати хвороб, суворо додержуватися правил особистої, громадської гігієни та утримуватися від шкідливих звичок (куріння і вживання алкоголю).
Як зазначено у статтях 1, 5 Дисциплінарного статуту ЗСУ, військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна зокрема зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою; під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Частиною першою статті 172-20 КУпАП передбачено відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, віднесене до адміністративних правопорушень. Відповідальність за ч. 3 ст.172-20 КУпАП наступає за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою в умовах особливого періоду.
Статтею 266-1 КУпАП передбачено, що військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд осіб, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
У разі незгоди військовослужбовця/військовозобов'язаного на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Складення висновків у закладі охорони здоров'я за результатами огляду військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проводиться у присутності посадової особи, уповноваженої на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення.
Під час проведення огляду військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів уповноважена посадова особа застосовує спеціальні технічні засоби відеозапису, а в разі їх відсутності або неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У випадку застосування спеціальних технічних засобів відеозапису матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Порядок направлення військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Протоколом про адміністративне правопорушення серії КИЧК № 491 ОСОБА_1 ставиться у провину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.172-20 КУпАП. До протоколу уповноваженою особою додано:
-висновок № 533 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 23.05.2025, виданого лікарем ОСОБА_2 , з діагнозом - стан алкогольного сп'яніння тяжкого ступеню;
-копію виданого ОСОБА_1 військового квитка серії НОМЕР_2 від 02.02.2015;
-актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
З цього випливає, що протоколи про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актами обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.
Порядок складання протоколів про військові адміністративні правопорушення щодо військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів у Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту, які вчинили військові адміністративні правопорушення, передбачені главою 13-Б «Військові адміністративні правопорушення» КУпАП, надсилання до районних, районних у місті, міських, міськрайонних судів протоколів та інших матеріалів про військові адміністративні правопорушення, а також порядок їх обліку в органах військового управління, військових частинах, військових навчальних закладах та установах Збройних Сил України, органах управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, органі управління, військових частинах та установах Державної спеціальної служби транспорту, визначений також Інструкцією зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 23.10.2021 № 329 (далі - Інструкція).
Відповідно до п. 3 розділу ІІ Інструкції, протокол заповнюється державною мовою друкованим способом або від руки розбірливим почерком. Помилкові та неправильні записи закреслюються однією лінією і засвідчуються підписами особи, щодо якої складається протокол, та уповноваженою посадовою особою, яка склала протокол. Не допускаються закреслення чи виправлення записів, що заносяться до протоколу, а також унесення додаткових записів після того, як протокол підписано особою, щодо якої він складений. У графах, які не заповнюються під час складання протоколу, проставляється прочерк.
Натомість протокол про адміністративне правопорушення серії КИЧК № 491 від 23.05.2025 щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП наведеним вимогам ст. 256 КУпАПта п. 3 Інструкції не відповідає.
Так, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 виконував обов'язки військової служби у нетверезому стані по АДРЕСА_3 , однак відомостей, що саме розташовано за цією адресою - місце дислокації військової частини НОМЕР_1 , інший військовий об'єкт або місце виконання ОСОБА_3 обов'язків військової служби і яких саме, протокол та інші матеріали справи не містять.
Натомість положення частин 1 та 3 ст. 172-20 КупАП пов'язують настання відповідальності для особи із місцем вчинення адміністративного правопорушення - під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява на території військової частини в нетверезому стані, або виконання обов'язків військової служби в нетверезому стані.
Оскільки до протоколу не додано будь-яких документів, які б пояснювали підстави перебування ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 , або підтверджували факт виконання ОСОБА_1 обов'язків військової служби саме в цьому місці, яке підпадає під перелік, визначений ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», чи містили відомості про розташований там конкретний військовий об'єкт, на території якого ОСОБА_1 перебував у нетверезому вигляді, суд позбавлений можливості встановити точне місце вчинення адміністративного правопорушення, що є обов'язковим для притягнення особи за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Часом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення у протоколі друкованим шрифтом зазначено 19:20 годину, однак друкований текст містить рукописне виправлення чорнилом чорного кольору на, ймовірно, 10:20 годину, що є порушенням вимог п. 3 розділу ІІ Інструкції. При цьому, незаповнені графи протоколу не містять прочерків, що унеможливлює з'ясування факту наявності або відсутності інформації для заповнення таких граф.
Крім того, у фабулі протоколу зазначено, що ОСОБА_1 встановлений діагноз - алкогольне сп'яніння, який підтверджується висновком з амбулаторної карти № 533 від 02.05.2025, однак згідно з протоколом подія мала місце 23.05.2025; також, як вказано у протоколі, факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення підтверджують свідки, однак у матеріалах справи і в самому протоколі будь-які відомості про них відсутні.
Відповідно до п. 7 розділу ІІ Інструкції, до протоколу долучаються матеріали (докази), що підтверджують факт вчинення військового адміністративного правопорушення (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків правопорушення, інші документи, які стосуються правопорушення). Матеріали, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства.
При цьому, обов'язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про військове адміністративне правопорушення покладається на уповноважену посадову особу, яка складає протокол, що кореспондує вимогам ст. 251 КУпАП.
До матеріалів справи уповноваженою на складання протоколу особою долучено акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до ст. 266-1 КупАП та пунктів 7-10 Порядку направлення військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2024 № 32 (далі - Порядок), що набрав чинності 18.01.2024, результати огляду, проведеного уповноваженою посадовою особою, зазначаються в акті огляду на стан сп'яніння. Військовослужбовець/військовозобов'язаний, який відмовився від проведення огляду уповноваженою посадовою особою з використанням спеціального технічного засобу і тесту або не висловив згоду з його результатами, направляється відповідним командиром (начальником) для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я, лікар якого складає акт медичного огляду військовослужбовця/військовозобов'язаного та висновок.
Суд звертає увагу, що будь-яких доказів, передбачених ч. 5 ст. 266-1 КУпАП, а саме: відеозапису або пояснення двох свідків з приводу відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомого спеціального технічного засобу - аналізатору вмісту парів алкоголю «Алконт - М» № 00273-15, матеріали справи не містять.
Крім того, складений уповноваженою особою акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в ІНФОРМАЦІЯ_4 , не містить дати його складання, підпису самого ОСОБА_1 та відомостей про свідків проведення такого огляду.
При цьому, такий документ, як направлення ОСОБА_1 до КЗ «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер» для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, в матеріалах справи відсутній.
Будь-яких інших доказів щодо виявлення факту вживання ОСОБА_1 алкогольних напоїв і перебування на території військової частини чи військового об'єкта в стані алкогольного сп'яніння уповноваженою на складання протоколу особою не додано.
Зі змісту статті 62 Конституції України вбачається, що ніхто не може бути підданий покаранню інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам Кобець проти України від 14.02.2008 року, Берктай проти Туреччини від 8 лютого 2001 року, Лавенте проти Латвії від 07.11.2002 року неодноразово вказує, що, оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення за відсутності розумних підстав для сумніву, що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
При цьому, як зазначає Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди уповноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 09.06.98 року, п. 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Зі змісту статей 9, 33, 245, 252 КУпАП вбачається, що особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Суд наголошує, що не має повноважень на самостійне відшукання доказів винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Суд також не має права змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді, самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За змістом закону, розгляд справи здійснюється лише щодо особи, відносно якої складений протокол та в межах цього протоколу про адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене, суддя вважає, що наявних у матеріалах справи доказів недостатньо для висновку про доведеність вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-20 КУпАП, що, в свою чергу, вказує на відсутність в його діях складу такого правопорушення.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Виходячи із вищевикладеного та керуючись статтями 9, 33, ч. 3 ст. 172-20, 221, п. 1 ч. 1 ст. 247, 268, 276, 283, 284 КУпАП, суддя
Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Ю. А. Остапенко