Справа № 569/3633/25
1-кс/569/3881/25
22 травня 2025 року м. Рівне
Слідча суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту на майно, накладеного 27.02.2025 року ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду у справі 569/3633/25, -
Представник ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді із клопотанням в якому просить скасувати арешт накладений 27.02.2025 року слідчим суддею Рівненського міського суду, а саме на : мобільний телефон марки iPhone13, IMEI НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_3 , що вилучено 22.02.2025 року в ході проведення огляду місця події за адресою: с.Їжівці, Сторожинецького району, Чернівецької області.
Заявник у клопотанні вказав, що відсутні підстави продовження застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна.
В судовому засідання заявник не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд клопотання про скасування арешту майна проводити за її відсутності, клопотання підтримує, просить суд його задоволити.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином.
Дослідивши надані матеріали клопотання, слідча суддя дійшла наступного висновку.
22.02.2025 року було проведено огляд місця події за адресою: с.Їжівці, Сторожинецького району, Чернівецької області в ході даного огляду вилучено речі вказані у клопотанні.
27.02.2024 року в рамках кримінального провадження №42025180000000004 від 05.01.2025 року було накладено арешт на мобільний телефон марки iPhone13, IMEI НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_3 ..
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що метою забезпечення арешту майна є збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З листа Рівненської обласної прокуратури, вбачається, що матеріали кримінального провадження направлено за підслідністю за СВ ВП №1 (м.Сторожинець) Чернівецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області.
Чинний КПК України зазначає, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (ч. 7 ст. 100, ч. 2 ст. 132, ч. 1 ст. 184, ч. 1 ст. 192, ч. 2 ст. 199, ч. 1 ст. 201 КПК України).
Системний аналіз вищенаведених положень кримінального процесуального закону дає підстави для висновку, що незважаючи на відсутність у нормі ст.174КПК України вказівки на підсудність клопотання про скасування арешту майна, це питання повинно розглядатися слідчим суддею того суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Як зазначено у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.04.2013 року №223-559/0/4-13 «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження», беручи до уваги, що законодавець у більшості випадків прямо зазначає, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (ч. 7 ст.100, ч. 2 ст.132, ч. 1 ст.184, ч. 1 ст.192, ч. 2 ст.199, ч. 1 ст.201, ч. 3 ст.244, ч. 10 ст.290 КПК України), з урахуванням положень ч. 6ст.9 КПК України правильним є застосування зазначеного правила й до розгляду клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом (наприклад, ч.1 ст.306, ч. 3 ст.234КПК України тощо).
Слідча суддя дійшла висновку, що у задоволенні клопотання захисника про скасування арешту майна слід відмовити, оскільки матеріали кримінального провадження направлено за підслідністю до СВ ВП №1 (м.Сторожинець) Чернівецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, тому клопотання про скасування арешту має розглядатись в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
На підставі викладеного, керуючись ст. 174, 372 КПК України, слідча суддя-
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту на майно, накладеного 27.02.2025 року ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду, що вилучено 22.02.2025 в ході проведення огляду місця події за адресою: с.Їжівці, Сторожинецького району, Чернівецької області, а саме: мобільний телефон марки iPhone13, IMEI НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_3 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідча суддя Рівненського міського суду ОСОБА_5