Справа № 565/2421/24
Провадження № 2/565/75/25
12 травня 2025 року м.Вараш
Вараський міський суд Рівненської області під головуванням
судді Демчини Т.Ю.
з участю секретаря судового засідання Алексейчик А.О.,
представника позивача Полюхович О.І.,
представника відповідача Опейди А.В.,
представника третьої особи, яка не заявляє
самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вараського міського суду Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про стягнення коштів банківського вкладу,
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (надалі- АТ «Ощадбанк») з вимогою стягнути на її користь грошові кошти у розмірі 14000 доларів США з нарахованими та невиплаченими відсотками, які є частиною банківського вкладу з нарахованими відсотками, розміщеного ОСОБА_3 у Публічному акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України» на підставі договору № 19464914018 від 24.05.2019 на вклад «Мій прогресивний депозит».
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що ОСОБА_2 перебувала з ОСОБА_3 у шлюбі, який згодом було розірвано, між подружжям існував спір з приводу поділу спільного майна, який вирішено рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 30.07.2020 у цивільній справі № 565/1362/19. Цим рішенням, яке набрало законної сили 11.02.2021, за ОСОБА_4 в порядку поділу спільного майна подружжя визнано право власності на частину банківського вкладу в сумі 28000 доларів США з нарахованими та невиплаченими відсотками, розміщеного на банківському рахунку на підставі договору № 19464914018 від 24.05.2019 на вклад «Мій прогресивний депозит», укладеного ОСОБА_3 . На підставі вказаного судового рішення до ОСОБА_2 перейшли права вкладника частини вказаного банківського вкладу. 22.11.2021 вона звернулась до установи відповідача з письмовою заявою про прийняття судового рішення до виконання, припинення дії договору банківського вкладу у частині присуджених їй коштів та їх виплату, долучивши до звернення копію судового рішення, на заяву отримала відповідь про те, що виконання цього судового рішення стане можливим після скасування накладеного судом арешту. Такий арешт з належної ОСОБА_5 частини вкладу був скасований ухвалою суду від 24.01.2022, копію якої разом із заявою про повернення коштів 18.02.2022 вона направили до банку. 28.10.2022 вона знову звернулась до банку з аналогічною заявою, проте вказані заяви залишились невирішеними, присудженні кошти банківського вкладу їй повернуто не було, що стало підставою для її звернення зі скаргою до НБУ. На її заяву від 05.07.2024 ОСОБА_2 отримала відповідь від АТ «Ощадбанк» про отримання коштів банківського вкладу у повному обсязі ОСОБА_3 у 2022 році. ОСОБА_2 вважає, що АТ «Ощадбанк», не повернувши їй на виконання судового рішення кошти банківського вкладу, виплативши їх у повному обсязі ОСОБА_3 та не повідомивши її про це, порушив її право власності, не виконав судове рішення, що набрало законної сили та умови договору банківського вкладу у частині повернення їй як власнику його половини.
В судове засідання ОСОБА_2 не з'явилась. Її представник адвокат Полюхович О.І. під час розгляду справи в повному обсязі підтримала вимоги позовної заяви та пояснила, що під час розгляду Кузнецовським міським судом Рівненської області цивільної справи № 565/1362/19 про поділ майна ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , присуджені в подальшому позивачці кошти перебували на рахунку у АТ «Ощадбанк». При цьому судове рішення з відміткою про набрання ним законної сили АТ «Ощадбанк» отримав, і факт набуття ОСОБА_2 права власності на частину банківського вкладу не оспорював. Перед поверненням коштів банківського вкладу ОСОБА_3 у повному обсязі, згоди на це ОСОБА_2 АТ «Ощадбанк» не отримував, про такі обставини до відома її не ставив, не зберіг належні позивачці грошові кошти.
У відзиві АТ «Ощадбанк» на позов зазначається про повне невизнання позовних вимог та відсутність підстав для задоволення позову. Позиція банку ґрунтується на тому, що ОСОБА_2 не є та не була вкладником банку чи стороною депозитного договору, договірні правовідносини АТ «Ощадбанк» з ОСОБА_3 припинились у 2019 році одночасно з поданням ним заяви від 28.11.2019 про відмову від автопролонгації депозитного договору, ще до ухвалення Кузнецовським міським судом Рівненської області рішення у цивільній справі №565/1362/19, при цьому до участі у цій справі АТ «Ощадбанк» залучений не був. Кошти продовжували перебувати на рахунку лише через накладений судом арешт, який було знято банком 03.06.2022 на виконання постанови державного виконавця Вараського відділу ДВС у Вараському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) від 30.05.2022 про зняття арешту з усіх належних ОСОБА_3 рахунків. Після зняття арешту, кошти банківського вкладу було зараховано на картковий рахунок ОСОБА_3 згідно його заяви від 28.11.2019 та умов депозитного договору. АТ «Ощадбанк» вважає безпідставними вимоги ОСОБА_2 , оскільки права вкладника до неї не переходили через припинення депозитного договору 29.11.2019 у зв'язку з поданням ОСОБА_3 відповідної заяви. При прийнятті до виконання судового рішення про накладення арешту та постанови державного виконавця про його зняття, АТ «Ощадбанк» діяв у відповідності до чинного законодавства. При цьому банком правомірно не приймалась до виконання ухвала про зняття арешту з присудженої ОСОБА_2 частини депозитного вкладу з нарахованими відсотками, оскільки в порушення вимог Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління НБУ № 163 від 29.07.2022, а також Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ № 22 від 21.01.2004, копія відповідної ухвали спочатку була надана заінтересованою стороною, а не судом чи державним/приватним виконавцем, а потім надіслана судом простим, а не рекомендованим з описом вкладення, поштовим відправленням. У відзиві зазначається, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права, у той час як ОСОБА_2 належить витребувати своє майно від його останнього володільця - ОСОБА_3 , який, на думку АТ «Ощадбанк», і є належним відповідачем у цій справі. У той же час, АТ «Ощадбанк» не порушував прав чи охоронюваних інтересів ОСОБА_2 , а такі порушення були допущені ОСОБА_3 , який і отримав оспорювані позивачкою кошти.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_6 повністю підтримав позицію, викладену у відзиві на позов, та з наведених у ньому підстав просив суд повністю відмовити у задоволенні позовних вимог. Представник відповідача під час розгляду справи звертав увагу суду на те, що банк не мав у розпорядженні ані примірника судового рішення від 30.07.2020 у цивільній справі № 565/1362/19, ані ухвали від 24.01.2022 про скасування арешту з частини належного ОСОБА_2 банківського вкладу. Рішення суду було направлене банку ОСОБА_2 , тому у неналежний спосіб, з порушенням порядку отримання банками процесуальних документів, і з цих причин не могло братись до уваги.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_3 до суду не з'явився. Його представник адвокат Виноградова-Мацнєва Є.В. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог ОСОБА_2 , вважаючи їх безпідставними. Згідно з позицією третьої особи та її представника, на момент ухвалення судом рішення від 30.07.2020 у цивільній справі № 565/1362/19, депозитного договору між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_3 фактично не існувало, оскільки ОСОБА_3 ще у 2019 року звернувся із заявою про відмову від автопролонгації депозитного договору. У зв'язку з цим ухвалене судом в подальшому рішення стосувалось неактивного банківського вкладу, який припинив свою дію. При цьому обов'язку повідомляти ОСОБА_2 про зняття коштів з власного карткового рахунку ОСОБА_3 не мав.
Вивчивши заяви учасників процесу по суті справи, заслухавши пояснення їх представників, дослідивши надані докази та оцінивши їх у сукупності, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_3 та ОСОБА_7 перебували у шлюбі, який розірвано рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 18.12.2019 у цивільній справі № 565/2024/19, після розірвання шлюбу дружині ОСОБА_3 відновлене дошлюбне прізвище ОСОБА_8 .
Судом встановлено, що між ОСОБА_3 та Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» 24 травня 2019 року укладено договір № 19464914018 на вклад «Мій прогресивний депозит» на ім'я фізичної особи. Згідно з умовами укладеного договору, вкладник вніс, а банк прийняв на вкладний депозитний рахунок кошти в сумі 28000 доларів США строком на один місяць, строком повернення 24 червня 2019 року, а у випадку автоматичного продовження договору - у останній день продовженого строку депозиту. Договором передбачено нарахування процентів на вклад за формулою, що у ньому наведена.
Пунктом 2.5 укладеного договору передбачено, що якщо вкладник в день повернення депозиту не з'явився в установу банку для отримання депозиту, строк дії договору та строк депозиту автоматично продовжується щоразу на строк, вказаний у п.1.1 договору (один місяць) на умовах, визначених у п.1.2 договору.
Згідно з п.2.6 договору, після закінчення строку депозиту, вказаного у п.1.1 договору, або після закінчення продовженого строку депозиту, депозит та невиплачені проценти, нараховані до закінчення строку депозиту, вкладник протягом одного дня може отримати готівкою. Якщо в день повернення депозиту вкладник не отримав депозит та/або проценти, то депозит разом з нарахованими та невиплаченими процентами наступного робочого дня підлягає перерахуванню на поточний рахунок вкладника, а в разі закриття такого рахунку - депозит зберігається на рахунку без нарахування процентів.
Пунктом 2.9 договору передбачено, що у разі накладення арешту на депозит/його частину банк припиняє нарахування процентів по рахунку з дня надходження до банку документів про арешт.
Внесення ОСОБА_3 на вкладний рахунок ПАТ «Державний ощадний банк України» коштів у розмірі 28000 доларів США підтверджується квитанцією № 1946491401 від 24.05.2019.
Загальновідомою є обставина, що ПАТ «Державний ощадний банк України» (надалі ПАТ «Ощадбанк») у зв'язку зі зміною у 2019 році статусу з публічного на приватне акціонерне товариство, був перейменований на АТ "Державний ощадний банк України" (АТ «Ощадбанк»).
Судом встановлено, що Кузнецовським міським судом Рівненської області протягом 2019-2020 років здійснювався розгляд цивільної справи № 565/1362/19 за первісним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання майна особистою приватною власністю та поділ майна подружжя, позовом третьої особи ОСОБА_9 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_9 про визнання недійсним договору позики.
Ухвалою суду від 06.08.2019 у цивільній справі № 565/1362/19 вжито заходи забезпечення позову та накладено арешт на банківський вклад з нарахованими та невиплаченими відсотками, розміщений на банківському рахунку на підставі договору від 24.05.2019 № 19464914018 на вклад «Мій прогресивний депозит», укладеного з ОСОБА_3 . Вказана ухвала надійшла до АТ «Ощадбанк» 13.08.2019 та, як вбачається з письмової інформації АТ «Ощадбанк» від 19.08.2019 № 46-07/7254/14757БТ, відповідачем виконана.
Судом встановлено також, що 28 листопада 2019 року ОСОБА_3 звернувся до АТ «Ощадбанк» з письмовою заявою про відмову від автоматичної пролонгації договору банківського вкладу, у якій просив відмінити наступну автоматичну пролонгацію за договором банківського вкладу № 19464914018 від 24.05.2019, відкритого за вкладом «Мій прогресивний депозит» на його ім'я. У заяві ОСОБА_3 просив повернути депозит та нараховані проценти шляхом перерахування на рахунок НОМЕР_1 , або шляхом видачі готівкою.
Рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 30 липня 2020 року, за результатами розгляду цивільної справи № 565/1362/19, позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 задоволено повністю, визнано за ОСОБА_4 право власності на частину банківського вкладу в сумі 28000 доларів США з нарахованими та невиплаченими відсотками, розміщеного на банківському рахунку на підставі договору №19464914018 на вклад «Мій прогресивний депозит» від 24.05.2019, укладеного між ПАТ «Ощадбанк» та ОСОБА_3 . Вказане рішення набрало законної сили 11.02.2021.
22 листопада 2021 року ОСОБА_4 звернулась до АТ «Ощадбанк» із заявою про прийняття до виконання рішення суду, яке набрало законної сили, дострокове припинення дії договору та видачу коштів, у якій повідомила про набрання законної сили вищезазначеним судовим рішенням у цивільній справі № 565/1362/19, набуття нею права власності на частину банківського вкладу в сумі 28000 доларів США з нарахованими та невиплаченими відсотками, розміщеного на банківському рахунку на підставі договору №19464914018 на вклад «Мій прогресивний депозит» від 24.05.2019, укладеного між ПАТ «Ощадбанк» та ОСОБА_3 , та просила прийняти до виконання вказане рішення, достроково припинити дію вищезазначеного договору банківського вкладу та видати належні їй кошти. З наданої суду копії цього листа вбачається зазначення у ньому додатку - копії рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 30.07.2020. Така заява ОСОБА_4 отримана банком 25.11.2021, що вбачається з відмітки на ній уповноваженої особи.
У відповіді Філії - Рівненського обласного управління АТ «Ощадбанк» № 115.22-12/61/2021-17/вих від 02.12.2021 банк повідомив ОСОБА_4 про те, що 06.08.2019 ухвалою Кузнецовського міського суду Рівненської області у справі № 565/1362/19 на даний вклад в якості забезпечення позову було накладено арешт, у зв'язку з чим виконання банком рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 30.07.2020 буде можливим за умови відповідного скасування заходів забезпечення позову.
Ухвалою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 24.01.2022 у справі №565/1362/19, за результатами розгляду заяви ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову, скасовано частково заходи забезпечення позову, що були застосовані ухвалою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 06.08.2019 у цій цивільній справі, а саме: знято арешт з належної на праві власності ОСОБА_4 частини банківського вкладу з нарахованими та невиплаченими відсотками, розміщеному на банківському рахунку на підставі договору № 19464914018 на вклад «Мій прогресивний депозит» на ім'я фізичної особи від 24.05.2019, укладеного ПАТ «Ощадбанк» з ОСОБА_3 .
Суду подано також копію заяви ОСОБА_4 від 18.02.2022 до АТ «Ощадбанк» про прийняття до виконання рішення та ухвали суду, які набрали законної сили, дострокове припинення дії договору та видачу коштів, у якій вона просила прийняти до виконання рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 30.07.2020, ухвалу цього суду від 24.01.2022 про скасування заходів забезпечення позову, достроково припинити дію вищезазначеного договору банківського вкладу та видати належні їй кошти готівкою. З наданої суду копії цього листа вбачається зазначення у ньому додатків - копії ухвали Кузнецовського міського суду Рівненської області від 24.01.2022, а також копії листа-відповіді з банку від 02.12.2021. Разом з тим, надходження такої заяви ОСОБА_4 до АТ «Ощадбанк» у відзиві на позов та представником відповідача в судовому засіданні оспорюється, доказів її отримання банком суду не надано. Відтак, суд вважає її надходження до АТ «Ощадбанк» недоведеним.
Листом № 46/12-11/1/1491/1580БТ від 06.05.2022 АТ «Ощадбанк» повідомив Кузнецовський міський суд Рівненської області про те, що за результатами розгляду ухвали суду від 24.01.2022 у справі № 565/1362/19, яку направлено супровідним листом від 26.05.2022 № 565/1362/19/1608/2022, вказана ухвала повертається без виконання у зв'язку з тим, що всупереч вимог ч.3 п.9.1 Глави 9 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ № 22 від 21.01.2004, вказана ухвала надіслана до АТ «Ощадбанк» простим листом.
Аналогічний зміст має і лист АТ «Ощадбанк» до Кузнецовського міського суду Рівненської області № 46/12-11/1/1955/2033БТ від 03.06.2022.
Постановою державного виконавця Вараського відділу ДВС у Вараському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) від 30.05.2022 знято арешт з усіх рахунків, що належать боржнику ОСОБА_3 , на підставі відповідної ухвали Кузнецовського міського суду Рівненської області від 04.04.2022 у справі №565/1362/19 про скасування заходів забезпечення позову. Вказана постанова надійшла до АТ «Ощадбанк» 03.06.2022.
З виписки АТ «Ощадбанк» по депозитному рахунку ОСОБА_3 НОМЕР_2 за період з 24.05.2019 по 26.11.2024 вбачається, що 24.05.2019 від ОСОБА_3 надійшли готівкові кошти у валюті долар США у розмірі 28000 доларів США, внесені згідно договору № 19464914018 від 24.05.2019, а 06.06.2022 ці кошти перераховані на поточний рахунок ОСОБА_3 .
З виписки АТ «Ощадбанк» по рахунку ОСОБА_3 НОМЕР_1 за період з 24.05.2019 по 26.11.2024 вбачається, що на підставі договору № 19464914018 від 24.05.2019, на вклад нараховувались відсотки: 24.06.2019 у розмірі 23,16 доларів США, 24.07.2019 у розмірі 24,08 доларів США, 27.08.2019 у розмірі 19,01 доларів США, а всього на суму 66,25 доларів США. З пояснень представника відповідача судом встановлено, що після прийняття банком до виконання ухвали суду про арешт коштів банківського вкладу, нарахування відсотків на вклад було припинено, що відповідає умовам п.2.9 депозитного договору № 19464914018 від 24.05.2019. Зміст вказаної виписки також свідчить про те, що у період з 10.06.2022 по 23.06.2022 кошти зі вказаного рахунку видавались готівкою у сумах від 200,00 до 3400,00 доларів США, сукупно на загальну суму 27999,91 доларів США.
Судом встановлено також, що 28.10.2022 ОСОБА_4 звернулась до АТ «Ощадбанк» із заявою про прийняття до виконання рішення та ухвали суду, які набрали законної сили, дострокове припинення дії договору та видачу коштів, у якій просила негайно виконати рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 30.07.2020 в частині визнання за нею права власності на частину банківського вкладу з нарахованими та невиплаченими відсотками, розміщеного на банківському рахунку на підставі договору №19464914018 на вклад «Мій прогресивний депозит» від 24.05.2019, укладеного ПАТ «Ощадбанк» з ОСОБА_3 , виконати ухвалу цього суду від 24.01.2022 про скасування заходів забезпечення позову, достроково припинити дію вищезазначеного договору банківського вкладу та видати належні їй кошти готівкою. Отримання АТ «Ощадбанк» цієї вимоги позивачки представником відповідача у відзиві та усних поясненнях під час розгляду справи визнається.
05.07.2024 ОСОБА_4 звернулась до АТ «Ощадбанк» з вимогою про повернення коштів банківського вкладу, у якій вчергове повідомляла про ухвалені судові рішення, які вимагала негайно виконати та видати належні їй кошти готівкою. До заяви ОСОБА_4 долучала копії її заяв від 22.11.2021, 18.02.2022, 28.10.2022, копію листа АТ «Ощадбанк» від 02.12.2021 та інші документи.
Як вбачається з відповіді АТ «Ощадбанк» № 11/5-16/7184/2024/с від 15.08.2024, за інформацією Філії - Рівненське обласне управління АТ «Ощадбанк», кошти згідно депозитного договору в сумі 28000,00 доларів США ОСОБА_3 було отримано в повному обсязі в 2022 році, рахунок закрито.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались, застосовуючи правові норми та вирішуючи даний спір, суд дійшов наступних висновків.
Цивільне законодавство України визначає гроші як особливий ліквідний універсальний вид майна (речей) нормативно визначеної вартості, що має ознаки замінності, подільності та родової належності, та є легальним платіжним засобом.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).
Зі змісту рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 30 липня 2020 року у цивільній справі № 565/1362/19, а також предмету позову у даній справі слідує, що судом було поділене спільне майно подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , і в порядку поділу спільного майна подружжя за позивачкою у даній справі визнано право власності на частину банківського вкладу, розміщеного в установі банку на банківському депозитному рахунку, відкритому на ім'я ОСОБА_3 . Виходячи зі змісту цього судового рішення, за ОСОБА_4 визнано право власності саме на частину коштів депозитного вкладу як предмет депозитного договору, а не переведено на неї права та обов'язки вкладника, як стверджує сторона позивача, обґрунтовуючи даний позов.
Відповідно до ст.1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Згідно зі ст.1060 ЦК України, договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення. За договором банківського строкового вкладу банк зобов'язаний видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом із спливом строку, визначеного у договорі банківського вкладу. Якщо вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу зі спливом строку, встановленого договором банківського вкладу, або повернення суми вкладу, внесеного на інших умовах повернення, після настання визначених договором обставин, договір вважається продовженим на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не встановлено договором.
За умовами укладеного Разумовичем з ПАТ «Ощадбанк» депозитного договору №19464914018 від 24.05.2019 (п.2.5), вказаний договір банківського вкладу є строковим, з автоматичною автопролонгацією строку депозиту на тих самих умовах необмежену кількість періодів, до ініціювання вкладником питання припинення строку розміщення вкладу шляхом подання відповідної заяви (п.2.6 договору).
Таку заяву, у якій ОСОБА_3 повідомив про відмову від подальшої автоматичної пролонгації депозитного договору, просив повернути депозит та нараховані проценти шляхом перерахування коштів на власний рахунок або шляхом видачі готівкою, до АТ «Ощадбанк» ним подано 28.11.2019.
Відповідно до ст.598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Згідно з п.п.4.1 - 4.3 депозитного договору № 19464914018 від 24.05.2019, цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором. Цей договір вважається припиненим і рахунок закривається з моменту виплати банком вкладнику всієї суми депозиту та нарахованих процентів за ним. Дія договору також може бути припинена відповідно до умов договору та в інших випадках, встановлених законодавством України.
Виходячи зі змісту вищезазначеної норми та умов депозитного договору № 19464914018 від 24.05.2019, цей договір не припинився 29.11.2019 у зв'язку з поданням ОСОБА_3 28.11.2019 заяви про відмову від подальшої автоматичної пролонгації строку розміщення вкладу, оскільки свої зобов'язання з повернення коштів та виплати процентів після надходження такої заяви ОСОБА_3 АТ «Ощадбанк» не виконав через об'єктивну неможливість у зв'язку з їх арештом, та продовжив зберігати кошти депозитного вкладу на депозитному рахунку без нарахування відсотків, повернувши їх на поточний рахунок ОСОБА_3 лише 06.06.2022. З огляду на викладене, суд відхиляє доводи представника відповідача та представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, про те, що дія вказаного депозитного договору припинилась 29.11.2019.
Разом з тим, з огляду на зміст положень ст.ст.627, 638 ЦК України, зокрема, щодо свободи договору, порядку його укладення, що передбачає досягнення до моменту його укладення його сторонами згоди з усіх істотних умов, висловлення однією зі сторін пропозиції (оферти) та її прийняття (акцепту) другою стороною, а також відсутності у правовідносинах, що виникли між учасниками даної цивільної справи, визначених ст.512 ЦК України підстав заміни кредитора у зобов'язанні, у суду відсутні підстави для висновку про те, що ОСОБА_4 з 11.02.2021 ( дати набрання законної сили рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 30.07.2020 у цивільній справі № 565/1362/19) набула правового статусу (прав та обов'язків) вкладника за договором банківського вкладу № 19464914018 від 24.05.2019 у відношенні частини коштів вкладу, тому такі доводи сторони позивача суд також відхиляє.
Одночасно, з дати набрання законної сили вищезазначеним судовим рішенням, ОСОБА_4 набула право власності на цього вкладу з нарахованими та невиплаченими відсотками як на майно - грошові кошти у валюті долар США, розміщені в АТ «Ощадбанк» на конкретному банківському депозитному рахунку.
Ці грошові кошти, а також нараховані та невиплачені відсотки не були повернуті АТ «Ощадбанк» як на вимогу ОСОБА_3 від 28.11.2019, так і на вимогу ОСОБА_4 від 22.11.2021, через їх арешт, накладений на виконання ухвали Кузнецовського міського суду Рівненської області від 06.08.2019 у цивільній справі №565/1362/19 в порядку забезпечення позову про поділ майна подружжя, та перебували на депозитному рахунку, відкритому на ім'я ОСОБА_3 , до 06.06.2022.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Відповідно до ст.ст.316, 317 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Статтею 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з положеннями ст.372 ЦК України, у разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.
Виходячи зі змісту вищезазначених норм, з набранням законної сили рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 30.07.2020 у цивільній справі 565/1362/19, тобто з 11 лютого 2021 року, змінився власник частини грошових коштів, розміщених на рахунку АТ «Ощадбанк» за договором банківського вкладу № 19464914018 від 24.05.2019, зокрема, право власності на їх частину з нарахованими та невиплаченими відсотками набула ОСОБА_4 , у зв'язку з чим цей вклад з нарахованими та невиплаченими відсотками став належати у рівних частках по як вкладнику за депозитним договором ОСОБА_3 , так і ОСОБА_4 .
Суд констатує, що про такі обставини АТ «Ощадбанк» стало відомо після надходження 25 листопада 2021 року заяви ОСОБА_4 від 22.11.2021 про прийняття до виконання рішення суду, яке набрало законної сили, дострокове припинення дії договору та видачу коштів, до якої було долучено копію рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 30.07.2020 у цивільній справі № 565/1362/19 з відміткою про набрання ним законної сили. На отримання таких документів вказує відмітка уповноваженої особи банку на наданому суду другому примірнику заяви, а також зміст відповіді Філії - Рівненського обласного управління АТ «Ощадбанк» № 115.22-12/61/2021-17/вих від 02.12.2021 на вказану заяву ОСОБА_4 . Не заперечується факт отримання 25.11.2021 копії судового рішення і представником відповідача у відзиві та поясненнях під час розгляду справи.
Суд відхиляє доводи представника відповідача про те, що АТ «Ощадбанк» не виконав вищезазначене судове рішення у цивільній справі № 565/1362/19 у зв'язку з тим, що не був залучений до участі у вказаній справі, адже, дізнавшись про її розгляд одночасно з отриманням ухвали суду від 06.08.2019 про накладення арешту на банківський вклад та виконавши цю ухвалу, АТ «Ощадбанк» не ініціював питання вступу у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, та не заявив у цій справі самостійні вимоги. Крім того, дізнавшись про зміст рішення суду від 30.07.2020 одночасно з отриманням 25.11.2021 листа ОСОБА_4 від 22.11.2021, АТ «Ощадбанк» не скористався правами, передбаченими ст.ст.352, 389 ЦПК України, на ініціювання перегляду такого судового рішення.
Суд відхиляє також доводи сторони відповідача про те, що рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 30.07.2020 у цивільній справі № 565/1362/19, яке набрало законної сили, не було виконано через його неналежне направлення до банку, зокрема, простим листом та не державним органом, а стороною, в порушення вимог Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління НБУ № 163 від 29.07.2022, а також Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ № 22 від 21.01.2004.
З наданої на звернення ОСОБА_4 від 22.11.2021 відповіді АТ «Ощадбанк» № 115.22-12/61/2021-17/вих від 02.12.2021 вбачається, що причиною його невиконання стало продовження чинності арешту коштів, розміщених на вкладному рахунку ОСОБА_3 , а не неналежний спосіб його надходження до банку. При цьому АТ «Ощадбанк» не повідомив ОСОБА_4 про будь-які інші перешкоди у виконанні судового рішення, крім арешту коштів на вкладному рахунку, не роз'яснив положення відомчого законодавства, що унеможливлювали прийняття його до виконання при скасуванні такого арешту, не звернувся до суду, який ухвалив рішення у цивільній справі №565/1362/19, з метою отримання підтвердження його ухвалення та набрання ним законної сили, не вжив інших розумних заходів для регулювання подальшої поведінки.
Відповідно до ст.3 ЦК України, однією із загальних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність. Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності врахування принципу добросовісності (п.6 ст.3 ЦК України) - стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (постанови Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, від 28.09.2021 у справі № 918/1045/20, від 11.08.2021 у справі № 909/436/20, від 06.10.2021 у справі № 925/1546/20). У постанові від 12.01.2022 у справі № 520/13586/18 Верховний Суд зазначив, що якщо особа, яка має право на оспорення документу (наприклад, свідоцтва про право на спадщину) чи юридичного факту (зокрема, правочину, договору, рішення органу юридичної особи), висловила безпосередньо або своєю поведінкою дала зрозуміти, що не буде реалізовувати своє право на оспорення, то така особа пов'язана своїм рішенням і не вправі його змінити згодом. Спроба особи згодом здійснити право на оспорення суперечитиме попередній поведінці такої особи і має призводити до припинення зазначеного права. Поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона розумно покладається на них, є такою, що суперечить засадам добросовісності та чесної ділової практики.
Наведені у відповіді АТ «Ощадбанк» № 115.22-12/61/2021-17/вих від 02.12.2021 на заяву ОСОБА_4 від 22.11.2021 доводи про те, що виконання банком рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 30.07.2020 у цивільній справі №565/1362/19 буде можливим за умови скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду у цій справі від 06.08.2019, з роз'ясненням процесуального порядку такого скасування, а також незазначення про наявність будь-яких інших перешкод у прийнятті цього рішення до виконання, сформували у ОСОБА_4 довіру і розумні очікування, що після скасування у встановленому порядку ухвали про накладення арешту на кошти банківського вкладу, належна їй його частина буде їй безперешкодно повернута. Підрив внаслідок непослідовності такої довіри та розумних очікувань призвів до явної несправедливості, адже на час звернення ОСОБА_4 до АТ «Ощадбанк» кошти банківського вкладу усе ще перебували на депозитному рахунку, арештованому саме за її заявою та саме з метою забезпечення виконання майбутнього судового рішення про визнання права власності на їх частину, та не були передані ОСОБА_3 , натомість на час розгляду даної цивільної справи депозитний рахунок закрито, а кошти у повному обсязі переведено на рахунок ОСОБА_3 .
Одночасно, при подальшому зверненні ОСОБА_4 до АТ «Ощадбанк» з копією ухвали Кузнецовського міського суду Рівненської області від 24.01.2022 у цивільній справі № 565/1362/19 (про скасування арешту), а також при зверненні Кузнецовського міського суду Рівненської області до банку з метою забезпечення виконання вказаної ухвали, АТ «Ощадбанк» листами повернуло вказані документи адресантам з посиланням на положення Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління НБУ № 163 від 29.07.2022, а також Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ № 22 від 21.01.2004, та роз'ясненням необхідної форми звернення з такими документами. Таку суперечливу поведінку АТ «Ощадбанк» суд вважає очевидно недобросовісною у відношенні ОСОБА_4 та такою, що суперечить засадам, передбаченим п.6 ч.1 ст.3 ЦК України.
Зі змісту відзиву, пояснень представника відповідача в судовому засіданні та наданих до відзиву виписок по рахункам судом встановлено і учасниками даної справи не оспорюється, що кошти банківського вкладу № 19464914018 від 24.05.2019 у розмірі 28000,00 доларів США з 24.05.2019 перебували на депозитному рахунку ОСОБА_3 у АТ «Ощадбанк», а 06.06.2022 були переведені у повному обсязі на його поточний рахунок у цьому ж банку.
Спір у даній справі стосується не виконання зобов'язань сторін за договором банківського вкладу № 19464914018 від 24.05.2019, а неповернення ОСОБА_4 частини коштів вказаного банківського вкладу, право на які було підтверджене судовим рішенням, що набрало законної сили. При цьому судом достовірно встановлено, що починаючи з 25.11.2021 АТ «Ощадбанк» було відомо про право власності позивачки на частину цих коштів з нарахованими та невиплаченими відсотками, і тривалий час після цього, щонайменше до 06.06.2022, ці кошти усе ще перебували у володінні банку.
Відповідно до ст.59 Закону України «Про банки і банківську діяльність», арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюється виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду. В разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, а також в інших випадках, передбачених договором, Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", іншими законами та/або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, здійснюється зупинення видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб, в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, якщо арешт накладено без встановлення такої суми або якщо інше передбачено договором, законом чи умовами такого обтяження.
Вищезазначені положення закону свідчать про наявність у АТ «Ощадбанк» підстав, до скасування у встановленому порядку накладеного арешту, не проводити видаткових операцій за відповідним рахунком. Разом з тим, як встановлено судом, 03.06.2022, на виконання постанови державного виконавця, арешт з усіх рахунків в АТ «Ощадбанк», що належали ОСОБА_3 , було знято. З цього часу встановлені законом заборони щодо проведення видаткових операцій по рахунку припинили свою дію, і АТ «Ощадбанк» отримав повноваження та фактичну можливість виконати як договірні зобов'язання перед ОСОБА_3 за договором банківського вкладу № 19464914018 від 24.05.2019 на підставі його заяви від 28.11.2019, так і вимоги ОСОБА_4 про повернення їй на підставі її заяви від 22.11.2021 частини коштів цього банківського вкладу, право власності на які було підтверджене судовим рішенням, що набрало законної сили.
Відповідно до ч.3 ст.1058 ЦК України, до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.
Згідно зі ст.1071 ЦК України, банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
Отже, така підстава для списання коштів з рахунка клієнта без його розпорядження та поза його волею, як рішення суду, є передбаченою законом, а тому суд вважає неспроможними наведені у відзиві доводи відповідача про неможливість виплати частини коштів банківського вкладу ОСОБА_4 через наявність договору банківського вкладу №19464914018 від 24.05.2019 та заяви ОСОБА_3 від 28.11.2019. Зі змісту рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 30.07.2020 у цивільній справі №565/1362/19 однозначно вбачалось, що як на час його надходження до АТ «Ощадбанк» (25.11.2021), так і на час переведення коштів банківського вкладу на поточний рахунок ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), титульний власник частини коштів вказаного вкладу змінився.
Разом з тим, поведінка АТ «Ощадбанк» у відношенні ОСОБА_4 продовжила бути недобросовісною, адже, як встановлено судом, 06.06.2022 кошти банківського вкладу за договором № 19464914018 від 24.05.2019 у повному обсязі переведено на поточний рахунок ОСОБА_3 . Такі дії АТ «Ощадбанк» суд вважає неправомірними та такими, що порушують право власності ОСОБА_4 на їх частину, з нарахованими та невиплаченими відсотками, оскільки ці кошти на момент їх повернення ОСОБА_3 не належали.
Відповідно до ст.41 Конституції України, ст.321 ЦК України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.
Оскільки на момент скасування 03.03.2022 арешту з усіх рахунків в АТ «Ощадбанк», що належали ОСОБА_3 , та відсутності інших встановлених законом заборон щодо проведення видаткових операцій по вкладному рахунку д о договору банківського вкладу №19464914018 від 24.05.2019, кошти цього банківського вкладу з нарахованими та невиплаченими відсотками у рівних частках по належали ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_3 на підставі його заяви від 28.11.2019 підлягала поверненню лише їх частина. При цьому станом на момент перерахування коштів (06.06.2022) той факт, чи отримував АТ «Ощадбанк» у встановленому законом порядку копію ухвали Кузнецовського міського суду Рівненської області від 24.01.2022 у цивільній справі №565/1362/19 про скасування арешту з належної ОСОБА_4 частини цього банківського вкладу, не має значення, адже на цей час арешт був скасований також і у іншій частині, і будь-які перешкоди щодо проведення видаткових операцій по вкладному рахунку відпали у повному обсязі.
Відповідно до ст.387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Суд дійшов висновку, що у даному випадку АТ «Ощадбанк» без відповідної правової підстави розпорядився належною ОСОБА_4 частиною банківського вкладу за договором № 19464914018 від 24.05.2019, перерахувавши ці кошти ОСОБА_3 . Відтак, права ОСОБА_4 можуть бути захищені в порядку ст.387 ЦК України.
При цьому суд відхиляє доводи сторони відповідача про те, що зазначені у позові грошові кошти ОСОБА_4 вправі витребувати у їх останнього володільця ОСОБА_3 , оскільки грошові кошти як об'єкт цивільних прав індивідуальними ознаками не наділені, а права позивачки порушив саме відповідач, перерахувавши належні їй кошти іншій особі за відсутності правових підстав.
Відповідно до ст.1073 ЦК України, у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка, банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи викладене, суд вбачає правові підстави для стягнення з АТ «Ощадбанк» на користь ОСОБА_4 грошових коштів у розмірі частини банківського вкладу за договором № 19464914018 від 24.05.2019, з нарахованими та невиплаченими відсотками, отже, для задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання про розмір коштів, що підлягають стягненню, суд враховує розмір банківського вкладу за договором № 19464914018 від 24.05.2019 - 28000 доларів США, та бере до уваги розмір нарахованих та невиплачених процентів на цей вклад, зазначених у виписці АТ «Ощадбанк» по рахунку ОСОБА_3 НОМЕР_1 за період з 24.05.2019 по 26.11.2024 - 66,25 доларів США. Отже, стягненню на користь ОСОБА_4 підлягають: 14000 доларів США банківського вкладу та 33,13 доларів США процентів, а всього кошти у розмірі 14033,13 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на день ухвалення даного рішення (41,5470 грн. за 1 долар США) складає 583034,45 грн.
Статтею 192 ЦК України передбачено, що законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Законом України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.
З огляду на зміст вищезазначених норм, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з АТ «Ощадбанк» на користь ОСОБА_4 грошових коштів саме у валюті депозиту - долар США. Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 20.06.2018 у справі № 756/14404/15-ц.
На підставі ст.141 ЦПК України судові витрати слід покласти на відповідача.
Враховуючи викладене, на підставі ст.ст.41, 129-1 Конституції України, ст.ст.3, 15, 16, 192, 316, 317, 319, 321, 372, 387, 512, 598, 627, 638, 1058, 1060, 1071, 1073 ЦК України, Законів України «Про банки і банківську діяльність», «Про судоустрій і статус суддів», «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», керуючись ст.ст.12, 13, 81, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_2 14033 (чотирнадцять тисяч тридцять три) долари США 13 центів, що еквівалентно 583034 (п'ятистам вісімдесяти трьом тисячам тридцяти чотирьом) грн. 45 коп., які є частиною банківського вкладу з нарахованими відсотками, розміщеного ОСОБА_3 у Публічному акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України» на підставі договору № 19464914018 від 24 травня 2019 року на вклад «Мій прогресивний депозит».
Стягнути з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в дохід держави 5380 (п'ять тисяч триста вісімдесят) грн. 34 коп. судового збору.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», код ЄДРПОУ 00032129, місцезнаходження: 01001, м.Київ, вул.Госпітальна, 12-Г.
Повне судове рішення складене 23 травня 2025 року.
Головуючий суддя: Т.Ю.Демчина