Справа № 545/4364/23
Провадження № 2/545/89/25
22.05.2025 Полтавський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого - судді Стрюк Л.І.
з участю секретаря: Гаврися В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення коштів за договором позики; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору позики недійсним та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним,-
У провадженні Полтавського районного суду Полтавської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення коштів за договором позики; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору позики недійсним та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним.
Представник позивача за первісним позовом адвокат Лазаренко О.М. звернулася до суду з клопотанням про застосування заходів процесуального примусу у вигляді штрафу до відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 .
В обґрунтування вказаного клопотання зазначала, що відповідач ОСОБА_2 без поважних причин ухилялася від явки до суду на судові засідання призначені на 15.08.2024, 24.09.2024, 05.11.2024, 16.01.2025 хоча ухвалою суду від 17.07.2024 явка останньої була визнана обов'язковою.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 клопотання підтримали та просили його задовольнити. Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_5 заперечуали проти задоволення клопотання. Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася.
Суд вирішуючи вказане клопотання дійшов до таких висновків.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 17.07.2024 визнано обов'язковою явку відповідача ОСОБА_2 у судове засідання о 09:00 год 15 серпня 2024 року та у судові засідання надалі для надання особистих пояснень по справі.
У судовому засіданні 17.07.2024 представник відповідача ОСОБА_3 повідомляла, що ОСОБА_2 за станом здоров'я не зможе з'являтися в судові засідання та натомість надасть письмові пояснення по справі. 15.08.2024 судове засідання було відкладене у зв'язку з неявкою усіх учасників цивільної справи, відомостей щодо належного повідомлення та обізнаність відповідача ОСОБА_2 матеріали справи не містять. Засідання призначене на 24.09.2024 не відбулося з причин перебування головуючого судді у щорічній відпустці. В судове засідання призначене на 05.11.2024 та на 16.01.2025 ОСОБА_2 не з'явилася, відомостей про вручення повістки та обізнаність відповідача у справі відсутні.
03.03.2025 до Полтавського районного суду надійшли письмові пояснення ОСОБА_2 з проханням розглядати справу у її відсутність та ухвалити рішення за наявними в матеріалами справи доказами.
Згідно з ч. 4 ст. 44 ЦПК України у випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Цивільного процесуального кодексу України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ, необґрунтованому перевантаженні роботи суду.
При цьому вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання віднесене на розсуд суду, що розглядає справу. При цьому, право на доступ до правосуддя не повинне використовуватись учасником справи всупереч завданню цивільного судочинства.
Зловживання процесуальними правами є несумісним з правом на доступ до суду і в разі встановлення таких зловживань відповідна позовна заява може бути залишено без розгляду.
Повідомлення відповідача про час і місце судового розгляду повинно проводитися відповідно до вимог статей 74-76 ЦПК. При цьому в матеріалах справи повинні бути належні докази такого повідомлення. Якщо відповідні докази відсутні, то відповідач не може вважатися повідомленим належним чином, і підстав для заочного розгляду не існує.
Порядок вручення судових повісток чітко регламентований ст. 76 ЦПК України. У випадку, якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім?ї, які проживають разом з нею, а за їх відсутності відповідній житлово-експлуатаційній організації або виконавчому органу місцевого самоврядування.
Якщо особа, яка бере участь у справі, перебуває під вартою або відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, обмеження волі, арешту повістка та інші судові документи вручаються їй під розписку адміністрацією місця утримання особи, яка негайно надсилає розписку та письмові пояснення цієї особи до суду.
Повернення відділенням зв?язку судової повістки за закінченням терміну зберігання не можна вважати належним повідомленням особи, яка бере участь у справі, оскільки це не відповідає вимогам ст. 76 ЦПК України.
Невиконання обов?язку осіб, які беруть участь у справі, повідомляти про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи може тягнути певні негативні наслідки надсилання судом судової повістки на останню відому судові адресу, незалежно від її подальшого отримання. Проте, для застосування таких наслідків суд зобов?язаний попередньо дотримуватися порядку вручення судової повістки відповідно до положень ч.3 ст. 76 ЦПК України.
Враховуючи відсутність відомостей щодо належного повідомлення про розгляд справи ОСОБА_2 та її обізнаності про розгляд справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання зловживання процесуальними правами та застосування заходів процесуального примусу до відповідача.
Керуючись ст. 12, 13, 43, 44, 143, 144, 148, 258-261,353 ЦПК України,-
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Лазаренко Оксани Михайлівни про застосування заходів процесуального примусу у вигляді штрафу до відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Л.І. Стрюк