Дата документу 20.05.2025Справа № 554/1229/21
Провадження № 2/554/721/2025
20 травня 2025 року м. Полтава
Шевченківський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді - Сініцина Е.М.,
за участю секретаря судового засідання - Кувіти М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості, -
Позивач - Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання та гарячої води з врахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних у загальному розмірі 58 453,06 грн., яка складається з суми заборгованості за надані послуги в сумі 56 534,81 гривень, що виникла за період часу з 01 листопада 2017 року по 30 вересня 2020 року, інфляційних втрат - 820,71 гривень за період часу з 01 лютого 2018 року по 30 вересня 2020 року та трьох відсотків річних - 1 097,54 гривень за період часу з 21 грудня 2017 року по 30 вересня 2020 року за надані послуги в квартиру АДРЕСА_1 , оскільки свої зобов'язання щодо оплати послуг відповідачі виконували не належним чином, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість, тому позивач і звернувся до суду з даним позовом.
Заочним Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави у цивільній справі №554/1229/21 від 05.07.2021 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованість у сумі 58 453,06 грн., що виникла за період з 01.11.2017 року по 01.10.2020 року та суму судового збору у розмірі 2 270,00 гривень.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 19.06.2023 року Заочне рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 05.07.2021 року №554/1229/21 - скасовано, справа призначена до розгляду.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позовну заяву в повному обсязі, просила позов задовольнити.
Відповідачка та її представник - адвокат Сидоренко І.О. проти позову заперечували, надали Відзив на позовну заяву, в якому вказали, що наданий позивачем Розрахунок не може визнаватися належним та допустимим доказом, оскільки містить невірне арифметичне вирахування. Розмір заборгованості є нереальним, в ньому не в повному обсязі відображена інформація про наявність субсидії та її розмір, крім того, не враховані суми платежів, так не врахована сума сплачена відповідачем за листопад 2017 року у розмірі 320,14 гривень. Розрахунок містить арифметичні помилки, як приклад - нарахування заборгованості в липні 2020 року. ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» просить стягнути з відповідачів витрати підприємства за послуги, які відповідачі не отримували, оскільки опалювальна площа квартири 36,8 кв.м., а позивач нараховує відповідачам - 8,58073 Гкал та 15,99016 Гкал, внаслідок споживання усіма АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , що дорівнює відповідно - 15,6% та 56,19% від загального обсягу споживання. А також, вказують, що ОСОБА_1 не підписувала Договір №3976ЛК від 01.09.2020 року, тому не брала на себе зобов'язання реструктуризації боргу.
Представник позивача надала відповідь на відзив та в судовому засіданні зазначила, що Розрахунок відповідає дійсному розміру заборгованості відповідачів. Нарахування боргу відбувається на підставі пункту 12 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21 липня 2005 року №630, де зазначено, що «у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії у багатоквартирному будинку, де окремі або всі квартири обладнані квартирними засобами обліку теплової енергії, споживачі, які не мають таких засобів обліку та які не передали виконавцю показання квартирних засобів обліку теплової енергії, оплачують таку послугу за показаннями будинкового засобу обліку теплової енергії пропорційно опалюваній площі (об'єму) квартири, не враховуючи витрати теплової енергії виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат тепла за показаннями усіх квартирних засобів обліку.». Саме такий розмір нарахування відбувався за відсутності на той час у відповідачів лічильника опалення та гарячої води. ОСОБА_1 підписала Договір №3976ЛК від 01.09.2020 року, в якому, в підпункту 13 пункту 20 вказано про визнання нею боргу у розмірі 56534,81 гривня. Позов просила задовольнити.
Представник відповідачки - адвокат Сидоренко І.О. в судовому засіданні наполягала на своє позиції, і просила в позові відмовити.
Вислухавши сторони, дослідивши надані сторонами докази, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст.ст.12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
В ч.1 ст.82 ЦПК України закріплено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
В судовому засіданні сторонами визнавалось, що відповідачі проживають за адресою: квартира АДРЕСА_1 , а також надання послуг ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» за вказаною адресою.
Оцінюючи надані сторонами докази, а саме - Розрахунок заборгованості, суд вважає, що він не може визнаватись належним та допустимим доказом, оскільки в ньому не в повному обсязі відображена інформація про наявність субсидії та її розмір, про що свідчить надане відповідачем Повідомлення про призначення субсидії за 08.01.2019 року, згідно якого на рахунок ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» надійшла субсидія у розмірі 398,82 гривень та 117,86 гривень. Розрахунок містить арифметичні помилки, оскільки в липні 2020 року відображено споживання гарячої води в обсязі 98 м.куб. за тарифом 96,71 грн./м.куб, перемноживши цифри отримуємо суму 9 477,58 грн., а в Розрахунку відображена сума - 9 407,42 гривень.
Ствердження представника позивача, що нарахування заборгованості відбувалося на підставі пункту 12 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21 липня 2005 року №630, оскільки лише одна квартира, а саме квартира відповідачів не була оснащена приладом обліку, про що вказано в Інформації про розподіл обсягу спожитої теплової енергії між споживачами у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_4 за лютий та березень місяць, де вказано, що квартира АДРЕСА_5 не передали покази лічильника, а в квартирі АДРЕСА_6 не встановлено лічильник, суд вважає необґрунтованим.
Дане ствердження та Інформація спростовані Відповідями ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» від 18.05.2020 року за №31-750 та від 03.09.2020 року за №21-713, в яких зазначено, що «по теперішній час лише 29 квартир з загальної кількості» не обладнані приладом обліку, «протягом опалювального сезону 2019-2020 років у Вашому житловому будинку залишалася незначна кількість квартир, не оснащених вузлами комерційного обліку».
Тобто, суд вважає, що нарахування заборгованості відбулося лише на одну квартиру - квартиру відповідача, без відповідних правових підстав та за невстановлених позивачем обставин, а саме кількості квартир, що не обладнані приладом обліку.
Більш того, в Розрахунку заборгованості не міститься інформація про подальше перерахування суми заборгованості як про це зазначено в пункті 12 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21 липня 2005 року №630 - у разі відсутності у виконавця показань квартирних засобів обліку теплової енергії за розрахунковий період з подальшим перерахунком відповідно до пункту 18 цих Правил.
В пункті 18 Постанови КМУ від 21 липня 2005 року №630 вказано, що після отримання показань квартирних засобів обліку, якщо вони відрізняються від розрахованих за показаннями будинкових засобів обліку, виконавець здійснює коригування плати за надану послугу в наступному розрахунковому періоді шляхом зменшення або збільшення обсягів спожитої кожним споживачем послуги, що відображається в платіжному документі періоду, наступного за здійсненням коригування.
Посилання відповідача на те, що в Розрахунку позивачем не враховані суми платежів, а саме - сума за листопад 2017 року у розмірі 320,14 гривень, знайшло своє підтвердження та визнано позивачем, який в клопотанні від 23.05.2024 року №29-01/2-1910-202-0 зазначив про зменшення заборгованості на вказану суму. Однак вказане не відображено в Розрахунку.
Суд погоджується з позицією відповідача відносно того, що ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» просить стягнути з відповідачів витрати підприємства за послуги, які відповідачі не отримували, оскільки опалювальна площа квартири 36,8 кв.м., а позивач нараховує відповідачам - 8,58073 Гкал в січні 2020 року та 15,99016 Гкал в березні 2020 року, внаслідок споживання усіма 90 квартирами будинку - 54,94186 Гкал та 28,45971 Гкал, що дорівнює відповідно нарахування на квартиру відповідачів - 15,6% та 56,19% від загального обсягу споживання.
Саме такий показник сумарного обсягу теплової енергії зазначений в наданій ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» інформації - «Показання вузла комерційного обліку та обсяги споживання теплової енергії будинку за адресою: АДРЕСА_4 за період з 01.11.2017 по 30.09.2020 року.
Враховуючи, що опалювальна площа квартири не збільшувалася і дорівнює 36,8 кв.м., то позивач не має право нараховувати понесені ним витрати на опалення лише на квартиру, посилаючись на пункт 12 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21 липня 2005 року №630.
В п.5 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» зазначено, що Індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
А також в ч.1 ст.9 Закону закріплено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Тобто нормами Закону встановлено, що споживач зобов'язаний оплачувати за надані та спожиті послуги.
Квартира з опалювальною площею 36,8 кв.м. не може споживати послуг у розмірі 15,6% та 56,19% від загального обсягу споживання всіма 90 квартирами будинку і нести тягар відшкодування витрат підприємства.
Теж саме стосується і споживання гарячої води, тому вказаний в Розрахунку обсяг спожитої відповідачами за липень 2020 року - 98 м.куб. є необґрунтованим.
Крім того, суд зазначає, що під час розгляду справи представником позивача наданий інший Розрахунок, який не співпадає з показниками, що зазначені в первісному Розрахунку, але і він містить нові дані - споживання відповідачами обсягу теплової енергії в січні 2020 року - 5,41062 Гкал, в лютому 2020 року - 4,31075 Гкал, в березні 2020 року - 9,36729 Гкал, хоча в ті ж самі місяці в 2018 році цей показник дорівнював не більше 0,72479 Гкал, в 2019 році не більше 0,52605 Гкал.
Відповідно до ч.2 ст.83 ЦПК України, докази надаються разом з позовною заявою.
Враховуючи, що позивачем наданий первісний Розрахунок, справа розглядалася після скасування заочного рішення, тому дослідженню підлягають докази, що були подані з позовною заявою, відповідно, наданий позивачем під час розгляду справи іншій Розрахунок не може вважатися належним та допустимим доказом, оскільки поданий з порушенням ч.2 ст.83 ЦПК України, а також вказані в ньому дані не збігаються з даними в первісному Розрахунку.
Суд вважає, що зазначення позивачем про виникли правовідносини між ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» та відповідачами на підставі Договору №3976ЛК від 01.09.2020 року не знайшло свого підтвердження.
Суд погоджується зі ствердженням відповідача, що ОСОБА_1 не підписувала Договір №3976ЛК від 01.09.2020 року, тому не брала на себе зобов'язання реструктуризації боргу, оскільки на Договорі відсутня підпис споживача, а підпис в Додатку №1 до договору не підтверджує погодження ОСОБА_1 з умовами договору.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необґрунтовані, тому в позові необхідно відмовити.
Питання про розподіл судових витрат по справі суд вирішує відповідно до ст.141 ЦПК України, а оскільки в позові відмовлено, то судові витрати по справі у вигляді судового збору у сумі 2 270,00 гривень не підлягають відшкодуванню.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 223, 229, 247, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
В позові Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання та гарячої води - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду як суду апеляційної інстанції, шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Сторони у справі:
Позивач - Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго», місце знаходження 36008, м. Полтава, вул. Комарова, 2а, Р/рахунок № НОМЕР_1 в АБ «УкргазБанк», МФО 331467, ЗКПО 03338030.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - невідомо.
Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - невідомо.
Суддя Е.М. Сініцин.