Дата документу 22.05.2025Справа № 554/6882/25
Провадження № 1-кс/554/6931/2025
22.05.2025 року м. Полтава
Шевченківський районний суд міста Полтави в складі: слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції в Полтавській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні №42025172690000033 від 05.05.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 263 КК України, -
Слідчий звернувся до суду з клопотанням посилаючись на те, що командир 1 відділення охорони 1 взводу охорони роти охорони 1 відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) головний сержант ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з не встановленою службовою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ), вимагав у громадянина України ОСОБА_5 неправомірну вигоду у розмірі 2000 доларів США за вчинення в інтересах громадянина України ОСОБА_5 дій з використанням наданого вказаним військовослужбовцям службового становища, а саме позитивного вирішення питання щодо непризову (не мобілізацію) на військову службу.
Досудовим розслідуванням установлено, що відповідно до наказу № 74 від 14.03.2024 начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 головного сержанта ОСОБА_4 , призначено на посаду головного сержанта - командира 1 відділення охорони 1 взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 , останній зарахований до списків особового складу, поставлений на всі види забезпечення, вважається таким, що посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Згідно ст.ст. 6, 20 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військові посадові особи - це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов'язків згідно із законодавством. На військових посадових осіб поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».
Відповідно до положень Закону України «Про запобігання корупції», військовим посадовим особам Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів військових формувань забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.
Згідно ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України ОСОБА_4 під час проходження військової служби повинен свято та непорушно дотримуватись Конституції України і законів України, додержуватись правил військової ввічливості та поведінки, не допускати негідних вчинків, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.
Згідно ст. 9 Закону України «Про Збройні Сили України» комплектування Збройних Сил України особовим складом, їх мобілізаційне та оперативне розгортання в особливий період, здійснення заходів, пов'язаних з підготовкою та призовом громадян на військову службу забезпечує Кабінет Міністрів України.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про Збройні Сили України» Міністерство оборони України забезпечує життєдіяльність Збройних Сил України, їх функціонування, бойову та мобілізаційну готовність, боєздатність, підготовку до виконання покладених на них завдань, застосування, комплектування особовим складом та його підготовку, постачання озброєння та військової техніки, підтримання справності, технічної придатності та модернізації зазначеного озброєння і техніки, матеріальних, фінансових, інших ресурсів та майна згідно з потребами, визначеними Генеральним штабом Збройних Сил України в межах коштів, передбачених Державним бюджетом України, і здійснює контроль за їх ефективним використанням, організовує виконання робіт і надання послуг в інтересах Збройних Сил України.
Пунктом 1 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 671, визначено, що Міноборони є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період.
Згідно із ст. 1 Закону України «Про оборону України», до органів військового управління віднесено і територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Таким чином, Міністерство оборони України реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва як безпосередньо, так і через органи військового управління, що перебувають у його підпорядкуванні.
Відповідно до Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - Положення), що затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до п. 8 Положення завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов'язків, зокрема, є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці та підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів.
Згідно п. 9 Положення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань окрім іншого здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Водночас, витягом з інструкції з підготовки та проведення мобілізаційного розгортання Збройних Сил України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України 15.12.2017 №19ДСК, зокрема передбачено:
п. 4.7 Призов громадян України на військову службу за мобілізацією включає їх прибуття за викликом районного (міського) військового комісаріату (територіальний центр комплектування та соціальної підтримки) для проходження медичного огляду та для відправлення у військові частини (установи, обласні збірні пункти);
п. 4.12 Районний (міський) військовий комісаріат (територіальний центр комплектування та соціальної підтримки) з отриманням нарядів обласного військового комісаріату територіальний центр комплектування та соціальної підтримки) протягом 15 діб проводить персональний відбір та призначення мобілізаційних ресурсів на комплектування команди відповідно до наряду з урахуванням вручення військовозобов'язаним документів про призначення в команду (партію);
п. 4.22 Для відправлення призваних на військову службу за мобілізацією у військову частину (установу, обласний збірний пункт) районний (міський) військовий комісаріат територіальний центр комплектування та соціальної підтримки) зобов'язаний скласти поіменні списки військовозобов'язаних, які призвані та підлягають відправці по командах; видати наказ про призов військовозобов'язаних на військову службу за мобілізацією.
Відповідно до примітки 2 статті 368 КК України службовими особами, які займають відповідальне становище, у статтях 368, 368-5, 369 та 382 цього Кодексу є особи, зазначені у пункті 1 примітки до статті 364 цього Кодексу, посади яких згідно із статтею 6 Закону України «Про державну службу» належать до категорії «Б», судді, прокурори, слідчі і дізнавачі, а також інші, крім зазначених у пункті 3 примітки до цієї статті, керівники і заступники керівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць.
Так, відповідно до примітки 1 статті 364 КК України службовими особами у статтях 364, 368, 368-5, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
Разом з тим, досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_4 , діючи за усними вказівками невстановлених осіб, які постійно обіймають посади в ІНФОРМАЦІЯ_1 , пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків (функцій), та відповідно до п. 1 примітки до ст. 364, ч. 3 ст. 18 КК України, являються службовими особами, до кола повноважень яких входить здійснення мобілізаційних заходів під час призову на військову службу до Збройних Сил України, вчинив протиправні дії, які полягають у пособництві в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе, за не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії, з використанням наданого їй службового становища, за попередньою змовою групою осіб.
Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше квітня 2025 року, ОСОБА_4 , перебуваючи у с. Шишаки, був залучений як пособник до реалізації злочинного плану спільно з невстановленими службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо скоєння кримінального правопорушення, зокрема, для усунення перешкод у спілкуванні та одержанні неправомірної вигоди від особи - працівника СТОВ «Воскобійники» ОСОБА_6 , за не здійсненням заходів щодо призову ОСОБА_6 на військову службу до Збройних Сил України за мобілізацією.
На початку квітня 2025 року (більш точну дату та час встановити не представилось за можливе) ОСОБА_6 від представників Воскобійницької сільської ради Миргородського району Полтавської області дізнався, що до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ), сільською радою, подано відомості, щодо військовозобов'язаних чоловіків, що проживають у
с. Воскобійники, Миргородського р-н., Полтавської області, для проходження військово - лікарської комісії. Після отримання даної інформації, ОСОБА_6 не вживав ніяких заходів, щодо проходження військово - лікарської комісії.
У подальшому, приблизно на початку квітня 2025 року (більш точну дату та час встановити не представилось за можливе), ОСОБА_6 , перебуваючи в населеному пункті Воскобійники, Миргородського р-н., Полтавської області, зустрів ОСОБА_4 , який діючи як пособник в одержанні неправомірної вигоди повідомив, що дані ОСОБА_6 надійшли до ІНФОРМАЦІЯ_1 , при цьому зазначив, що останньому необхідно у найближчий час прибути для проходження військово - лікарської комісії до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після чого, ОСОБА_4 , повідомив ОСОБА_6 , що останній підлягає призову на військову службу під час мобілізації до Збройних Сил України, проте, ОСОБА_4 зможе допомогти уникнути призову під час мобілізації шляхом особистих знайомств у ВЛК та керівництві ІНФОРМАЦІЯ_1 . У подальшому ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_6 , щоб останній проходив ВЛК та перебував з ним на зв'язку.
Так, 11.04.2025, ОСОБА_6 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою проходження ВЛК. Після чого, останнього було направлено до КНП «Центр ПМСД Шишацької сільської ради», де ОСОБА_7 отримано направлення для проходження військово - лікарської комісії.
В період часу з 11.04.2025 по 12.04.2025 ОСОБА_7 пройшов військово - лікарську комісію в Комунальному некомерційному підприємстві «Шишацька лікарня планового лікування», що за адресою: Полтавська область, Миргородський район, с. Шишаки, вул. Гайдамацька, 50. За результатам проходження ВЛК ОСОБА_6 визнаний придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), медпідрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, ОЗ, охорони.
12.04.2025, ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, перебуваючи в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ), що за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно як пособник до реалізації злочинного плану щодо скоєння кримінального правопорушення, за попередньою змовою групою з невстановленими досудовим розслідуванням особами, зокрема, для усунення перешкод у спілкуванні та одержанні неправомірної вигоди для невстановлених службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в ході зустрічі з ОСОБА_6 , повідомив останньому про необхідність надання ОСОБА_4 неправомірної вигоди у розмірі 2000 доларів США, за не здійсненням заходів щодо призову за мобілізацією. Надалі ОСОБА_4 , діючи узгоджено з невстановленими посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінив вимогу та повідомив, що за вирішення питання про непризов на військову службу під час мобілізації ОСОБА_6 необхідно буде передати 2 ноутбуки вартість яких приблизно еквівалентна 80 тисячам гривень.
Так, 19.05.2025, близько 16 год. 30 хв., ОСОБА_4 , діючи умисно, як пособник до реалізації злочинного плану, щодо скоєння кримінального правопорушення, за попередньою змовою групою з невстановленими досудовим розслідуванням особами, зокрема для одержання неправомірної вигоди для службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи разом з ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , ТРЦ «МИР», магазин «Дзвінок», ОСОБА_8 надав ОСОБА_6 вказівку щодо придбання моделей ноутбуків та діючи за його вказівкою ОСОБА_6 придбав два ноутбуки марок «DELL» та «НР», а також комп'ютерні комплектуючі до них на загальну суму 75 000 грн., після чого діяючи за вказівкою ОСОБА_8 передав вказані речі останньому. У свою чергу ОСОБА_8 , діючи як пособник у вчиненні кримінального правопорушення, а саме усунув перешкоди у спілкуванні та отримав неправомірну вигоду від ОСОБА_6 , який діяв під контролем правоохоронних органів, а саме два ноутбуки марок «DELL» та «НР», а також комп'ютерні комплектуючі до них, на загальну суму 75 000 грн., як неправомірну вигоду для невстановлених у ході проведення досудового розслідування військових посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 за невчинення вказаними службовими особами дій в інтересах ОСОБА_6 , а саме не здійснення заходів щодо призову ОСОБА_6 на військову службу до Збройних Сил України під час здійснення мобілізації.
Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні пособництва в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе, за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії, з використанням наданого їй службового становища, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України.
20.05.2025 ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме у вчиненні пособництва в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе, за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії, з використанням наданого їй службового становища, за попередньою змовою групою осіб.
Відповідно до реєстраційної картки на транспортний засіб, гр. ОСОБА_4 , на праві власності, належить автомобіль марки «BMW Х1» Д.н.з. НОМЕР_1 .
На даний час у слідства виникла необхідність у накладенні арешту на майно, що перебуває у власності ОСОБА_4 , з метою збереження та недопущення його відчуження.
Слідчий в судове засідання не з'явився, надав заяву в якій прохав клопотання задовольнити, та розглянути клопотання у його відсутність.
Суд, дослідивши надані докази, приходить до наступного. Згідно п. 7 ч. 2ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Стороною обвинувачення доведено, що вищевказане майно, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав до арешту, вказаного в клопотаннях сторони обвинувачення майна, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
На підстав викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції в Полтавській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні №42025172690000033 від 05.05.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 263 КК України - задовольнити.
Накласти заборону (арешт) на відчуження та розпорядження майном, а саме на автомобіль марки марки «BMW Х1» Д.н.з. НОМЕР_1 , який на праві власності належить підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1