Справа № 931/205/25
Провадження № 2/931/150/25
(заочне)
26 травня 2025 року селище Локачі
Локачинський районний суд Волинської області
у складі: головуючого - судді Кідиби Т.О.,
за участю: секретаря судового засідання - Гупалик А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Укрглобал-фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
18.03.2025 року позивач звернувся в суд із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № 4594361 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 25.04.2024 року.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач, відповідно до умов укладеного в електронному вигляді договору із ТОВ «Лінеура Україна» (торгова марка «Credit7»), отримала кредит у розмірі 15000 гривень, строком на 360 днів, шляхом переказу на її платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ КБ «ПриватБанк», зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,5% від суми кредиту за кожен день користування (547,5% річних). Кредитні кошти були перераховані відповідачу 25.04.2024 року.
24.12.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-фінанс» укладено договір факторингу № 24/12/24, відповідно до умов якого, право вимоги за договором № 4594361 про надання споживчого кредиту від 25.04.2024 року перейшло до ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-фінанс».
Відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконала, у зв'язку з чим заборгованість станом на 26.08.2024 року становить 70652,35 грн, яка складається з 14999,99 грн заборгованості за кредитом, 48152,36 грн заборгованості за нарахованими процентами відповідно до п.1.4. кредитного договору за ставкою 1,5 % за кожен день користування кредитом за період з 25.04.2024 року по 26.08.2024 року (включно), та 7500 грн заборгованості по штрафу.
Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-фінанс» заборгованість за договором № 4594361 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 25.04.2024 року у розмірі 70652,35 грн, а також судові витрати у розмірі 2422,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 грн.
Ухвалою судді від 01 квітня 2025 року відкрито провадження у даній справі, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою Локачинського районного суду Волинської області від 28.04.2025 року задоволено клопотання позивача про витребування доказів в АТ КБ «ПриватБанк».
Представник позивача у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду, що стверджується довідкою про доставку електронного документу до електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд". 20.05.2025 року від представника позивача надійшла заява, у якій просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явилася повторно, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду відповідно до вимог ст.128 ЦПК України за її зареєстрованим місцем проживання, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, що повернулись з відміткою органу поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою». Про причини неявки суд не повідомив, будь яких клопотань, заяв, відзиву на позов від неї не надійшло.
Відповідно до положень ст. 223 ЦПК України суд приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності учасників справи.
Згідно з ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Зі згоди позивача, а також за одночасного існування вищевказаних умов, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Згідно з вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши та оцінивши представлені у справі докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані нормами Цивільного кодексуУкраїни та умовами укладеного між сторонами договору.
Судом встановлено, що 25.04.2024 року ОСОБА_1 уклала в електронній формі договір № 4594361 про надання споживчого кредиту з ТОВ «Лінеура Україна» (а.с. 18-28).
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно з п. 12 цієї статті електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
За п. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (ст. 1 Закону України "Про електронну комерцію").
Електронний договір, підписаний електронним одноразовим ідентифікатором, вважається укладеним у письмовій формі з моменту його підписання, тобто введення алфавітно-цифрової послідовності даних (пароль). Водночас такий договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо істотних умов договору.
Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Таким чином, позичальник ОСОБА_1 погодилась на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 80638, який був надісланий в особистий кабінет відповідача, про що свідчить п. 9.6 договору, реквізити та підписи сторін.
Згідно умов даного договору, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Сума кредиту складає 15000,00 грн та надається строком на 360 дні періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 30 днів із застосуванням фіксованої стандартної процентної ставки 1,50% в день, зниженої процентної ставки 0,01% в день, денна процентна ставка 1,376%.
Відповідно до п. 2.1 договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, з використанням платіжної картки № НОМЕР_1 .
Відповідно до інформації Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» від 06.05.2025 року на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) емітована платіжна картка № НОМЕР_3 , фінансовий номер НОМЕР_4 . Також направлено виписку по рахунку № НОМЕР_3 з якої вбачається отрамання ОСОБА_1 25.04.2024 року 15000 грн (а.с. 94, 95).
Таким чином, позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором.
Однак, як зазначає позивач, ОСОБА_1 не виконала свого обов'язку та не повернула наданий кpeдит в строки, передбачені договором.
Відповідно до п. п. 1.5.1, 1.5.2 кредитного договору, стандартна процентна ставка за весь строк кредитування становить 9541,79% річних, з урахуванням зниженої процентної ставки становить - 3327,55%.
Відповідно до п. 1.4.2 якщо клієнт до 24.05.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач, як учасник програми лояльності, отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим договором. Споживач погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для споживача, оскільки надання кредиту за цим договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки.
Строк кредиту відповідно до п. 1.3 кредитного договору становить 360 дні. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком №1 до цього договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в договорі
Відповідно до п. 1.3.2 кредитного договору у клієнта наявне право продовжувати строк кредитування або строк виплати кредиту, встановлених договором, на підставі звернення до товариства у електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора.
Згідно з розрахунку заборгованості за договором №4594361 від 25.04.2024 року, сформованої ТОВ «Лінеура Україна», загальна заборгованість ОСОБА_1 становить 70652,35 грн, яка складається із заборгованості за кредитом 14999,99 грн, заборгованості за нарахованими процентами 48152,36 грн та 7500 грн заборгованості по штрафу.
Нарахування відсотків здійснювалось в межах строку кредитування (360 днів) з 25.04.2024 по 24.05.2024 за зниженою процентною ставкою, з 25.05.2024 по 24.12.2024 за стандартною процентною ставкою. Відповідачем було частково здійснено погашення кредиту, а саме: 40,50 грн (а.с. 34-38).
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (ч. 1ст. 510 ЦК України).
Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов'язанні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Відповідно до ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
24.12.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-фінанс» укладено договір факторингу № 24/12/24, відповідно до умов якого право вимоги за договором № 4594361 про надання споживчого кредиту від 25.04.2024 року перейшло до ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-фінанс», як зазначено в реєстрі боржників, що є невід'ємною частиною цього договору (а.с. 50-57).
Із витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 24/12/24 від 24.12.2024 року, вбачається, що у ОСОБА_1 згідно кредитного договору № 4594361 сума заборгованості становить 70652,35 грн, яка складається із заборгованості за кредитом 14999,99 грн, заборгованості за нарахованими процентами 48152,36 грн та 7500 грн штрафу (а.с. 58).
А відтак, ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-фінанс» як правонаступник та новий кредитор, вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку шляхом стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за укладеним нею договором № 4594361 про надання споживчого кредиту від 25.04.2024 року.
Таким чином, відповідач не виконала свого обов'язку та не повернула надані кошти в повному обсязі та в строк, передбачений договором про надання споживчого кредиту.
Надаючи оцінку фактичним обставинам справи, суд виходить з таких норм права.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у тій самій кількості, того самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому згідно ст. 627 ЦК України та відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зокрема, ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаних положень закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Відповідач ОСОБА_1 здійснювала користування кредитними коштами, проте в порушення умов договору взяті на себе зобов'язання в повній мірі не виконала, внаслідок чого станом на 24.12.2024 року утворилася заборгованість в розмірі 70652,35 грн, яка складається із заборгованості за кредитом 14999,99 грн, заборгованості за нарахованими процентами 48152,36 грн.
За таких обставин, суд дослідивши та проаналізувавши докази у справі, керуючись завданнями цивільного судочинства, враховуючи, що у судовому засіданні знайшов підтвердження факт користування кредитними коштами та невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором №4594361 від 25.04.2024 року щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами, що суттєво порушує взяті на себе договірні зобов'язання, а також порушує права та законні інтереси кредитодавця у спірних правовідносинах, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-фінанс» в цій частині слід задовольнити повністю, стягнувши з ОСОБА_1 заборгованість за договором №4594361 у розмірі 63152,35 грн, з яких: заборгованості за кредитом 14999,99 грн, заборгованості за нарахованими процентами 48152,36 грн.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 7500 грн штрафу за договором №4594361, суд зазначає наступне.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого відповідним Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє до теперішнього часу.
Відповідно до положень п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відповідно до статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанова від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (пункт 69)).
Відповідно до частини першої статті 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
Враховуючи викладене та те, що штраф за договором позики нарахований за період з 27.06.2024 року по 26.08.2024 року, тобто під час дії воєнного стану, до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Таким чином, у період дії воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), що встановлено пунктом 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022, який набрав чинності 17.03.2022.
З урахуванням вищезазначеного, заборгованість за штрафом за договором №4594361, нарахованим позивачем за період з 27.06.2024 року по 26.08.2024 року, у розмірі 7500,00 грн грн стягненню з відповідача не підлягає.
Частиною першою статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При пред'явленні позову позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 гривень. Отже, пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 2165,14 грн витрат по сплаті судового збору.
Щодо вимог представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, то судом встановлено наступне.
Згідно із ч.1, п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно із ч.1, 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги підлягає доказуванню в суді.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження або інший розрахунковий документ). При цьому, матеріали справи повинні містити докази на підтвердження виконаних об'ємів робіт, їх кількості та видів.
Окрім того, витрати на правничу допомогу відшкодовуються лише в тому випадку, якщо така допомога реально надавалася в справі тими особами, які одержали за це плату, та їх сплата підтверджується відповідними фінансово-розрахунковими документами.
З матеріалів справи вбачається, що в позовній заяві представник позивача зазначив розмір витрат на правничу допомогу, що становить 10000 грн.
Представником позивача надано суду договір № 02/08/2024 про надання юридичних послуг від 02.08.2024 року, укладений між ТОВ "Факторингова компанія "Укрглобал-фінанс" та адвокатом Руденком К.В., довіреність на надання правничої допомоги, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю адвокатом Руденком К.В., посвідчення адвоката, акт приймання-передачі наданих послуг №44 від 03.02.2025 року на суму 100000 грн, та витяг з реєстру №1 до акту приймання-передачі наданих послуг №44 за договором № 4594361, з яких вбачаються види юридичних послуг, наданих позивачу, а саме: підготовка позовної заяви та клопотання про витребування доказів на суму 10000 грн (а.с. 59-65).
Відповідно до ч. 5, 6 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті щодо співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідачем не заявлено про зменшення таких витрат.
Враховуючи характер інституту судових витрат, оплата послуг адвоката безпосередньо пов'язана з розглядом справи, а тому до уваги судом береться складність справи, час, витрачений адвокатом на виконання ним відповідних робіт щодо правової консультації, збирання доказової бази, складання позовної заяви, клопотань, заяв, тощо, а також участь у судових засіданнях.
При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Позивачем доведено понесення витрат на правничу допомогу у цій справі.
Разом з тим, пунктом 3 ч.2 ст.141 ЦПК України передбачено, що судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, та враховуючи часткове задоволення позову, суд вважає, що з урахуванням пропорційності до розміру задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача слід стягнути 8938,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 12, 76, 77, 81, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 1, 3, 11, 204, 509, 512, 514, 516, 526, 530, 610, 612, 626, 627, 628, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, 1077, 1078, 1080, 1082, п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст.ст. 3,11,12 Закону України "Про електронну комерцію", суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Укрглобал-фінанс" заборгованість за договором № 4594361 про надання споживчого кредиту від 25.04.2024 року у розмірі 63152 (шістдесят три тисячі сто п'ятдесят дві) грн 35 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 14999,99 грн, заборгованість за нарахованими процентами - 48152,36 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Укрглобал-фінанс" судовий збір у розмірі 2165 (дві тисячі сто шістдесят п'ять) грн 14 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8938 (вісім тисяч дев'ятсот тридцять вісім) гривень.
У задоволенні решти вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене відповідачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Укрглобал-фінанс", юридична адреса місцезнаходження: адреса: м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 4, код ЄДРПОУ 41915308.
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Суддя Локачинського районного суду Т. О. Кідиба