Справа №155/329/25
Провадження №2/155/286/25
(заочне)
27.05.2025 м.Горохів
Горохівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді - Яремчук С.М.,
за участю секретаря судового засідання - Задурської К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Стислий виклад позовних вимог
Позивач ТзОВ «Фінансова компанія «Смарт Пей» звернулося до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 12 лютого 2020 року між АТ «Перший український міжнародний банк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1001548251402 шляхом підписання заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Згідно умов договору відповідачу було надано кошти в якості кредиту в сумі 21 085 грн., на умовах строковості, поворотності та оплатності. Розмір процентної ставки склав 0,01% річних, а розмір комісії за користування кредитом 3,99%. Свої зобов'язання кредитор виконав, надавши грошові кошти позичальникові. Однак, свої зобов'язання за кредитним договором щодо повернення заборгованості та сплаті відсотків за користування кредитними коштами відповідач не виконує. Вказує, що заборгованість відповідача за кредитним договором №1001548251402 перед позивачем не сплачена і складає 32518,32 грн., з яких: 21085,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 8,21 грн. - сума заборгованість за відсотками, 11425,11 - сума заборгованості за комісією.
08 травня 2024 між АТ «Перший Український Міжнародний Банк»» та ТОВ «ФК «Фінако» укладено договір відступлення права вимоги (цесії) №1, за яким ТОВ «ФК «Фінако» отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №1001548251402 від 12 лютого 2020 року.
16 липня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Фінако» та ТзОВ «Фінансова компанія «Смарт Пей» було укладено договір факторингу №2, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Смарт Пей» перейшло право грошової вимоги за кредитним договором №1001548251402 від 12 лютого 2020 року.
Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Смарт Пей» заборгованість за кредитним договором в розмірі 32518,32 грн.. та судові витрати, котрі складаються із судового збору в розмірі 2423,00 грн.
Відповідач відзив на позовну заяву не подала.
Рух справи в суді
Ухвалою судді Горохівського районного суду Волинської області від 06 березня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 30 квітня 2025 року.
Протокольною ухвалою суду розгляд справи відкладено на 27 травня 2025 року.
Позиція учасників судового розгляду
Представник позивача ТзОВ «Фінансова компанія «Смарт Пей» у судове засідання не з'явилася, однак 22.05.2025 року скерувала заяву, в якій просить справу розглядати без її участі, щодо заочного розгляду справи не заперечила.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи шляхом надіслання судової повістки про виклик до суду за фактичним місцем реєстрації. Причину неявки в судове засідання останній не повідомив, будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи від нього на адресу суду не надходило.
Оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, однак не з'явився в судове засідання, заяви про розгляд справи за його відсутності чи клопотання про відкладення розгляду справи не подав, відзиву на позов не подав, про причини неявки не повідомив та враховуючи, що представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Як визначено у ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що 12 лютого 2020 року ОСОБА_1 підписала заяву №1001548251402 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, чим беззастережно підтвердила, що приймає Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ», в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг (а.с.5).
Згідно із заявою №1001548251402 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб банк зобов'язався надати позичальнику грошові кошти у розмірі 21085,00 грн. зі строком на 24 місяці, з розміром комісії за обслуговування кредитної заборгованості 3,99%, розміром процентної ставки - 0,01% річних. Згідно з наведеним у заяві графіком платежів, сума платежу становить 1719,92 грн. щомісяця та 1719,83 грн. останній платіж, з яких розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості становить 841,29 грн. щомісяця, дата платежу - до 12 числа кожного календарного місяця. Загальна вартість кредиту становить 41277,99 грн.
З умовами договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб відповідач погодився, про що свідчить наявність його власноручного підпису на заяві №1001548251402 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 12 лютого 2020 року.
В матеріалах справи також міститься роздруківка публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, в редакції, що діє з 12 червня 2019 року, яка не містить підпису ОСОБА_1 (а.с.6-29).
Як вбачається з матеріалів справи АТ «ПУМБ» свої зобов'язання перед відповідачем виконало у повному обсязі та перерахувало ОСОБА_1 суму кредиту, що підтверджується платіжною інструкцією №TR.40914438.33202.8810 від 12 лютого 2020 року (а.с.30).
08 травня 2024 між АТ «Перший Український Міжнародний Банк»» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінако» укладено договір відступлення права вимоги (цесії) №1, за яким до нового кредитора перейшло право вимоги до відповідача за договором №1001548251402 від 12 лютого 2020 року. Пунктом 5.4. договору відступлення прав вимоги (цесії) №1 передбачено, що цесіонарій має право розпоряджатися, в тому числі відступати право вимоги за цим договором без будь-яких обмежень (а.с. 34-36).
Відповідно до витягу з реєстру боржників №1 до договору відступлення права вимоги (цесії) №1 від 08 травня 2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Фінако»» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 32518,32 грн., що складається з 21085,00 грн. заборгованості за тілом кредиту, 8,21 грн. заборгованості за процентами, 11425,11 грн. заборгованості за комісіями (а.с.39).
У подальшому, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінако» (клієнт) 16 липня 2024 року уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» (фактор) договір факторингу №2. Згідно з п. 2.1. цього договору клієнт зобов'язується передати (відступити) фактору в повному обсязі Права вимоги за кредитними угодами, зазначеними у підписаному сторонами реєстрі боржників, а фактор зобов'язується прийняти та оплатити права вимоги за вказаними кредитними угодами в порядку та розмірі, передбаченому договором (а.с.42-43).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №2 від 16 липня 2024 року, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Фінако» та ТОВ «Фінансова компанія «Смарт Пей», останній набув право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 32518,32 грн., що складається з 21085,00 грн. заборгованості за тілом кредиту, 8,21 грн. заборгованості за процентами, 11425,11 грн. заборгованості за комісіями (а.с.46).
Взятих на себе зобов'язань за кредитним договором №1001548251402 від 12 лютого 2020 року відповідач не виконала, у зв'язку з чим станом на 07 травня 2024 року в неї виникла заборгованість перед банком в розмірі 32518,32 грн., з яких: 21085,00 грн. - заборгованості за тілом кредиту, 8,21 грн. - заборгованість за процентами, 11425,11 грн. - заборгованість за комісією, що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості (а.с.32-33).
Всі нарахування по заборгованості, що відбувались до дати отримання ТОВ «Фінансова компанія «Фінако» права грошової вимоги, здійснювались безпосередньо AT «ПУМБ» станом на день відступлення права вимоги. ТОВ ««Фінансова компанія «Фінако» та ТОВ «Фінансова компанія «Смарт Пей» не здійснювали жодних додаткових нарахувань, умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювали.
У зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору, позивачем було направлено останній письмову вимогу (повідомлення) на адресу місця проживання, яку остання зазначила у анкеті на отримання кредиту. До позовних матеріалів долучена копія письмової вимоги (повідомлення) №3305 від 22 липня 2024 року про погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 32518,32 грн. яка, адресована ОСОБА_1 (адреса: село Довгів, Горохівського району Волинської області) (а.с.48).
Як доказ направлення відповідачу даної вимоги рекомендованим листом долучено Список №20240722_Смарт Пей_361 «Укрпошта» (а.с.49-54).
Таким чином, установлено, що між сторонами існують зобов'язальні правовідносини, що виникли з кредитного договору.
Контррозрахунку заборгованості чи доказів її відсутності відповідач не подала.
Висновки суду та мотиви прийнятого рішення
Згідно з п. 6 ст. 3 ЦК України справедливість, добросовісність та розумність належать до загальних засад цивільного законодавства.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15 ЦК України, ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до вимог статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).
За змістом ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, що визначено положеннями ст. 599 ЦК України.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання (ч. 2 ст. 615 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтями 610, 611 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України визначено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У заяві №1001548251402 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб передбачена сума кредиту 21085,00 грн., строк кредитування - 24 місяці, порядок повернення кредиту: кількість та розмір платежів, періодичність внесення (графік платежів) тип, розмір процентної ставки. ОСОБА_1 ознайомилася із заявою і підписала особисто.
Таким чином сторонами було погоджено всі істотні умови договору.
Пунктом 5.4.1 договору відступлення прав вимоги (цесії) №1 передбачено, що АТ «ПУМБ» має право розпоряджатися, в тому числі відступити право вимоги за цим договором без будь яких обмежень
Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна осіб у зобов'язанні пов'язана з тим, що попередні учасники зобов'язань вибувають з цих відносин, а їх права та обов'язки переходять до суб'єктів, які їх замінюють.
Відповідно до ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що матеріалами справи доведено факт укладення 12 лютого 2020 року між АТ «Перший український міжнародний банк» та ОСОБА_1 кредитного договору №1001548251402 шляхом підписання заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.
Матеріалами справи також підтверджується, що до позивача ТзОВ «ФК «Смарт Пей» перейшло право стягнення з відповідача кредиторської заборгованості.
Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов'язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов'язань, а на відповідача - спростувати розмір існуючої заборгованості.
Станом на час розгляду справи відповідач не спростувала заявлений позивачем розмір заборгованості за тілом позики, не надала доказів сплати нею зазначеної суми.
Оскільки відповідач не довела, що сплатила за Договором хоча б якусь суму, тому для доведення розміру заборгованості суд використовує докази, які надав позивач.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, вказане свідчить про порушення прав позивача, яке підлягає захисту шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором.
Зважаючи на те, що позивачем доведено факт отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 21085,00 грн., що жодним чином не спростовано відповідачем, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 21085,00 грн. тіла кредиту.
Отже, відповідач не виконала повністю свого обов'язку з повернення кредитних коштів у передбачений чинним законодавством та договорами строк, чим допустила прострочення виконання грошового зобов'язання. Доказів протилежного відповідачка суду не надано.
Разом з тим, щодо позовної вимоги позивача про стягнення з відповідачки заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом суд зазначає наступне.
Як вбачається із наданого позивачем розрахунку, заборгованість відповідача перед банком за кредитним договором №1001548251402, укладеного 12 лютого 2020 року станом на 07 травня 2024 року становить 32518,32 грн., з яких: 21085,00 грн. - заборгованості за тілом кредиту, 8,21 грн. - заборгованість за процентами, 11425,11 грн. - заборгованість за комісією. Із розрахунку також вбачається, що саме за узгодженими сторонами спору відсотковими ставками у розмірі 0,01% річних розраховано заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем за відсотками.
В подальшому ТОВ «ФК «Фінако» та ТОВ «ФК Смарт Пей» не здійснювали нарахувань відсотків за кредитним договором №1001548251402 від 12 лютого 2020 року.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позовна вимога про стягнення відсотків підлягає до задоволення у розмірі 8,21 грн. за період з 12 лютого 2020 року по 12 лютого 2022 року включно.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт існування у ОСОБА_1 перед позивачем заборгованості за вищевказаним кредитним договором, яка нею добровільно не сплачується.
Станом на час розгляду справи відповідач не надала доказів сплати нею зазначеної суми заборгованості за кредитом.
Будучи повідомленим про час і місце розгляду справи, відповідачка в судове засідання не з'явилася, проти позову не заперечила, не надала суду контррозрахунок суми заборгованості, який би суд міг належним чином оцінити чи інший доказ, наприклад, висновок експертизи про невірність наданого позивачем розрахунку, відтак, у суду відсутні законні підстави для того, що піддати сумніву нараховану позивачем суму боргу в розмірі 21093,00 грн., враховуючи, що вона підтверджена наданими позивачем доказами.
Щодо нарахування комісії.
Пунктом 4 Заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка підписана сторонами, передбачено щомісячну комісію за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 3,99%.
У договорах за участю фізичної особи-споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів (ч. 2 ст. 627 ЦК України).
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (ч. 3 ст. 1054 ЦК України).
Наданий позивачу кредит є споживчим, тому на правовідносини сторін поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів».
При цьому споживачем, права якого захищаються на підставі Закону України «Про захист прав споживачів» є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (пункт 22 частини першої статті 1 цього Закону). Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Пунктом 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.
Згідно з абзацом третім частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01 січня 2017 року остання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування») кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
10 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року №1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.
У зв'язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Згідно частини другої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29, 31.33 постанови від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) дійшла такого висновку: «З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
У кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов'язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів (п. 31.25 постанови).
Суд звертає увагу, що пунктом 4 спірного кредитного договору комплексного банківського обслуговування №1001548251402 від 12 лютого 2020 року ОСОБА_1 встановлено комісію за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 3.99%, тобто фактично встановлено плату позичальника за надання інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо передбачена ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування». Таку плату встановлено без уточнення систематичності запиту такої інформації споживачем.
Необхідність внесення плати за обслуговування кредиту передбачена й у графіку щомісячних платежів, який наведений у заяві №1001548251402 від 12 лютого 2020року.
Надання інших послуг за обслуговування кредиту, не пов'язаних з інформуванням про стан кредитної заборгованості, за вказану плату умовами кредитного договору не передбачено.
Враховуючи наведене, оскільки ОСОБА_1 було встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, суд вважає, що умова пункту 4 кредитного договору (договору комплексного банківського обслуговування) №1001548251402, укладеного 12 лютого 2020 року між ОСОБА_1 та АТ «ПУМБ», щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно у терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемною.
За таких обставин, у зв'язку із встановлення судом нікчемності положення пункту 4 кредитного договору №1001548251402, укладеного 12 лютого 2020 року між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно у терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, наявні підстави для відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості по комісії у розмірі 11425,11 грн.
Відповідно до норм ЦПК України, саме на сторону лягає обов'язок довести ті обставини, на які вона посилається. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).
Згідно з положеннями ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Частиною першою статті 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Надана позивачем роздруківка публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в редакції, що діє з 12 червня 2019 року, не може бути належним доказом у справі, та не може бути прийнята до уваги судом, оскільки вказана публічна пропозиція не містить підпису відповідача, при цьому, її зміст повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. Відповідна правова позиція Великої Палати Верховного Суду викладена у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 (провадження №14-131цс19).
Отже, відповідач в добровільному порядку заборгованість за кредитним договором не погасила, чим порушила вимоги договору і цивільне право позивача підлягає судовому захисту. При цьому, остання розрахунку позивача в частині стягнення основного тіла кредиту та відсотків, доказів погашення заборгованості суду не надала. Правильність розрахунку щодо основного тіла кредиту та відсотків позивачем доведена, така ґрунтується на вимогах чинного законодавства.
З врахуванням вищенаведеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ТзОВ «Фінансова компанія «Смарт Пей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором слід задовольнити частково, стягнувши суму основної заборгованості за тілом кредиту у розмірі 21085,00 грн. та відсотки у розмірі 8,21 грн. Разом заборгованість за кредитом, що підлягає стягненню, становить 21093,21 грн.
Щодо судових витрат у справі
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За подання позову майнового характеру позивач ТзОВ «ФК «Смарт Пей» сплачено судовий збір у розмірі 2423,00 грн.
З огляду на часткове задоволення позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1571,80 грн.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 3, 15, 16, 207, 509, 512-514, 516, 526, 530, 598, 599, 610-612, 615, 625-629, 633, 634, 638, 1048-1050, 1054, 1055, 1077, 1082 ЦКУкраїни, ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» (юридична адреса: місто Київ, вулиця Іоанна Павла ІІ, будинок 4/6, корпус А, офіс 303, код ЄДРПОУ 43696954) заборгованість за кредитним договором №1001548251402 від 12 лютого2020 року у розмірі 21093 (двадцять одна тисяча дев'яносто три) гривні 21 копійка.
Стягнути з ОСОБА_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» (юридична адреса: місто Київ, вулиця Іоанна Павла ІІ, будинок 4/6, корпус А, офіс 303, код ЄДРПОУ 43696954) сплачений судовий збір в розмірі 1571 (одна тисяча п'ятсот сімдесят одна) гривня 80 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (юридична адреса: місто Київ, вулиця Іоанна Павла ІІ, будинок 4/6, корпус А, офіс 303, код ЄДРПОУ 43696954).
відповідач: ОСОБА_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Суддя Горохівського районного суду
Волинської області Яремчук С.М.