27 травня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/6867/25
Провадження № 11-сс/820/292/25
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Хмельницького апеляційного суду
в складі: головуючої - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря - ОСОБА_4 ,
з участю: прокурора - ОСОБА_5 ,
підозрюваного - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому в режимі відеоконференції з ДУ «Хмельницький слідчий ізолятор» та Шепетівським міськрайонним судом Хмельницької області, кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 травня 2025 року, -
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без права внесення застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із правом внесення застави ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
Не погоджуючись з ухвалою, захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою змінити ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без права внесення застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із правом внесення застави.
Стверджує, що висновок суду про відсутність нових обставин, які можуть вплинути на застосований запобіжний захід є безпідставним, оскільки слідчим суддею при обранні такого не в повній мірі враховано відомості про стан здоров'я ОСОБА_6 .
Відмовляючи у задоволенні її клопотання, слідчий суддя не врахував, що під час перебування в слідчому ізоляторі стан здоров'я підозрюваного суттєво погіршився.
Поза увагою суду залишилося й те, що після внесення застави ОСОБА_6 не порушував умов запобіжного заходу та виконував усі покладені на нього обов'язки.
Крім того, Територіальним управлінням Державної судової адміністрації у Хмельницькій області відмовлено у поверненні застави, внесеної за ОСОБА_6 .
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 на підтримку поданої апеляційної скарги з посиланням на зазначені у ній доводи, думку прокурора про законність і обґрунтованість ухвали слідчого судді, перевіривши матеріали кримінального провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
Згідно ч. 1 п. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Виходячи з вимог ст. 370 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу має бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.
Вказаних вимог слідчий суддя при розгляді клопотання захисника про зміну запобіжного заходу ОСОБА_6 дотримався в повному обсязі.
У відповідності до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше несудимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно положень ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
14 травня 2025 року адвокат ОСОБА_7 звернулась до слідчого судді з клопотанням в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 про зміну останньому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без права внесення застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із правом внесення застави. В її обґрунтування зазначила, що ОСОБА_6 утримується під вартою з 11 квітня 2025 року, має ряд важких захворювань та за час перебування під вартою його стан суттєво погіршився. Крім того, підозрюваний вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, до моменту затримання був працевлаштованим, позитивно характеризується, у нього на утриманні перебуває його матір, яка потребує його піклування. Ризики, заявлені на момент обрання запобіжного заходу, відсутні.
Як встановлено апеляційним судом, ОСОБА_6 підозрюється у вимозі передачі чужого майна (вимагання), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, з погрозою насильства над потерпілим, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 11 квітня 2025 року застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме до 26 травня 2025 року, включно, без визначення розміру застави.
Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 травня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без права внесення застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із правом внесення застави ОСОБА_6 .
Відмовляючи у задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу, суд своє рішення мотивував тим, що з урахуванням даних про особу підозрюваного, його поведінку, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без права внесення застави зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку та запобігти вищевказаним ризикам.
Так, на даний час продовжують існувати ризики, визначені ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконний вплив на свідків та потерпілих, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Разом з тим, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, скоєного за попередньою змовою групою осіб, з погрозою насильства над потерпілим, в умовах воєнного стану, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, що свідчить про надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки підозрюваного.
Правильно враховано й вимоги п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, згідно з якими суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Тобто, визначення розміру застави у кримінальних провадженнях щодо вказаних злочинів належить до дискреційних повноважень суду.
А тому, враховуючи наведені обставини, колегія суддів вважає, що слідчий суддя прийшов до правильного висновку про те, що лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Враховуючи обґрунтованість підозри, наявність ризиків, визначених ст. 177 КПК України, та обставин, передбачених ст. 178 КУпАП, слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку, що підстави для зміни обраного ОСОБА_6 запобіжного заходу відсутні, отже клопотання захисника ОСОБА_7 підлягає відхиленню. З таким висновком погоджується колегія суддів апеляційного суду.
Доводи сторони захисту про неврахування слідчим суддею незадовільного стану здоров'я ОСОБА_6 та його погіршення в умовах тримання під вартою, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вказані обставини були враховані як під час обрання підозрюваному запобіжного заходу, так і під час розгляду клопотання про його зміну.
Крім того, відповідно до статті 11 Закону України «Про попереднє ув'язнення» медичне обслуговування в місцях попереднього ув'язнення організуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров'я.
Наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України від 10 лютого 2012 року № 239/5/104 «Про затвердження Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту» передбачено надання медичної допомоги затриманим особа, які під час перебування їх у слідчих ізоляторах (далі - СІЗО). Усі особи, які прибули до СІЗО, у тому числі особи, які переміщуються під вартою (конвоюються), проходять первинний медичний огляд з метою виявлення осіб, які потребують невідкладної медичної допомоги.
Враховуючи вищевказані норми законів, особи, які перебувають під вартою та є хворими, отримують медичну допомогу. Отже, ОСОБА_6 , перебуваючи під вартою, може отримувати медичну допомогу та проходити лікування виявлених у нього хвороб.
Посилання апелянта на те, що після внесення застави ОСОБА_6 не порушував умов запобіжного заходу та виконував усі покладені на нього обов'язки, апеляційний суд відхиляє, оскільки вказані обставини не є беззаперечною підставою, відповідно до вимог КПК України, для зміни обраного підозрюваному запобіжного заходу, оскільки наведене враховується в сукупності з іншими обставинами у кримінальному провадженні, зокрема: тяжкістю інкримінованого кримінального правопорушення, фактичними обставинами кримінального провадження, суворістю можливого покарання та ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України, які стали підставою для задоволення клопотання слідчого.
Що ж стосується тверджень захисника про відмову Територіального управління Державної судової адміністрації в Хмельницькій області у поверненні застави, внесеної за ОСОБА_6 , то вказане жодним чином не впливає на правильність прийнятого рішення, оскільки не свідчить ні про зміну обставин, які враховувались при обранні запобіжного заходу, ні про неможливість його застосування до підозрюваного.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 11 квітня 2025 року, яка набрала законної сили того ж дня, фактично було зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації в Хмельницькій області повернути заставу в розмірі 242 240 грн., внесену за ОСОБА_6 .
Однак, до цього часу ухвала апеляційного суду не виконана, а застава не повернута.
Так, відповідно до довідки, виданої начальником Територіального управління Державної судової адміністрації в Хмельницькій області № ЕП-286/25вих, станом на 20 травня 2025 року застава в розмірі 242 240 грн. 00 коп., внесена за ОСОБА_6 платником ОСОБА_8 у розмірі 92 240 грн. 00 коп. та платником ОСОБА_9 у розмірі 150 000 грн. 00 коп., знаходиться на депозитному рахунку територіального управління, а отже є неповерненою.
Вказане може порушувати права останніх на володіння своїм майном у виді грошових коштів, що є неприпустимим. А тому, така ухвала підлягає негайному виконанню, а застава, внесена за ОСОБА_6 ОСОБА_8 у розмірі 92 240 грн. 00 коп. та ОСОБА_9 у розмірі 150 000 грн. 00 коп., поверненню платникам.
Інші доводи апеляційної скарги не можна визнати переконливими, оскільки вони не містять доказів, які б спростували висновки суду першої інстанції та впливали на законність судового рішення.
За таких обставин колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді законною, обґрунтованою та вмотивованою, порушень норм чинного КПК України, які могли б стати підставою для скасування чи зміни судового рішення, не встановлено.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 196, 201, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 травня 2025 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу заходу у вигляді тримання під вартою, без права внесення застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із правом внесення застави підозрюваному ОСОБА_6 залишити без змін, а її апеляційну скаргу - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуюча: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3