27.05.2025м. СумиСправа № 920/188/24
Господарський суд Сумської області у складі
судді Резніченко О.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву Сумського обласного центру зайнятості (вх. №2913 від 21.05.2025) про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення у справі №920/188/24 за позовом Сумського обласного центру зайнятості (майдан Незалежності, буд. 3-1, м. Суми, 40030, код ЄДРПОУ 03491406) в особі Конотопської філії Сумського обласного центру зайнятості (вул. Михайла Сусла, буд. 20, м. Конотоп, Сумська область, 41607, код ЄДРПОУ ВП 45001659) до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, буд. 43, м. Суми, 40009) про стягнення 33326 грн 71 коп.
Суть питання, що вирішується ухвалою суду. Мотиви, з яких суд дійшов вищезазначеного висновку. Законодавство, що підлягає застосуванню.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 28.03.2024 позов задоволено повністю: стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь Сумського обласного центру зайнятості в особі Конотопської філії Сумського обласного центру зайнятості 33326 грн 71 коп. шкоди у розмірі сплаченої ОСОБА_1 допомоги по безробіттю через відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, неправомірність якої встановлена рішенням суду; 3028 грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору
22.04.2024 на виконання рішення від 28.03.2024 Господарський суд Сумської області видав відповідний наказ.
Листом від 31.10.2024 (вх. №6195/24 від 05.11.2024) Головне управління Державної казначейської служби України у Сумській області повідомило суд про стан виконання рішення суду, зокрема про відмову боржника виконувати рішення суду в добровільному порядку та про наявність обставин, що унеможливлюють на даний час виконання Казначейством рішення суду (позивач є державною організацією (установою, закладом), у зв'язку з чим у Казначейства відсутні підстави здійснити виконання рішення суду за рахунок коштів бюджетної програми “Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою» відповідно до Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень).
21.05.2025 позивач подав заяву (вх. № 2913 від 21.05.2025), в якій просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (код ЄДРПОУ 21108013) подати звіт про виконання рішення Господарського суду Сумської області від 28.03.2024 у справі №920/188/24 протягом десяти календарних днів з дня отримання ухвали суду.
В обґрунтування заяви позивач зазначає, що для примусового виконання рішення суду у справі №920/188/24 позивач 25.04.2024 звернувся до Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області із заявою про виконання судового рішення.
15.10.2024 Головне управління Державної казначейської служби України у Сумській області повідомило позивача листом про прийняття до опрацювання наказу суду у справі №920/188/24. Також зазначено про неможливість здійснити виконання даного виконавчого документа шляхом безспірного списання коштів з рахунків боржника в зв'язку з не обслуговуванням боржника за видатками в органах казначейства Сумської області.
18.10.2024, 21.03.2025 позивач звертався до Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області з листами про вжиття заходів з виконання виконавчого документа у справі №920/188/24.
У листах Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області № 04-14-10/7662 від 31.10.2024, № 04-14-06/2342 від 03.04.2025 зазначено про наявність обставин, що унеможливлюють виконання казначейством наказу у справі № 920/188/24 та відмову боржника виконувати вказаний виконавчий документ в добровільному порядку.
Таким чином, підставами повернення виконавчого документа органами Казначейства є те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області не обслуговується за видатками та не має відкритих рахунків в органах казначейства, а тому відсутня можливість вживати заходи з метою здійснення безспірного списання коштів з відповідача.
Станом на 19.05.2025 рішення Господарського суду Сумської області від 28.03.2024 року у справі №920/188/24 залишається не виконаним, кошти сумою 36354,71 грн. не сплачені Головним управлінням Пенсійного фонду України у Сумській області на рахунок Сумського обласного центру зайнятості.
Відповідно до ст. 345-1 ГПК України суд, який розглянув справу як суд першої інстанції, за письмовою заявою стягувача може зобов'язати боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення у господарських справах: 1) про захист ділової репутації; 2) що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції; 3) в інших спорах немайнового характеру.
Якщо боржником, який не виконує судове рішення, є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, суб'єкт господарювання державного або комунального сектору економіки, суд за письмовою заявою стягувача та за умови відкриття виконавчого провадження зобов'язує такого боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення незалежно від характеру спору.
Згідно зі ст. 345-2 ГПК України суд розглядає заяву про зобов'язання боржника подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 345-1 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні за правилами статті 342 цього Кодексу. За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Суд може зобов'язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника боржника, якщо боржник є юридичною особою.
Розглянувши заяву позивача, суд зазначає, що виходячи з приписів ч. 4 ст. 345-1 ГПК України умовою для зобов'язання боржника, яким є орган державної влади, що не виконав рішення суду, подати звіт про виконання судового рішення, є відкриття саме виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Водночас, відповідно до ст. 6 Закону рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, не є органами примусового виконання, що прямо визначено у ч. 4 зазначеної статті.
Суд встановив, що наказ Господарського суду Сумської області від 22.04.2024 по справі №920/188/24 про примусове виконання рішення суду прийнятий до виконання Головним управлінням Державної казначейської служби України у Сумській області, що підтверджується інформацією у листах Головного управління від 31.10.2024, від 25.07.2024 та від 03.04.2025.
Водночас підстави для ототожнення відкриття виконавчого провадження і прийняття до виконання органом казначейства наказу суду відсутні, оскільки Казначейство не є ані органом примусового виконання судових рішень, ані учасником, зокрема стороною виконавчого провадження і відповідно не здійснює заходів з примусового виконання рішень в порядку, визначеному Законом України “Про виконавче провадження».
Відповідна правова позиція щодо органів Казначейства викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 травня 2020 року у справі № 200/7261/13-ц.
За цих обставин суд відмовляє у задоволенні заяви позивача про зобов'язання боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, у зв'язку з відсутністю відкритого виконавчого провадження щодо примусового виконання рішення суду у справі № 920/188/24.
Водночас суд зазначає, що виконання судового рішення відповідно до рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року у справі № 1-7/2013 є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) обов'язковість судового рішення є однією із основних засад (принципів) господарського судочинства.
За приписами ч. 1 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Суд зауважує, що рішенням від 28.03.2024 Господарський суд Сумської області стягнув з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області 33326 грн 71 коп. завданої шкоди, зокрема на підставі ст. 1173 Цивільного кодексу України.
Відповідно до усталеної правової позиції Верховного Суду, в тому числі у постановах від 18 квітня 2024 року у справі № 906/368/23, від 11 травня 2023 року у справі № 910/3191/21, відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями органу державної влади, його посадовими особами, службовими особами, має бути здійснено за рахунок держави, оскільки відповідно до ст. 1173, 1174 Цивільного кодексу України, ст. 56 Конституції України, відповідальність несе саме держава, а не її органи або посадові чи службові особи.
Належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовою або службовою особою, є держава як учасник цивільних відносин, як правило, в особі органу, якого відповідач зазначає порушником своїх прав. Держава бере участь у справі як відповідач через відповідні органи державної влади, зазвичай, орган, діями якого завдано шкоду.
Кошти на відшкодування шкоди державою підлягають стягненню з Державного бюджету України.
Необхідності зазначення таких відомостей, як орган, через який грошові кошти мають перераховуватись, або номера чи виду рахунку, з якого має бути здійснено стягнення/списання, стаття 238 ГПК України не встановлює, оскільки такі відомості не впливають ані на підстави, ані на обов'язковість відновлення права позивача в разі встановлення судом його порушення, та за своєю суттю є регламентацією способу та порядку виконання судового рішення, що має відображатися у відповідних нормативних актах, а не резолютивній частині рішення.
Керуючись ст. 234, 235, 345-1 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у задоволенні заяви Сумського обласного центру зайнятості (вх. №2913 від 21.05.2025) про зобов'язання боржника подати звіт про виконання рішення суду у справі № 920/188/24.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвала підписана суддею 27.05.2025.
Суддя О.Ю. Резніченко