21.05.2025м. СумиСправа № 920/445/25
Господарський суд Сумської області у складі:
судді Резніченко О.Ю.,
за участю секретаря судового засідання - Бублик Т.Д.,
розглянув матеріали справи
за позовом: Фізичної особи - підприємця Сергієнка В'ячеслава Євгеновича;
до відповідача: Охтирської міської ради Сумської області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог
на предмет спору на стороні відповідача, Фізичної особи - підприємця Раскопіна Анатолія Миколайовича
про визнання відсутності права вимоги та зобов'язання вчинити дії
за участю представників сторін:
від позивача: Сергієнко В.С., Кутовий Я.А. (в режимі відеоконференції),
від відповідача: не прибув
від третьої особи: не прибув
Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.
Позивач просить суд:
1) визнати відсутність у відповідача права вимоги про стягнення з позивача орендної плати за користування земельною ділянкою, кадастровий номер 5910200000:12:017:008, на умовах договору оренди від 03.12.2008, дія якого поновлена строком на 10 років додатковою угодою від 23.01.2019;
2) зобов'язати відповідача внести відомості до Державного реєстру речових правна нерухоме майно про припинення у позивача права оренди земельної ділянки загальною площею 0,1 га, кадастровий номер 5910200000:12:017:008, розташованої за адресою: Сумська область, м. Охтирка, вул. Армійська, 3, на умовах договору оренди землі від 03.12.2008, дія якого поновлена строком на 10 років додатковою угодою від 23.01.2019.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що земельна ділянка з кадастровим номером 5910200000:12:017:008, розташована за адресою: Сумська область, м. Охтирка, вул. Армійська, 3 (далі по тексту - земельна ділянка), знаходиться в оренді у позивача та ФОП Раскопіна А.М. (третя особа) згідно договору оренди, укладеного з відповідачем від 03.12.2008. Строк дії договору - до 23.01.2029. На зазначеній земельній ділянці знаходиться нежитлове приміщення (будівлі та споруди), яке згідно із постановою Сумського апеляційного суду від 20.08.2020 перейшли у власність третьої особи.
Тому, на думку позивача, дія договору оренди від 03.12.2008 щодо нього повинна бути припинена. Позивач неодноразово звертався до відповідача з пропозицією щодо припинення дії договору оренди, однак позитивної відповіді не отримав. Тому позивач звернувся до суду із даним позовом.
Відповідач у відзиві на позов зазначив, що не заперечує проти заявлених позовних вимог за умови наявності законодавчо визначених підстав та просить Господарський суд Сумської області питання щодо задоволення позовних вимог вирішити відповідно до положень чинного законодавства України та проводити судові засідання по даній справі без участі та присутності представника Охтирської міської ради.
Третя особа, ФОП Раскопін А.М., письмових пояснень по суті заявлених позовних вимог не подав.
Рух справи та процесуальні дії суду.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 07.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання з розгляду справи по суті призначене на 07.052.2025.
Згідно з ухвалою суду від 07.05.2025 було залучено до участі в розгляді справи третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на строєні відповідача, ФОП Раскопіна Анатолія Миколайовича, відкладено розгляд справи по суті на 21.05.2025.
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
Представники відповідача і третьої особи в судове засідання не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин. Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.
03 грудня 2008 року між Охтирською міською радою Сумської області як Орендодавцем, з одного боку та Фізичною особою - підприємцем Раскопіним Анатолієм Миколайовичем. Фізичною особою - підприємцем Сергієнко В'ячеславом Євгеновичем спільно як Орендарями, було укладено договір оренди землі строком на 10 років та проведено державну реєстрацію права оренди (а.с. 16-19).
Предметом укладеного договору є земельна ділянка загальною площею - 0.1000 га. розташована за адресою Сумська область, місто Охтирка, вулиця Червоноармійська, 3, з цільовим призначенням для комерційного використання (розміщення та обслуговування складів), кадастровий номер: 5910200000:12:017:0008.
28.04.2016 року Рішенням Охтирської міської ради Сумської області № 279-МР назву вулиці Червоноармійська, міста Охтирка Сумської області було перейменовано на Армійська.
23 січня 2019 року між сторонами Охтирською міською радою Сумської області як Орендодавцем та Фізичною особою - підприємцем Раскопіним Анатолієм Миколайовичем, Фізичною особою - підприємцем Сергієнко В'ячеславом Євгеновичем спільно як Орендарями було укладено додаткову угоду про поновлення дії договору оренди землі строком на 10 років (а.с. 20-26).
Відповідно до постанови Сумського апеляційного суду у цивільній справі №583/1116/14-ц від 20.08.2020 було проведено між позивачем і третьою особою розподіл нерухомого майна, розташованого на орендованій земельній ділянці, та у власність третьої особи перейшли будівлі та приміщення, а саме:
- Прибудова - літ. «В», загальною площею - 19.7 м.кв.: приміщення №8, площею 3,4 м.кв; приміщення №9, площею 4,8 м.кв., приміщення №10 площею 11.5 м.кв.:
- Гараж - літ. «Г». загальною площею - 91.8 м.кв: приміщення №1, площею 45,1 м.кв.2, приміщення №2, площею - 46,7 м.кв..;
- Склад - літ. «г», загальною площею - 196,0 м.кв.
В той же час, відповідно до проведеного судом розподілу жодного об'єкта нерухомого майна (будівлі чи споруди) розташованого на земельній ділянці кадастровий номер: 5910200000:12:017:0008 позивачу виділено не було (а.с. 29-34).
Вказана обставина підтверджується окрім рішення суду також інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.03.2025 року № 418166828, та інформаційною довідкою з Бюро технічної інвентаризації №43 від 17.03.2025 року (а.с. 35, 37-39).
Позивач 13.10.2021, 27.01.2022 та 31.01.2025 звертався до відповідача із заявами про укладення додаткової угоди про розірвання (припинення дії) договору оренди землі від 03.12.2008 та проведення державної реєстрації припинення права оренди у позивача за договором (а.с. 40, 42-45).
Відповідач кожний раз відмовляв позивачу у задоволенні вимог у зв'язку з відсутністю згоди на припинення дії договору щодо позивача зі сторони третьої особи.
Порядок укладення, зміни та припинення договору оренди землі урегульований Законом України «Про оренду землі».
За змістом ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договорі оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі:
закінчення строку, на який його було укладено;
викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;
поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря;
смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки;
ліквідації юридичної особи-орендаря;
припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійного договору (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства/концесії).
припинення (розірвання) спеціального інвестиційного договору, укладеного відповідно до Закону України "Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями".
Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.
Частиною 1 ст. 377 ЦК України визначено, що до особи, яка набула право власності на об'єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об'єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об'єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України. Істотною умовою договору, який передбачає перехід права власності на об'єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, який розміщений на земельній ділянці і перебуває у власності відчужувача, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача (попереднього власника) відповідного об'єкта до набувача такого об'єкта.
За положенням ч. 3 ст. 7 Закону України "Про оренду землі" у разі набуття права власності на об'єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта на праві оренди, до набувача такого об'єкта одночасно переходить право оренди земельної ділянки, на якій розміщений такий об'єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) зазначеного об'єкта, розміщеного на земельній ділянці, крім випадків, визначених частиною четвертою цією статті, а також з урахуванням вимог частини шістнадцятої статті 120 Земельного кодексу України. Волевиявлення орендодавця, відчужувача (попереднього власника), набувача такого об'єкта та внесення змін до договору оренди із зазначенням нового орендаря земельної ділянки не вимагаються.
Тобто, аналіз положень наведених норм дає підстави для висновку про те, що у разі переходу права власності на майно, що знаходиться на орендованій земельній ділянці, до нового власника з моменту набуття права власності на це майно переходить право оренди земельної ділянки, на якій вказане майно розміщене у тому самому обсязі та умовах, які були у попереднього власника.
Отже, з моменту набуття права власності на нерухоме майно особа, яка стала новим власником такого майна, одночасно набуває права оренди земельної ділянки, на якій розміщене це майно у зв'язку з припиненням права власності на нього та, відповідно, припиненням права користування попереднього власника земельною ділянкою, на якій це майно розміщене.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07,11.2018 р. у справі № 910/20774/17 зазначено, що після відчуження об'єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці, договір оренди землі у відповідній частині припиняється щодо відчужувача, однак діє на тих самих умовах стосовно нового власника нерухомості, який з моменту набуття такого права набуває також права оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, а отже й відповідні права та обов'язки орендаря, у тому числі зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою.
При цьому, Верховний Суд наголошує, що у разі переходу права власності на нерухомість заміна орендаря земельної ділянки у відповідному чинному договорі оренди землі відбувається автоматично, в силу прямої норми закону, незалежно від того, чи відбулося документальне переоформлення орендних правовідносин шляхом внесення змін у договір стосовно орендаря, оскільки переоформлення лише формально відображає те, що прямо закріплено в законі".
Відповідно до частини першої статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" - державній реєстрації прав підлягають речові права на нерухоме майно, похідні від права власності, зокрема право оренди земельної ділянки.
Відповідно до частини другої статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Отже, орендар набуває та втрачає речове право оренди земельної ділянки з моменту державної реєстрації такого права або його припинення.
За визначеннями, наведеними у статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) є офіційне визнання і підтвердження державою фактів як набуття, так і зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; заявником у таких випадках є власник, інший правонабувач, сторона правочину. у яких виникло речове право, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав.
У зв'язку з вищевикладеним наявні підстави для задоволення позовної вимоги про зобов'язання відповідача Охтирської міської ради Сумської області внести відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення у ФОП Сергієнка В'ячеслава Євгеновича права оренди земельної ділянки загальною площею 0,1 га, кадастровий номер 5910200000:12:017:008, розташованої за адресою АДРЕСА_1 .
Щодо вимоги про визнання відсутності у відповідача права вимоги про стягнення з позивача орендної плати за користування земельною ділянкою.
Позов у цій частині позивач обґрунтовує тим, що визнання права, як у позитивному значенні (визнання існуючого права), так і в негативному значенні (визнання відсутності права), є способом захисту інтересу позивача у правовій визначеності.
При цьому, позивач не зазначає про факти намагання відповідача стягнути з позивача орендну плату (наприклад, звернення до позивача з відповідними претензіями, звернення до суду із позовом), тобто про існування спору між сторонами щодо стягнення орендної плати за земельну ділянку за договором оренди.
Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову у зазначеній частині з огляду на наступне:
Конституція України гарантує кожному судовий захист його прав у межах конституційного, цивільного, господарського, адміністративного і кримінального судочинства України.
Конституційне право на судовий захист належить до невідчужуваних та непорушних.
Порядок судового захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів визначається законом.
Відповідно до ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ГПК України).
Положення статей 15, 16 Цивільного кодексу України визначають, що кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов'язковий елемент конкретного суб'єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб'єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.
Положеннями ст. 20 ГК України та ст. 16 ЦК України визначені способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, дійшовши висновку про безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам необхідно виходити з його ефективності. Це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним, тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу.
Наведене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 05.06.18. у справі № 338/180/17 та від 07.11.18. у справі № 488/5027/14-ц.
Таким чином, вимога позивача про визнання відсутнім у відповідача права вимоги про стягнення з позивача орендних платежів є вимогами про встановлення юридичних фактів.
Водночас, вимога щодо встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Встановлення судом такого факту може мати місце лише при розгляді іншого господарського спору, в якому будуть встановлюватись дані обставини.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 04.08.20 у справі № 910/10764/19.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Згідно із ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав,- на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи визнання відповідачем позовних вимог та те, що судом позовні вимоги позивача до відповідача задоволені частково, то на відповідача покладаються витрати із сплати судового збору в розмірі 1514 грн 00 коп; поверненню з державного бюджету позивачу підлягають 1514 грн 00 коп. судового збору; на позивача покладаються витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028 грн 00 коп. покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. Позов Фізичної особи - підприємця Сергієнка В'ячеслава Євгеновича до відповідача: Охтирської міської ради Сумської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Фізичної особи - підприємця Раскопіна Анатолія Миколайовича, про визнання відсутності права вимоги та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
2. Зобов'язати Охтирську міську раду Сумської області (вул. Незалежності, 11, м. Охтирка, Сумська область, 42700, код ЄДРПОУ 36467402) внести відомості до Державного реєстру речових правна нерухоме майно про припинення у Фізичної особи - підприємця Сергієнка В'ячеслава Євгеновича ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) права оренди земельної ділянки загальною площею 0,1 га, кадастровий номер 5910200000:12:017:008, розташованої за адресою: Сумська область, м. Охтирка, вул. Армійська, 3.
3. В іншій частині позову - відмовити.
4. Стягнути з Охтирської міської ради Сумської області (вул. Незалежності, 11, м. Охтирка, Сумська область, 42700, код ЄДРПОУ 36467402) на користь Фізичної особи - підприємця Сергієнка В'ячеслава Євгеновича ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 1514 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
5. Витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 грн 60 коп. покласти на позивача.
6. Повернути Фізичній особі - підприємцю Сергієнко В'ячеславу Євгеновичу з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1514 грн 00 коп., про що після набрання рішенням законної сили постановити відповідну ухвалу.
7. Видати Фізичній особі - підприємцю Сергієнко В'ячеславу Євгеновичу наказ після набрання рішенням законної сили.
8. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
9. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 27.05.2025.
Суддя О.Ю. Резніченко