Справа № 175/3929/25
Провадження № 2-а/175/102/25
Іменем України
"27" травня 2025 р. смт. Слобожанське
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі головуючого Краснокутської Н.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Хороша Ксенія Геннадіївна до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови,-
До Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області надійшла адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Хороша Ксенія Геннадіївна до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови. У позовній заяві представник позивача просить суд скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 від 07 березня 2025 року № 202, якою громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 17000 гривень, за відсутності в діях останнього події та складу правопорушення. Позовні вимоги представника позивача обґрунтовані наступним чином. Представник позивача посилається на те, що для доведення вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не достатньо лише одного адміністративного протоколу, в якому зазначаються обставини скоєння правопорушення. Тобто, до протоколу повинні бути додані й інші докази. Представник позивача також зазначає, що у протоколі про адміністративне правопорушення № 202, складеного відносно ОСОБА_1 відсутні будь-які посилання на докази, якими підтверджується факт вчинення адміністративного правопорушення. До протоколу додано лише копію паспорта ОСОБА_1 , РНОКПП, але докази винуватості особи у вчиненні правопорушення відсутні, тобто при розгляді адміністративної справи не вивчались. Тобто, ніяких доказів скоєного правопорушення а ні посадовою особою, що складала адміністративний протокол відносно ОСОБА_1 , а ні особою, що його розглядала та виносила постанову про притягнення до адміністративного правопорушення, надано та оцінено не було. До протоколу не додано доказів відмови ОСОБА_1 від проходження військово-лікарської комісії. Навпаки ОСОБА_1 бажав пройти ВЛК, але за умови об'єктивного походження бажав надати свою медичну картку, обстеження стану здоров'я за останні роки, але працівники ІНФОРМАЦІЯ_3 відмовили йому в такій нагоді і склали протокол про відмову від проходження військово-лікарської комісії. Не зазначено номер акту відмови та дати складання, якщо такий складався, не проведена відеофіксація відмови військовозобов'язаного від проходження медичної комісії. Текст постанови про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 практично повністю дублює текст складеного відносно нього адміністративного протоколу, що свідчить про упередженість та не об'єктивність посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 під час складання адміністративного протоколу № 202 та його розгляду. Вказані обставини змусили позивача звернутись до суду із вказаним позовом через його представника.
Ухвалою судді від 07.04.2025 поновлено позивачу строк звернення до суду, відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи постановлено провести у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, за наявними у справі матеріалами. Будь-яких заяв чи клопотань від учасників справи не поступало.
До Дніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшов відзив на позовну заяву. У якому відповідач просить суд у задоволені позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови відмовити.
Відзив на позовну заяву аргументовано наступним чином, а саме: відповідач посилається на те, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 та відмовився від проходження медичного огляду на лікування у закладах охорони здоров'я згідно з рішенням військово-лікарської комісії Р (М) ТЦК та СП про що було складено Акт про відмову від проходження медичного огляду. Відповідач посилається також на те, що позивач був належним чином повідомлений про розгляд його справи. З вищевикладених аргументів відповідача вбачається, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Суд дослідивши усі докази у сукупності на предмет належності, допустимості, достатності, достовірності вважає, у задоволені позову слід відмовити з урахуванням наступних аргументів та доказів.
Частиною другою ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУПАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення, поміж іншого, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Нормами ст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Аналізуючи докази винуватості у справі про адміністративне правопорушення, судом встановлено, що відповідачем подано докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , а саме: постанову № 202 від 07.03.2025 року, протокол № 202 від 01.03.2025 року, направлення № 113 від 01.03.2025 року на медичний огляд для встановлення ступеню придатності, картку обстеження та медичного огляду, Акт № 202 від 01.03.2025 року про відмову від проходження медичного огляду та лікування в закладах охорони здоров'я. Отже, вищеперерахованими доказами підтверджується вина ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Процедуру складання ТЦК протоколів та оформлення матеріалів про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони №3 від 01.01.2024 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.01.2024 року за №36/41381.
У постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду № 727/10042/24 апеляційний суд підтвердив законність штрафу ТЦК, накладеного на підставі Акту про відмову від отримання направлення на ВЛК та його проходження.
Суд вважає, що відповідачем доведена винуватість позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Отже, відповідач подав до суду докази, які підтверджують винуватість ОСОБА_1 у порушенні законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
У силу п.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення та вина особи у його вчиненні, доводяться шляхом надання належних доказів.
Згідно ст. 62 Конституції України, вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви що доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно із ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Згідно статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, до суду було додано достатню кількість доказів, які б підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250, 286 КАС України, суд, -
У задоволені позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Хороша Ксенія Геннадіївна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н. С. Краснокутська