Справа № 175/5421/25
Провадження № 1-кп/175/743/25
2025 рік
19 травня 2025 року смт Слобожанське
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої: судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2
за участю прокурора: ОСОБА_3
за участю захисника: адвоката ОСОБА_4
за участю обвинувачених: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12024050000000356 за обвинувальним актом відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого в скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 303 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , мешкаючої за адресою: АДРЕСА_3 ,
обвинуваченої в скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 303 КК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Горлівка Донецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_5 ,
обвинуваченого в скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 303 КК України,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця смт Олексієво-Дружківка м. Дружківка Донецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_6 ,
обвинуваченого в скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 303 КК України,
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженки м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_7 , мешкаючої за адресою: АДРЕСА_3 ,
обвинуваченої в скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 303 КК України,
29 квітня 2025 року до суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого в скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 303 КК України, ОСОБА_6 , обвинуваченої в скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 303 КК України, ОСОБА_7 , обвинуваченого в скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 303 КК України, ОСОБА_8 , обвинуваченого в скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 303 КК України, ОСОБА_9 , обвинуваченої в скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 303 КК України. Під час досудового розслідування до обвинуваченого ОСОБА_5 27 лютого 2025 року був застосований запобіжний захід у виді домашнього арешту, до обвинуваченої ОСОБА_6 27 лютого 2025 року був застосований запобіжний захід у виді домашнього арешту, до обвинуваченого ОСОБА_7 27 лютого 2025 року був застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, а 25 квітня 2025 року - застосований запобіжний захід у виді домашнього арешту, до обвинуваченого ОСОБА_8 27 лютого 2025 року був застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, а 25 квітня 2025 року - застосований запобіжний захід у виді домашнього арешту, до обвинуваченої ОСОБА_6 27 лютого 2025 року був застосований запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Ухвалою судді від 02 травня 2025 року обвинувальний акт був призначений до підготовчого судового засідання.
В підготовчому судовому засіданні прокурор не заперечував проти призначення кримінального провадження до судового розгляду, зазначив про можливість проведення судового розгляду у відкритому судовому засіданні та просив викликати в судове засідання учасників судового провадження - прокурора, захисника, обвинувачених. Крім того, прокурор заявив клопотання про продовження строку застосованого до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, посилаючись на те, що під час досудового розслідування до обвинуваченого був застосований такий запобіжний захід, строк якого спливає, тому вважає, що необхідно продовжити строк запобіжного заходу у виді домашнього арешту на два місяці, оскільки підстави для зміни міри запобіжного заходу відсутні, ризики, які виправдовують застосування до обвинуваченого такого запобіжного заходу нікуди не зникли, є реальними та дійсними. Прокурор заявив клопотання про продовження строку застосованого до обвинуваченої ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, посилаючись на те, що під час досудового розслідування до обвинуваченої був застосований такий запобіжний захід, строк якого спливає, тому вважає, що необхідно продовжити строк запобіжного заходу у виді домашнього арешту на два місяці, оскільки підстави для зміни міри запобіжного заходу відсутні, ризики, які виправдовують застосування до обвинуваченого такого запобіжного заходу нікуди не зникли, є реальними та дійсними. Прокурор заявив клопотання про продовження строку застосованого до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, посилаючись на те, що під час досудового розслідування до обвинуваченого був застосований такий запобіжний захід, строк якого спливає, тому вважає, що необхідно продовжити строк запобіжного заходу у виді домашнього арешту на два місяці, оскільки підстави для зміни міри запобіжного заходу відсутні, ризики, які виправдовують застосування до обвинуваченого такого запобіжного заходу нікуди не зникли, є реальними та дійсними. Прокурор заявив клопотання про продовження строку застосованого до обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, посилаючись на те, що під час досудового розслідування до обвинуваченого був застосований такий запобіжний захід, строк якого спливає, тому вважає, що необхідно продовжити строк запобіжного заходу у виді домашнього арешту на два місяці, оскільки підстави для зміни міри запобіжного заходу відсутні, ризики, які виправдовують застосування до обвинуваченого такого запобіжного заходу нікуди не зникли, є реальними та дійсними. Прокурор заявив клопотання про продовження строку застосованого до обвинуваченої ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, посилаючись на те, що під час досудового розслідування до обвинуваченої був застосований такий запобіжний захід, строк якого спливає, тому вважає, що необхідно продовжити строк запобіжного заходу у виді домашнього арешту на два місяці, оскільки підстави для зміни міри запобіжного заходу відсутні, ризики, які виправдовують застосування до обвинуваченого такого запобіжного заходу нікуди не зникли, є реальними та дійсними. Будь-яких інших клопотань прокурор не заявляв.
В підготовчому судовому засіданні захисник обвинувачених - адвокат ОСОБА_4 заперечував проти призначення кримінального провадження до судового розгляду, посилаючись на те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України, оскільки в обвинувальному акті відсутні анкетні відомості потерпілої. Тому захисник просить повернути обвинувальний акту прокурору для усунення зазначених ним порушень КПК України. Щодо заявлених прокурором клопотань про продовження строку застосованого до кожного з обвинувачених запобіжного заходу у виді домашнього арешту заперечував, посилаючись на те, що відсутні будь-які передбачені законом ризики, які виправдовують застосування до обвинувачених такого запобіжного заходу як домашній арешт, а тому необхідно відмовити у продовженні строку застосованого до кожного з обвинувачених запобіжного заходу у виді домашнього арешту. Будь-яких інших клопотань захисник не заявляв.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачені підтримали думку свого захисника - адвоката ОСОБА_4 та заявлене ним клопотання, будь-яких клопотань не заявляли.
Прокурор заперечував проти заявленого захисником клопотання про повернення обвинувального акта прокурору, посилаючись на те, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України та підстави для його повернення відсутні.
Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, приходить до висновку про неможливість призначення кримінального провадження до судового розгляду та необхідність повернення обвинувального акту прокурору, виходячи з такого.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.
Так, кримінальний процесуальний закон вимагає обов'язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер. Тобто, якщо закон визначив, що обвинувальний акт повинен відповідати нормам ст. 291 КПК України, то слідчий та прокурор повинні неухильно їх дотримуватися при складанні обвинувального акту, оскільки невиконання цих вимог робить юридично нікчемними сам процесуальний документ і зводить нанівець зусилля суду з розв'язання завдань кримінального провадження. Саме тому, з метою забезпечення дотримання слідчим та прокурором вказаних норм закону, законодавцем надано право суду перед вирішенням питання про призначення кримінального провадження до судового розгляду перевіряти обвинувальний акт на предмет відповідності критеріям прийнятності, які викладені в ст. 291 КПК України, та у разі встановлення невідповідностей закону, повертати обвинувальний акт прокурору для усунення недоліків.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити такі відомості: анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по-батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство).
Однак, як вбачається з обвинувального акту, анкетні відомості потерпілої взагалі не зазначені.
Таким чином, враховуючи, що під час підготовчого судового засідання судом була встановлена невідповідність обвинувального акту вимогам чинного Кримінального процесуального кодексу України, тому суд вважає за необхідне обвинувальний акт з відповідними додатками до нього повернути прокурору для усунення виявлених порушень.
Крім того, вирішуючи питання щодо заявленого прокурором клопотання щодо продовження строку застосованого до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, суд вважає необхідним задовольнити заявлене клопотання, оскільки 25 травня 2025 року спливає строк застосування вказаного запобіжного заходу. Також, в матеріалах кримінального провадження містяться достатні дані, які свідчать про наявність ризиків, які виправдовують застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді домашнього арешту. Крім того, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні нетяжкого і тяжких злочинів, він раніше був судимий за вчинення умисних злочинів, судимість за скоєння яких не знята і не погашена в установленому законом порядку, інкриміновані у цьому кримінальному провадженні злочини скоєні у період умовно-дострокового звільнення обвинуваченого з місць позбавлення волі, наразі він є військовослужбовцем, міцних соціальних зв'язків не має. До того ж, обвинуваченому відомі адреси проживання свідків в цьому кримінальному провадженні, а на цей час вказані особи судом ще не допитані. Тому суд вважає, що запобіжний захід у виді домашнього арешту є обґрунтованим, відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, як переховуванню обвинуваченого від суду, незаконному впливу обвинуваченого на свідків в цьому кримінальному провадженні, вчинення ним іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому він обвинувачується, так і перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, ризики чого є реальними та дійсними. До того ж, жодних обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у виді домашнього арешту відпала, судом не встановлено. Тому посилання захисника та обвинуваченого необхідність відмови у продовженні строку застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у виді домашнього арешту є безпідставними. Таким чином, суд вважає за доцільне продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під домашнім арештом та покладення на нього передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язків на два місяці.
Вирішуючи питання щодо заявленого прокурором клопотання щодо продовження строку застосованого до обвинуваченої ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, суд вважає необхідним задовольнити заявлене клопотання, оскільки 25 травня 2025 року спливає строк застосування вказаного запобіжного заходу. Також, в матеріалах кримінального провадження містяться достатні дані, які свідчать про наявність ризиків, які виправдовують застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у виді домашнього арешту. Крім того, суд враховує, що обвинувачена ОСОБА_6 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, наразі вона не працює, офіційне джерело її доходів невідоме, міцних соціальних зв'язків не має. До того ж, обвинуваченій відомі адреси проживання свідків в цьому кримінальному провадженні, а на цей час вказані особи судом ще не допитані. Тому суд вважає, що запобіжний захід у виді домашнього арешту є обґрунтованим, відповідає особі обвинуваченої, характеру та тяжкості діяння, яке їй інкримінуються, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, як переховуванню обвинуваченої від суду, незаконному впливу обвинуваченої на свідків в цьому кримінальному провадженні, вчинення нею іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому вона обвинувачується, так і перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, ризики чого є реальними та дійсними. До того ж, жодних обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченій запобіжному заході у виді домашнього арешту відпала, судом не встановлено. Тому посилання захисника та обвинуваченої необхідність відмови у продовженні строку застосованого до обвинуваченої запобіжного заходу у виді домашнього арешту є безпідставними. Таким чином, суд вважає за доцільне продовжити строк тримання обвинуваченої ОСОБА_6 під домашнім арештом та покладення на неї передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язків на два місяці.
Вирішуючи питання щодо заявленого прокурором клопотання щодо продовження строку застосованого до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, суд вважає необхідним задовольнити заявлене клопотання, оскільки 25 травня 2025 року спливає строк застосування вказаного запобіжного заходу. Також, в матеріалах кримінального провадження містяться достатні дані, які свідчать про наявність ризиків, які виправдовують застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді домашнього арешту. Крім того, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_7 обвинувачується у скоєнні нетяжкого і тяжких злочинів, наразі він не працює, офіційне джерело його доходів невідоме, міцних соціальних зв'язків не має. До того ж, обвинуваченому відомі адреси проживання свідків в цьому кримінальному провадженні, а на цей час вказані особи судом ще не допитані. Тому суд вважає, що запобіжний захід у виді домашнього арешту є обґрунтованим, відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, як переховуванню обвинуваченого від суду, незаконному впливу обвинуваченого на свідків в цьому кримінальному провадженні, вчинення ним іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому він обвинувачується, так і перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, ризики чого є реальними та дійсними. До того ж, жодних обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у виді домашнього арешту відпала, судом не встановлено. Тому посилання захисника та обвинуваченого необхідність відмови у продовженні строку застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у виді домашнього арешту є безпідставними. Таким чином, суд вважає за доцільне продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під домашнім арештом та покладення на нього передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язків на два місяці.
Вирішуючи питання щодо заявленого прокурором клопотання щодо продовження строку застосованого до обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, суд вважає необхідним задовольнити заявлене клопотання, оскільки 25 травня 2025 року спливає строк застосування вказаного запобіжного заходу. Також, в матеріалах кримінального провадження містяться достатні дані, які свідчать про наявність ризиків, які виправдовують застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді домашнього арешту. Крім того, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_8 обвинувачується у скоєнні нетяжкого і тяжких злочинів, наразі він не працює, офіційне джерело його доходів невідоме, міцних соціальних зв'язків не має. До того ж, обвинуваченому відомі адреси проживання свідків в цьому кримінальному провадженні, а на цей час вказані особи судом ще не допитані. Тому суд вважає, що запобіжний захід у виді домашнього арешту є обґрунтованим, відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, як переховуванню обвинуваченого від суду, незаконному впливу обвинуваченого на свідків в цьому кримінальному провадженні, вчинення ним іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому він обвинувачується, так і перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, ризики чого є реальними та дійсними. До того ж, жодних обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у виді домашнього арешту відпала, судом не встановлено. Тому посилання захисника та обвинуваченого необхідність відмови у продовженні строку застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у виді домашнього арешту є безпідставними. Таким чином, суд вважає за доцільне продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_8 під домашнім арештом та покладення на нього передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язків на два місяці.
Вирішуючи питання щодо заявленого прокурором клопотання щодо продовження строку застосованого до обвинуваченої ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, суд вважає необхідним задовольнити заявлене клопотання, оскільки 25 травня 2025 року спливає строк застосування вказаного запобіжного заходу. Також, в матеріалах кримінального провадження містяться достатні дані, які свідчать про наявність ризиків, які виправдовують застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у виді домашнього арешту. Крім того, суд враховує, що обвинувачена ОСОБА_9 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, наразі вона не працює, офіційне джерело її доходів невідоме, міцних соціальних зв'язків не має. До того ж, обвинуваченій відомі адреси проживання свідків в цьому кримінальному провадженні, а на цей час вказані особи судом ще не допитані. Тому суд вважає, що запобіжний захід у виді домашнього арешту є обґрунтованим, відповідає особі обвинуваченої, характеру та тяжкості діяння, яке їй інкримінуються, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, як переховуванню обвинуваченої від суду, незаконному впливу обвинуваченої на свідків в цьому кримінальному провадженні, вчинення нею іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому вона обвинувачується, так і перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, ризики чого є реальними та дійсними. До того ж, жодних обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченій запобіжному заході у виді домашнього арешту відпала, судом не встановлено. Тому посилання захисника та обвинуваченої необхідність відмови у продовженні строку застосованого до обвинуваченої запобіжного заходу у виді домашнього арешту є безпідставними. Таким чином, суд вважає за доцільне продовжити строк тримання обвинуваченої ОСОБА_9 під домашнім арештом та покладення на неї передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язків на два місяці.
Керуючись ст.ст. 291, 314 КПК України, суд
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024050000000356 відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого в скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 303 КК України, ОСОБА_6 , обвинуваченої в скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 303 КК України, ОСОБА_7 , обвинуваченого в скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 303 КК України, ОСОБА_8 , обвинуваченого в скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 303 КК України, ОСОБА_9 , обвинуваченої в скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 303 КК України, разом із додатками до нього - повернути до Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону для усунення виявлених порушень Кримінального процесуального кодексу України.
Продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під домашнім арештом, заборонивши йому цілодобово залишати місце проживання - будинок АДРЕСА_1 , окрім випадків необхідності евакуації чи запобігання загрози життю та здоров'ю, на два місяці, до 20 липня 2025 року.
Продовжити строк покладення на обвинуваченого ОСОБА_5 на два місяці, до 20 липня 2025 року, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язків:
1) прибувати до прокурора, суду за першою вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора чи суду;
3) повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4) утримуватися від спілкування з потерпілою, свідками та іншими обвинуваченими у цьому кримінальному провадженні.
Продовжити строк тримання обвинуваченої ОСОБА_6 під домашнім арештом, заборонивши їй цілодобово залишати місце проживання - квартиру АДРЕСА_8 , окрім випадків необхідності евакуації чи запобігання загрози життю та здоров'ю, на два місяці, до 20 липня 2025 року.
Продовжити строк покладення на обвинуваченої ОСОБА_6 на два місяці, до 20 липня 2025 року, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язків:
1) прибувати до прокурора, суду за першою вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу прокурора чи суду;
3) повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4) утримуватися від спілкування з потерпілою, свідками та іншими обвинуваченими у цьому кримінальному провадженні.
Продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під домашнім арештом, заборонивши йому цілодобово залишати місце проживання - квартиру АДРЕСА_9 , окрім випадків необхідності евакуації чи запобігання загрози життю та здоров'ю, на два місяці, до 20 липня 2025 року.
Продовжити строк покладення на обвинуваченого ОСОБА_7 на два місяці, до 20 липня 2025 року, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язків:
1) прибувати до прокурора, суду за першою вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора чи суду;
3) повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4) утримуватися від спілкування з потерпілою, свідками та іншими обвинуваченими у цьому кримінальному провадженні.
Продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_8 під домашнім арештом, заборонивши йому цілодобово залишати місце проживання - квартиру АДРЕСА_10 , окрім випадків необхідності евакуації чи запобігання загрози життю та здоров'ю, на два місяці, до 20 липня 2025 року.
Продовжити строк покладення на обвинуваченого ОСОБА_8 на два місяці, до 20 липня 2025 року, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язків:
1) прибувати до прокурора, суду за першою вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора чи суду;
3) повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4) утримуватися від спілкування з потерпілою, свідками та іншими обвинуваченими у цьому кримінальному провадженні.
Продовжити строк тримання обвинуваченої ОСОБА_9 під домашнім арештом, заборонивши їй цілодобово залишати місце проживання - квартиру АДРЕСА_8 , окрім випадків необхідності евакуації чи запобігання загрози життю та здоров'ю, на два місяці, до 20 липня 2025 року.
Продовжити строк покладення на обвинуваченої ОСОБА_9 на два місяці, до 20 липня 2025 року, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язків:
1) прибувати до прокурора, суду за першою вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу прокурора чи суду;
3) повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4) утримуватися від спілкування з потерпілою, свідками та іншими обвинуваченими у цьому кримінальному провадженні.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: