65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"26" травня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2015/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.
розглянувши заяву Першого заступника керівника Чорноморської окружної прокуратури за вх. ГСОО № 2-791/25 від 22.05.2025 про забезпечення позову у справі № 916/2015/25
за позовом: Першого заступника керівника Чорноморської окружної прокуратури (вул. В. Шума, 9/102Н, м. Чорноморськ, Одеський р-н, Одеська обл., 68004) в інтересах держави в особі Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області (вул. Перемоги, 27, селище Таїрове, Одеський р-н, Одеська обл., 65496)
до відповідача: Обслуговуючого кооперативу «Житлового-будівельний кооператив «Будівельників» (вул. Генерала Петрова, 48-А, м. Одеса, 65008)
про стягнення 1417842,38 грн,
Перший заступник керівника Чорноморської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 1417842,38 грн, з яких: 831121,30 грн заборгованості зі сплати пайового внеску; 496345,16 грн інфляційних втрат; 90375,92 грн 3% річних.
В обґрунтування підстав позову прокурор посилається на обставину несплати відповідачем, як замовником будівництва, на користь місцевого бюджету коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури після вводу в експлуатацію житлових будинків, за адресою: Одеська область, Одеський район, Таїровська територіальна громада, ж/м «Дружба», ділянка 39/2. Як зазначає прокурор, бездіяльність відповідача у виді несплати коштів пайової участі порушує інтереси Таїровської об'єднаної територіальної громади, натомість, позивач, як орган місцевого самоврядування, не здійснює належних дій з метою захисту відповідних прав.
Разом з позовом прокурором було подано до суду заяву, в якій останній просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:
- накладення арешту на грошові кошти, що належать Обслуговуючому кооперативу «ЖБК Будівельників» (код ЄДРПОУ 43702480) як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать ОК «ЖБК Будівельників» у межах суми позовних вимог на загальну суму 1417842,38 грн;
- накладення арешту на нерухоме майно, яке належить Обслуговуючому кооперативу «ЖБК Будівельників» (код ЄДРПОУ 43702480) у межах ціни позову 1417842,38 гривень, лише в межах різниці між сумою ціни позову та арештованих грошових коштів, у разі їх недостатності.
Розглянувши заяву прокурора про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 916/2015/25, проаналізувавши подані прокурором докази та пояснення, суд дійшов висновку про таке.
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Частиною 1 статті 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Так, виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Європейським судом у справі "Горнсбі проти Греції" зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.
Також у рішенні Європейського суду від 18.05.2004 року у справі "Продан проти Молдови" суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов'язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній із сторін.
Отже, саме забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні, у разі задоволення / часткового задоволення позову судом.
Між цим, згідно з усталеною практикою Верховного Суду при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, який застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається, а оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії або забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
Також, під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами. Так, співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
При цьому суд наголошує, що умовою застосування заходів забезпечення позову з урахуванням предмету позову може бути достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Водночас достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Суд враховує, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів держави, юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового акту. Водночас, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову та особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Так, згідно зі ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У цій справі прокурор мотивує необхідність вжиття заходу забезпечення позову тим, що згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру ОК «ЖБК Будівельників», станом на даний час, зареєстровано, в процесі припинення не перебуває, а отже продовжує вести господарську діяльність, витрачаючи кошти не для здійснення розрахунків з позивачем. В цей же час, як наголошує прокурор, забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно, що належать відповідачу, у межах ціни позову 1417842,38 грн є адекватним способом захисту можливих порушень охоронюваних законом інтересів Таїровської об'єднаної територіальної громади в особі позивача при виконанні судового рішення, у випадку задоволення позовних вимог. Тобто, прокурор вважає, що відповідач може ухилитися від виконання свого обов'язку та виконання рішення суду шляхом розпорядження грошовими коштами, які перебувають на його рахунках, та відчуження належного йому майна, чим унеможливить виконання рішення суду, у разі задоволення позову.
Як встановлено судом, предметом позову у даній справі є вимога майнового характеру про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 1417842,38 грн. Обґрунтовуючи цю вимогу, прокурор посилається на те, що відповідач не виконує зобов'язання зі сплати пайвого внеску з 08.09.2021, тобто більше 3 років.
Так, при вирішенні питання щодо вжиття заходів забезпечення позову суд враховує, зокрема, висновки Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22, які зводяться до того, що: “У випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.».
У цій справі прокурором заявлені майнові вимоги до відповідача, а отже захід забезпечення позову, який прокурор просить суд вжити, безпосередньо пов'язаний з предметом спору та входить в межі ціни позову. При цьому суд погоджується з доводами прокурора, що виконання в майбутньому судового рішення у цій справі, у разі задоволення/часткового задоволення позову, безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів.
Суд вважає, що прокурор обґрунтував свої припущення про наявність підстав вважати, що кошти та нерухоме майно, які належать відповідачу на момент пред'явлення позову до нього, можуть бути витрачені/відчужені відповідачем на інші цілі, зокрема, з урахуванням висновків Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22.
Так, у цій постанові Верховний Суд вказав, що виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову. При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним. Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами Відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та Позивач отримає задоволення своїх вимог. Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника. За умови неможливості встановити достатність чи недостатність грошових коштів, що належать Відповідачу і знаходяться на всіх його рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, для задоволення вимог про стягнення 23238 041,19 грн, доцільно було накласти арешт на майно Відповідача саме у межах суми, яка була б достатньою для такого стягнення у випадку недостатності арештованих грошових коштів, тобто лише в межах різниці між сумами ціни позову та арештованих грошових коштів.
Крім цього, в іншій постанові від 06.10.2022 у справі № 905/446/22 Верховний Суд звернув увагу на те, що за обставин звернення із позовом про стягнення грошових коштів саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач. Отже, саме відповідач має можливість повно доводити наведені обставини, зокрема спростувати підстави для накладення арешту на грошові кошти на відкритих ним рахунках, зазначити про наявність у нього на рахунках достатньої кількості грошових коштів, про наявність майна тощо, що може свідчити про можливість реального та фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову. Тобто спростувати обставини імовірності утруднення виконання рішення суду про задоволення позову в разі невжиття заходів забезпечення позову. Натомість, при розгляді заяви про забезпечення позову у цій справі відповідачем, наразі, не доведено недоцільності чи неспівмірності заходів забезпечення, про вжиття яких просить у суду позивач, а також щодо того, що такі заходи забезпечення позову створюють або можуть створити перешкоди господарській діяльності товариства та не спростовано обставини ймовірності утруднення виконання рішення суду про задоволення (часткове задоволення) позову, в разі невжиття заходів забезпечення позову.
Отже, врахувавши практику Верховного Суду у подібних справах, суд, оцінивши співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок їх невжиття, виснує про наявність достатніх підстав для забезпечення позову прокурора шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача в межах ціни позову 1417842,38 грн.
При цьому суд вважає необхідним відзначити, що накладення арешту на грошові кошти та нерухоме майно в межах ціни позову є тим заходом забезпечення позову, який в розумінні приписів статті 136 ГПК України є ефективним для можливого захисту порушених прав у цій справі. Між цим, невжиття зазначених заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів держави в особі Таїровської об'єднаної територіальної громади, за захистом яких прокурор звернувся до суду.
Крім цього, станом на час розгляду заяви про забезпечення позову, у суду відсутні підстави вважати, що застосування заходів забезпечення позову у цій справі призведе до невиправданого обмеження прав відповідача чи третіх осіб, оскільки грошові кошти та нерухоме майно залишаються у володінні відповідача, а можливість розпоряджатися обмежується на певний час та лише щодо частини коштів та нерухомого майна в межах ціни позову.
Положеннями ч. 6 ст. 140 ГПК України визначено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
При цьому, оскільки за змістом норми статті 141 ГПК України пред'явлення особі, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, вимог забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), є правом, а не обов'язком господарського суду, а в матеріалах справи наразі відсутні докази того, що такі збитки можуть бути понесені відповідачем, суд не знайшов підстав для вжиття заходів зустрічного забезпечення позову у цій ухвалі. В цей же час суд роз'яснює, що відповідач не позбавлений права звернутись з відповідним клопотанням до суду окремо, з наведенням відповідних обґрунтувань та поданням підтверджуючих доказів.
Керуючись ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву першого заступника керівника Чорноморської окружної прокуратури за вх. ГСОО № 2-791/25 від 22.05.2025 про забезпечення позову у справі № 916/2015/25 - задовольнити.
2. Вжити заходи забезпечення позову у справі № 916/2015/25 шляхом накладення арешту на грошові кошти Обслуговуючого кооперативу «Житлового-будівельний кооператив «Будівельників» (вул. Генерала Петрова, 48-А, м. Одеса, 65008, код 43702480) в розмірі 1417842,38 грн, які обліковуються на рахунках у банках або інших фінансових установах, виявлених державним або приватним виконавцем під час виконавчого провадження, за виключенням грошових коштів, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.
3. Вжити заходи забезпечення позову у справі № 916/2015/25 шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить на праві власності Обслуговуючого кооперативу «Житлового-будівельний кооператив «Будівельників» (вул. Генерала Петрова, 48-А, м. Одеса, 65008, код 43702480), на суму в межах різниці між ціною позову - 1417842,38 грн та сумою арештованих грошових коштів, у разі їх недостатності.
Строк дії заходів забезпечення позову визначений статтею 145 ГПК України.
Стягувачем за ухвалою є: Чорноморська окружна прокуратура (вул. В. Шума, 9/102Н, м. Чорноморськ, Одеський р-н, Одеська обл., 68004, код ЄДРПОУ 03528552)
Боржником за ухвалою є: Обслуговуючий кооператив «Житлового-будівельний кооператив «Будівельників» (вул. Генерала Петрова, 48-А, м. Одеса, 65008, код 43702480)
Ухвала набирає законної сили 26.05.2025 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Ухвала дійсна для пред'явлення до виконання у строки, встановлені Законом України “Про виконавче провадження».
Суддя Бездоля Дмитро Олександрович