ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про відмову у видачі судового наказу
27.05.2025 м. КиївСправа № 910/6467/25
Суддя Сергій Балац, розглянувши
заяву: товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИКАРПАТЕНЕРГОТРЕЙД";
до: товариства з обмеженою відповідальністю "ТУРИСТИЧНА ФІРМА "КУРОРТУКРАЇНА";
про: видачу наказу про стягнення заборгованості.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРИКАРПАТЕНЕРГОТРЕЙД" (далі - Заявник) звернулося до господарського суду із заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "ТУРИСТИЧНА ФІРМА "КУРОРТУКРАЇНА" (далі - боржник) про видачу наказу про стягнення заборгованості.
Так, Заявником заявлені вимоги про стягнення з боржника заборгованості за укладеним між сторонами договором про постачання електричної енергії споживачу постачальником універсальних послуг (заява-приєднання від 01.01.2019 № 350876) (далі - Договір) в сумі 10.923,19 грн.
Також в заявлену до стягнення з боржника суму Заявником включено суму витрат на правову допомогу в розмірі 5.000,00 грн.
Положеннями ч. 1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Приписами п. 3 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.
За загальним правилом, при розгляді вимог в порядку наказного провадження суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті (п. 7 ч. 1 ст. 155 Господарського процесуального кодексу України).
Так, у випадку встановлення судом обставин, які свідчать про необґрунтованість вимог заявника у певній частині, мають місце обставини, які свідчать про відсутність безспірності вимог, що є обов'язковою умовою наказного провадження, а отже суд повинен відмовити у видачі наказу з таких підстав. При цьому, законом не передбачено обов'язку суду здійснювати перерахунок заявлених вимог та право суду видавати судовий наказ в частині заборгованості, заявленої в межах конкретного виду вимоги, так як у протилежному випадку суд, буде здійснювати розгляд вимог у порядку, який притаманний для позовного провадження, що суперечить цільовому призначенню інституту наказного провадження.
Заявлена до стягнення сума витрат на правову допомогу в розмірі 5.000,00 грн. жодним чином не стосується укладеного між сторонами спору Договору та не є безспірною.
Оскільки процесуальним законом не передбачено обов'язку суду видачі судового наказу в частині заборгованості, заявленої в межах конкретного виду вимоги, суд дійшов висновку про відмову у видачі наказу про стягнення з боржника заборгованості за Договором, оскільки частина заявлених вимог (сума витрат на правову допомогу в розмірі 5.000,00 грн.) не відповідає вимогам статті 148 Господарського процесуального кодексу України.
Положеннями частини 3 статті 152 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Таким чином, окремою підставою для відмови у видачі наказу про стягнення з боржника заборгованості за Договором та суми витрат на правову допомогу є положення частини 3 статті 152 Господарського процесуального кодексу України, оскільки заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий.
Керуючись ч. 1 ст. 148, п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 152, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України,
У видачі наказу - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.ст. 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Cуддя Сергій Балац