ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.05.2025Справа № 910/1987/25
Суддя Привалов А.І., розглянувши
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТПРОФ"
про розстрочення виконання рішення
у справі 910/1987/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЛЕД"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТПРОФ"
про стягнення 164 453,24 грн
Без виклику представників сторін,
Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРЛЕД" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТПРОФ" про стягнення 164 453,24 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором поставки № У-18/08-23 від 18.08.2023, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 131128,00 грн, за прострочення сплати якої нараховані пеня в розмірі 15617,03 грн, штраф - 8599,00 грн, інфляційні втрати - 7354,72 грн та 3% річних у сумі 1754,49 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін. При цьому, в ухвалі суд визнав дану справу малозначною та ухвалив розгляд справи здійснювати без виклику представників сторін.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.04.2025 (повний текст рішення складено та підписано: 18.04.2025) у справі № 910/1987/25 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТПРОФ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЛЕД" заборгованість у сумі 131 128,00 грн, пеню - 15617 грн 03 коп., штраф - 8599,00 грн, інфляційні втрати - 7354 грн 72 коп., 3% річних - 1754 грн 49 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 3028,00 грн.
05.05.2025 на електронну пошту суду від ТОВ "СВІТПРОФ" надійшла заява про розстрочення виконання рішення у справі № 910/1987/25 строком на 24 місяці.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.2025 повернуто заяву ТОВ "СВІТПРОФ" надійшла заява про розстрочення виконання рішення у справі № 910/1987/25 на підставі ч. 4 ст.170 ГПК України.
09.05.2025 на електронну пошту суду від ТОВ "СВІТПРОФ" повторно надійшла заява про розстрочення виконання рішення у справі № 910/1987/25 строком на 24 місяці. При цьому, заявник не виконав вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 07.05.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2025 повернуто заяву ТОВ "СВІТПРОФ" про розстрочення виконання рішення у справі № 910/1987/25 на підставі ч. 4 ст.170 ГПК України.
14.05.2025 на електронну пошту суду від ТОВ "СВІТПРОФ" надійшла заява розстрочення виконання рішення у справі № 910/1987/25 строком на 24 місяці.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2025 повернуто заяву ТОВ "СВІТПРОФ" про розстрочення виконання рішення у справі № 910/1987/25 на підставі ч. 4 ст.170 ГПК України, оскільки судом було установлено, що заява не підписана заявником у порядку встановленому чинним законодавством. Крім того, до заяви не додано доказів її надіслання на адресу позивача.
22.05.2025 в четвертий раз на електронну пошту суду від ТОВ "СВІТПРОФ" надійшла заява розстрочення виконання рішення у справі № 910/1987/25 строком на 24 місяці. Дана заява, як і усі три попередні заяви, подана у спосіб не передбачений законом, про що судом зазначалося в ухвалах.
Крім того, дана заява, як і усі три попередні заяви, не містить відомостей про підписання документів електронним цифровим підписом із застосування посиленого сертифіката відкритого ключа та доказів перевірки електронного цифрового підпису
Відповідно до п. 11, ч. 3, ст. 2 Господарського процесуального кодексу України однією з засад господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Як зазначено у п. 5 ч. 5 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їх обов'язків.
Відповідно до частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі. (частина друга статті 43 Господарського процесуального кодексу України).
Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав.
Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (постанова Верховного Суду від 08.05.2018 р. у справі №910/1873/17).
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07.07.1989 р. у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" зробив висновок про те, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Суд вважає за необхідне зауважити, що право на суд, одним із аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, крім того, має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями (Рішення Європейського Суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України").
Суд наголошує, що процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.
Процесуальні та матеріальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.
Приписами статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Як зазначено судом вище, відповідач - ТОВ "СВІТПРОФ" у четвертий раз надсилає заяву про розстрочення виконання рішення у справі № 910/1987/25 на електронну пошту Господарського суду міста Києва, що суперечить приписам Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, усі чотири заяви не підписані у порядку, встановленому чинним законодавством України, зокрема, із накладенням електронного цифрового підпису.
Суд визнає такі дії ТОВ "СВІТПРОФ" зловживанням процесуальними правами, спрямованими на безпідставне затягування виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 43 ГПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 43, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Визнати дії Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТПРОФ", щодо подання заяви про розстрочення виконання рішення суду у справі № 910/1987/25 шляхом її направлення на електронну пошту Господарського суду міста Києва та за відсутності електронного цифрового підпису на цій заяві, зловживанням процесуальними правами.
2. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТПРОФ" про розстрочення виконання рішення суду у справі № 910/1987/25 - залишити без розгляду.
3. Попередити Товариство з обмеженою відповідальністю "СВІТПРОФ", що при подальшому зловживанні своїми процесуальними правами судом можуть бути застосовані заходи процесуального впливу у вигляді стягнення штрафу, передбаченого ст.135 Господарського процесуального кодексу України, який становить від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
4. Згідно ч. 2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано: 26.05.2025.
Суддя А.І. Привалов