ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.04.2025Справа № 910/957/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., при секретарі судового засідання Рябокінь Є.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження в закритому судовому засіданні матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТ-РЕСУРС" вул. Отакара Яроша, 18,м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61045
до Фонду Державного майна України вул. Генерала Алмазова, 18/9, м. Київ, 01133
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача:
1. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області м-н Театральний, 1, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 44223324
2. Державне підприємство "Державний науково-дослідний інститут організації і механізації шахтного будівництва" вул. Отакара Яроша 18, м. Харків, 61045
про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії
Представники сторін:
від позивача: Третьякова Н. Ю. (в режимі відеоконференції).
від відповідача, третьої особи 1: Пономаренко В. С.
від третьої особи 2: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛТ-РЕСУРС" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Фонду Державного майна України про:
- визнання протиправною бездіяльність Фонду державного майна України щодо нездійснення рецензування Звіту про оцінку об'єкту малої приватизації окремого майна - нежитлових приміщень у головному адміністративно - виробничому будинку, інв. №4097, реєстровий №40336737.1.ЛПАРТЕ009, літ. за тех. паспортом "Ж-5", загальною площею 5006,50 кв. м., а саме нежитлові №№1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57, І, II, загальною площею 1021,20 кв.м., (у тому числі основною площею 635,50 кв.м., допоміжною площею 385,70 кв.м.) розташованих на цокольному поверсі; приміщення №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, III, IV, V, VI, VII, загальною площею 842,10 кв.м. (у тому числі основною площею 423,90 кв.м., допоміжною площею 418,20 кв.м.) розташовані на першому поверсі; приміщення №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, VIII, IX, загальною площею 528,90 кв.м. (у тому числі основною площею 402,30 кв.м., допоміжною площею 126,60 кв.м.) розташованих на другому поверсі; приміщення №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, XI, XII, загальною площею 819,50 кв.м. (у тому числі основною площею 514,20 кв.м., допоміжною площею 305,30 кв.м.) розташованих на третьому поверсі; приміщення №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, ХІІІ, XIV, загальною площею 1006,10 кв.м. (у тому числі основною площею 732,00 кв.м., допоміжною площею 274,10 кв.м.) розташованих на четвертому поверсі; приміщення №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, XV, XVI, загальною площею 788,70 кв.м. (у тому числі основною площею 498,30 кв.м., допоміжною площею 290,40 кв.м.) розташованих на п'ятому поверсі, за адресою: 61045, м. Харків, вул. Отакара Яроша, 18 та перебувають на балансі Державного підприємства "Державний науково-дослідний інститут організації і механізації шахтного будівництва" (код ЄДРПОУ 40336737), виконаного суб'єктом оціночної діяльності Фізичною особою - підприємцем Бєлих Борисом Михайловичем;
- зобов'язати Фонд державного майна України здійснити рецензування Звіту про оцінку об'єкту малої приватизації окремого майна - нежитлових приміщень у головному адміністративно - виробничому будинку, інв. №4097, реєстровий №40336737.1.ЛПАРТЕ009, літ. за тех. паспортом "Ж-5", загальною площею 5006,50 кв. м., а саме нежитлові №№1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57, І, II, загальною площею 1021,20 кв.м., (у тому числі основною площею 635,50 кв.м., допоміжною площею 385,70 кв.м.) розташованих на цокольному поверсі; приміщення №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, III, IV, V, VI, VII, загальною площею 842,10 кв.м. (у тому числі основною площею 423,90 кв.м., допоміжною площею 418,20 кв.м.) розташовані на першому поверсі; приміщення №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, VIII, IX, загальною площею 528,90 кв.м. (у тому числі основною площею 402,30 кв.м., допоміжною площею 126,60 кв.м.) розташованих на другому поверсі; приміщення №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, XI, XII, загальною площею 819,50 кв.м. (у тому числі основною площею 514,20 кв.м., допоміжною площею 305,30 кв.м.) розташованих на третьому поверсі; приміщення №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, ХІІІ, XIV, загальною площею 1006,10 кв.м. (у тому числі основною площею 732,00 кв.м., допоміжною площею 274,10 кв.м.) розташованих на четвертому поверсі; приміщення №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, XV, XVI, загальною площею 788,70 кв.м. (у тому числі основною площею 498,30 кв.м., допоміжною площею 290,40 кв.м.) розташованих на п'ятому поверсі, за адресою: 61045, м. Харків, вул. Отакара Яроша, 18 та перебувають на балансі Державного підприємства "Державний науково-дослідний інститут організації і механізації шахтного будівництва" (код ЄДРПОУ 40336737), виконаного суб'єктом оціночної діяльності Фізичною особою - підприємцем Бєлих Борисом Михайловичем;
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення його прав на приватизацію нерухомого майна шляхом викупу з боку відповідача як центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації державного майна, за наслідками протиправного повернення відповідачем Звіту про оцінку без рецензування.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/957/25, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом на підставі ч. 3 ст. 12 ГПК України постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 20.03.2025, а також за ініціативою суду залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області та Державне підприємство "Державний науково-дослідний інститут організації і механізації шахтного будівництва".
Судом доведено до відома, що до початку судового засідання через систему "Електронний суд" від представника третьої особи 1 06.03.2025 надійшли пояснення на позовну заяву б/н від 06.03.2025, з доказами надсилання іншим учасникам справи, в яких РВ ФДМУ по Харківській області просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що пункт 7-4 розділу V «Прикінцевих положень» Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» стосується об'єктів, які розташовані в місті Харків, а також зазначає про відсутність у позивача права викупу орендованого майна, зважаючи на наявність у товариства заборгованості з орендної плати в розмірі 841 737,04 грн.; від представника третьої особи 2 надійшло 19.03.2025 клопотання б/н від 18.03.2025 року, в якому Державне підприємство підтримує позовні вимоги, а також просить суд розглянути справу за відсутності представника третьої особи 2.
Засобами поштового зв'язку 10.03.2025 від Фонду Державного майна України до суду надійшов відзив № 10-25-5521 від 03.03.2025 на позовну заяву, з доказами направлення на адреси інших учасників справи, в яких відповідач заперечує проти позовних вимог та зазначає, що пунктом 7-4 Розділу V «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» встановлено, що тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану аудит, екологічний аудит, інвентаризація, оцінка об'єкта приватизації (його складових) не здійснюються, відтак, враховуючи законодавчу заборону на здійснення оцінки об'єкта приватизації на період дії правового режиму воєнного стану, Фондом було повернуто Звіт про оцінку без рецензування Регіональному відділенню в межах, тобто фонд діяв в межах, визначених Законом України «Про приватизацію державного і комунального майна».
Документи судом долучені до матеріалів справи.
Представником позивача 14.03.2025 через систему "Електронний суд" подано (зареєстровано 17.03.2025) заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2025 року враховуючи те, що судом остаточно з'ясований предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників справи, визначені обставини справи, які підлягають встановленню, а також зібрані відповідні докази, вчинені усі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, закрито підготовче провадження у справі № 910/957/25 та призначена справа до судового розгляду по суті на 24.04.2025 року.
Будь - яких інших заяв та клопотань процесуального характеру, окрім наявних в матеріалах справи, від сторін та учасників справи станом на час проведення судового засідання 24.04.2025 року до суду не надходило.
Поряд із цим суд зазначає, що з урахуванням строків, встановлених статтею 166 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2025 року про відкриття провадження у справі № 910/957/25, а саме протягом п'яти днів з дня отримання відзиву, позивач мав подати відповідь на відзив на позовну заяву.
Як свідчать матеріали справи, позивач не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим частиною 1 статті 166 Господарського процесуального кодексу України.
В свою чергу суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
З огляду на вищевикладене, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛТ-РЕСУРС" не скористалось наданими йому процесуальними правами, зокрема, позивачем не надано відповіді на відзив, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи, виключно за наявними матеріалами.
У судове засідання з розгляду справи по суті 24.04.2025 року з'явились уповноважені представники позивача, відповідача та третьої особи 1.
Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи чи її окремої системи (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасник справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно пункту 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача про проведення судового засідання 24.04.2025 року повідомлена відповідно до норм ст. 6 ГПК України шляхом надсилання до електронного кабінету копії ухвали суду від 20.03.2025 року про закриття підготовчого засідання та призначення до розгляду по суті справи № 910/957/25, факт отримання якої 12.04.2025 року підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про доставку електронного листа до електронного кабінету учасник справи.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
За приписами ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
З огляду на вищевикладене, оскільки третя особа 2 не скористалася наданим їй процесуальним правом, зокрема, Державним підприємством "Державний науково-дослідний інститут організації і механізації шахтного будівництва" не забезпечено явку представника в судове засідання з розгляду справи по суті 24.04.2025 року, враховуючи відповідне клопотання щодо розгляду справи за відсутності представника третьої особи 2, суд здійснював розгляд справи за відсутності уповноваженого представника третьої особи 2.
У судовому засіданні з розгляду справи по суті 24.04.2025 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача та третьої особи 1 в судовому засіданні з розгляду справи по суті 24.04.2025 року проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених в відзиві на позовну заяву і письмових поясненнях та просив відмовити в задоволенні позову.
Відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 24.04.2025 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи 1, Господарський суд міста Києва, -
Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Порядок укладення договору оренди державного майна з юридичними особами врегульовано ст. 9 Законом України «Про оренду державного та комунального майна» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон), відповідно до частини 1 вказаної статті юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору оренди, а також інші документи згідно з переліком, що визначається Фондом державного майна України (далі - матеріали), відповідному орендодавцеві, зазначеному у статті 5 цього Закону.
У разі надходження до орендодавця заяви про оренду нерухомого майна, орендодавець за умови відсутності заборони на передачу майна в оренду, у п'ятиденний строк після дати реєстрації заяви надсилає копії матеріалів органу, уповноваженому управляти відповідним майном (частина 2 статті 9 вказаного Закону (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин)).
Відповідно до абзаців 1-3 частини 4 статті 9 вказаного Закону (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) орендодавець протягом п'яти днів після погодження умов договору оренди з органом, уповноваженим управляти відповідним майном, протягом 15 днів після дати її реєстрації розміщує в офіційних друкованих засобах масової інформації та на веб-сайтах орендодавців оголошення про намір передати майно в оренду або відмовляє в укладенні договору оренди і повідомляє про це заявника.
Протягом 10 робочих днів після розміщення оголошення орендодавець приймає заяви про оренду відповідного майна.
Протягом трьох робочих днів після закінчення строку приймання заяв орендодавець своїм наказом ухвалює рішення за результатами вивчення попиту на об'єкт оренди. У разі якщо подано лише одну заяву, конкурс на право оренди не проводиться і договір оренди укладається із заявником. У разі надходження двох і більше заяв орендодавець оголошує конкурс на право оренди.
В абзаці 11 статті 4 статті 9 Закону (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) зазначено, що орендодавець відмовляє в укладенні договору оренди в разі, якщо орган, уповноважений управляти майном, не дає згоди на укладення договору оренди.
Як встановлено судом у справі № 922/4638/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛТ-Ресурс» до Регіонального відділення ФДМУ по Харківській області про визнання укладеним договору оренди, Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області 09.11.2016 року розміщено оголошення у газеті "Відомості приватизації" №90 (1006) про намір передати в оренду нежитлове приміщення у 5-ти поверховому будинку за адресою: м. Харків, вул. Отакара Яроша, 18.
На підставі заяви ТОВ "ЛТ-Ресурс" №7 від 22.08.2016 року про передачу в оренду індивідуально визначеного нерухомого державного майна, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області листом №43-4628 від 25.08.2016 року надіслало до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, як до органу, уповноваженого управляти спірним державним майном, копії матеріалів та проект договору оренди.
29.11.2016 року Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області було отримано листа Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №04/12-12304 від 24.11.2016 року з повідомленням про відсутність у відповідача правових підстав для розміщення оголошення про намір передати в оренду нежитлові приміщення, загальною площею 5006,50 кв.м, що обліковуються на балансі ДП "ДНДІОМШБ" та розташовані за адресою: м. Харків, вул. Отакара Яроша, 18 та вимогою негайно скасувати рішення про результати попиту на об'єкт оренди.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області листом №43-6543 від 29.11.2016 року відмовило ТОВ «ЛТ-Ресурс» в укладанні договору оренди, посилаючись на лист Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №04/12-12304 від 24.11.2016 року.
Вважаючи неправомірною таку відмову, оскільки умови договору оренди вважаються погодженими Міністерством на підставі абзацу четвертого частини третьої статті 9 Закону, позаяк регіональне відділення ФДМУ у 15-денний термін не отримало висновків органу, уповноваженого управляти спірним майном, посилання Міністерства на розгляд питання про організацію Інституту є безпідставним, адже наказ Міністерства про таку реорганізацію є незаконним та оскаржується в порядку адміністративного судочинства у справі №820/5340/16, а листи Міністерства про відмову в передачі спірного майна в оренду підписані не уповноваженою на це особою, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛТ-Ресурс» звернулося до Господарського суду Харківської області до Регіонального відділення ФДМУ по Харківській області з позовом про визнання укладеним договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, а саме нежитлових приміщень у будинку загальною площею 5006,5 кв.м, розміщених у 5-типоверховому головному адміністративно-виробничому будинку за адресою: 61045, м. Харків, вул. Отакара Яроша, 18 (далі - Приміщення), з моменту набрання законної сили рішенням суду у справі за даним позовом у редакції, визначеній позивачем у позовній заяві, - на підставі частини третьої статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Рішенням господарського суду Харківської області від 05.03.2018, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.05.2018 та постановою Верховного Суду від 30.08.2018 року, позов задоволено, визнано укладеним між Регіональним відділення Фонду державного майна України по Харківській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛТ-Ресурс", договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, а саме: нежитлових приміщень у будинку, загальною площею 5006,5 кв. (основною площею 3206,2 кв. м., допоміжною площею 1800,3 кв.м), розміщені у 5-ти поверховому головному адміністративно-виробничому будинку, за адресою: 61045 м. Харків, вул. Отакара Яроша, 18, з моменту набрання рішенням у справі за даним позовом законної сили, у відповідній редакції, наведеній у резолютивній частині згаданого рішення суду першої інстанції; стягнуто з регіонального відділення ФДМУ на користь ТОВ «ЛТ-Ресурс» 1 600,00 грн. судового збору.
У прийнятті зазначених судових рішень попередні інстанції виходили з відсутності у регіонального відділення ФДМУ жодних підстав, передбачених частиною четвертою статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", які дозволяли б йому відмовити позивачу в укладенні договору оренди державного нерухомого майна, що обліковується на балансі Інституту та розташоване за вказаною адресою.
Крім того, Верховний Суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що втручання у право позивача було непропорційним, а протиправна відмова у вчиненні всіх необхідних процедурних дій з боку органів державної влади - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області та Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, які стали перешкодою для укладання договору оренди державного нерухомого майна, поєднані з відсутністю чіткого та передбачуваного у практичному застосуванні механізму погодження його укладання органом, уповноваженим управляти державним майном, та відсутністю у позивача повноважень впливати на цей процес, порушують "справедливий баланс" між вимогами суспільного інтересу та захистом права позивача на мирне володіння майном.
Так, 06 червня 2018 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (орендодавець за договором, третя особа 1 у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛТ-РЕСУРС» (Орендар за договором, позивач у справі) на підставі Рішення Господарського суду Харківської області від 05.03.2018 року та Постанови Харківського апеляційного господарського суду від 15.05.2018 року у справі №922/4638/16 було укладено Договір оренди №6531-Н (далі- Договір оренди), відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно: нежитлові приміщення у головному адміністративно-виробничому будинку, інв. №4097, реєстровий №40336737.1.ЛПАРТЕ009, літ. за тех. паспортом «Ж-5», загальною площею 5006,50 кв.м., (у т.ч. основною площею 3206,2 кв.м., допоміжною площею 1800,3 кв.м): а саме: - приміщення №№ :1; 2; 3, 4; 5; 6; 7; 8; 9; 10; 11; 12; 13; 17; 18; 19; 20; 21; 22; 23; 24; 25; 26; 27; 28; 29; 30; 31; 32; 33; 34; 35; 36; 37; 38; 39; 40; 41; 42; 43; 44; 45; 46; 47; 48; 49; 50; 51; 52; 53; 54; 55; 56; 57; I; II, загальною площею 1021,20 кв.м. (у т.ч. основною площею 635,5 кв.м, допоміжною площею 385,70 кв.м) , розташовані на цокольному поверсі; - приміщення №№: 1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 8; 9; 10; 11; 12; 13; 14; 15 ; 16; 17; 18; 19; 20; 21; 22; 23; 24 25; 26; 27; 28; 29; 30; 31; 32; 33; 34; 35; 36; 37; 38; III; IV; V; VI; VII, загальною площею 842,10 кв.м (у т.ч. основною площею 423,90 кв.м., допоміжною площею 418,20 кв.м), розташовані на першому поверсі; - приміщення №№: 1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 8; 9; 10; 11; 12; 13; 14; VIII; IX, загальною площею 528,9 кв.м (у т.ч. основною площею 402,3 кв.м., допоміжною площею 126,60 кв.м), розташовані на другому поверсі; - приміщення №№: 1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 8; 9; 10; 11; 12; 13; 14; 15; 16; 17; 18; 19; 20; 21; 22; 23; 24; 25; 26; 27; 28; 29; 30; 31; 32; 33; XI; XII, загальною площею 819,50 кв.м (у т.ч. основною площею 514,20 кв.м., допоміжною площею 305,30 кв.м), розташовані на третьому поверсі; - приміщення №№ : 1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 8; 9; 10; 11; 12; 13; 14; 15; 16; 17; 18; 19; 20; 21; 22; 23; 24; 25; 26; 27; 28; 29; 30 31; XIII; XIV, загальною площею 1006,10 кв.м (у т.ч. основною площею 732,00 кв.м., допоміжною площею 274,10 кв.м), розташовані на четвертому поверсі; - приміщення №№: 1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 8; 9; 10; 11; 12; 13; 14; 15; 16; 17; 18; 19; 20; 21; 22; 23; 24; 25; 26; 27; 28; 29; 30; 31; 32; 33; 34; XV; XVI, загальною площею 788,70 кв.м (у т.ч. основною площею 498,30 кв.м., допоміжною площею 290,4 кв.м), розташовані на п'ятому поверсі, - розташовані за адресою: 61045, м. Харків, вул. Отакара Яроша, 18, що перебуває на балансі Державного підприємства "Державний науково-дослідний інститут організації і механізації шахтного будівництва" (далі - Балансоутримувач).
Додатковою угодою № 1 від 16.11.2018 року до договору оренди №6531-Н від 06.06.2018 сторони виклали п. 1.1 в наступній редакції: після слів «нежитлові приміщення» читати «у головному адміністративно-виробничому будинку, інв. №4097, реєстровий №40336737.1.ЛПАРТЕ009, літ. за тех. Паспортом «Ж-5» (далі - майно)» далі за текстом.
Договором про внесення змін № 2 від 16.11.2018 року до Договору оренди № 6531-Н від 06.06.2018 сторонами внесено зміни до договору, зокрема, п.10.1 викладено в такій редакції: «Цей договір продовжено строком на 10 (десять) років», тобто з 30 (тридцятого) жовтня 2019 року по 30 (тридцяте) жовтня 2029 року.».
Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Доказів визнання недійсним або розірвання Договору оренди та/або його окремих положень суду не надано.
Суд зазначає, що за приписами статті 180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.
Відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору, є строком дії останнього.
Договір оренди укладений строком до 30.10.2029 року включно, тобто є чинним на даний час.
Судом встановлено, що укладений Договір оренди №20/11-20 від 20.11.2020 року за своїм змістом та правовою природою є договором найму (оренди), який підпадає під правове регулювання норм глави 58 Цивільного кодексу України та §5 глави 30 Господарського кодексу України.
Відповідно до статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). В силу частини 6 названої статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Аналогічне визначення договору оренди міститься і в статті 759 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 760 Цивільного кодексу України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).
Водночас, оскільки орендоване майно є державною власністю, то відносини сторін даного Договору оренди регулюються також Законом України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 року № 2269-XII (чинного на момент виникнення спірних відносин), який є спеціальним законом з питань оренди державного та комунального майна та організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.
Згідно ст. 2 вказаного Закону № 2269-ХІІ орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Частиною 3 статті 5 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
В свою чергу, Закон України "Про оренду державного та комунального майна" (№ 2269-ХІІ від 10 квітня 1992) втратив чинність 01 лютого 2020 року у зв'язку з прийняттям Закону України "Про оренду державного та комунального майна" №157-ІХ від 03 жовтня 2019 року, який було введено в дію 01 лютого 2020 року.
Разом з тим, у пункті 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна" №157-ІХ від 03.10.2019 року зазначено, що договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом. Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.
При цьому, будь-які заперечення щодо порядку та умов укладення даного Договору оренди на час його підписання та в процесі виконання з боку учасників даного правочину відсутні.
Відповідно до п. 5.8 Договору оренди Орендар зобов'язаний своєчасно здійснювати за власний рахунок капітальний, поточний та інші види ремонтів орендованого Майна.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) орендар має право за погодженням з орендодавцем, якщо інше не передбачено договором оренди, за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення орендованого майна.
Згідно з п. 6.4 договору орендар має право за згодою орендодавця провести заміну, реконструкцію, розширення, технічне переозброєння орендованого майна, що зумовлює підвищення його вартості.
Пунктом 4.4. Договору оренди передбачено, що для отримання згоди Орендодавця на здійснення поліпшень Орендар подає заяву і матеріали згідно з Порядком надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого державного майна, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 25.05.2018 року № 686 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.06.2018 року за № 711/32163.
Зважаючи на технічну та виробничу необхідність для більш ефективнішого використання орендованого майна, враховуючи Технічний висновок про стан будівельних конструкцій з рекомендаціям та заходами з капітального ремонту з невід'ємними поліпшеннями приміщень, виконаним ТОВ «Харківреконструкція», та, відповідно, необхідність проведення капітального ремонту орендованого майна, яке призведе до збільшення його вартості понад 25% відсотків, за умови неможливості фактичне використання об'єкту без проведення капітального ремонту, а також у відповідності до Порядку надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого державного майна, затвердженим Наказом ФДМ України № 686 від 25.05.2018 року, ТОВ «ЛТ-РЕСУРС» направило до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій, Луганській областях лист за вих.№ 12 від 04.09.2019 року із заявою про надання згоди на проведення невід'ємних поліпшень індивідуально визначеного нерухомого державного майна - нежитлові приміщення у будинку, загальною площею 5006,5 кв.м (основною площею 3206,2 кв.м, допоміжною площею 1800,3 кв.м), розміщені у 5-ти поверховому головному адміністративно-виробничому будинку, за адресою: 61045 м. Харків, вул. Отакара Яроша,18, що перебуває на балансі ДП ДНДІОМШБ на підставі укладеного з Регіональним Відділенням ФДМУ по Харківській області Договору оренди від 29 листопада 2016 року (№ 6531-Н від 06.06.2018р.).
В свою чергу, 10.10.2019 року РВ ФДМУ направлено на адресу позивача лист за №11-03-02-02682, в якому зазначено, що ТОВ «ЛТ-Ресурс» надано неповний пакет документів, у зв'язку з чим питання про надання згоди на проведення поліпшень орендованого майна буде розглянуто регіональним відділенням після надання заяви з повним пакетом документів.
Відтак, з метою щонайшвидшого вирішення питання та зважаючи на те, що оригінали документів, поданих листом вих. № 12 від 04.09.2019 року, повернуті Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій, Луганській областях не були, позивач повторно листом за вих.№18 від 09.12.2019 року надав копії документів за переліком в тому числі, що були зазначені відповідачем як відсутні.
Регіональне відділення ФДМУ у відповідь листом від 10.01.2020 року вих.№11-03-02-00106 «Щодо невід'ємних поліпшень по договору оренди» повідомив позивача про ненадання необхідних документів, а також повідомило про відсутність правових підстав для розгляду питання надання згоди на проведення невід'ємних поліпшень у зв'язку з тим, що наданий 04.09.2019 року пакет документів було повернуто позивачу.
Враховуючи неможливість та фактичну реальну загрозу експлуатації об'єкту оренди без здійснення капітального ремонту, який призведе до поліпшення, а також враховуючи відмову відповідача у розгляді заяви щодо надання згоди на проведення невід'ємних поліпшень орендованого майна, позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях з відповідним позовом про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання згоди на проведення невід'ємних поліпшень орендованого майна та визнати погодженими здійснення позивачем невід'ємних поліпшень орендованого майна: нежитлових приміщень у головному адміністративно-виробничому будинку, інв. №4097, реєстровий №40336737.1.ЛПАРТЕ009, літ. за тех. паспортом "Ж-5", загальною площею 5006,50 кв.м., які розташовані за адресою: 61045, м.Харків, вул. Отакара Яроша, 18 та перебувають на балансі Державного підприємства "Державний науково-дослідний інститут організації і механізації шахтного будівництва" за робочим проектом.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 05.05.2020 року у справі №922/253/20, яке залишено без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.08.2020 року, визнано протиправною бездіяльність Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій, Луганській областях щодо не надання Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛТ-РЕСУРС" (код ЄДРПОУ 34469717) згоди на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого майна: нежитлових приміщень у головному адміністративно-виробничому будинку, інв. №4097, реєстровий №40336737.1.ЛПАРТЕ009, літ. за тех. паспортом "Ж-5", загальною площею 5006,50 кв.м, які розташовані за адресою: 61045, м. Харків, вул. Отакара Яроша, 18 та перебувають на балансі Державного підприємства "Державний науково-дослідний інститут організації і механізації шахтного будівництва". Визнано погодженими здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛТ-Ресурс" (код ЄДРПОУ 34469717) невід'ємних поліпшень орендованого майна: нежитлових приміщень у головному адміністративно-виробничому будинку, інв. №4097, реєстровий №40336737.1.ЛПАРТЕ009, літ. за тех. паспортом "Ж-5", загальною площею 5006,50 кв.м, які розташовані за адресою: 61045, м. Харків, вул. Отакара Яроша, 18 та перебувають на балансі Державного підприємства "Державний науково-дослідний інститут організації і механізації шахтного будівництва" за робочим проектом.
Тобто, визнання погодження орендодавця на здійснення невід'ємних поліпшень підтверджується рішенням господарського суду Харківської області від 05.05.2020 по справі №922/253/20.
Відповідно до п. 5.8. Договору оренди Орендарем ТОВ «ЛТ-Ресурс» було здійснено невід'ємні поліпшення, що призвели до збільшення вартості об'єкта оренди до понад 25%.
Наразі, як вбачається з матеріалів справи згідно рішення Господарського суду Харківської області від 05.05.2020 у справі № 922/253/20, яке набрало законної сили 26.08.2020 року, позивачем здійснено невід'ємні поліпшення орендованих приміщень, вартість та склад яких підтверджується звітом про незалежну оцінку майна, звітом незалежного аудитора та висновком експертного будівельно-технічного дослідження, невід'ємні поліпшення виконані в межах трирічного строку з дати визначення ринкової вартості майна для цілей укладання договору оренди, при цьому позивач належним чином виконує умови договору оренди, а договір оренди є чинним.
Листом № 7 від 05.06.2020 року позивач направив до РВ ФДМУ по Харківській, Донецькій та Луганській областях графік викання робіт, а також листом № 18 від 27.08.2020 та позивач повторно направив до РВ ФДМУ по Харківській, Донецькій та Луганській областях графік викання робіт.
Окрім цього, листом вих. №25/02 від 25.02.2021 позивач звернувся до РВ ФДМУ по Харківській, Донецькій та Луганській областях, яким повідомив останнього про завершення виконання робіт, на підтвердження чого було надано копії договорів підряду та актів приймання виконаних будівельних робіт, а також платіжних доручень на підтвердження оплати зазначених робіт.
В свою чергу, РВ ФДМУ по Харківській, Донецькій та Луганській областях листом щодо невід'ємних поліпшень по договору оренди №11-03-02-02762 від 25.03.2021 повідомило позивача про те, що дотримуючись норм Порядку регіональним відділенням до бази даних інформаційно-пошукової системи Фонду державного майна України «Етап-Оренда» внесено інформацію про зміст здійснення ТОВ «ЛТ-РЕСУРС» невід'ємних поліпшень орендованого державного майна нежитлових приміщень у головному адміністративно-виробничому корпусі будинку інв. №4097, реєстровий № 40336737.1.ЛПАРТЕ009, літ. за тех. паспортом «Ж-5», загальною площею 5006,50 кв.м, інформацію про витрати на поліпшення та джерело їх фінансування.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» Орендар який виконав умови, передбачені частиною другою цієї статті, має право на приватизацію об'єкта шляхом викупу.
Отже, 07.04.2021 року позивач направив до РВ ФДМУ по Харківській, Донецькій та Луганській областях заяву про включення об'єкта права державної власності до переліку об'єктив малої приватизації, що підлягають приватизації та лист № 7 від 07.04.2021 року, якою просив РВ ФДМУ по Харківській, Донецькій та Луганській областях визнати право ТОВ «ЛТ-РЕСУРС» на приватизацію способом викупу об'єкту приватизації на державне окреме індивідуально визначене майно: нежитлові приміщення у головному адміністративно-виробничому будинку, інв. №4097, реєстровий №40336737.1.ЛПАРТЕ009, літ. за тех. паспортом «Ж-5», загальною площею 5006,50 кв. м, розташовані на п'ятому поверсі, за адресою: 61045, м. Харків, вул. Отакара Яроша, 18 та перебувають на балансі Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут організації і механізації шахтного будівництва», що є об'єктом оренди згідно договору оренди № 6531-Н від 06.06.2018 року.
РВ ФДМУ по Харківській, Донецькій та Луганській областях листом № 11-04-03438 від 09.04.2021 року надало відповідь ТОВ «ЛТ-РЕСУРС», якою відмовило у визнанні права на приватизацію способом викупу об'єкту приватизації на державне окреме індивідуально визначене майно, посилаючись на те, що єдиний майновий комплекс державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут організації і механізації шахтного будівництва» (ДНДІОМШБ), код за ЄДРПОУ 40336737, наказом Фонду державного майна України від 06.01.2021 року № 5 включено до Переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2021 році.
Відтак, не погоджуючись з відмовою РВ ФДМУ по Харківській, Донецькій та Луганській областях у визнанні права позивача на приватизацію способом викупу об'єкту приватизації на державне окреме індивідуально визначене майно, ТОВ «ЛТ-РЕСУРС» звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідачів - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях, м. Харків та Фонду державного майна України, м. Київ, в якому просить визнати право на приватизацію, способом викупу об'єкту приватизації, на державне окреме індивідуально визначене майно: нежитлові приміщення у головному адміністративно - виробничому будинку, інв. №4097, реєстровий № 40336737.1.ЛПАРТЕ009, літ. за тех. паспортом "Ж-5", загальною площею 5006,50 кв. м, розташовані на п'ятому поверсі, які розташовані за адресою: 61045, м. Харків, вул. Отакара Яроша, 18 та перебувають на балансі Державного підприємства "Державний науково-дослідний інститут організації і механізації шахтного будівництва", що є об'єктом оренди згідно договору оренди № 6531-Н від 06 червня 2018 року; зобов'язати Фонд державного майна України внести зміни до Наказу Фонду державного майна України від 06 січня 2021 року №5 "Про затвердження об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2021 році", включити (доповнити), а саме приватизувати державне окреме індивідуально визначене майно: нежитлові приміщення у головному адміністративно-виробничому будинку, інв. №4097, реєстровий №40336737.1.ЛПАРТЕ009, літ. за тех. паспортом "Ж-5", загальною площею 5006,50 кв. м, розташовані на п'ятому поверсі, які розташовані за адресою: 61045, м. Харків, вул. Отакара Яроша, 18 та перебувають на балансі Державного підприємства "Державний науково-дослідний інститут організації і механізації шахтного будівництва" (код ЄДРПОУ-40336737).
Рішенням господарського суду міста Києва по справі №922/1447/21 від 03.08.2021 року, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2021 року, з урахуванням ухвали Господарського суду міста Києва від 29.11.2021 року про виправлення описки, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛТ-РЕСУРС» задоволено повністю. Визнано право ТОВ «ЛТ-Ресурс» на приватизацію способом викупу об'єкту приватизації на державне окреме індивідуально визначене майно: нежитлові приміщення у головному адміністративно - виробничому будинку, інв. №4097, реєстровий №40336737.1.ЛПАРТЕ009, літ. за тех. паспортом "Ж-5", загальною площею 5006,50 кв. м, а саме нежитлові приміщення №№1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57, І, II, загальною площею 1021,20 кв.м., (у тому числі основною площею 635,50 кв.м., допоміжною площею 385,70 кв.м.) розташовані на цокольному поверсі; приміщення №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, III, IV, V, VI, VII, загальною площею 842,10 кв.м. (у тому числі основною площею 423,90 кв.м., допоміжною площею 418,20 кв.м.) розташовані на першому поверсі; приміщення №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, VIII, IX, загальною площею 528,90 кв.м. (у тому числі основною площею 402,30 кв.м, допоміжною площею 126,60 кв.м.) розташовані на другому поверсі; приміщення №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, XI, XII, загальною площею 819,50 кв.м. (у тому числі основною площею 514,20 кв.м., допоміжною площею 305,30 кв.м.) розташовані на третьому поверсі; приміщення №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, ХІІІ, XIV, загальною площею 1006,10 кв.м. (у тому числі основною площею 732,00 кв.м., допоміжною площею 274,10 кв.м.) розташовані на четвертому поверсі; приміщення №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, XV, XVI, загальною площею 788,70 кв.м. (у тому числі основною площею 498,30 кв.м., допоміжною площею 290,40 кв.м.) розташовані на п'ятому поверсі, які розташовані за адресою: 61045, м. Харків, вул. Отакара Яроша, 18 та перебувають на балансі Державного підприємства "Державний науково-дослідний інститут організації і механізації шахтного будівництва" (код ЄДРПОУ 40336737), що є об'єктом оренди згідно договору оренди № 6531-Н від 06.06.2018 року; зобов'язано Фонд державного майна України (01133, м. Київ, вулиця Генерала Алмазова, будинок 18/9, ідентифікаційний код 00032945) внести зміни до Наказу Фонду державного майна України від 06.01.2021 року №5 "Про затвердження об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2021 році", включити (доповнити), а саме приватизувати державне окреме індивідуально визначене майно: нежитлові приміщення у головному адміністративно-виробничому будинку, інв. № 4097, реєстровий №40336737.1.ЛПАРТЕ009, літ. за тех. паспортом "Ж-5", загальною площею 5006,50 кв. м., а саме приміщення №№1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57, І, II, загальною площею 1021,20 кв.м., (у тому числі основною площею 635,50 кв.м., допоміжною площею 385,70 кв.м.) розташовані на цокольному поверсі; приміщення №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, III, IV, V, VI, VII, загальною площею 842,10 кв.м. (у тому числі основною площею 423,90 кв.м., допоміжною площею 418,20 кв.м.) розташовані на першому поверсі; приміщення №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, VIII, IX, загальною площею 528,90 кв.м. (у тому числі основною площею 402,30 кв.м., допоміжною площею 126,60 кв.м.) розташовані на другому поверсі; приміщення №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20,21,22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, XI, XII, загальною площею 819,50 кв.м. (у тому числі основною площею 514,20 кв.м., допоміжною площею 305,30 кв.м.) розташовані на третьому поверсі; приміщення №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, ХІІІ, XIV, загальною площею 1006,10 кв.м. (у тому числі основною площею 732,00 кв.м., допоміжною площею 274,10 кв.м.) розташовані на четвертому поверсі; приміщення №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, XV, XVI, загальною площею 788,70 кв.м. (у тому числі основною площею 498,30 кв.м., допоміжною площею 290,40 кв.м.) розташовані на п'ятому поверсі, за адресою: 61045, м. Харків, вул. Отакара Яроша, 18 та перебувають на балансі Державного підприємства "Державний науково-дослідний інститут організації і механізації шахтного будівництва" (код ЄДРПОУ 40336737).
При цьому суд апеляційної інстанції погодився з висновками Господарського суду міста Києва, згідно яких позивачем було дотримано усіх вимог ч. 2 ст. 18 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», що надає йому право на приватизацію шляхом викупу орендованого майна. При цьому наказом № 5 від 06.01.2021 Фонду державного майна України про включення єдиного майнового комплексу ДП «Державний науково-дослідний інститут організації і механізації шахтного будівництва» включено до переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2021 році, що передбачає можливість приватизації спірного об'єкта майна не тільки шляхом викупу, а й шляхом проведення аукціону.
ТОВ «ЛТ-Ресурс» листом №03 від 12.01.2022 року подало до Регіонального відділення ФДМУ по Харківській, Донецькій та Луганській областях належним чином посвідчені документи, які підтверджують проведення орендарем ТОВ «ЛТ-Ресурс» невід'ємних поліпшень нежитлових приміщень у головному адміністративно-виробничому будинку, інв. №4097, реєстровий № 40336737.1 .ЛПАРТЕ009, літ. за тех. паспортом "Ж-5", загальною площею 5006,50 кв.м., які розташовані за адресою: 61045, м. Харків, вул. Отакара Яроша, 18 загалом на 952 аркушах.
Як свідчать матеріали справи та не заперечується відповідачем, вказаний лист було отримано РВ ФДМ по Харківській, Донецькій та Луганській областях 12.01.2022 та зареєстровано за вхідним номером 11/00172.
Відповідно до статті 345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності.
У результаті придбання єдиного майнового комплексу державного (комунального) підприємства у процесі приватизації до покупця переходять всі його права та обов'язки.
Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), порядок приватизації державного та комунального майна передбачає укладення договору купівлі-продажу в разі приватизації об'єкта шляхом викупу.
Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» приватизація об'єктів державної або комунальної власності, переданих в оренду, здійснюється шляхом продажу на аукціоні або шляхом викупу, якщо виконуються умови, передбачені частиною другою цієї статті. В редакції
У відповідності до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» Орендар одержав право на викуп орендованого майна, зважаючи на здійснення останнім поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від відповідного об'єкта без заподіяння йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, визначеної суб'єктом оціночної діяльності для цілей оренди майна.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна», згідно якого у разі якщо орган приватизації прийняв рішення про приватизацію об'єкта шляхом викупу, між органом приватизації та орендарем укладається попередній договір купівлі-продажу об'єкта приватизації. Договір купівлі-продажу такого об'єкта приватизації укладається не пізніше ніж протягом 30 робочих днів з дня укладення попереднього договору, а також враховуючи рішення Господарського суду міста Києва у справі № 922/1447/21, яким визнано право приватизації майна орендарем (позивачем) шляхом викупу),
Пунктом 7-4 Перехідних положень Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» встановлено, що тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану: не проводиться приватизація об'єктів, розташованих на територіях адміністративно-територіальних одиниць у зоні бойових дій або наближених до зони бойових дій, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України.
При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2023 року № 1368 внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2022 року № 952 і від 6 грудня 2022 року № 1364, зокрема, пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2022 року № 1364 після абзацу двадцятого доповнено новим абзацом такого змісту: "для реалізації положень пункту 74 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" до територій адміністративно-територіальних одиниць у зоні бойових дій або наближених до зони бойових дій, на яких тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, не проводиться приватизація, належать території активних бойових дій, території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, для яких не визначена дата завершення бойових дій, включених до переліку;".
Відповідно до розділу 2 «Території активних бойових дій» Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 (в редакції, чинній на момент звернення позивача з даною заявою), місто Харків Харківської області не є територією активних бойових дій.
Таким чином, в процесі підготовки до приватизації спірного об'єкта оренди шляхом прямого викупу, оскільки будь-які обмеження та/або перепони для приватизації об'єкта оренди орендарем шляхом викупу відсутні, було виготовлено Звіт про оцінку майна суб'єктом оціночної діяльності ФОП Бєлих Б.М. та ТОВ «ЛТ-РЕСУРС» листом від 30.12.2024 року № 191 звернулось до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області із заявою - запитом про результати рецензування Звіту про оцінку майна.
Вказаний лист, копія якого наявна в матеріалах справи, зареєстровано відповідачем 30.12.2024 року за вхідним номером 17/03789.
У відповідь на зазначений запит від 30.12.2024 № 191 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області листом від 06.01.2025 вих. №17-08-00060 «Про надання інформації» повідомлено позивача, що Регіональним відділенням у відповідності до Положення про конкурсний відбір суб'єктів оціночної діяльності, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 31.12.2015 №2075 (у редакції наказу Фонду державного майна України від 16.01.2018 №47), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.2018 №198/31650, на конкурсних засадах було обрано переможцем суб'єкта оціночної діяльності ФОП Бєлих Б.М. по об'єкту малої приватизації окремого майна - нежитлових приміщень у головному адміністративно - виробничому будинку, інв. №4097, реєстровий №40336737.1.ЛПАРТЕ009, літ. за тех. паспортом "Ж-5", загальною площею 5006,50 кв. м., а саме нежитлових приміщень №№1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57, І, II, загальною площею 1021,20 кв.м., (у тому числі основною площею 635,50 кв.м., допоміжною площею 385,70 кв.м.) розташованих на цокольному поверсі; приміщень №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, III, IV, V, VI, VII, загальною площею 842,10 кв.м. (у тому числі основною площею 423,90 кв.м., допоміжною площею 418,20 кв.м.) розташованих на першому поверсі; приміщень №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, VIII, IX, загальною площею 528,90 кв.м. (у тому числі основною площею 402,30 кв.м., допоміжною площею 126,60 кв.м.) розташованих на другому поверсі; приміщень №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, XI, XII, загальною площею 819,50 кв.м. (у тому числі основною площею 514,20 кв.м., допоміжною площею 305,30 кв.м.) розташованих на третьому поверсі; приміщень №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, ХІІІ, XIV, загальною площею 1006,10 кв.м. (у тому числі основною площею 732,00 кв.м., допоміжною площею 274,10 кв.м.) розташованих на четвертому поверсі; приміщень №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, XV, XVI, загальною площею 788,70 кв.м. (у тому числі основною площею 498,30 кв.м., допоміжною площею 290,40 кв.м.) розташованих на п'ятому поверсі, за адресою: 61045, м. Харків, вул. Отакара Яроша, 18 та перебувають на балансі Державного підприємства "Державний науково-дослідний інститут організації і механізації шахтного будівництва" (код ЄДРПОУ 40336737).
Також Регіональним відділенням зазначено про проведення роботи щодо укладання договору про надання послуг з оцінки Об'єкта приватизації з суб'єктом оціночної діяльності, визначеним за результатами конкурсного відбору, а саме було укладено Договір № 2 про надання послуг з оцінки об'єкта малої приватизації від 18 жовтня 2024 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області, з однієї сторони та Суб'єктом оціночної діяльності - Фізичною особою-підприємцем Бєлих Борисом Михайловичем, з іншої сторони, з оцінки об'єкта малої приватизації, зазначеного вище.
На виконання умов вищезазначеного Договору №2 від 18.10.2024, як вказано в листі №17-08-00060, Суб'єктом оціночної діяльності Фізичної особи-підприємцем Бєлих Борисом Михайловичем було складено та надано до Регіонального відділення вищезазначений Звіт про оцінку майна.
Регіональним відділенням на виконання доручення Фонду державного майна України від 30.01.2020 №К/4 відносно рецензування звітів про оцінку майна, яке підлягає продажу шляхом викупу, рецензентами центрального апарату Фонду державного майна України, листом № 01-08-04139 від 28.10.2024 року направлено Звіт про оцінку до Фонду державного майна на рецензування.
Фондом державного майна України у відповідь надано Лист №10-58-31447 від 20.11.2024 із зазначенням, що абзацом четвертим пункту 7-4 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» встановлено, що тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, аудит, екологічний аудит, інвентаризація, оцінка об'єкта приватизації (його складових) не здійснюється та повернуто Звіт про оцінку без рецензування.
Так, відповідно до наданого позивачем листа Фонду державного майна України вих.№10-58-31447 від 20.11.2024 вбачається, що, на думку ФДМУ, приватизація об'єктів малої приватизації здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна», Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 №432 (зі змінами), інших законодавчих та нормативно-правових актів. Отже, ФДМУ вказаним листом з посиланням на абзац четвертий пункту 7-4 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна», згідно якого тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, аудит, екологічний аудит, інвентаризація, оцінка об'єкта приватизації (його складових) не здійснюються, повернув Звіт про оцінку майна без рецензування.
Таким чином, не погоджуючись з позицією Фонду державного майна України щодо відмови в рецензуванні Звіту про оцінку майна, єдиною підставою для якої зазначено пункт 7-4 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна», та вважаючи бездіяльність із не здійснення рецензування Звіту про оцінку майна протиправною, посилаючись на порушення його прав на приватизацію нерухомого майна шляхом викупу з боку відповідача як центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації державного майна, за наслідками протиправного повернення відповідачем Звіту про оцінку без рецензування, позивач звернувся до Фонду державного майна України з вимогами про визнання протиправною бездіяльність Фонду державного майна України щодо нездійснення рецензування Звіту про оцінку об'єкту малої приватизації окремого майна - нежитлових приміщень у головному адміністративно - виробничому будинку, інв. №4097, реєстровий №40336737.1.ЛПАРТЕ009, літ. за тех. паспортом "Ж-5", загальною площею 5006,50 кв. м, розташованих на п'ятому поверсі, за адресою: 61045, м. Харків, вул. Отакара Яроша, 18 та перебувають на балансі Державного підприємства "Державний науково-дослідний інститут організації і механізації шахтного будівництва" (код ЄДРПОУ 40336737), виконаного суб'єктом оціночної діяльності Фізичною особою - підприємцем Бєлих Борисом Михайловичем, а також зобов'язання Фонд державного майна України здійснити рецензування Звіту про оцінку об'єкту малої приватизації окремого майна - нежитлових приміщень у головному адміністративно - виробничому будинку, інв. №4097, реєстровий №40336737.1.ЛПАРТЕ009, літ. за тех. паспортом "Ж-5", загальною площею 5006,50 кв. м, розташованих на п'ятому поверсі, за адресою: 61045, м. Харків, вул. Отакара Яроша, 18 та перебувають на балансі Державного підприємства "Державний науково-дослідний інститут організації і механізації шахтного будівництва" (код ЄДРПОУ 40336737), виконаного суб'єктом оціночної діяльності Фізичною особою - підприємцем Бєлих Борисом Михайловичем.
За приписами статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.
У відповідності до статті 124, пунктів 2, 3, 4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд наголошує, що відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином обов'язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Суд зазначає, що згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Фонд державного майна України» Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про Фонд державного майна України» Фонд державного майна України у своїй діяльності керується Конституцією України, цим та іншими законами України, актами Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України та Прем'єр-міністра України.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про Фонд державного майна України» основними завданнями Фонду державного майна України є реалізація державної політики у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності; управління об'єктами державної власності, зокрема корпоративними правами держави у статутних капіталах господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію та затверджено план розміщення акцій; товариств, утворених у процесі перетворення (у тому числі шляхом корпоратизації) державних підприємств, що належать до сфери його управління, а також товариств, утворених за участю Фонду державного майна України; захист майнових прав державних підприємств, а також державних пакетів акцій (часток), що належать до сфери управління Фонду державного майна України на території України.
Наказом Фонду державного майна України від 22.12.2021 року № 2295 «Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 06.01.2021 № 5 «Про затвердження переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2021 році (із змінами)» до Переліку окремого майна, що підлягає приватизації було включено окреме майно, що перебуває на балансі Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут організації і механізації шахтного будівництва» код ЄДРПОУ 40336737, а саме - Нежитлові приміщення у головному адміністративновиробничому будинку, інв. № 4097, реєстровий № 403 3 673 7.1.ЛПАРТЕ 009, літ. за тех. паспортом "Ж-5", загальною площею 5006,50 кв. м., а саме нежитлові приміщення №№1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39,40, 41, 42,43,44, 45, 46,47, 48,49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57,1, II, загальною площею 1021,20 кв. м., (у тому числі основною площею 63 5,50 кв. м., допоміжною площею 385,7 кв. м.) розташовані на цокольному поверсі; приміщення №№ 1,2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19,20,21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, ЗО, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, III, IV, V, VI, VII, загальною площею 842,10 кв. м. (у тому числі основною площею 423,90 кв. м., допоміжною площею 418,20 кв. м.) розташовані на першому поверсі; приміщення №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, VIII, IX, загальною площею 528,9 кв. м. (у тому числі основною площею 402,30 кв. м., допоміжною площею 126,60 кв. м.) розташовані на другому поверсі; приміщення №№1, 2, З, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20,21,22, 23,24, 25, 26, 27, 28, 29,30, 31,32, 33, XI, XII, загальною площею 819,50 кв. м. (у тому числі основною площею 514,20 кв. м., допоміжною площею 305,30 кв. м.) розташовані на третьому поверсі; приміщення №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13,14, 15, 16, 17,18,19,20,21,22,23,24,25,26,27,28,29, 30, 31, XIII, XIV, загальною площею 1006,10 кв. м. (у тому числі основною площею 732,00 кв. м., допоміжною площею 274,10 кв. м.) розташовані на четвертому поверсі; приміщення №№ 1,2, 3,4, 5,6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20,21,22, 23,24, 25,26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, XV, XVI, загальною площею 788,70 кв. м. (у тому числі основною площею 498,30 кв. м., допоміжною площею 290,40 кв. м.) розташовані на п'ятому поверсі за адресою м. Харків, вул. Отакара Яроша, 18.
Органом приватизації вищевказаного об'єкта визначено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області (третя особа 1 у справі).
Суд зазначає, що приватизація об'єктів малої приватизації здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» (далі - Закон) та інших нормативно-правових актів. При цьому спосіб приватизації визначається органом приватизації відповідно до вимог законодавства.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» встановлено, що до об'єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об'єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» до об'єктів малої приватизації належать єдині майнові комплекси державних і комунальних підприємств, їх структурних підрозділів, у тому числі єдині майнові комплекси та їх структурні підрозділи, що передані в оренду, крім єдиних майнових комплексів державних і комунальних підприємств, що належать до об'єктів великої приватизації; окреме майно.
Статтею 6 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» передбачено, що суб'єктами приватизації є: державні органи приватизації; місцеві ради, органи приватизації територіальних громад; покупці.
Згідно з ч. 4 ст. 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», в редакції на момент спірних правовідносин укладення Договору оренди, приватизація переданого в оренду державного та комунального майна здійснюється в порядку, встановленому чинним законодавством України.
Відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» об'єкти малої приватизації продаються виключно на електронних аукціонах.
Статтею 13 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» передбачено, що приватизація державного або комунального майна здійснюється шляхом: 1) продажу об'єктів права державної або комунальної власності на аукціоні, у тому числі: аукціоні з умовами; аукціоні без умов; аукціоні за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій; аукціоні із зниженням стартової ціни; 2) викупу об'єктів приватизації.
Статтею 18 цього Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" передбачені особливості приватизації об'єктів державної або комунальної власності, переданих в оренду. Зокрема, приватизація об'єктів державної або комунальної власності, переданих в оренду, здійснюється шляхом продажу на аукціоні або шляхом викупу, якщо виконуються умови, передбачені частиною другою цієї статті. Орендар одержує право на викуп орендованого майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) за ціною, визначеною за результатами його незалежної оцінки, якщо виконується кожна з таких умов: орендарем здійснено поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від відповідного об'єкта без заподіяння йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, визначеної суб'єктом оціночної діяльності для цілей оренди майна; орендар отримав письмову згоду орендодавця на здійснення невід'ємних поліпшень, які надають йому право на приватизацію майна шляхом викупу; невід'ємні поліпшення виконані в межах трирічного строку з дати визначення ринкової вартості майна для цілей укладання договору оренди або для цілей продовження договору оренди; здійснення і склад невід'ємних поліпшень, у тому числі невід'ємний характер поліпшень, підтверджені висновком будівельної експертизи, а вартість невід'ємних поліпшень, підтверджених висновком будівельної експертизи, визначена суб'єктом оціночної діяльності; орендар належно виконує умови договору оренди, відсутня заборгованість з орендної плати; договір оренди є чинним на момент приватизації. Надання згоди орендодавця на здійснення невід'ємних поліпшень здійснюється в порядку, визначеному Фондом державного майна України або представницьким органом місцевого самоврядування.
Суд зазначає, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (пункт 61 рішення ЄСПЛ у справі Brumarescu проти Румунії).
Європейський суд з прав людини також вказує, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (BRUMARESCU v. ROMANIA, № 28342/95 від 28 жовтня 1999 року, § 61). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (LUPENI GREEK CATHOLIC PARISH AND OTHERS v. ROMANIA, № 76943/11 від 29 листопада 2016 року, § 123). Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (S.W. v. THE UNITED KINGDOM, № 20166/92 від 22 листопада 1995 року, § 36).
Даний принцип тісно пов'язаний з приписами частини 4 статті 75 ГПК України, якою передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
При цьому, не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачі, відповідачі, треті особи, тощо.
Обставинами справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, є юридичні факти, що призвели до виникнення спірного правовідношення, настання відповідальності або інших наслідків, тобто такі факти, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення.
Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії. Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб'єктний склад спору. Отже, преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.
Наведений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24.05.2018 року у справі № 922/2391/16.
Отже, встановлене у справі №922/1447/21 право позивача на приватизацію шляхом викупу орендованого майна у зв'язку з дотриманням усіх вимог ч. 2 ст. 18 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», в силу імперативних вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України має преюдиційне значення для даної справи та не підлягає повторному доказуванню. Відповідне судове рішення набрало законної сили та згідно з вимогами чинного законодавства підлягає обов'язковому виконанню на території України.
При цьому, в контексті вищенаведеного щодо посилання відповідача на приписи абзацу четвертим пункту 7-4 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» суд зазначає, що за змістом вказаної норми аукціонна комісія розробляє умови продажу об'єкта приватизації після отримання органом приватизації листа довільної форми про намір приватизації такого об'єкта від потенційного покупця, який, у тому числі, може потребувати переміщення виробничих потужностей з територій, на яких ведуться бойові дії та/або існує загроза бойових дій, на безпечну територію; під час приватизації єдиного майнового комплексу підприємства складаються переліки об'єктів нерухомого майна та транспортних засобів, які перебувають на балансі такого підприємства (за наявності); аудит, екологічний аудит, інвентаризація, оцінка об'єкта приватизації (його складових) не здійснюються; протягом трьох робочих днів після затвердження умов продажу об'єкта приватизації орган приватизації публікує інформаційне повідомлення про приватизацію об'єкта приватизації в електронній торговій системі та, за наявності технічної можливості, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України або відповідної територіальної громади.
Положення Закону України «Про оренду державного та комунального майна» не містять приписів щодо виключного порядку проведення приватизації об'єктів орендованого нерухомого майна шляхом проведення аукціону.
Виходячи із змісту пункту 7-4 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» вбачається, що даним пунктом регулюються питання приватизації майна шляхом викупу на аукціоні, проте не порядок приватизації об'єктів орендованого нерухомого майна шляхом прямого викупу, який має застосовувати у даному спірному випадку.
Зокрема, Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 10.05.2018 року №432, на який у листі-відмові посилається ФДМУ, регулює питання виключно проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації, проте не регулює порядок здійснення процедури прямого викупу.
Як вже було зазначено судом вище та встановлено рішенням суду у справі №922/1447/21, позивач має право на приватизацію нерухомого майна шляхом прямого викупу на підставі ст. 18 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна», частиною 2 якої передбачено, що орендар одержує право на викуп орендованого майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) за ціною, визначеною за результатами його незалежної оцінки, відтак, відповідні заперечення відповідача проти позову з мотивів відсутності підстав для проведення рецензування Звіту про оцінку спірного майна судом до уваги не приймаються як такі, що суперечать обставинам справи та приписам чинного законодавства.
Суд звертає увагу, що положення статті 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" за своєю правовою природою містять як норми матеріального права, які визначають коло осіб, які можуть приватизувати об'єкти державної та комунальної власності, підстави та умови такої приватизації, так і норми процесуального права, до яких належать норми, які визначають порядок здійснення приватизації.
Порядок дій Фонду державного майна як органу приватизації, в тому числі вжиття заходів, спрямованих на оцінку майна та встановлення його ціни, порядку підписання/укладення договорів купівлі-продажу (попередніх договорів) такого майна є процесуальною, процедурною нормою.
У відповідності до статті 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Так, порядок проведення незалежної оцінки майна, що підлягає приватизації шляхом викупу, а також порядок визначення ціни продажу такого об'єкта приватизації (вартості майна) визначені Методикою оцінки майна, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 № 1891 (далі - Методика), відповідно до пункту 2 якої незалежна оцінка - визначення суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання на підставі договору про проведення оцінки певного виду вартості майна, крім оціночної, відповідно до національних стандартів оцінки та інших нормативно-правових актів з методичного регулювання незалежної оцінки.
Пунктом 57 Методики передбачено, що вартість орендованого нерухомого майна (майна, що надавалося у концесію), що підлягає приватизації шляхом викупу, визначається шляхом проведення незалежної оцінки.
Методика передбачає, що оцінці майна передує підготовчий етап, який, зокрема, включає в себе: проведення інвентаризації майна (у разі необхідності), аудиту (у разі необхідності), відбору суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання (у разі проведення незалежної оцінки), збору вихідних даних, необхідних для проведення незалежної (стандартизованої) оцінки майна.
Тобто, у випадках приватизації шляхом викупу об'єктів приватизації державної форми власності органи приватизації, з метою проведення незалежної оцінки майна державні органи приватизації, які є замовниками оцінки, забезпечують відбір суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання у випадках приватизації шляхом викупу об'єктів малої приватизації державної форми власності, крім випадків, передбачених частинами восьмою і десятою статті 15 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», відбір яких здійснюється на конкурсних засадах у порядку, що встановлюється Фондом державного майна (пункт 12 Методики).
У разі приватизації об'єкта державний орган приватизації затверджує результати оцінки державного майна (пункт 18 Методики), що здійснюється шляхом видання наказу про затвердження акта оцінки або висновку про вартість майна органом приватизації (іншим суб'єктом управління об'єктами державної власності або органом місцевого самоврядування), додатками до якого є акт оцінки або висновок про вартість, що затверджується, і рецензія на акт оцінки або звіт про оцінку майна (пункт 17 Методики).
Суд, ураховуючи положення статей 10, 18, 22 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" та Методики відзначає, що визначення ціни продажу об'єкта, що підлягає приватизації (малої приватизації) шляхом викупу фактично складається з наступних етапів: 1) збір вихідних даних, необхідних для проведення незалежної (стандартизованої) оцінки майна, зокрема, правоустановчих документів, технічної документації; доказів, що підтверджують вартість невід'ємних поліпшень майна, що підлягає приватизації (які, у свою чергу, мають бути затвердженні/рецензовані органом приватизації) тощо; 2) оголошення конкурсу з відбору суб'єкта оціночної діяльності для оцінки майна; 3) укладення договору про надання послуг з оцінки майна за результатом проведення конкурсу; 4) здійснення незалежної оцінки об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу; 5) затвердження вартості об'єкта приватизації Фондом державного майна України шляхом видачі рецензії на Звіт про оцінку такого об'єкта; 6) видання Фондом державного майна України наказу про затвердження висновку про вартість майна (акта оцінки), що підлягає приватизації шляхом викупу; 7) видання Фондом державного майна України наказу (розпорядження) органу приватизації на укладення попереднього договору купівлі-продажу майна, що підлягає приватизації шляхом викупу.
Згідно із пунктом 57 Методики вартість орендованого нерухомого майна (майна, що надавалося у концесію), що підлягає приватизації шляхом викупу, визначається шляхом проведення незалежної оцінки.
Звіт про результати незалежної оцінки нерухомого майна підлягає рецензуванню Фондом державного майна України.
Звіт про оцінку майна - об'єкта малої приватизації, окремого майна - нежитлових приміщень у головному адміністративно-виробничому будинку виконаний з метою визначення ринкової вартості орендованого майна, що приватизується шляхом викупу орендарем, який здійснив невід'ємні поліпшення та ринкової вартості невід'ємних поліпшень, розташованих за адресою: м. Харків, вул. Яроша Отакара, 18 (далі - Звіт про оцінку) надійшов до Фонду листом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області від 28.10.2024 № 01-08-04139.
Нормативно-правовими актами, які регулюють процедуру проведення рецензування є: Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (далі - Закон про оцінку), Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440 (далі - Національний стандарт № 1); Положення про порядок рецензування звітів про оцінку майна та майнових прав рецензентами, що працюють у штаті Фонду державного майна України, його регіональних відділень та представництв, затверджене наказом Фонду державного майна України від 31.10.2011 № 1585/1 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 25 листопада 2011 р. за № 1351/20089 (далі - Положення про рецензування).
Відповідно до положень статті 4 Закону про оцінку рецензування звіту про оцінку майна полягає в його критичному розгляді та наданні висновків щодо його повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна в порядку, визначеному Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.
Статтею 13 Закону про оцінку визначено, що рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує, оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).
Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) може виконувати оцінювач, який має не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, експертні ради, що спеціально створені саморегулівними організаціями оцінювачів з метою контролю за якістю оцінки майна, яка проводиться оцінювачами - членами саморегулівної організації, оцінювачі, які мають не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна та працюють у Фонді державного майна України, а також інших органах, зазначених у статті 5 цього Закону.
Відповідно до ст.13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування, є обов'язковим.
Згідно із пунктом 2.2. Положення про рецензування рецензенти, що працюють в апараті Фонду державного майна України та його регіональних відділеннях забезпечують рецензування звітів про оцінку майна у випадках прийняття, погодження та затвердження оцінки майна державними органами приватизації або іншим органом державної влади чи органом місцевого самоврядування на підставі письмового запиту.
Відповідно до пункту 4.2 Положення про рецензування визначено, що рецензування звітів про оцінку майна рецензентами Фонду державного майна України та його регіональних відділень забезпечується в межах повноважень, визначених Законом про оцінку, положеннями пунктів 62 - 67 Національного стандарту № 1, іншими нормативно-правовими актами з оцінки майна.
Так, за результатами своєї роботи рецензент готує рецензію у письмовій формі, яку скріплює підписом. Рецензія не повинна містити власного висновку про вартість об'єкта оцінки. Будь-які судження про вартість об'єкта оцінки, виражені у грошовій формі, можуть відображатися рецензентом виключно у формі звіту про оцінку майна, складеному у повній формі відповідно до вимог національних стандартів. Рецензія повинна містити висновок про відповідність звіту вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна та про можливість його використання з відповідною метою, у тому числі про достовірність оцінки майна.
Якщо у письмовому запиті про необхідність рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) встановлюється вимога щодо надання висновку про вартість об'єкта оцінки, така вимога задовольняється шляхом проведення оцінки майна. У разі рецензування звіту про оцінку майна оцінювачем, який працює в органі державної влади або органі місцевого самоврядування - суб'єктах оціночної діяльності, вимога щодо надання висновку про вартість майна задовольняється шляхом організаційного забезпечення проведення незалежної оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. У такому разі особи, що вимагають проведення незалежної оцінки майна в процесі рецензування, забезпечують укладення договору на проведення оцінки майна в порядку, визначеному законодавством.
Рецензування звітів про оцінку майна рецензентами Фонду державного майна України та його регіональних відділень забезпечується в межах повноважень, визначених Законом про оцінку, положеннями пунктів 62 - 67 Національного стандарту № 1, іншими нормативно-правовими актами з оцінки майна, зокрема, Положенням про рецензування, яким визначені підстави для проведення рецензування звітів про оцінку майна рецензентами, що працюють в апараті Фонду державного майна України та його регіональних відділень, вимоги до звіту про оцінку майна, що надійшов для рецензування. процедура проведення рецензування, відповідальність рецензентів, що працюють в апараті Фонду державного майна України, його регіональних відділень, за порушення законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.
До письмового запиту на проведення рецензування, що надійшов до Фонду державного майна та його регіональних відділень додається оригінал звіту про оцінку майна, який має бути прошитий (прошнурований), пронумерований, скріплений підписом суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, що проводив оцінку або нотаріально засвідчена копія звіту про оцінку майна. Надісланий оригінал звіту про оцінку майна повертається заявнику.
Зважаючи, що для продовження процедури викупу орендованого позивачем майна шляхом прямого викупу рецензування Звіту про оцінку такого майна є обов'язковим, за висновками суду, не здійснення такого рецензування Фондом державного майна України порушує право позивача на викуп такого майна та позбавляє можливості реалізації права на приватизацію, попередньо встановленого судом у справі №922/1447/21.
Так, згідно з частиною другою статті 124 Конституції України, яка (Конституція України) має найвищу юридичну силу, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
Частиною першою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках.
Господарським судам на загальних підставах підсудні усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані з реалізацією права орендаря на приватизацію державного та комунального майна, в тому числі шляхом його прямого викупу.
Так, предметом спору у даній справі є неправомірність бездіяльності ФДМУ щодо не здійснення рецензування Звіту про оцінку майна, яка є обов'язковою ля продовження процедури приватизації нерухомого майна шляхом прямого викупу.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Суд наголошує, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
У відповідності до Закону України "Про Фонд державного майна України" Фонд державного майна України є суб'єктом владних повноважень, рішення якого можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства, але тільки у сфері публічно-правових відносин.
Водночас приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (зазвичай майнового) конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень (Постанова Верховного Суду від 19 червня 2024 року у cправі № 916/242/22).
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, наведеним у постанові від 22.08.2018 року по справі № 826/13571/17, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Зважаючи, що в основі даного спору лежать не публічно-правові, а організаційні та майнові відносини, що склались між ТОВ "ЛТ-РЕСУРС" та ФДМУ щодо реалізації прав орендаря в частині реалізації права ТОВ «ЛТ-РЕСУРС» на приватизацію нерухомого майна шляхом прямого викупу та здійснення рецензування звіту про оцінку майна - об'єкта державної власності, обґрунтовані порушенням приватного права суб'єкта господарювання суд зазначає, що даний спір не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів, позаяк спірні правовідносини у цій справі пов'язані з наявністю приватноправових відносин, тому має розглядатись в порядку господарського судочинства.
Таким чином, оскільки наведенні позивачем обґрунтування у своїй сукупності підтверджують факт неналежного виконання відповідачем своїх обов'язків зі здійснення рецензування Звіту про оцінку майна, передбачених Законами України «Про приватизацію державного та комунального майна», та порушення права позивача щодо реалізації права на приватизацію шляхом викупу орендованого майна, закріпленого імперативно у Законі України «Про приватизацію державного і комунального майна», за умови безпідставного застосування відповідачем до спірних правовідносин приписів абзацу 4 пункту 7-4 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна», вказане, на думку суду, є підставою для визнання протиправною бездіяльність Фонду державного майна України щодо нездійснення рецензування Звіту про оцінку об'єкту малої приватизації окремого майна - нежитлових приміщень у головному адміністративно - виробничому будинку, інв. №4097, реєстровий №40336737.1.ЛПАРТЕ009, літ. за тех. паспортом "Ж-5", загальною площею 5006,50 кв. м., розташованих на п'ятому поверсі, за адресою: 61045, м. Харків, вул. Отакара Яроша, 18 та перебувають на балансі Державного підприємства "Державний науково-дослідний інститут організації і механізації шахтного будівництва" (код ЄДРПОУ 40336737), виконаного суб'єктом оціночної діяльності Фізичною особою - підприємцем Бєлих Борисом Михайловичем, а також зобов'язання Фонду державного майна України здійснити належне рецензування такого звіту про оцінку об'єкту малої приватизації.
Додатково суд констатує, що як в процесії реалізації Договору оренди, так і процесу приватизації спірного майна з метою захисту порушених прав позивач як орендар неодноразово був змушений ініціювати судові процеси до органів держаної влади, з подальшим задоволенням позовних вимог, зокрема, щодо визнання протиправними як дій регіональних органів, так і самого Фонду держаного майна України, що, в свою чергу може дискредитувати органи державної влади, а також суперечить меті приватизації, якою відповідно до Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» є прискорення економічного зростання, залучення іноземних і внутрішніх інвестицій, зменшення частки державної або комунальної власності у структурі економіки України шляхом продажу об'єктів приватизації ефективному приватному власнику, а одним із принципів є забезпечення конкурентних умов приватизації.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (частина 1 статті 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22 лютого 2007 року в справі "Красуля проти Росії", від 5 травня 2011 року в справі "Ільяді проти Росії", від 28 жовтня 2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 9 грудня 1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 1 липня 2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 7 червня 2008 року в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.
Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
Відповідно до пункту 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
При цьому суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.
Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.
Відповідно до приписів ч.ч.1, 2, 5 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, ухвалюватись у відповідності до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права та на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом та з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З огляду на вищевикладене, виходячи з того, що позов доведений позивачем, обґрунтований матеріалами справи та відповідачем не спростований, суд доходить висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на відповідача.
Керуючись ст.ст. 73-80, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Фонду державного майна України (код ЄДРПОУ 00032945) щодо нездійснення рецензування Звіту про оцінку об'єкту малої приватизації окремого майна - нежитлових приміщень у головному адміністративно - виробничому будинку, інв. №4097, реєстровий №40336737.1.ЛПАРТЕ009, літ. за тех. паспортом "Ж-5", загальною площею 5006,50 кв. м., а саме нежитлові №№1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57, І, II, загальною площею 1021,20 кв.м., (у тому числі основною площею 635,50 кв.м., допоміжною площею 385,70 кв.м.) розташованих на цокольному поверсі; приміщення №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, III, IV, V, VI, VII, загальною площею 842,10 кв.м. (у тому числі основною площею 423,90 кв.м., допоміжною площею 418,20 кв.м.) розташовані на першому поверсі; приміщення №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, VIII, IX, загальною площею 528,90 кв.м. (у тому числі основною площею 402,30 кв.м., допоміжною площею 126,60 кв.м.) розташованих на другому поверсі; приміщення №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, XI, XII, загальною площею 819,50 кв.м. (у тому числі основною площею 514,20 кв.м., допоміжною площею 305,30 кв.м.) розташованих на третьому поверсі; приміщення №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, ХІІІ, XIV, загальною площею 1006,10 кв.м. (у тому числі основною площею 732,00 кв.м., допоміжною площею 274,10 кв.м.) розташованих на четвертому поверсі; приміщення №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, XV, XVI, загальною площею 788,70 кв.м. (у тому числі основною площею 498,30 кв.м., допоміжною площею 290,40 кв.м.) розташованих на п'ятому поверсі, за адресою: 61045, м. Харків, вул. Отакара Яроша, 18 та перебувають на балансі Державного підприємства "Державний науково-дослідний інститут організації і механізації шахтного будівництва" (код ЄДРПОУ 40336737), виконаного суб'єктом оціночної діяльності Фізичною особою - підприємцем Бєлих Борисом Михайловичем.
3. Зобов'язати Фонд державного майна України (код ЄДРПОУ 00032945) здійснити рецензування Звіту про оцінку об'єкту малої приватизації окремого майна - нежитлових приміщень у головному адміністративно - виробничому будинку, інв. №4097, реєстровий №40336737.1.ЛПАРТЕ009, літ. за тех. паспортом "Ж-5", загальною площею 5006,50 кв. м., а саме нежитлові №№1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57, І, II, загальною площею 1021,20 кв.м., (у тому числі основною площею 635,50 кв.м., допоміжною площею 385,70 кв.м.) розташованих на цокольному поверсі; приміщення №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, III, IV, V, VI, VII, загальною площею 842,10 кв.м. (у тому числі основною площею 423,90 кв.м., допоміжною площею 418,20 кв.м.) розташовані на першому поверсі; приміщення №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, VIII, IX, загальною площею 528,90 кв.м. (у тому числі основною площею 402,30 кв.м., допоміжною площею 126,60 кв.м.) розташованих на другому поверсі; приміщення №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, XI, XII, загальною площею 819,50 кв.м. (у тому числі основною площею 514,20 кв.м., допоміжною площею 305,30 кв.м.) розташованих на третьому поверсі; приміщення №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, ХІІІ, XIV, загальною площею 1006,10 кв.м. (у тому числі основною площею 732,00 кв.м., допоміжною площею 274,10 кв.м.) розташованих на четвертому поверсі; приміщення №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, XV, XVI, загальною площею 788,70 кв.м. (у тому числі основною площею 498,30 кв.м., допоміжною площею 290,40 кв.м.) розташованих на п'ятому поверсі, за адресою: 61045, м. Харків, вул. Отакара Яроша, 18 та перебувають на балансі Державного підприємства "Державний науково-дослідний інститут організації і механізації шахтного будівництва" (код ЄДРПОУ 40336737), виконаного суб'єктом оціночної діяльності Фізичною особою - підприємцем Бєлих Борисом Михайловичем.
4. Стягнути з Фонду Державного майна України (вул. Генерала Алмазова, 18/9, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 00032945) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТ-РЕСУРС" (вул. Отакара Яроша, 18,м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61045, код ЄДРПОУ 34469717) витрати по сплаті судового збору в розмірі 6056,00 грн.
5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно частини 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено та підписано 26 травня 2025 року.
Суддя А.М. Селівон