номер провадження справи 4/26/25
27.05.2025 Справа № 908/623/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Зінченко Наталя Григорівна, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Світоч Запоріжжя», (69035, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, буд. 40, прим. 101)
до відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «КАШТАН 6А», (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 6-А)
про стягнення 88232,54 грн.
14.03.2025 до служби діловодства господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № б/н від 10.03.2025 (вх. № 682/08-07/25 від 14.03.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Світоч Запоріжжя», м. Запоріжжя до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «КАШТАН 6А», м. Запоріжжя про стягнення 88232,54 грн. заборгованості за договором надання послуг з повного комплексного обслуговування будинку № 1-К від 20.08.2020, в тому числі 78490,07 грн. основного боргу за надані послуги з січня 2024 року по січень 2025 року, 2092,53 грн. 3 % річних та 7649,94 грн. інфляційних втрат.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2025 справу №908/623/25 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/623/25, присвоєно справі номер провадження справи 4/26/25, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.04.2025, на підставі ч. 11 ст. 176 ГПК України, позовну заяву у справі № 908/623/25 залишено без руху.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.05.2025, після усунення недоліків позовної заяви, продовжено розгляд справи № 908/623/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Світоч Запоріжжя », м. Запоріжжя до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «КАШТАН 6А», м. Запоріжжя.
31.03.2025 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду Запорізької області надійшлоклопотанняТовариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Світоч Запоріжжя» (вх. № 6994/08-08/25 від 01.04.2025), м. Запоріжжя про стягнення судових витрат на правничу допомогу, якою заявник просить суд стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «КАШТАН 6А» на його користь 10000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі № 908/623/25.
Положеннями частини 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Враховуючи викладені вимоги Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає, що оскільки в процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів - не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні.
Водночас в даному випадку до правовідносин сторін підлягає застосуванню інша вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.10.2020 у справі № 922/376/20.
За таких обставин, клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Світоч Запоріжжя», м. Запоріжжяпро розподіл витрат на професійну правничу допомогу у справі №908/623/25 подана в межах строку, визначеного ч. 8 ст. 129 ГПК України та приймається судом до розгляду.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Наразі строк, на який введено в Україні режим воєнного стану, продовжений до 07.08.2025.
Заявлені позивачем вимоги, викладені в позовній заяві та ґрунтуються на ст. ст. 525, 615, 625 ЦК України, ст. ст. 232 ГК України, умов договору про надання послуг з повного комплексного обслуговування будинку № 1-К від 20.08.2020, на підставі яких позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідача 88232,54 грн. заборгованості, в тому числі 78490,07 грн. основного боргу за надані послуги за січень 2024 року січень 2025 року, 2092,53 грн. 3 % річних та 7649,94 грн. інфляційних втрат.
Ухвалою суду від 19.03.2025 у справі №908/623/25 відповідачу запропоновано у строк до 04.04.2025, але не пізніше 15 днів з дня отримання ухвали суду, подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання,а також у строк до 01.05.2025 подати заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву. Позивачу цією ж ухвалою суду запропоновано у строк до 18.04.2025 подати суду відповідь на відзив на позовну заяву.
Згідно з ч. 2 ст. 27 ГПК України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
У зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України та введенням на території України воєнного стану, доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на офіційному сайті Міністерства юстиції України: https://usr.minjust.gov.ua, обмежений.
З доступних відомостей, які знаходяться у вільному доступі у мережі Інтернет (зокрема, ресурси opendatabot.ua, youcontrol.com.ua, тощо), вбачається, що місцезнаходженням Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «КАШТАН 6А» (ідентифікаційний номер 40811541) є: 69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 6-А, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.
З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 19.03.2025 про відкриття провадження у справі №908/623/25, яка направлялася відповідачу на зазначену в позовній заяві адресу, повернулася до суду без вручення адресату з відміткою відділення поштового зв'язку: «Адресат відсутній за вказаною адресою».
За приписами ч. 4 ст. 120 ГПК України ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.
Частиною третьою статті 120 ГПК України передбачено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Згідно з ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду не поступало.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1)день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4)день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
В постанові Верховного Суду від 08.04.2019 у справі № 922/2887/16 викладена правова позиція, що сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, вказує на суб'єктивну поведінку сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали суду у даній справі відповідачем та повернення її до суду з відповідною відміткою є наслідком діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання та неповідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею.
Також, ухвала суду від 19.03.2025 про відкриття провадження у справі № 908/623/25направлялася відповідачу на відому суду адресу його електронної пошти та доставлена до електронної скриньки19.03.2025.
Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі №908/623/25.
Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, не лише на суд покладається обов'язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «Єдиний державний реєстр судових рішень»://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
Відзив на адресу суду від відповідача у встановлений в ухвалі суду від 19.03.2025 у справі №908/623/25 процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача у цей строк не надходило.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.
У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, 18.04.2025 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.
Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, рішення прийнято без його проголошення 27.05.2025.
Розглянувши матеріали справи, суд
20.08.2020 між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «КАШТАН 6А» (Замовник, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Світоч Запоріжжя» (Виконавець, позивач у справі) укладено договір надання послуг з повного комплексного обслуговування будинку № 1-К (далі - Договір).
Відповідно до п. 2.1. Договору, Виконавець зобов'язується за завданням Замовника виконувати Роботи (послуги), вказані у Додатку №l (Переліку робіт (послуг) та їх вартість), а Замовник зобов'язується приймати і оплачувати вказані вище Роботи (послуги) у порядку та у розмірах, які встановлені цим Договором.
Відповідно до Додатку №l до Договору, сторонами погоджено перелік цін з комплексного обслуговування будинку, а саме: - управлінські послуги (постійно) - 1325,04 грн.(0,71 грн. за 1м2 з ПДВ), - бухгалтерські та абонентські послуги (постійно) - 1500,00 грн. (0,80 грн. за 1м2 з ПДВ), - послуги з утримання буднику та прибудинкової території, утому числі (прибирання сходових клітин, 1 раз на тиждень, прибирання прибудинкової території 2 рази на тиждень; обслуговування систем електропостачання в тому числі аварійні роботи, обслуговування систем опалення холодного та гарячого водопостачання та водовідведення в тому числі аварійні роботи без зварювання) - 4900,00 грн.(2,63 грн. за 1м2 з ПДВ).
Відповідно до п. 3.2.3 Договору, Замовник зобов'язується своєчасно та відповідно до умов цього Договору Оплачувати Виконавцю виконані ним Роботи (послуги).
Відповідно до п. 3.3.2 Договору, Виконавець має право отримувати оплату за виконані Роботи (послуги) в розмірах і строки, які встановлені цим Договором.
Згідно з п. 4.3-4.6 Договору, на підтвердження факту виконання Робіт (послуг) Виконавець щомісячно складає і надає Замовнику для підписання Акт приймання виконаних Робіт (послуг). Замовник зобов'язаний підписати Акт приймання виконаних Робіт (послуг) протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту його отримання від Виконавця або в цей же строк заявити про виявлені недоліки виконаних Робіт (послуг). Якщо Замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов Договору або недоліки у виконаних Роботах (послугах). Заява Замовника повинна бути обґрунтованою, зі зазначенням суті виявлених недоліків з посиланням на умови Договору чи норми чинного законодавства України, які були порушені Виконавцем при виконанні своїх договірних зобов'язань у звітному періоді за який Замовнику надано Акт приймання виконаних Робіт (послуг) для підписання та за яким Замовником було зроблено заяву про недоліки у виконаних Роботах (послугах).У разі, якщо Замовник протягом строку, який вказаний у п. 4.4 цього Договору, не підпише отриманий від Виконавця Акт приймання виконаних Робіт (послуг) і не надасть Виконавцю письмової заяви з обґрунтуванням своєї відмови від прийняття Робіт (послуг) і підписання Акта приймання виконаних Робіт (послуг), вказані в такому Акті Роботи (послуги) вважаються прийнятими Замовником без зауважень і підлягають оплаті. В такому разі Виконавець має право підписати Акт приймання виконаних Робіт (послуг) в односторонньому порядку, у кількості трьох представників, зазначивши про це в Акті. Акт приймання виконаних Робіт (послуг), підписаний однією Стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої Сторони від підписання Акту визнані судом обґрунтованими.
Оплата виконаних Робіт (послуг) здійснюється Замовником щомісячно, протягом трьох банківських днів з дати прийняття Робіт (послуг) за Актом приймання виконаних робіт (послуг), але не пізніше 15 (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим. Підставою для оплати є підписаний Акт приймання виконаних робіт (послуг).
Відповідно до п. 10.3 Договору, кожна зі сторін має право відмовитись від цього Договору та вимагати його дострокового припинення письмово повідомивши про це іншу Сторону Договору не менше ніж за три місяці до запланованої дати припинення Договору.
Згідно з п. 10.4.2 Договору, строк попередження про дострокове припинення Договору, який вказаний у п. 10.3 цього Договору, може бути скорочено до одного місяця у випадку наявності заборгованості Замовника в оплаті Робіт (послуг) виконаних Виконавцем за цим Договором, строк якої перевищує тридцять днів та за умови, що сума боргу перевищує розмір місячного платежу, встановленого уДодатку №l до цього Договору.
09.01.2025 позивач листом за вих.№909/01 повідомив відповідача про дострокове припинення Договору з 09.02.2025 у зв'язку з наявною у відповідача заборгованістю, строк якої перевищує тридцять календарних днів, а сума боргу перевищує розмір місячного платежу.
Зазначений лист 13.01.2025 направлено на офіційну електронну адресу Відповідача, яка відображена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань.
07.02.2025 про наявність заборгованості Відповідача перед позивачем повідомлено мешканців будинку за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 6-А, шляхом розміщення відповідного повідомлення на дошці оголошень.
11.02.2025 повідомлення разом з документацією направлено Відповідачу за допомогою електронної системи.
18.02.2025 вказане повідомлення разом з актом звірки направлено засобами поштового зв'язку рекомендованим листом зописом-вкладення за №6910400095025.
Відповідно до п. 10.5.2Б Договору, у разі припинення цього Договору, Замовник зобов'язаний не пізніше 10 (десятиденного) строку з дати припинення Договору сплатити Виконавцю вартість фактично наданих ним Робіт (послуг) на дату припинення Договору.
Як свідчать матеріали справи станом на 01.01.2024 у відповідача перед позивачем була наявна заборгованість за надані в 2023 році послуги та виконані роботи у розмірі 49 223,29 грн. Протягом 2024 року відповідач здійснив оплату за надані у 2023 році на загальну суму - 48 950,24 грн.
У період з 01.01.2024 по 31.01.2025 позивачем виконано роботи та надано відповідачу послуги на загальну суму 108 217,18 грн., що підтверджується Актами надання послуг, а саме:
- № 15 від 31.01.2024 на суму 7 725,04 грн.;
- № 64 від 29.02.2024 на суму 7 725,04 грн.;
- № 107від31.03.2024 на суму 7 725,04 грн.;
- №148 від30.04.2024на суму 7 725,04 грн.;
- № 190 від 31.05.2024 на суму 7 725,04 грн.;
- № 278 від 30.06.2024 на суму 7 725,04 грн.;
- № 219 від 14.06.2024 на суму 7 791,66 грн.;
- № 279 від 31.07.2024 на суму 7 725,04 грн.;
- № 328від31.08.2024на суму 7 725,04 грн.;
- № 367від30.09.2024 на суму 7 725,04 грн.;
- № 417 від 31.10.2024 на суму 7 725,04 грн.;
- № 460від30.11.2024 на суму 7 725,04 грн.;
- № 518 від 31.12.2024 на суму 7 725,04 грн.;
- № l2від 31.01.2025 на суму 7 725,04 грн.
Всі Актами надання послуг підписані уповноваженими особами з боку виконавця і замовника, підписи сторін скріплені печатками юридичних осіб.
За виконані в 2024-2025 роках роботи (послуги) відповідачем сплачено - 30000,16грн., що підтверджується рахунками про сплату.
Отже, загальний розмір заборгованості станом на час розгляду справи в суді складає -78 490,07 грн.(49 223,29 - 48 950,24 + 108 217,18 - 30 000,16).
Таким чином, відповідач надані послуги в повному обсязі не оплатив.
Неналежне виконання відповідачем зобов'язань по оплаті вартості отриманих послуг стало підставою для звернення позивача з позовом до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.
Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно із частинами 3, 4 статті 11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» умови договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком повинні відповідати умовам типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).
Істотними умовами договору про надання житлово-комунальної послуги є: перелік послуг; вимоги до якості послуг; права і обов'язки сторін; відповідальність сторін за порушення договору; ціна послуги; порядок оплати послуги; порядок і умови внесення змін до договору, в тому числі щодо ціни послуги; строк дії договору, порядок і умови продовження його дії та розірвання. (ч. 3 ст. 12 Закону України Про житлово-комунальні послуги).
Договір пронадання послуг з повного комплексного обслуговування будинку № 1-К від 20.08.2020, який є підставою позову, за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).
Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
За положеннями частини другої статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Частиною першою статті 385 ЦК України також передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).
Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначає Закон № 417-VIII від 14.05.2015, предметом регулювання якого є відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов'язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку.
За змістом статей 1, 9 Закону № 417-VIII управління багатоквартирним будинком - це вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов'язків співвласників, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку. Управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку).
За частинами першою-третьою статті 12 Закону № 417-VIII витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 2-1) витрати, пов'язані з виконанням зобов'язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом. Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат. Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.
Статтею 17 Закону № 2866-III передбачено, що для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об'єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.
В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Стаття 530 ЦК України встановлює, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату). Якщо строк (період) виконання боржником зобов'язання не встановлений або зазначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в любий час. Боржник повинен оплатити такий борг в семиденний строк з дня пред'явлення вимоги, якщо зобов'язання негайного виконання не витікає із договору або актів цивільного законодавства.
За змістом положень статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Аналогічні положення наведено й у статтях 525, 526 ЦК України.
Предметом доказування у даній справі є обставини щодо неналежного виконання відповідачем зобов'язань в частині повного та своєчасного розрахунку за отримані послуги.
Як вже зазначалось судом, відповідно до п. 4.6 Договору сторони узгодили, що оплата виконаних Робіт (послуг) здійснюється Замовником щомісячно, протягом трьох банківських днів з дати прийняття Робіт (послуг) за Актом приймання виконаних робіт (послуг), але не пізніше 15 (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим. Підставою для оплати є підписаний Акт приймання виконаних робіт (послуг).
Матеріали справи свідчать, що відповідачем оплата послуг, у передбачені строки та в повному обсязі не здійснена.
Таким чином, станом на час звернення позивача до суду з позовом у даній справі заборгованість відповідача за надані послуги за Договором становить 78490,07 грн.
Відповідачем факт порушення взятих на себе зобов'язань за умовами Договору в частині своєчасної і повної оплати за надані послуги належними і допустимими доказами, в розумінні ст., ст. 76, 77 ГПК України, не спростований.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.
Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основною боргу, а й інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
Відтак, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Позивачем за порушення строків розрахунків заявлені вимоги про стягнення 2092,53 грн. 3 % річних за загальний період з 01.01.2024 по 10.03.2025.
Наданий позивачем розрахунок 3 % річних судом перевірений та встановлено, що вказаний розрахунок позивачем виконаний правильно.
Таким чином, вимога про стягнення з відповідача 2092,53 грн. 3 % річних заявлена до стягнення правомірно та підлягає задоволенню судом.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Позивачем за порушення строків розрахунків за постачання спожитої електричної енергії заявлені вимоги про стягнення 7649,94 грн. інфляційних втрат, які розраховані за загальний період січня 2024 по січень 2025 року.
Дослідивши та перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що розрахунок позивачем виконаний правильно.
Враховуючи викладене, вимога про стягнення з відповідача 7649,94 грн. інфляційних втрат заявлена позивачем обґрунтовано та підлягає задоволенню судом.
Відповідачем контррозрахунок суми штрафних санкцій заявлених позивачем до стягнення суду не наданий.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, проти позову не заперечив, належними доказами доводи позивача не спростував.
На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги є документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.
Що стосується витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.
В клопотанні Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Світоч Запоріжжя», м. Запоріжжя про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у справі №908/623/25 позивач просив суд стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «КАШТАН 6А» на його користь 10000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно із ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, відповідно до приписів ч. 5 ст. 129 ГПК України, суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
До клопотання додано копію договору про надання правничої допомоги № б/н 02.01.2025, який укладений Товариством з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Світоч Запоріжжя» (клієнт) та Адвокатським об'єднанням «БІ ЕНД ДЖИ ПАРТНЕРС» (адвокатське об'єднання), копію додаткової угоди до договору про надання правничої допомоги №2 від 03.02.2025, копію акту виконаних робіт №2 від 12.03.2025, копію Ордеру на надання правової допомоги Серія АР № 1231266 від 31.03.2025.
Також суду надано копію платіжної інструкції № 3627 від 26.03.2025 на суму 5000,00 грн., копію платіжної інструкції № 3638 від 28.03.2025 на суму 5000,00 грн., що підтверджує сплату позивачем витрат, необхідних для надання правничої допомоги в сумі 10000,00 грн.
Додатковою угодою №2 від 03.02.2025 сторонами зокрема визначено вартість послуг з підготовки позовної заяви до Господарського суду Запорізької області про стягнення заборгованості з ОСББ «Каштан 6А» за послуги з комплексного обслуговування будинку (з урахуванням друку, копіювання документів, а також поштових витрат), що становить 2000, 00 грн. за 1 год. роботи.
Відповідно до Акту №2 виконаних робіт від 12.03.2025 Адвокатським об'єднанням відповідно до договору про надання правничої допомоги № б/н 02.01.2025 надані послуги: підготовка позовної заяви до господарського суду Запорізької області про стягнення заборгованості з ОСББ «Каштан 6А» на користь ТОВ «Керуюча компанія «Світоч Запоріжжя» (з урахуванням друку, копіювання документів, а також поштовихвитрат) - 5 годин (вартість за 1 год. - 2000, 00 грн.) загальною вартістю 10 000 грн.
Абзацами 1, 2 ч. 8 ст. 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
За визначенням ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Правомірність та дійсність понесення позивачем відповідних витрат підтверджується матеріалами справи.
Розмір наведених витрат на професійну правничу допомогу адвоката суд визнав співмірним заявленим у позові вимогам.
Відповідач не надав заперечення щодо розміру заявлених позивачем витрат на правничу допомогу.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму витрат на послуги адвоката в розмірі 10000, 00 грн.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 126, 129, 191,238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Світоч Запоріжжя», м. Запоріжжя до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «КАШТАН 6А», м. Запоріжжя задовольнити повністю.
2. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «КАШТАН 6А», (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 6-А, код ЄДРПОУ 40811541) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Світоч Запоріжжя», (69035, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, буд. 40, прим. 101,код ЄДРПОУ 43714213) 78490 (сімдесят вісім тисяч чотириста дев'яносто) грн. 07 коп. заборгованості, 2092 (дві тисячі дев'яносто дві) грн. 53коп. 3% річних, 7649 (сім тисяч шістсот сорок дев'ять) грн. 94 коп. інфляційних втрат, 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.
Повне судове рішення складено «27» травня 2025 р.
Суддя Н. Г. Зінченко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.