вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"14" травня 2025 р. Справа№ 927/149/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Остапенка О.М.
суддів: Отрюха Б.В.
Пантелієнка В.О.
за участю секретаря судового засідання Нечасного О.Л.
у присутності представника скаржника Константін А.В. за ордером
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 13.11.2024 року
у справі №927/149/22 (суддя Моцьор В.В.)
за заявою ОСОБА_2
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Яворина-Трейдінг"
про банкрутство
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 13.11.2024 року у справі №927/149/22 залишено без розгляду клопотання ОСОБА_1 від 12.09.2024 та від 14.10.2024 про закриття провадження у справі.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ОСОБА_1 звернулась до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 13.11.2024 року у справі №927/149/22 та прийняти нове рішення, яким задовольнити клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у справі або закрити провадження у справі за власною ініціативою.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.11.2024 вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Отрюх Б.В., Пантелієнко В.О.
Ухвалою суду від 02.12.2024 відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 13.11.2024 року у справі №927/149/22, повернення даної апеляційної скарги або залишення її без руху до надходження матеріалів справи до апеляційного господарського суду та витребувано у Господарського суду Чернігівської області матеріали справи №927/149/22.
19.12.2024 року супровідним листом Господарського суду Чернігівської області №927/149/22/10-07/1503/24 від 10.12.2024 року витребувані матеріали даної справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
Слід зазначити, що головуючий суддя Остапенко О.М. з 20.12.2024 по 13.01.2025 року перебував у відпустці.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 13.11.2024 року у справі №927/149/22 залишено без руху у зв'язку з неподанням доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі з визначенням строку для усунення недоліків апеляційної скарги, зокрема, надати докази сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
17.01.2025 через систему "Електронний суд", тобто у встановлений судом строк, скаржником на виконання вимог ухвали від 14.01.2025 надано докази сплати судового збору.
Ухвалою суду від 27.01.2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 13.11.2024 року у справі №927/149/22, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 27.03.2025 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.
У поданих через систему "Електронний суд" відзиві та запереченнях на апеляційну скаргу арбітражний керуючий Потупало Н.І. та ОСОБА_2 просять залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.
03.03.2025 року через систему "Електронний суд" від скаржника надійшли додаткові пояснення у справі.
Судове засідання, призначене на 27.03.2025 року, не відбулось у зв'язку з перебуванням головуючого судді Остапенка О.М. у відпустці.
Після виходу судді Остапенка О.М. з відпустки, ухвалою суду від 31.03.2025 року перепризначено розгляд справи №927/149/22 на 14.05.2025 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.
06.05.2025 через систему "Електронний суд" від арбітражного керуючого Потупало Н.І. надійшло клопотання про проведення судового засідання 14.05.2025 в режимі відеоконференції, проведення якого просить забезпечити поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів, за наслідками розгляду якого ухвалою суду від 12.05.2025 року вказане клопотання задоволено.
Представник скаржника в судовому засіданні 14.05.2024 року вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, скасувати ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 13.11.2024 року у справі №927/149/22 та прийняти нове рішення, яким задовольнити клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у справі або закрити провадження у справі за власною ініціативою.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, у своїх поясненнях на апеляційну скаргу просив провести розгляд справи без його участі.
Арбітражний керуючий Потупало Н.І. на зв'язок в режимі відеоконференції не вийшла, у телефонному режимі повідомила про неможливість взяти участь у розгляді справи з огляду на участь в іншій справі, що зафіксовано у протоколі судового засідання.
У відповідності до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
14.05.2025 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представника скаржника, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 13.11.2024 року у справі №927/149/22 - залишити без змін, з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
У відповідності до вимог ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні Господарського суду Чернігівської області перебуває справа №927/149/22 про банкрутство ТОВ "Яворина-Трейдінг", провадження в якій відкрито ухвалою суду від 17.02.2022 року за заявою ОСОБА_2 .
Постановою Господарського суду Чернігівської області від 03.08.2022 ТОВ "Яворина-Трейдінг" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Потупало Н.І.
13.09.2024 та 15.10.2024 року до Господарського суду Чернігівської області від ОСОБА_1 надійшли клопотання про закриття провадження у справі №927/149/22 на підставі п.5 ч.1 ст. 90 КУзПБ у зв'язку з погашенням всіх вимог кредиторів.
За наслідками розгляду заявлених вимог ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 13.11.2024 року клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у справі залишено без розгляду.
ОСОБА_1 з даною ухвалою не погоджується та в поданій апеляційній скарзі посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
Переглядаючи в апеляційному порядку законність винесення вказаного судового рішення, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 44 ГПК України усі фізичні і юридичні особи здатні мати процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, боржника (процесуальна правоздатність).
Частиною другою цієї статті ГПК України передбачено, що фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи здатні особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (процесуальна дієздатність).
Тобто здатність мати процесуальні права та обов'язки визначена процесуальним законом (ч. 1 ст. 44 ГПК України) як процесуальна правоздатність, а здатність особисто набувати та здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді - як процесуальна дієздатність (частина друга статті 44 ГПК України).
Частиною 2 статті 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Отже, особа, яка за правилами статті 4 ГПК України належить до учасників господарського процесу, в силу закону наділяється процесуальною правоздатністю (що є потенційною, безумовною та встановленою Законом можливістю мати процесуальні права та обов'язки відповідного учасника, які визначені процесуальним законом).
Тоді як процесуальна дієздатність (тобто можливість суб'єкта безпосередньо реалізувати передбачені ГПК України як загальні - стаття 42 ГПК України, так і визначені окремими нормами ГПК України спеціальні процесуальні права та виконати обов'язки у конкретних процесуальних правовідносинах) обумовлена відповідними конкретно-визначеними законом факторами у відповідних процесуальних правовідносинах, зокрема:
- доведення особою (суб'єктом звернення) належності його до відповідної категорії учасників із відповідним процесуальним статусом (сторона, учасник, особа яка не брала участь у справі, якщо суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов'язки тощо);
- обґрунтованістю підстав для звернення саме цієї особи;
- стадією судового розгляду справи, що допускає відповідне звернення тощо.
Відсутність (недоведеність) цих факторів має наслідком відсутність у особи заявника процесуальної дієздатності у відповідних процесуальних правовідносинах.
Отже, наявність та можливість особою реалізувати право на звернення із заявою (позовом, скаргою) до господарського суду (процесуальна право- та дієздатність) має першочергове (первинне) значення для можливості подальшого переходу суду до розгляду справи - порушеного у заяві (позові, скарзі) питання по суті, оскільки відсутність цього права виключає розгляд судом по суті порушених в заяві (скарзі, позові) питань.
Належність особи до категорії учасників господарського процесу, що мають право звертатись до господарського суду у господарській справі (із заявою, скаргою, позовом) насамперед визначається з урахуванням тих загальних критеріїв, які визначають право звернення до господарського суду згідно з частиною другою статті 4 ГПК України, тобто з урахуванням переліку осіб, яким належить право звернення до господарського суду, якими є юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.
Належність особи до будь-якої із наведених категорій осіб та виникнення у неї відповідного статусу визначається, в свою чергу, спеціальним законодавством. (Правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.11.2023 року у справі №16/137б/83б/22б(910/12422/20).
Частиною 1 ст. 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Суб'єктний склад учасників господарського процесу за ГПК України є іншим, ніж склад учасників у справі про банкрутство за КУзПБ. Водночас, перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство наведеними нормами віднесено також інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
Учасниками у справі про банкрутство (неплатоспроможність) є сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника (ст.1 КУзПБ).
Цією статтею КУзПБ визначено, що сторонами у справі про (неплатоспроможність) - конкурсні кредитори (голова комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут);
За приписами згаданої статті КУзПБ кредитор - кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Порядок набуття кредитором (окрім кредитора, за заявою якого відкрито провадження у справі про банкрутство) статусу учасника провадження у справі про банкрутство визначається ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
Отже, набуття статусу кредитора законодавець пов'язує з наявністю у особи (як фізичної, так і юридичної) грошових вимог до боржника, поданих у встановленому Законом порядку (правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 916/1965/13).
У світлі наведеного суд звертається до висновку Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду викладеного у пункті 56.16 постанови від 16.07.2020 у справі №910/4475/19, згідно з яким лише після вчинення всіх передбачених Законом про банкрутство (стаття 23) чи КУзПБ (стаття 45) дій, прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове (частина шоста статті 23 Закону про банкрутство, частина шоста статті 45 КУзПБ) визнання його вимог, кредитор набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство та повну процесуальну дієздатність (здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді, стаття 44 ГПК України).
Тобто, лише за сукупністю встановлених Законом про банкрутство та КУзПБ дій (пред'явлення грошових вимог; доведення свого права вимоги перед судом; розгляд грошових вимог судом (перевірка наявності такого права у кредитора; правомірність його набуття; невтрата цього права у зв'язку з позовною давністю, тощо); визнання їх судом) кредитор може набути правового статусу учасника у справі про банкрутство.
З'ясовуючи питання про те, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов'язків скаржника, суд апеляційної інстанції виходить з того, що законодавством про банкрутство передбачено певну процедуру набуття кредиторами статусу учасника провадження у справі про банкрутство, яка формалізується ухвалою суду про визнання поданих вимог кредитора боржника, і дозволяє таким кредиторам оскаржувати прийняті у справі судові рішення.
У справах про банкрутство, особа, яка має до боржника кредиторські вимоги, набуває саме процесуального статусу кредитора - сторони та учасника провадження у справі про банкрутство з правом на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень, які визначають права та обов'язки учасників провадження у справі про банкрутство, після звернення із заявою із кредиторськими вимогами у справі про банкрутство, розгляду такої заяви судом та визнання його вимог до боржника господарським судом з прийняттям відповідного рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні Господарського суду Чернігівської області перебуває справа №927/149/22 про банкрутство ТОВ "Яворина-Трейдінг", провадження в якій відкрито ухвалою суду від 17.02.2022 року за заявою ОСОБА_2 .
Постановою Господарського суду Чернігівської області від 03.08.2022 ТОВ "Яворина-Трейдінг" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Потупало Н.І.
Разом з тим, як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, станом на дату подання апеляційної скарги та її розгляду судом апеляційної інстанції ОСОБА_1 не зверталась до суду із заявою про визнання його грошових вимог до боржника, відповідні вимоги судом першої інстанції не розглядались та не визнавались, як наслідок до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Яворина-Трейдінг" не включались, а відтак, за висновками апеляційного суду, ОСОБА_1 не набула статусу кредитора у даній справі про банкрутство.
Посилання скаржника в апеляційній скарзі на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 12.09.2022 року про залучення ОСОБА_1 учасником справи №927/149/22 про банкрутство ТОВ "Яворина-Трейдінг" судом апеляційної інстанції до уваги не беруться, з огляду на наступне.
Так, 30.08.2022 року до Господарського суду Чернігівської області у межах даної справи №927/149/22 про банкрутство ТОВ "Яворина-Трейдінг" від ліквідатора банкрута Потупало Н.І. надійшла заява про покладення на керівника боржника ОСОБА_1 солідарної відповідальності за вимогами кредиторів, яка ухвалою суду від 12.09.2022 року прийнята до розгляду та приєднана до матеріалів справи. Даною ухвалою ОСОБА_1 визнано учасником у справі про банкрутство.
Ухвалою суду від 11.01.2023 задоволено заяву №486-02-01-927/149 від 15.08.2022 ліквідатора ТОВ "Яворина-Трейдінг" Потупало Н.І. про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника; покладено на ОСОБА_1 солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредитора ОСОБА_2 у справі №927/149/22 про банкрутство ТОВ "Яворина-Трейдінг".
02.02.2023 ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення 938 472,00 грн. в рахунок кредиторської заборгованості, яка ухвалою суду від 27.09.2023 прийнята до розгляду в межах справи №927/149/22 про банкрутство ТОВ "Яворина-Трейдінг" та відкрито провадження у справі №927/149/22(927/197/23).
Ухвалою суду від 29.04.2024 закрито провадження у справі №927/149/22 (927/197/23) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про солідарне стягнення 938472,00 грн. за відсутністю предмета спору згідно п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.
Таким чином, за висновками суду, участь ОСОБА_1 у даній справі №927/149/22 про банкрутство ТОВ "Яворина-Трейдінг" обмежувалась початком провадження про притягнення її до солідарної відповідальності та завершилась закриттям позовного провадження у справі №927/149/22(927/197/23).
Доводи апелянта про те, що вона є уповноваженою особою засновників (учасників) боржника, про що в матеріалах справи міститься відповідний протокол №08/09 Загальних зборів учасників ТОВ "Яворина-Трейдінг" від 05.09.2024 року, колегією суддів також відхиляються з огляду на наступне.
Так, згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 20.05.2021 по справі №910/24368/14, хоча Кодекс України з процедур банкрутства і не регламентує особливостей вступу уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) у справу, в частині 1 статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства законодавець зазначає стосовно інших учасників провадження у справі про банкрутство про визнання їх такими відповідно до цього Кодексу, отже, передбачає певну процесуальну фіксацію статусу учасника справи про банкрутство та моменту його набуття.
Зі змісту господарських процесуальних правовідносин в цілому і у справах про банкрутство зокрема видається правильним, що за загальним правилом набуття процесуального статусу заінтересованими суб'єктами схвалюється судом за наслідками перевірки підстав його набуття.
З таким підходом погодився Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство в постанові від 16.07.2020 у справі №910/4475/19, наголосивши, що було б доцільно формалізувати статус наведених учасників у справі про банкрутство шляхом прийняття господарським судом відповідного судового рішення (ухвали) задля впорядкування процесу здійснення провадження у справі.
Таким чином, вступ у справу про банкрутство уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника має відбуватися шляхом подання заяв із процесуальних питань відповідно до статей 169, 170 ГПК України.
При цьому уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника має підтвердити підстави представництва доказами в порядку статей 74-79 ГПК України, надавши, зокрема, відповідне рішення, оформлене протоколом вищого органу управління боржника.
Обсяг процесуальних прав уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника у справі про банкрутство, визначений Кодексом України з процедур банкрутства, залежить від змісту рішення вищого органу управління боржника.
Рішення вищого органу управління боржника, яке, зокрема, може мати форму протоколу загальних зборів учасників товариства боржника, є єдиним можливим доказом підтвердження повноважень уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника. Тому суд, здійснюючи легітимацію відповідного учасника у справі про банкрутство, зобов'язаний надати оцінку відповідному рішенню вищого органу управління боржника щодо його належності (з'ясувати склад учасників та розмір їх часток на момент прийняття відповідного рішення, здійснити перевірку наявності необхідного кворуму під час прийняття відповідного рішення тощо).
Розглядаючи заяву такої особи про вступ у справу, господарський суд перевіряє повноваження представника (уповноваженої особи) засновників (учасників, акціонерів) боржника на участь у справі оформлені протоколом загальних зборів, не вирішуючи питання щодо дійсності/недійсності рішення органу управління товариством в цілому або у відповідній частині.
Отже, колегія суддів наголошує, що набуття уповноваженою особою засновників (учасників, акціонерів) статусу учасника справи про банкрутство має ґрунтуватися на ухвалі суду про залучення такої особи до участі у справі, постановленій в порядку статті 234 ГПК України.
Саме з набранням законної сили такою ухвалою уповноважена особа, окрім належних їй спеціальних прав - брати участь з правом дорадчого голосу у зборах кредиторів та роботі комітету кредиторів боржника, наділяється процесуальними правомочностями учасника справи за статтею 42 ГПК України.
Таким чином, можливість реалізації повного обсягу процесуальної дієздатності уповноваженою особою засновників (учасників, акціонерів) боржника пов'язана з фактом набуття такою особою статусу учасника справи про банкрутство шляхом постановлення судом ухвали про її залучення до участі у справі за результатами розгляду відповідної заяви такої особи.
Оскільки станом на дату прийняття оскаржуваної ухвали ОСОБА_1 не подано до суду заяви відповідно до ст.ст. 169, 170 ГПК України про вступ у справу в якості уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) банкрута, до якої долучено відповідне рішення вищого органу управління ТОВ "Яворина-Трейдінг", та судом не прийнято рішення про залучення її до участі у справі про банкрутство №927/149/22, ОСОБА_1 , як учасник ТОВ "Яворина-Трейдінг", не має повного обсягу процесуальної дієздатності учасника справи про банкрутство, зокрема, не має права подавати до суду заяви та клопотання.
Колегія суддів враховує, що Верховний Суд у постанові від 29.07.2021 у справі №911/698/21 дійшов висновку про умовний розподіл учасників у справі про банкрутство на 3 групи, а саме:
І група - сторони справи - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут);
ІІ група - учасники справи - арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, - уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника;
ІІІ група - інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір.
Разом з тим, станом на дату звернення до місцевого господарського суду з відповідним клопотанням апелянтом не доведено суду належності до будь-якої з наведених груп учасників провадження у справі №927/149/22 про банкрутство.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 42 ГПК України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом (ст.169 ГПК України).
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки скаржник не має статусу сторони чи учасника у справі №927/149/22 про банкрутство TOB "Яворина-Трейдінг", то відповідно він не наділений процесуальний правом на звернення до суду із заявою про закриття провадження у справі на підставі п.5 ч.1 ст. 90 КУзПБ, що є підставою для залишення такої заяви без розгляду.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що ухвалу місцевого господарського суду прийнято у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставні, необґрунтовані та недоведені, спростовуються матеріалами справи та правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, з огляду на що правових підстав для її задоволення та скасування ухвали суду не вбачається.
Згідно ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до положень п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, у спорах, що виникають з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки апеляційним судом не встановлено підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та скасування ухвали Господарського суду Чернігівської області від 13.11.2024 року у даній справі, така апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції - без змін. Судові витрати, пов'язані із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, згідно ст.129 ГПК України, покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України та Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 13.11.2024 року у справі №927/149/22 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 13.11.2024 року у справі №927/149/22 залишити без змін.
3. Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.
4. Справу повернути до Господарського суду Чернігівської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Повний текст постанови підписано 26.05.2025 року.
Головуючий суддя О.М. Остапенко
Судді Б.В. Отрюх
В.О. Пантелієнко