вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"13" травня 2025 р. Справа№ 910/5818/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Руденко М.А.
суддів: Барсук М.А.
Кропивної Л.В.
при секретарі: Реуцькій Т.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Соболь М.П., дов. № 081124-02/Р-121 від 08.11.2024;
від відповідача: Кирищук В.П., дов. № 20/5/2024-1 від 20.05.2024,
розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Норд" на рішення господарського суду міста Києва від 11.12.2024 у справі № 910/5818/24 (суддя - Літвінова М.Є.)
за позовом акціонерного товариства "Укрпошта"
до товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Норд"
про стягнення 791 336,57 грн,-
Акціонерне товариство (далі - АТ) "Укрпошта" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) Фірма "Норд" про стягнення 791 336,57 грн, з яких: 751 457,15 грн пені та 39 879,42 грн штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем, як виконавцем, умов договору № 140423-07Е від 17.04.2023 (далі - договір) в частині повного та своєчасного надання позивачу, як замовнику, послуг.
Рішенням господарського суду міста Києва від 11.12.2024 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ТОВ Фірма "Норд" на користь АТ "Укрпошта" 751 457,15 грн пені, 39 879,42 грн штрафу та 11 870,05 грн судового збору за подання позову.
Вирішуючи спір суд першої інстанції дійшов висновку про прострочення відповідачем зобов'язання з надання позивачу послуг за договором та відсутність правових підстав для зменшення розміру неустойки.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, ТОВ Фірма "Норд" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким зменшити розмір штрафних санкцій на 90 %.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначав, що позивачем були допущені порушення умов форми замовлення за договором; змінювалась кількість необхідних робіт за замовленням, причиною чого була відсутність наданого представниками позивача доступу до приміщення позивача, де необхідно було надати послуги по договору; виконувались замовлення позивача які не були передбачені договором; замовлення позивача не мали назв обладнання, яке потребує отримання послуг; надані відповідачем послуги позивач не оплатив. Також скаржник зазначав про наявність підстав для зменшення неустойки та неврахування судом першої інстанції: доказів фото/відео фіксації обставин виконання відповідачем замовлень; листування з позивачем; експертних висновків про технічний стан обладнання (висновків на списання).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2025, у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий), Пономаренко Є.Ю., Барсук М.А., відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд справи на 25.03.2025.
13.02.2025 до апеляційного суду надійшов відзив позивача із запереченнями на апеляційну скаргу.
20.02.2025 до апеляційного суду надійшла відповідь відповідача на відзив позивача.
25.03.2025 до апеляційного суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2025, у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий), Барсук М.А., Кропивна Л.В., прийнято апеляційну скаргу до провадження у визначеному складі суддів.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2025 клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволено та відкладено справу на 13.05.2025.
В судовому засіданні, яке відбулось 13.05.2025, позивач заперечував доводи апеляційної скарги та вказував на законність прийнятого судом першої інстанції рішення. Відповідач доводи апеляційної скарги підтримав, просив оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким зменшити розмір штрафних санкцій на 90 %.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.04.2023 між АТ "Укрпошта", як замовником, та ТОВ Фірма "Норд", як виконавцем, укладено договір № 140423-07Е (ідентифікатор закупівлі UA-2023-03-24-009908-a; далі - договір; а.с. 54-63 том 1), відповідно до умов якого виконавець зобов'язався надати замовнику послуги з: обслуговування, демонтажу, монтажу, ремонту кондиціонерів замовника (далі - обладнання) відповідно до їх найменування, марки та/або моделі, визначених умовами договору; з встановлення антивандальних решіток; з використання автовишок (далі - послуги), а замовник, зобов'язався прийняти і оплатити надані послуги в порядку та на умовах цього договору.
Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 договору найменування послуг, кількість та ціна послуг, наведені в додатку № 1 до договору. Місцем надання послуг є адреса місцезнаходження обладнання, щодо яких виконавець зобов'язується в порядку та на умовах цього договору надавати послуги протягом дії цього договору, зазначається замовником в замовленні у відповідності до умов договору.
Згідно з пунктами 3.1, 4.1 договору його ціна становить 3 354 594,00 грн, у т.ч. ПДВ 20 % - 559 099,00 грн. Оплата за надані послуги здійснюється замовником протягом 20-ти календарних днів з дати підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг складеного за звітній місяць та на підставі належним чином складеної податкової накладної, зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За умовами пункту 4.6 договору замовлення або будь-який інший документ (кореспонденція) за договором, які оформлюються сторонами, подається сторонами, одним із способів:
- шляхом відправлення електронного листа на електронну пошту відповідної сторони з додаванням до такого листа сканкопії відповідного документу, підписаного в форматі РDF або в будь-якому іншому форматі, який забезпечує можливість ознайомлення зі змістом документу. У даному випадку відповідний документ вважається отриманим стороною з дати його направлення на електронну адресу відповідної сторони, підтвердженням чого є відповідна роздруківка з поштового програмного забезпечення сторони, що направила документ. Цей спосіб не застосовується для обміну первинними документами та документами, що мають бути підписані обома сторонами в оригіналі (власноручно) (пп. 4.6.1);
- шляхом направлення відповідного документу в електронному вигляді за допомогою сервісу, при цьому такий документ вважається отриманим стороною з моменту присвоєння сервісом статусу документу відправлений. Документ направлений за допомогою сервісу підписується за допомогою або кваліфікованого електронного підпису (КЕП) уповноважених осіб сторін або іншого електронного підпису, використання якого не суперечить діючому законодавству України. Доказом належного отримання документів за допомогою сервісу є відповідна роздруківка повідомлення з сервісу з відміткою зазначеного статусу документа або лист відповідної особи, що здійснює надання послуг за сервісом з відповідним підтвердженням (пп. 4.6.2);
- шляхом надіслання оригіналу відповідного документу у паперовому вигляді на адресу відповідної сторони, зазначену у договорі та/або передачі її уповноваженому представнику відповідної сторони, що підтверджується власноручним підписом такого представника (пп. 4.6.3).
Пунктом 5.1 договору визначено, що послуги надаються за кожною окремою одиницею обладнання, на підставі замовлення на надання послуг (далі - замовлення) за адресою місцезнаходження обладнання замовника. Замовлення є невід'ємною частиною договору та складається за формою, наведеною у додатку № 3 до договору.
У пункті 5.1.1 договору визначено наступні строки надання послуг:
- послуги з технічного обслуговування обладнання - протягом 60-ти календарних днів з моменту надання замовлення замовником;
- послуги з ремонту обладнання - протягом 5-ти календарних днів з моменту надання замовлення замовником. У випадку наявності в замовленні послуг на ремонт з переліку обладнання, зазначеного в додатку № 6 до договору та з поміткою термінового строку, виконавець повинен надати послуги не пізніше наступного дня з моменту надання відповідного замовлення замовником;
- послуги з демонтажу обладнання, послуги з монтажу обладнання, послуги використання автовишок, послуги з встановлення антивандальних решіток з урахуванням матеріалів та устаткування надаються виконавцем протягом 10-ти календарних днів з моменту надання замовлення.
Зі змісту пункту 5.2 договору вбачається, якщо в процесі надання послуг виконавцем буде встановлена необхідність ремонту обладнання, виконавцем складається акт технічного обстеження, в якому повинно бути зазначено причину виходу з ладу обладнання, перелік необхідних запасних частин та матеріалів для відновлення працездатності обладнання та вартість послуги з ремонту обладнання, визначеному у відповідності до додатку № 1 до цього договору. На підставі акту технічного обстеження замовником приймається рішення на проведення ремонту обладнання. Виконавець надає послугу по ремонту обладнання тільки після надання замовником відповідного замовлення, в якому в полі "додаткова інформація" повинно бути зазначено номер акту технічного обстеження, на підставі якого здійснюється таке замовлення.
Приймання наданих послуг на предмет відповідності умовам договору здійснюється уповноваженим представником замовника у присутності виконавця зі складанням акту технічного приймання, форма якого наведена в додатку № 5 до цього договору, який складається у двох примірниках (по одному для кожної із сторін) та підписується зазначеними представниками сторін (п. 5.3 договору).
Згідно п. 5.9 договору послуги вважаються належним чином наданими виконавцем та прийнятими замовником після підписання акту приймання-передачі наданих послуг уповноваженими представниками сторін та скріплення відбитками печаток (за наявності).
Відповідно до положень п. 7.2 договору за порушення строків надання послуг виконавець несе відповідальність та сплачує замовнику штрафні санкції в розмірі 1 % від вартості невчасно наданих послуг по відповідному замовленню за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30-ть днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості. За порушення інших строків виконання зобов'язань виконавець несе відповідальність та сплачує замовнику штрафні санкції в розмірі відповідно до статті 231 Господарського кодексу (далі - ГК) України.
Пунктом 7.6 договору передбачено, що штрафні санкції (пеня, штраф, збитки), нараховані виконавцю згідно з розділом 7 договору, сплачуються виконавцем протягом 3-х робочих днів з дати отримання рахунку на оплату, який складає замовник та надсилає виконавцю в порядку, передбаченому договором. До рахунку додається розрахунок таких штрафних санкцій.
Договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення печатками сторін (за наявності) та діє до 31.03.2024 (п. 8.1 договору).
На виконання умов договору замовник впродовж травня-серпня 2023 року в порядку, визначеному п. 4.6.1 договору (на електронну пошту виконавця, зазначену в договорі - firmnord@gmail.com) надіслав ряд замовлень про надання послуг (том 2). Однак, як зазначав позивач, виконавцем частину замовлень виконано з порушенням строків виконання, а частину замовлень не було виконано.
Позивач надіслав відповідачу рахунок № 101.004.002.001-8323-23 від 28.07.2023 про оплату неустойки за договором на загальну суму 51 880,02 грн, з яких 44 977,32 грн пені та 6 902,70 грн штрафу. Зазначений рахунок ТОВ Фірма "Норд" отримало 07.08.2023 (№ 0100111376160), що підтверджується повідомленням про вручення, однак станом на 25.09.2023 неустойка відповідачем не оплачена.
Позивач повторно надіслав відповідачу рахунок № 1.23.002.001-15366-23 від 04.10.2023 про оплату неустойки за договором (станом на 31.08.2023) на загальну суму 428 095,44 грн, з яких: 382 230,18 грн пені та 45 865,26 грн штрафу, який отримано відповідачем 23.10.2023, проте даний рахунок відповідачем також не сплачено.
У відповідь на рахунок позивача від відповідача отримано лист № 24/10-1 від 24.10.2023 із запереченнями щодо сплати вищезазначених рахунків, зокрема, з підстав створення перешкод для виконання виконавцем договору; не оплати замовником послуг за договором; надання замовлень непередбачених договором; неналежного оформлення замовлень за договором; ненадходження окремих замовлень на електронну адресу виконавця; замовлення послуг на обслуговування обладнання, яке підлягає списанню та утилізації.
Листом № 1.23.002.001-20242-23 від 24.11.2023 позивач звернувся до відповідача із запереченнями щодо зазначених мотивів.
Оскільки станом на момент подання позовної заяви відповідач взяті на себе зобов'язання за договором виконав з простроченням та не в повному обсязі, неустойку за неналежне виконання умов договору не сплатив, позивач просив суд стягнути з відповідача 751 457,15 грн пені та 39 879,42 грн штрафу.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції погодився з доводами позивача та зазначив про відсутність правових підстав для зменшення розміру неустойки.
Колегія суддів погоджується з такими висновками враховуючи наступне.
За приписами статті 901 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до положень статей 525, 526 ЦК України, статті 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 статті 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору замовником надіслано виконавцю ряд замовлень про надання послуг протягом травня 2023 року - серпня 2023 року на його електронну пошту firmnord@gmail.com, а відповідно до актів виконаних робіт відповідачем було виконано послуги, передбачені договором частково.
Слід зазначити, що більшість замовлень візуально відрізняються від форми, затвердженої в додатку № 3 до договору, але лише тим, що назви стовпчиків із зазначеною інформацією зазначені горизонтально, а не вертикально, як у формі (із збереженням назв стовпчиків без змін), що не є перешкодою для виконавця виконати передбачені умовами договору послуги.
Твердження апелянта про те, що ним виконувались замовлення позивача, які не були передбачені договором, при цьому працівниками замовника здійснювались перешкоди для виконання відповідачем зобов'язань за договором, документально не доведені та не приймаються до уваги. Окрім того сторонами при укладенні договору було чітко визначено перелік послуг, які має виконувати відповідач.
Переписка із застосуванням Messenger, яка долучена позивачем до матеріалів справи (а.с. 96-109 том 3), не підтверджує належне виконання відповідачем робіт за договором, тим більше у договорі не визначено способу листування між сторонами шляхом направлення Messenger будь-яких повідомлень.
Щодо тверджень відповідача про те, що надані послуги позивач не оплатив, то замовник в листі № 1.23.002.001-20242-23 від 24.11.2023 зазначав, що відповідно до п. 7.7 договору (згідно якого у випадку виникнення у виконавця зобов'язань щодо сплати штрафних санкцій за порушення умов цього договору, замовник має право зменшити суму, що належить до оплати виконавцю за надані послуги, на розмір таких штрафних санкцій, про що письмово повідомляє виконавця не пізніше дня оплати наданих послуг; наведене у цьому пункті повідомлення є заявою замовника про зарахування зустрічних грошових вимог згідно з вимогами, визначеними ст. 601 ЦК України) оплата за надані виконавцем послуги в повному обсязі буде здійснена лише після оплати ним неустойки, однак зважаючи на необхідність остаточного виконання всіх поданих заявок за договором та уникнення призупинення їх виконання контрагентом (в т.ч. внаслідок розпочатої претензійної роботи та можливого застосування п. 7.7 договору), в листопаді-грудні 2023 року з відповідачем проводились неодноразові обговорення причин затримки виконання ним умов договору та заходів, які забезпечили б виконання відповідних заявок в як найстисліші терміни. Під час обговорень, представника виконавця ознайомлено з необґрунтованістю їх листа № 24/10-1 від 24.10.2023, а також прийняте рішення щодо незастосування п. 7.7 договору у разі належного виконання робіт.
В зв'язку з викладеним, лист № 1.23.002.001.-20242-23 від 24.11.2023 щодо призупинення оплати за договором відповідачу не надсилався. За результатами обговорень, від виконавця отримано орієнтовний графік виконання замовлених послуг (вих. № 49-1 від 08.12.2023), згідно якого відповідач зобов'язався повністю виконати замовлені послуги впродовж першого кварталу 2023 року, однак станом на 25.04.2024 взяті на себе зобов'язання за договором виконано не в повному обсязі, а неустойку за неналежне виконання умов договору не сплачено.
За змістом частини 1 статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Положеннями частини 1 статті 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідальність у вигляді застосування до виконавця пені та штрафу, а також їх розмір, у разі порушення ним строку виконання послуг передбачена положеннями пункту 7.2 договору, а саме: 1 % від вартості невчасно наданих послуг по відповідному замовленню за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30-ть днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.
Оскільки відповідач у встановлений строк не надав замовнику послуги за договором, то заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 751 457,15 грн пені за загальний період прострочення з 06.05.2023 по 14.02.2024 та 39 879,42 грн штрафу за прострочення понад 30-ть днів (згідно розрахунку а.с. 8-17 том 1), які перевірені судом апеляційної інстанції, є арифметично вірними та обґрунтованими.
Разом з цим, відповідачем не надано належних доказів неможливості виконання замовлень та не здійснено контррозрахунку неустойки, у зв'язку з чим посилання апелянта на експертні висновки про технічний стан обладнання (а.с. 15-20 том 3) до уваги не приймаються.
Відповідач у клопотанні від 14.08.2024 (а.с. 1-4 том 3) посилався на наявність правових підстав для зменшення заявлених позивачем до стягнення штрафних санкцій на 90 %, оскільки надання послуг відповідачем було неможливо з підстав збройної агресії Російської федерації та у зв'язку з тим, що об'єкти позивача не працювали, мали значні пошкодження та були після пожежі, зокрема, в Миколаївській, Херсонській, Сумській, Донецькій, Запорізькій, Харківській, Одеській дирекціях позивача. Крім того на протязі осінньо-зимового періоду 2023 року відбулись масовані ракетні удари по енергетичній інфраструктурі України, що призвело до вкрай тяжких наслідків, а тому дані обставини підпадають під поняття форс-мажорних та не залежали від відповідача, при цьому позивачем не доведено наявності збитків, пов'язаних із неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань.
Відповідно до статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
За змістом зазначеної норми, вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню зі сторони, яка порушила зобов'язання, суд повинен оцінити, чи є такий випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеня виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної суми штрафних санкцій таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
Відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Тобто, частиною 3 статті 551 ЦК України передбачено умови як підстави для зменшення пені і ця норма не передбачає вимог щодо обов'язкової їх наявності у поєднанні, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них, зокрема, наявність інших обставин, які мають істотне значення (див. постанову Верховного Суду від 10.05.2023 у справі № 501/2862/15-ц, тощо).
Однією із функцій неустойки є компенсаторна функція (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у справі № 303/2408/16-ц).
Разом з цим, наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 та послідовно у низці постанов Верховного Суду.
Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства(в) мають значення для вирішення питання про зменшення пені та штрафу.
Приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити з того, що одним із завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов'язань, при цьому вона має обов'язковий для учасників правовідносин характер.
Цивільне законодавство поряд із засадою свобода договору (пункт 3 частини 1 статті 3 ЦК України) також містить таку засаду як справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6).
Принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом. Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами. Основне призначення цього принципу вбачається в наданні суддям більше можливостей з'ясовувати в повному обсязі фактичні обставини справи і, насамкінець, встановити об'єктивну істину. Загалом зміст цих принципів (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб'єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону (правова позиція, викладена у постанові об'єднаної плати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 910/353/19).
Зменшення розміру неустойки є правом суду та залежить виключно від встановлених судом конкретних обставин кожної справи за наслідками правової оцінки спірних правовідносин та поданих сторонами доказів, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень. Так, за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) та з дотриманням правил статей 86, 210 ГПК України на власний розсуд та за внутрішнім переконанням вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та конкретний розмір зменшення неустойки.
Тобто право суду на зменшення розміру штрафних санкцій у кожному конкретному випадку залежить від встановлених судом обставин, зокрема, але не виключно: розміру неустойки перед розміром збитків; винятковості випадку; ступеню виконання зобов'язань; причин неналежного невиконання зобов'язання; характеру прострочення; поведінки винної особи (вжиття/невжиття заходів до виконання зобов'язання, добровільне усунення порушення) тощо, та від поданих на їх підтвердження/спростування сторонами доказів.
Отже, питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій суд вирішує відповідно до статей 86, 210 ГПК України за наслідками аналізу, оцінки та дослідження конкретних обставин справи з огляду на фактично-доказову базу; на встановлені судом фактичні обставини, що формують зміст правовідносин; умови конкретних правовідносин; наявність/відсутність наданих сторонами доказів, тобто у сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність/відсутність підстав для вчинення зазначеної дії.
Подібна за змістом правова позиція викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема, але не виключно, у постановах Верховного Суду від 17.03.2020 № 925/597/19, від 18.06.2020 у справі № 904/3491/19 тощо.
Всі вищезазначені висновки Верховного Суду щодо застосування статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України є загальними (універсальними) для правовідносин про стягнення неустойки, однак результат їх застосування може бути різним (наявність або відсутність підстав для зменшення неустойки) в залежності від тих фактичних обставин, які будуть встановлені судом у кожній конкретній справі.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що належних та допустимих доказів на підтвердження виникнення обставин форс-мажору при виконанні договору або ж об'єктивних причин невиконання своїх зобов'язань від виконавця замовнику не надходило. При цьому, договір сторонами укладено під час дії правового режиму воєнного стану, а тому відповідач усвідомлював можливість несприятливих обставин ведення господарської діяльності у воєнний стан, оскільки самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями та несе господарський ризик, у зв'язку з чим посилання апелянта на відеофіксацію дорожнього покриття та фотофіксацію об'єктів позивача (а.с. 11-14 том 3) не приймаються судом, як підстава для зменшення неустойки.
Посилання апелянта на відсутність доказів понесення позивачем збитків через несвоєчасність надання послуг за договором відхиляються, оскільки право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання за положенням частини 1 статті 550 ЦК України.
Враховуючи обізнаність відповідача про запровадження воєнного стану на території України, укладення договору з позивачем та розуміння пов'язаних з цим всіх негативних ризиків, слід дійти висновку, що застосування заявленої позивачем відповідальності за порушення відповідачем зобов'язання з надання послуг відповідає умовам договору та чинному законодавству України, а отже господарським судом першої інстанції обґрунтовано задоволено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені та штрафу у встановленому розмірі.
З урахування зазначених обставин апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду і підстав для його скасування або зміни не має.
Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд,-
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Норд" на рішення господарського суду міста Києва від 11.12.2024 у справі № 910/5818/24 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Києва від 11.12.2024 у справі № 910/5818/24 залишити без змін.
Матеріали справи № 910/5818/24 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 27.05.2025.
Головуючий суддя М.А. Руденко
Судді М.А. Барсук
Л.В. Кропивна