вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
(додаткова)
"22" квітня 2025 р. Справа№ 910/6969/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Коротун О.М.
Майданевича А.Г.
за участю секретаря судового засідання Ніконенко Є.С.
за участю представників сторін:
від позивача: Карасьова О.В. (поза межами суду ІНФОРМАЦІЯ_1 )
від відповідача: Красносільський М.І. (поза межами суду ІНФОРМАЦІЯ_2 )
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АФЕС РЕСУРС»
про прийняття додаткового рішення
за апеляційною скаргою Державного підприємства «Адміністрація морських портів України»
на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2024, повний текст рішення складено 24.10.2024
у справі № 910/6969/24 (суддя Пукшин Л.Г.)
за позовом Державного підприємства «Адміністрація морських портів України»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «АФЕС РЕСУРС»
про відшкодування 1 844 158,30 грн
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2025 апеляційну скаргу Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2024 у справі № 910/6969/24 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2024 у справі № 910/6969/24 залишено без змін.
17.02.2025 до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «АФЕС РЕСУРС» надійшла заява про прийняття додаткового рішення із проханням поновити строк на подання заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/6969/24 про стягнення з Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на користь ТОВ «АС РЕСУРС» витрат на правничу допомогу в розмірі 30 000 гривень 00 коп. Ухвалити додаткове рішення у справі №910/6969/24 про стягнення з Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на користь ТОВ «АФЕС РЕСУРС» витрат на правничу допомогу в розмірі 30 000 гривень 00 коп.
17.02.2025 відповідем (через систему «Електронний суд») подано клопотання про долучення доказів із проханням поновити строк на подачу такого клопотання у зв'язку із тим, що представник заявника - адвокат Красносільський М.I. був присутній у режимі відеоконференції на призначеному судовому засіданні, проте у період з 05 лютого по 16 лютого 2025 року вимушено перебував у службовому відрядженні ТОВ «БМ КОНСТРУКЦІЯ», яке є оборонним підприємством та забезпечує Сили безпеки і оборони України боєприпасами та необхідними товарами оборонного призначення, що підтверджується наказом №30-К/Тм від 04.02.2025 (копія наказу додається), й відтак не мав з об'єктивних причин доступу до електронного суду та взагалі можливості належним чином підготувати документи, щодо витрат на правничу допомогу для подання до суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2025 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «АФЕС РЕСУРС» строк на подачу клопотання про долучення до матеріалів справи № 910/6969/24 електронних копій письмових доказів судових витрат на професійну правничу допомогу. Розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АФЕС РЕСУРС» про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/6969/24 призначенона 11.03.2025 о 12 год 40 хв в режимі відеоконференції.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АФЕС РЕСУРС» про прийняття додаткового рішення у справі № 910/6969/24, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про її часткове задоволення, враховуючи викладене та наступне.
Заява про ухвалення додаткового рішення обґрунтована тим, що у відзиві від 20.01.2025 відповідачем було заявлено, що попередній рахунок суми судових витрат, які він очікує понести у зв'язку із розглядом справи в апеляційній інстанції становить 30 000, 00 грн. Зазначена заява за своїм змістом, є заявою про відшкодування судових витрат, які понесенні відповідачем у зв'язку із розглядом справи в Північному апеляційному господарському суді.
Заявник зазначає, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «АФЕС РЕСУРС» та адвокатом Красносільським Максимом Ігоровичем укладено договір про надання правничої допомоги №12/07-24 від 12.07.2024. Відповідно до додатку № 1 до Договору: за представництво та захист законних інтересів Клієнта в Північному апеляційному господарському суді, вивчення та аналіз апеляційної скарги, консультування, випрацювання правової позиції, збір документів, підготування відзиву, додаткових пояснень тощо, Клієнт взяв на себе зобов'язання сплатити гонорар у розмірі 30 000 гривень протягом 30 днів після набрання рішенням суду законної сили. Факт надання обумовленої Договором правничої допомоги підтверджується актом про надання правничої допомоги від 17.02.2025.
З огляду на це, на виконання вимог ч. 4 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Товариство з обмеженою відповідальністю «АФЕС РЕСУРС» надає суду наступні документи:
- договір № 12/07-24про надання правової (правничої) допомоги від 12.07.2024;
- додаток № 1 від 31.01.2025 до договору про надання правничої допомоги №12/07/-24 від 12.07.2024;
- Акт про надання правової допомоги від 17.02.2025;
- Розрахунок витрат на правничу допомогу від 17.02.2025 на підставі договору № 12/07-24 від 12.07.2024.
Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.126 ГПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Так в ч.4 договору про надання правової допомоги № 0852 від 25.05.2022 зазначено, що клієнт зобов'язується оплачувати адвокатському об'єднанню гонорари та витрати, відповідно до Загальних умов надання юридичних послуг Адвокатським об'єднанням «Головань та Партнери» .
Також, у п.3 Додатку № 1 від 31.01.2025 до договору про надання правничої допомоги № 1207-24 від 12.07.2024 визначено, що за представництво та захист інтересів клієнта у Північному апеляційному господарському судді гонорар становить 30 000,00 грн.
Відповідно до Акту від 17.02.2025 про надання правничої допомоги адвокат передає, а клієнт приймає виконану правничу допомогу виконаної в рамках судової справи № 910/6969/24 ( представництво та захист інтересів клієнта в Північному апеляційному господарському суді, вивчення та аналіз апеляційної скарги, консультування, випрацювання правової позиції, збір документів, підготування відзиву, додаткових пояснень та участь у судовому розгляді справи, загальна вартість якої становить 30 000, 00 грн.
03.03.2025 (через систему «Електронний суд») до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення. ДП «АМПУ» вважає, що витрати на правову допомогу ТОВ «Афес Ресурс» у розмірі 30 000 грн, заявлені адвокатом Красносільським М.І. у порушення вимог процесуального законодавства та усталеній судовій практиці.
Також позивач вказує, що в порушення ч. 8 ст. 129 ГПК України представником ТОВ «Афес Ресурс» не подано суду доказів понесених витрат, не зроблено відповідну заяву до закінчення судових дебатів у справі. Також, представником ТОВ «Афес Ресурс» не надано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, зазначений розмір витрат неспівмірний із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Позивач зазначає, що додаткові пояснення у справі № 910/6969/24 у апеляційній інстанції не надавались, відзив на апеляційну скаргу аналогічний відзиву на позовну заяву ДП «АМПУ», правова позиція та обсяг доказів у справі № 910/6969/24 формувались у суді першої інстанції, акт про надання правничої допомоги не містить інформації щодо проведення розрахунку між сторонами у готівковій формі, не надано також квитанцій про перерахування гонорару/витрат на правничу допомогу на розрахунковий рахунок адвоката. Із наданих адвокатом документів неможливо встановити який саме обсяг роботи ним було здійснено в апеляційній інстанції, адже справа, що розглядалась в апеляційній інстанції не є складною, кількість підготовлених процесуальних документів та кількість засідань - одиничні. Таким чином, розмір заявлених витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з ДП «АМПУ», на думку підприємства, не відповідає критеріям дійсності, обґрунтованості, розумності та співмірності.
У судовому засіданні 22.04.2025 колегія суддів заслухала пояснення сторін щодо заяви про прийняття додаткового рішення у справі № 910/6969/24.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
За приписами ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Процесуальним законодавством передбачено механізм зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката шляхом подання відповідного клопотання. Слід зауважити, що на сторону, яка подає клопотання про зменшення витрат, покладено обов'язок доведення неспівмірності витрат.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
У пункті 4.16 постанови від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19 Верховний Суд вказав, що висновки "суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони" та "суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання" не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає викладеному в пункті 6.1 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, що "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи". За таких обставин, колегія суддів у справі № 922/2869/19 вказала, що висновки судів про частково відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав не пов'язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчать про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України та висновків об'єднаної палати про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.
Метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції, з огляду на доводи, викладенні позивачем у запереченні на заяву про ухвалення додаткового рішення, вважає неспівмірною суму у загальному розмірі 30 000,00 грн із фактично наданим обсягом юридичної допомоги, оскільки, у даній справі правова позиція відповідача не змінювалась і адвокату не потрібно було вивчати додаткові джерела права, законодавства, що регулює спір у справі, документи й доводи, по суті є тотожними твердженнями, викладеними в суді першої інстанції, тому надавши оцінку співмірності суми витрат зі складністю та об'ємом справи, відповідності цієї суми критеріями реальності, розумності розміру витрат, дійшла висновку про наявність підстав для зменшення суми витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з позивача на користь відповідача, до 15 000, 00 грн (на 50%).
Доводи позивача про те, що в порушення вимог ст. 126 ГПК України, представником не надано достатнього опису робіт (наданих послуг) оцінюються колегією суддів критично, оскільки із акту про надання правової допомоги від 17.02.2025, сторонами погоджено те, що адвокат передає, а клієнт приймає виконану та прийняту до зобов'язання правничу допомогу виконану у рамках судової справи № 910/6969/24.
Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає підтвердженим обсяг витрат на надану професійну правничу допомогу та оцінивши обґрунтованість заяви відповідача, заперечення позивача щодо витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, вважає, що заявлена відповідачем сума підлягає зменшенню на 50%, у зв'язку із чим, сума витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції, який підлягає відшкодуванню відповідачу за рахунок позивача становить суму у розмірі 15 000,00 грн, а в частині витрат на правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн належить відмовити.
Керуючись ст.ст. 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АФЕС РЕСУРС» про прийняття додаткового рішення у справі № 910/6969/24 задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адреса: проспект Берестейський, буд. 14, м. Київ, 01135, ЄДРПОУ 38727770) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АФЕС РЕСУРС» (адреса: вул. Амвросія Бучми, буд. 5, м. Київ, 02152, ЄДРПОУ 41954881) 15 000,00 (п'ятнадцять тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу.
3. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ із зазначенням необхідних реквізитів.
4. Справу № 910/6969/24 повернути до місцевого господарського суду.
Додаткова постанова, згідно ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.
Додаткова постанова складена та підписана 26.05.2024
Головуючий суддя О.М. Гаврилюк
Судді О.М. Коротун
А.Г. Майданевич