Ухвала від 27.05.2025 по справі 924/174/25

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

27 травня 2025 року м. ОдесаСправа № 924/174/25

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Принцевської Н.М., Таран С.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Міленіум 2014»

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.03.2025 (складено та підписано 19.03.2025, суддя Д'яченко Т.Г.)

по справі №924/174/25

за позовом Керівника Доброславської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міленіум 2014»

про стягнення 405007,43 грн

ВСТАНОВИВ

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.03.2025 по справі №924/174/25 заяву Керівника Доброславської окружної прокуратури задоволено повністю, накладено арешт на нерухоме майно та грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Міленіум 2014», як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову у межах суми позовних вимог на загальну суму 405007,43 грн.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Міленіум 2014» на вищевказане рішення суду.

Також скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження названого рішення.

В обґрунтування заявленого клопотання скаржник зазначає, що урахуванням великого обсягу інформації, яка підлягає уточненню відповідачу необхідний додатковий час для підготовки відзиву на позов. Крім того, через довготривалі та часті повітряні тривоги, відключенням електропостачання та у зв'язку з встановленням неповного робочого тижня, подача апеляційної скарги у встановлені строки судом є майже неможливою.

Ухвалою суду від 12.05.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Міленіум 2014» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.03.2025 по справі №924/174/25 залишено без руху. Визначено Товариству з обмеженою відповідальністю «Міленіум 2014» усунути встановлені судом при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме вказати інші причини для поновлення строку на апеляційне оскарження хвали Господарського суду Одеської області від 19.03.2025 по справі №924/174/25, надати докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановленому законом порядку та розмірі, а також докази направлення копії апеляційної скарги з додатками іншим учасникам справи (Доброславській окружній прокуратурі та Фонтанській сільській раді Одеського району Одеської області), протягом 10 днів з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

В названій ухвалі суд апеляційної інстанції встановив, наступне.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, оскаржувана ухвала складена та підписана 19.03.2025.

Відповідно останнім днем звернення з апеляційною скаргою на таку ухвалу є 31.03.2025, з урахуванням вихідних, не робочих днів.

В свою чергу, апеляційна скарга була подана до суду апеляційної інстанції лише 24.04.2025 засобами електронного зв'язку за допомогою системи Електронний Суд.

Тобто скаржником був пропущений строк звернення з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.03.2025 у цій справі.

За приписами ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Як вбачається з відомостей, які містяться у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, Товариство з обмеженою відповідальністю «Міленіум 2014» має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

У наявних копіях матеріалів справи міститься довідка про доставку електронного документу, а саме оскаржуваної ухвали, до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю «Міленіум 2014» у відповідності до якої оскаржувану ухвалу отримано апелянтом 19.03.2025 о 19:10.

За приписами ст. 242 ГПК України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Наведене свідчить про те, що оскаржувану ухвалу було вручено апелянту - 20.03.2025 та саме з цієї дати він вважається обізнаним про прийняття такого рішення.

Втім, як вже було вказано вище, з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.03.2025, Товариство з обмеженою відповідальністю «Міленіум 2014» звернулось до суду апеляційної інстанції лише - 24.04.2025, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду вирішуючи питання щодо поважності пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 19.03.2025, з огляду на підстави наведені апелянтом, також зазначила наступне.

Дійсно, у зв'язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває й на теперішній час.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі № 990/115/22 (провадження № 11-107заі22) вказано, що введення воєнного стану дійсно є підставою для поновлення особі строку оскарження у випадку, якщо особа зазначає конкретні обставини, що у зв'язку із введенням воєнного стану завадили їй вчасно подати апеляційну скаргу (наприклад виїзд з місця проживання у зв'язку з проведенням в місці проживання бойових дій, відсутність інформації про результати розгляду справи та неможливість вчасно її отримати, тощо). Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам собою факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. Сам факт запровадження воєнного стану в Україні без обґрунтування неможливості звернення до суду в розумні строки у зв'язку із запровадженням такого не може вважатися поважною причиною пропуску цих строків.

Тобто, особа, яка заявляє клопотання про поновлення встановленого законом процесуального строку, повинна надати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.

Аналогічний за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 05.09.2022 у справі №697/2360/21 та від 19.10.2022 у справі №398/1739/15.

За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 ГПК України).

За змістом положень ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обов'язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як встановлено вище, у апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що довготривалі та часті повітряні тривоги, відключення електропостачання та встановлення неповного робочого тижня, унеможливили своєчасне звернення з апеляційною скаргою.

В свою чергу апелянтом не надано жодних доказів на підтвердження вказаних обставин, зокрема, як встановлення неповного робочого тижня працівників товариства, так і того що вказані обставини об'єктивно унеможливили подання цієї апеляційної скарги в межах передбачених ГПК України строків.

До того ж, судом колегія відзначила, що чинне процесуальне законодавство не обмежує учасника справи у кількості представників, які можуть здійснювати представництво його інтересів, зокрема у суді.

Не наведено апелянтом конкретних обставин, із посиланням на належні та допустимі докази, які б достеменно свідчили про те, що повітряні тривоги дійсно завадили йому вчасно подати апеляційну скаргу.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06.06.2024 № 559/2655/23 (61-5860св24) звернув увагу на те, що застосування аварійних відключень електроенергії, тривала відсутність електропостачання також не можуть бути обґрунтованими підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки воєнний стан на території України оголошено 24 лютого 2022 року і з цього часу відбуваються масовані ракетні обстріли рф населених пунктів України, в тому числі об'єктів критичної інфраструктури, проте такі атаки не проводяться щодня, оскільки це складний логістичний процес. Разом із цим, судочинство в Україні продовжує здійснюватися у встановленому Законом порядку. Не було встановлено в Україні й повного припинення роботи банківських устав, комунальних служб та/або поштового зв'язку.

При цьому, жодного доказу з приводу об'єктивної неможливості направлення апеляційної скарги з наведених підстав скаржником не надало.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2021 року у справі № 911/3513/16 зазначено, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони, і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує залежно від поважності причин пропуску строку на оскарження.

Поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з незалежних від скаржника обставин унеможливила звернення до суду з апеляційною скаргою.

Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту такої скарги, а також процесуальних строків її подання.

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» (Case of Union Alimentaria Sanders S. A. v. Spain) заява № 11681/85).

З огляду на таке, колегія суддів, залишаючи апеляційну скаргу без руху, дійшла висновку, що наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки апелянт об'єктивно не був позбавлений можливості своєчасно звернутись з апеляційною скаргою.

За приписами ст. 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Міленіум 2014» має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

У відповідності до довідки суду апеляційної інстанції від 26.02.2025 документ в електронному вигляді, а саме ухвала про залишення апеляційної скарги без руху від 12.05.2025 по справі №924/174/25 було надіслано одержувачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Міленіум 2014» в його електронний кабінет та доставлено до нього - 13.05.2025 о 15:05.

Також, ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху від 12.05.2025 по справі №924/174/25 було надіслано представнику апелянта адвокату Фурман Ользі Василівні до її електронного кабінету та доставлено до нього - 13.05.2025 о 15:05.

Відтак, ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду про залишення апеляційної скарги без руху вважається врученою апелянту - 13.05.2025.

Проте, станом на час прийняття даної ухвали недоліки встановлені судом апеляційної інстанції при поданні апеляційної скарги скаржником не усунуті, зокрема не надано заяву із зазначенням інших причин для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 19.03.2025 по справі №924/174/25.

Відповідно до ч.ч.2-4 ст.260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього кодексу. Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Згідно з ч.4 ст.261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Таким чином процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо дотримання строку апеляційного оскарження, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, - апеляційна скарга залишається без руху.

Водночас неусунення певних недоліків скарги передбачають різні правові наслідки, а саме:

- повернення судом апеляційної інстанції скарги - у разі неусунення недоліків щодо її форми та змісту, при цьому скаржник не позбавлений права знову подати апеляційну скаргу з дотриманням встановлених до неї законом вимог;

- відмова судом апеляційної інстанції у відкритті апеляційного провадження - у разі неусунення недоліків, пов'язаних із недотриманням вимог щодо дотримання строку та ініціюванням перед судом питання про його поновлення, що також є передумовою для відмови в подальшому у відкритті провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.

Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 28.04.2021 у справі №640/3393/19 до поданої з пропуском строку скарги (без клопотання про його поновлення чи з визнанням судом вказаних у ньому підстав неповажними), яка, крім цього, має інші недоліки, і ці недоліки скарги після залишення її судом без руху не усунуто, зокрема й не подано відповідного клопотання із зазначенням інших причин для його поновлення, слід застосовувати наслідки, передбачені пунктом 4 частини першої статті 299 КАС. Приписи пункту 4 частини першої статті 299 КАС є імперативними та зобов'язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження. Наявність передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС підстави для повернення скарги, а саме не усунення її окремих недоліків щодо форми та змісту (не пов'язаних з недотриманням процесуального строку) після залишення скарги без руху, поряд з відсутністю передумов для поновлення строку, не виключає відмову у відкритті провадження за такою скаргою саме з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 299 КАС.

Враховуючи те, що апелянтом у встановлений судом апеляційної інстанції строк не усунуто недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі суду від 12.05.2025, зокрема, не подано суду апеляційної інстанції заяву із зазначенням інших причин для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 19.03.2025 по справі №924/174/25, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ст. ст. 234, 242, 255, 256, 261 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду, -

УХВАЛИЛА:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Міленіум 2014» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.03.2025 по справі №924/174/25.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Принцевська Н.М.

Суддя Таран С.В.

Попередній документ
127642918
Наступний документ
127642920
Інформація про рішення:
№ рішення: 127642919
№ справи: 924/174/25
Дата рішення: 27.05.2025
Дата публікації: 28.05.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Південно-західний апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (16.06.2025)
Дата надходження: 18.03.2025
Предмет позову: про стягнення
Розклад засідань:
21.04.2025 10:00 Господарський суд Одеської області
12.05.2025 12:20 Господарський суд Одеської області
09.06.2025 12:00 Господарський суд Одеської області
25.06.2025 11:15 Господарський суд Одеської області