ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
26 травня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/4412/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Богацької Н.С.
суддів: Діброви Г.І., Савицького Я.Ф.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Ренійської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Ренійського морського порту)
на рішення Господарського суду Одеської області від 08.01.2025, ухвалене суддею Шаратовим Ю.А., м. Одеса, повний текст рішення складено та підписано 20.01.2025
у справі № 916/4412/24
за позовом: Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)
до відповідача: Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Ренійської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Ренійського морського порту)
про: стягнення 62282,82 грн,
У жовтні 2024 року Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі Управління) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Ренійської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Ренійського морського порту) (далі ДП «АМПУ»), в якому просило суд стягнути з останнього 62282,82 грн.
Позовні вимоги, із посиланням на ст. 1212 ЦК України, обґрунтовані тим, що правові підстави набуття ДП «АМПУ» вщевказаної суми грошових коштів відпали, оскільки вони були перераховані йому, як стягувачу, від реалізації майна боржника під час здійснення виконавчого провадження, проте у подальшому електронні торги з реалізації майна боржника визнані судом недійсними.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 08.01.2025 у справі №916/4412/24 позов Управління задоволено.
Місцевий господарський суд виходив з того, що грошові кошти, отримані ДП «АМПУ» за результатами проведення торгів майна боржника, визнаних недійсними у судовому порядку, є набутими без правової підстави, а відтак, підлягають поверненню позивачу на підставі ст. 1212 ЦК України.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що правові підстави набуття ним грошових коштів у вказаному розмірі не відпали, оскільки вони (кошти) отримані законно - на підставі наказу суду від 10.11.2015, виданого на виконання рішення суду від 26.10.2015 у справі № 916/3763/15, яке набрало законної сили.
Крім того, скаржник зазначає, що виконавче провадження 30.06.2017 закінчене державним виконавцем на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення. При цьому, з огляду на приписи ч. 1 ст. 40 Закону воно вже не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Такий випадок може настали лише у разі визнання судом незаконною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження. Однак у даному випадку, постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження не визнавалась судом незаконною та не скасовувалась.
Також скаржник зазначає, що суд, прийнявши до розгляду надану позивачем відповідь на відзив, порушив норми процесуального права, оскільки правові підстави для задоволення заяви позивача про поновлення пропущеного процесуального строку на її подання відсутні.
Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи визначено судову колегію у складі головуючого судді Богацької Н.С., Діброви Г.І., Савицького Я.Ф.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.02.2025 витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали цієї справи, вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відкладено до надходження матеріалів до суду апеляційної інстанції.
20.02.2025 матеріали даної справи надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.02.2025 за апеляційною скаргою ДП «АМПУ» на рішення Господарського суду Одеської області від 08.01.2025 у справі № 916/4412/24 відкрито апеляційне провадження, вирішено здійснювати її розгляд в порядку в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, встановлено учасникам справи строк до 14.03.2025 для подання відзиву на апеляційну скаргу та роз'яснено про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань.
14.03.2025 від Управління надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про її безпідставність та необґрунтованість. Зокрема, що скаржником не спростовані висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні, про те, що грошові кошти, отримані ДП «АМПУ», є набутими без правової підстави. Також позивач зазначає, що ним не було допущено необ'єктивного зволікання з поданням відповіді на відзив, а тому є недопустимим висловлювання апелянта щодо відсутності об'єктивності та поважності причин пропуску процесуального строку на її подання.
Будь-яких інших заяви чи клопотань від учасників справи не надходило.
Дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія зазначає наступне.
Як встановлено судом та не заперечується учасниками цієї справи, рішенням Господарського суду Одеської області від 10.11.2015 у справі № 916/3763/15 задоволено позов ДП «АМПУ» та стягнуто з ТОВ «Лагуна-Рені» на його користь 60455,82 грн заборгованості за договором та 1827 грн витрат по сплаті судового збору.
10.11.2015 судом видано відповідний наказ.
На примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебувало зведене виконавче провадження № 48501594 про стягнення заборгованості з ТОВ «Лагуна-Рені» на користь групи стягувачів.
До складу вказаного зведеного виконавчого провадження входило і виконавче провадження № 49448339 з примусового виконання наказу № 916/3763/15, виданого 10.11.2015 Господарським судом Одеської області, про стягнення з ТОВ «Лагуна-Рені» на користь ДП «АМПУ» заборгованості у загальному розмірі 62282,82 грн.
Під час здійснення зведеного виконавчого провадження № 48501594, у зв'язку з невиконанням боржником рішення суду, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області було звернено стягнення на майно боржника: майновий комплекс - нежитлова будівля, площею 562,5 кв.м., за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188 б (далі майновий комплекс).
21.12.2016 відбулись електронні торги з реалізації вказаного майнового комплексу.
Переможцем електронних торгів визначено ТОВ «Скарбниця Бессарабії».
22.12.2016 та 23.12.2016 ТОВ «Скарбниця Бессарабії» перерахувало на рахунок відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області вартість придбаного на електронних торгах майна у розмірі 6884650 грн.
Учасниками цієї справи не заперечується, що кошти від реалізації вищевказаного майна у загальній сумі 6884650 грн в подальшому, відповідно до вимог ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», були розподілені та перераховані стягувачам за виконавчими документами, у тому числі і по виконавчому провадженню № 49448339 у сумі 62282,82 грн (перераховано ДП «АМПУ» згідно платіжного доручення від 18.01.2017 № 68).
30.06.2017 Державним виконавцем на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 49448339 у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Водночас, рішенням Господарського суду Одеської області від 07.06.2017 у справі №916/24/17, залишеним в силі постановою Вищого господарського суду України від 05.12.2017, задоволено позов ТОВ «Лагуна-Рені»: визнано недійсними електронні торги з реалізації арештованого майна ТОВ «Лагуна-Рені» - майнового комплексу (лот № 183175), що відбулися 21.12.2016; визнано недійсним протокол проведення електронних торгів від 21.12.2016 № 221791; визнано недійсним акт державного виконавця про реалізацію нерухомого майна від 29.12.2016, складений за результатами проведення електронних торгів.
В подальшому, ТОВ «Скарбниця Бессарабії» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до ДП «Сетам» та Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) в особі відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області, в якому (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) просило стягнути, зокрема, з Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) в особі відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області шляхом списання з рахунків Державного бюджету України суму, сплачену в якості розрахунку за об'єкт нерухомості на прилюдних торгах, в розмірі 6884650 грн.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 20.04.2021 у справі №916/3626/20 (з урахуванням ухвали від 07.05.2021 про виправлення описки), залишене без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.10.2021 та постановою Верховного Суду від 02.06.2022, позов задоволено частково, зокрема, стягнуто з Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) в особі відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області шляхом списання з рахунків державного бюджету України на користь ТОВ «Скарбниця Бессарабії» 6884650 грн.
Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на адресу стягувача (ДП «АМПУ») надіслана вимога від 05.06.2024 № 18779/03.1 про повернення 62282,82 грн., які були перераховані згідно платіжного доручення від 18.01.2017 № 68.
У відповідь на вищевказаний лист Ренійська філія ДП «АМПУ» листом від 17.07.2024 № 1183/21-01-03/Вих повідомила, що відповідно до статутних документів вона є відокремленим підрозділом ДП «АМПУ», який не має юридичного статусу. Окремий баланс філії входить до зведеного фінансового плану підприємства та у фінансовому плані Ренійської філії ДП «АМПУ» не передбачено видатків на повернення коштів, раніше стягнутих за рішеннями судів, та керівництво філії не може самостійно приймати рішення щодо збільшення витратної частини поза межами встановлених показників і несе персональну відповідальність за неналежне виконання фінансового плану. Також повідомлено, що у Ренійської філії ДП «АМПУ» немає законних підстав та можливості для задоволення вимоги на повернення коштів, стягнутих на виконання судового рішення, винесеного судом на їх користь.
Предметом позову у даній справі є вимога Управління стягнути з ДП «АМПУ» 62282,82 грн на підставі ст. 1212 ЦК України.
Підставою позову визначено те, що спірна сума коштів, отримана від реалізації на електронних торгах нерухомого майна боржника, була перерахована позивачем на користь відповідача, як стягувача, в межах виконавчого провадження, однак оскільки в подальшому вищезгадані електронні торги визнані у судовому порядку недійсними, правова підстава для набуття відповідачем цих коштів відпала.
Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з його обґрунтованості та доведеності.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.
Згідно зі ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Стаття 1212 ЦК України визначає загальні умови існування цивільно-правових зобов'язань, що виникають у зв'язку із так званим безпідставним збагаченням, тобто набуттям або збереженням майна без достатньої правової підстави. Норми цієї статті застосовуються під час вирішення спорів, пов'язаних із відновленням майнового стану, оскільки зобов'язання із безпідставного збагачення є загальною підставою для відновлення майнового стану осіб (відновлення справедливості) в разі відсутності інших підстав для цього, якщо захист прав особи не може бути здійснений на підставі договору, делікту, закону тощо.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним.
Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення ст. 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту.
Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (постанови Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 910/13271/18, від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18, від 16.09.2022 у справі № 913/703/20).
Обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна (відповідну правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17).
Між позивачем та відповідачем були відсутні договірні зобов'язання. Спірна сума коштів, перерахована позивачем на користь відповідача, була отримана в результаті реалізації майна боржника на електронних торгах в межах зведеного виконавчого провадження, де відповідач виступав у статусі стягувача. Проте, ці електронні торги визнані у судовому порядку недійсними, а в подальшому рішенням суду стягнуто з позивача шляхом списання з рахунків державного бюджету України на користь переможця торгів суму, сплачену останнім в якості розрахунку за об'єкт на торгах.
Врахувавши вищенаведені обставини в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки електронні торги з продажу майна боржника визнані недійсними, а рішенням суду стягнуто з позивача вартість майна на користь переможця торгів, правова підстава для утримання відповідачем грошових коштів, отриманими від реалізації майна боржника, відпала.
Скаржником протилежного не доведено.
З урахуванням визнання електронних торгів недійсними, всі учасники правовідносин, які склалися в процесі здійснення виконавчих дій в межах виконавчого провадження, мають бути повернуті у стан, який передував проведенню прилюдних торгів.
Сама така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.12.2022 у справі № 910/14177/21, обставини якої є подібними до обставин даної справи.
Щодо доводів скаржника про те, що суд допустив порушення норм процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Доводи скаржника в цій частині зводяться виключно до того, що суд прийняв до розгляду надану позивачем відповідь на відзив, яку позивач подав до суду з пропуском строку, встановленого йому в ухвалі суду про відкриття провадження у справі.
Водночас, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 277 ГПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Натомість, суд апеляційної інстанції не встановив наявності порушень норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
Крім того, за змістом ч. 3 ст. 277 ГПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення у виключних випадках, вичерпний перелік яких встановлено пунктами 1 - 7 зазначеної норми, а саме:
1) справу розглянуто неповноважним складом суду;
2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими, якщо апеляційну скаргу обґрунтовано такою підставою;
3) справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою;
4) суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі;
5) судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у рішенні;
6) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу;
7) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
Жодних з вищезазначених порушень суд апеляційної інстанції також не встановив.
Враховуючи, що доводи і вимоги апеляційної скарги не підтверджують наявність обставин, які згідно зі ст. 277 ГПК України визначені в якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати, пов'язані з апеляційним переглядом, підлягають віднесенню на скаржника.
Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Ренійської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Ренійського морського порту) залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 08.01.2025 у справі № 916/4412/24 - без змін.
Постанова суду є остаточною і не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя Н.С. Богацька
Судді Г.І. Діброва
Я.Ф. Савицький