Житомирський апеляційний суд
Справа №295/4619/25 Головуючий у 1-й інст. Чішман Л.М.
Категорія 84 Доповідач Павицька Т. М.
26 травня 2025 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого Павицької Т.М.,
суддів Борисюка Р.М., Коломієць О.Б.
за участю секретаря судового засідання Нестерчук М.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» про заміну сторони виконавчого провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 17 квітня 2025 року, постановлену під головуванням судді Чішман Л.М. у м. Житомирі,
У квітні 2025 року ТОВ "Дебт Форс" звернулося до суду із заявою, у якій просило замінити стягувача ТОВ «Вердикт Капітал» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого напису №30181, вчиненого 08.09.2020 приватним нотаріусом Хара Наталією Станіславівною про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал». В обґрунтування заяви вказано, що 15.02.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Кампсіс Фінанс» укладено договір №15-02/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Кампсіс Фінанс» набуло право вимоги заборгованості за кредитним договором №490985762. В подальшому, 30.04.2024 між ТОВ «Кампсіс Фінанс» та ТОВ «Дебт Форс» укладено договір №30-04/24 (К) про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Дебт Форс» набуло право вимоги заборгованості за кредитним договором №490985762.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 17 квітня 2025 року замінено стягувача товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на його правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого напису №30181, вчиненого 08.09.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н. С. про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №490985762 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал».
Не погодившись з ухвалою суду, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а справу направити для розгляду до Корольовського районного суду м. Житомира за встановленою підсудністю. Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала є незаконною, постановленою всупереч норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Судом першої інстанції було порушено правила територіальної підсудності. Судом не було враховано, що відповідно до ч. 2 ст. 446 ЦПК України, процесуальні питання, пов'язані із виконанням рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення. У зв'язку із неналежним повідомленням ОСОБА_1 про розгляд справи та ненаданням можливості ознайомлення з матеріалами справи, була відсутня можливість заявити про непідсудність справи Богунському районному суду м. Житомира. Суд першої інстанції не витребував з Єдиного державного демографічного реєстру відомості по ОСОБА_1 . Вказує, що ОСОБА_1 проживає по АДРЕСА_1 , що за адміністративно-територіальним поділом відноситься до Корольовського районного суду м. Житомира. Судом першої інстанції було порушено право ОСОБА_1 на захист, не вжито заходів щодо її належного повідомлення про розгляд заяви. Суд першої інстанції не встановив первісного кредитора, зазначивши, що ТОВ «Вердикт Капітал» первісний стягувач, та не витребував докази укладення кредитного договору. У матеріалах справи відсутні належні докази, які підтверджують, що ТОВ «Вердикт Капітал» є правонаступником усіх прав та обов'язків АТ «Альфа - Банк».
19 травня 2025 року на адресу Житомирського апеляційного суду надійшов відзив ТОВ «Дебт Форс» на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , у якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 17.04.2025 залишити без змін. Вказує, що боржник та інші учасники справи у судове засідання не з'явилися, про дату , час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Отже судом першої інстанції було дотримано вимог закону, як щодо повідомлення сторін, так і щодо порядку розгляду справи. Відтак, судом першої інстанції не було порушено норми процесуального права стосовно порядку розгляду заяви про заміну сторони правонаступником. Вказує, що у даному випадку відсутній спір про право, так як, має місце заміна сторони стягувача на правонаступника у відкритому виконавчому провадженні, примусовому виконанні виконавчого напису нотаріуса, який підтверджує безспірність заборгованості боржника перед кредитором. У разі не спростування презумції правомірності договору, всі права набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню. Суду першої інстанції було надано усі належні та допустимі докази, які підтверджують факт набуття заявником ТОВ «Дебет Форс» прав вимоги заборгованості за кредитним договором укладеним із боржником.
Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 08 вересня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. вчинено виконавчий напис №30181 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа Банк» заборгованості в розмірі 48093, 93 грн.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Лужинецького П.В. від 16.10.2020 відкрито виконавче провадження №63316943 на підставі виконавчого напису №30181, вчиненого 08.09.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., про стягнення заборгованості в розмірі 48093,93 грн з ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа-Банк».
15 лютого 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Фінанс» укладено договір №15-02/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Кампсіс Фінанс», а ТОВ «Кампсіс Фінанс» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за кредитним договором №490985762.
Вказана обставина також підтверджується Актом зарахування зустрічних однорідних вимог, а також реєстром боржників.
В реєстрі боржників до договору №15-02/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 15.02.2023 за №24183 зазначений також договір №490985762 відносно ОСОБА_1
30 квітня 2024 року між ТОВ «Кампсіс Фінанс» та ТОФ «Дебт Форс» укладено договір № 30-04/24 (К) про відступлення (купівлю-продажу) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Кампсіс Фінанс» відступило ТОВ «Дебт Форс», а ТОВ «Дебт Форс» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі і за кредитним договором №490985762.
Вказана обставина також стверджується актом прийому-передачі реєстру боржників за договором №30-04/24 (К) про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 30.04.2024, згідно якого на виконання умов договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 30.04.2024, первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв Реєстр боржників кількістю 812.
В реєстрі боржників до договору №30-04/24 (К) про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 30.04.2024, під №808 зазначений також договір №490985762 відносно ОСОБА_1
01 листопада 2023 року рішенням єдиного учасника №8 ТОВ «Кампсіс Фінанс» змінило назву на ТОВ «Кампсіс Лігал».
Перевіряючи законність оскаржуваного рішення, колегія суддів враховує наступне.
Щодо доводів апеляційної скарги про неналежне повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків (частини перша, друга та п'ята статті 12 ЦПК України).
Згідно ст.442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Особи, які беруть участь у справі, мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб (стаття 43 ЦПК України).
Відповідно до статті 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилаються учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин (частина третя статті 131 ЦПК України).
Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом. Складовою частиною визначеного статтею 6 Конвенції права на справедливий суд є принцип рівності сторін, який передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу і докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява № 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
У рішеннях ЄСПЛ від 27 червня 2017 року у справі «Лазаренко та інші проти України», від 03 жовтня 2017 року у справі «Віктор Назаренко проти України» зазначено, що національне законодавство містить спеціальні норми щодо забезпечення інформування сторін про ключові процесуальні дії і дотримання, таким чином, принципу рівності сторін, та зберігання відповідної інформації. Відповідні норми вимагають, щоб у випадку надсилання судових документів поштою вони надсилались рекомендованою кореспонденцією. Більше того, особа, яка вручає документ, має повернути до суду розписку про одержання, а національне законодавство чітко вимагає, щоб таку розписку було долучено до матеріалів справи.
Звертаючись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження ТОВ «Кампсіс Лігал» зазначило місце проживання ОСОБА_1 - АДРЕСА_2 .
Встановлено, що ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 04 квітня 2025 року призначено заяву до розгляду на 11 год. 00 хв. 17 квітня 2025 року.
Вбачається, що Богунським районним судом м. Житомира ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_2 було направлено судову повістку на 17.04.2025 на 11:00 год. з додатками, яка повернулася на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
15 квітня 2025 року на адресу Богунського районного суду м. Житомира від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. До заяви було долучено копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, копію відповіді про наявність зареєстрованого електронного кабінету ЄСІТС та копію договору про надання правничої допомоги №9 від 03.10.2024 року.
Згідно відмітки на поданій заяві представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ознайомилася з матеріалами справи №295/4619/25 - 22.04.2025 року.
17 квітня 2025 року на адресу Богунського районного суду м. Житомира від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що матеріали справи не були надані їй для ознайомлення і вона не готова до розгляду справи.
Судова повістка з додатками адресована ОСОБА_1 на 17.04.2025 на 11:00 год. повернулася з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» до суду 28.04.2025 року, тобто після постановлення судом першої інстанції оскарженої ухвали.
Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Європейський суд з прав людини вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), №38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).
Наприклад, Європейський суд з прав людини зазначив, що загальна концепція справедливого судового розгляду, яка охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу, вимагає, щоб особу, щодо якої порушено провадження, було поінформовано про цей факт. Принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі із апеляційною скаргою іншої сторони, та надати власні зауваження з цього приводу. Під загрозою стоїть упевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, inter alia, на усвідомленні того, що вони мали змогу висловити свою позицію щодо кожного документа в матеріалах справи. Тому на національні суди може покладатися обов'язок з'ясувати, чи були судові повістки або інші документи завчасно отримані сторонами, та, у разі потреби, зафіксувати таку інформацію у тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні (KHARCHENKO v. UKRAINE, №37666/13, § 6, 7, ЄСПЛ, від 03 жовтня 2019 року).
Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).
Порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою (пункт 3 частини третьої статті 376 ЦПК України).
Обов'язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов'язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства.
Розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання, є обов'язковою та безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою (постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року по справі №522/18010/18 (провадження №61-13667сво21)).
Європейський суд з прав людини вказує, що «принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником» (MALA v. UKRAINE, № 4436/07, § 48, ЄСПЛ, від 03 липня 2014 року).
У даній справі колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було відомо про відсутність даних щодо належного повідомлення ОСОБА_1 про судове засідання 17.04.2025, внаслідок чого, остання позбавлена можливості надати заперечення щодо заяви та не виконав свого зобов'язання стосовно дотримання закріпленого у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу рівності сторін.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_1 не була належним чином повідомлена про розгляд справи.
Щодо доводів апеляційної скарги про порушення правил територіальної підсудності
З матеріалів справи вбачається , що ТОВ «Дебт Форс» просило замінити стягувача АТ «Альфа-Банк» у виконавчому провадженні №63316943, який перебуває на виконанні у приватного виконавця Лужинецького П.В. та відкритий на підставі виконавчого напису №30181, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. 08 вересня 2020 року.
Відповідно до ст.446 ЦПК України процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом. Процесуальні питання, пов'язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.
Згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням приватного виконавця Лужинецького П.В. є м. Житомир, Новий бульвар, 5 офіс 2.8. За адміністративно- територіальним поділом Новий бульвар, 5 офіс 2.8 відноситься до Корольовського району м. Житомира.
Згідно витягу з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Отже, місце проживання ОСОБА_1 та місцем виконання виконавчого напису є Корольовський район м. Житомира, а не Богунський район м. Житомира.
За наведених обставин оскаржуване судове рішення прийнято з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
Відповідно ст.378 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності). Справа не підлягає направленню на новий розгляд у зв'язку з порушеннями правил територіальної юрисдикції (підсудності), якщо учасник справи, який подав апеляційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи.
Однак, у даному випадку колегія суддів враховує, що матеріали справи не містять доказів належного повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи судом першої інстанції, що унеможливило подання останньою клопотання про непідсудність справи.
На підставі викладеного, враховуючи встановлені обставини та наведені вимоги процесуального закону, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала, постановлена судом першої інстанції із порушенням правил підсудності, у зв'язку із чим у відповідності до ст. 378 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю до Корольовського районного суду м. Житомира.
При скасуванні рішення суду із зазначених підстав колегія суддів вважає недоцільним надавати правову оцінку іншим доводам апеляційної скарги, оскільки вони можуть стати предметом розгляду при новому розгляді справи.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 378, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 17 квітня 2025 року скасувати.
Цивільну справу №295/4619/25 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» про заміну сторони виконавчого провадження направити на розгляд до Корольовського районного суду м. Житомира.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 27 травня 2025 року.
Головуючий
Судді