Справа № 165/565/25 Провадження №33/802/351/25 Головуючий у 1 інстанції:Гайворонський О.В.
Доповідач: Гапончук В. В.
26 травня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
судді - Гапончука В.В.,
за участю
особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Нововолинського міського суду Волинської області від 06 травня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України,
Постановою судді Нововолинського міського суду Волинської області від 06.05.2025 року ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 в дохід держави 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що вона 15.02.2025 року о 01 годині 18 хвилин у місті Нововолинську мікрорайон Шахтарський поблизу будинку № 28 керувала транспортним засобом марки "VOLKSWAGEN GOLF", реєстраційний номер НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме виражене тремтіння пальців рук, запах алкоголю з порожнини рота, від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовилась. Своїми діями ОСОБА_1 порушила п.2.5 ПДР України, вчинивши правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України (а.с.24-25).
Не погоджуючись із постановою судді особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу в якій вважає оскаржувану постанову незаконною, необґрунтованою, винесеною з невідповідністю висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушенням норм матеріального та процесуального права.
Вказує на те, що під час проведення огляду ОСОБА_1 працівниками поліції допущено порушення процедури огляду особи на стан сп'яніння, визначеному ст.266 КпАП України, не запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі, а письмове направлення у медичний заклад на огляд на стан сп'яніння працівниками поліції видано раніше ніж відбувся факт пропозиції. Крім того, не доведено того, що вона керувала своїм транспортним засобом та відмовилася від проходження огляду на стан сп'яніння.
Просить скасувати постанову та закрити провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КпАП України у зв'язку із відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення (а.с.28-33).
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 , яка підтримала останню з мотивів, викладених в ній, та просила її задовольнити, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до статтей 245, 252, 280 КпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, об'єктивна сторона правопорушення полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КпАП України, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.
Факт вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення за обставин, зазначених в оскаржуваній постанові судді, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими судом доказами. Так, її вина у вчиненні цього адміністративного правопорушення доводиться:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 247339 від 15.02.2025 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КпАП України (а.с.1);
- рапортом про отримання заяви та реєстрації ЄО за № 2727 від 15.02.2025 року (а.с.3);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів щодо ОСОБА_1 (а.с.4);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15.02.2025 року щодо ОСОБА_1 (а.с.5);
- відеозаписом події із нагрудних боді - камер інспекторів поліції та відеореєстратора з автомобіля працівників поліції (а.с.9).
Згідно характеристики стосовно ОСОБА_1 , складеної інспектором сектору адміністративної практики Володимирського РВП ГУНП у Волинській області Федорук В., вбачається, що за час проживання на адміністративній ділянці обслуговування згідно бази ІКС ІПНП громадянка ОСОБА_1 зарекомендувала себе посередньо, протягом року притягувалася до адміністративної відповідальності, про профілактичному обліку не перебуває (а.с.8).
Долучені до матеріалів адміністративної справи відеозаписи підтверджують винуватість ОСОБА_1 в сукупності з іншими дослідженими судом доказами. Підстав вважати дії поліцейських незаконними, а зібрані у ході досудової підготовки матеріалів докази недопустимими, немає.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що поліцейським дотримано вимоги Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МОЗ та МВС України № 1452/735 від 09.11.2015 року.
Працівники поліції при зупинці ОСОБА_1 , пропозиції пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп'яніння та складенні адміністративних матеріалів діяли цілком у законний спосіб.
Доводи апелянта, які викладені в апеляційній скарзі, аналогічні тим, що були предметом дослідження під час розгляду справи у суді першої інстанції, та не заслуговують на увагу апеляційного суду, так як не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи як судом першої інстанції, так і під час розгляду справи апеляційним судом.
Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КпАП України, які містяться в матеріалах справи.
Вищевикладені докази у своїй сукупності відтворюють реальну картину перебігу подій, є чіткими та послідовними та не викликають сумніву в апеляційного суду.
Щодо доводів апелянта про те, що вона не керувала транспортним засобом, а лише перебував у ньому, то вони є безпідставними та не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи апеляційним судом, а також спростовуються відеозаписом з нагрудних боді - камер інспекторів поліції та відеореєстратора з автомобіля працівників поліції, які були досліджені судом першої інстанції, на яких зафіксовано, що ОСОБА_1 здійснювала рух транспортним засобом, після зупинки авто в авто перебувала лише одна особа, тобто ОСОБА_1 , і під час спілкування з працівниками поліції остання визнавала факт керування автомобілем, хоча вподальшому цей факт категорично заперечувала.
Таким чином усі доводи апелянта, які викладені в апеляційній скарзі щодо незаконності судового рішення, жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, а на думку апеляційного суду фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_2 , адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України.
З урахуванням наведеного апеляційний суд вважає, що місцевий суд обґрунтовано визнав винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, постанова судді першої інстанції є законною та мотивованою, а накладене на ОСОБА_1 безальтернативне стягнення відповідає вимогам ст.ст.23, 33 КпАП України.
За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення, при цьому доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та зміни чи скасування оскаржуваної постанови.
На підставі викладеного, керуючись статтею 294 КпАП України,
Апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову судді Нововолинського міського суду Волинської області від 06 травня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду Гапончук В.В.