Справа № 159/849/25 Головуючий у 1 інстанції: Денисюк Т. В.
Провадження № 22-ц/802/612/25 Доповідач: Киця С. I.
27 травня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Киці С. І.,
суддів Данилюк В. А., Шевчук Л. Я.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 18 березня 2025 року
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (далі - ТОВ «Укр Кредит Фінанс») у лютому 2025 року звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов мотивований тим, що 13 січня 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1330-9426 у формі електронного документа, який був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису. Відповідно до умов договору позивач надав відповідачу кредитні кошти в сумі 11 500 грн строком на 300 днів, базовий період - 14 днів, знижена процентна ставка - 1,50% в день, стандартна процентна ставка - 2,50% в день, комісія за видачу кредиту - 15%. Відповідач узяті на себе зобов'язання з повернення кредитних коштів та нарахованих відсотків за користування кредитом не виконала. Станом на 02 січня 2025 року загальний розмір заборгованості за кредитом становить 30 285 грн, з яких прострочена заборгованість за кредитом - 11 500 грн, прострочена заборгованість за процентами - 48 673,46 грн. Ним прийнято рішення про часткове списання заборгованості за нарахованими комісією та процентами за умови погашення решти заборгованості в розмірі 53 500 грн. Просили стягнути з ОСОБА_1 в користь «Укр Кредит Фінанс» загальну суму заборгованості за кредитним договором № 1330-9426 від 13 січня 2024 року в розмірі 53 500 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 11 500 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 42 000 грн, та 2422,40 грн судового збору.
Заочним рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 18 березня 2025 року у цій справі позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» за кредитним договором № 1330-9426 від 13 січня 2024 року в розмірі 42 000 грн, яка складається з 11 500 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 30 500 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами, 1901,58 грн судового збору.
Позивач ТОВ «Укр Кредит Фінанс» подав апеляційну скаргу на вищевказане судове рішення. Вважає, що висновки суду першої інстанції зроблені з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, та з неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказав, що відповідно до вищезазначеного розрахунку вбачається, що Позивач не нараховував Відповідачу жодних процентів за несвоєчасне повернення отриманого кредиту в силу положень статті 625 ЦК України, пеню, штраф або інших платежів за неналежне виконання умов Кредитного договору. ОСОБА_1 правом споживача відмовитись в односторонньому порядку від укладення кредитного договору протягом чотирнадцяти днів не скористалась та продовжувала користуватись кредитом на погоджених між сторонами умовах. Відповідно до Паспорта споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, що разом з кредитним договором складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови, зазначено, що Стандартна ставка - 1.50% в день; Знижена ставка - 1.20% в день комісія за видачу кредиту 15,00% від суми кредиту.. Також зазначено тип процентної ставки - фіксована. Крім того, вбачається, що у Паспорті споживчого кредиту зазначено, що споживач підтверджує отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовану загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних умов кредитування. Вищевказане підписано ОСОБА_1 , 13 січня 2024 року шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Отже, вказані умови кредитного договору не можна вважати несправедливими, оскільки розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому статтею 627 ЦК України. Позивачем дотримано вимоги, зокрема статті 1048, 1056-1 ЦК України щодо встановлення розміру процентів за користування суми кредитом, що була надана (проінформована, доведена до відома) Відповідачу. Тож, з наведеного вбачається, що Позивач має законне право на нарахування процентів (згідно п. 4.6. та 10.2. кредитного договору) протягом строку договору, що визначені в п. 4.9. кредитного договору. За договорами про споживчий кредит, які укладалися після набрання чинності Законом № 3498-ІХ, денна процентна ставка повинна розраховуватись на дату укладення договору про споживчий кредит з урахуванням законодавчих обмежень, встановлених на дату укладання такого договору. При цьому, денна процента ставка залишається незмінною протягом усього строку кредитування за договором про споживчий кредит за умови, що до нього не вносились зміни щодо складових показників, які застосовуються для обчислення денної процентної ставки (строку кредитування, загальних витрат за споживчими кредитом та загального розміру кредиту). Кредитний договір № 1330-9426 укладений 13 січня 2024 року як зазначено в Законі України «Про споживче кредитування» Розділ 4 Прикінцеві та перехідні положення, частина 17 «Тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %, оскільки денна процента ставка встановлюється на момент укладення Договору, то на момент укладення № 1330-9426 від 13 січня 2024 року, процентна ставка не могла перевищувати 2,5%. Умовами Договору а саме пунктами 4.6. та 10.2. чітко визначено процентну ставку у розмірі 1,20% та 1,50%, крім того п.4.3. Договору визначено, що дана ставка є фіксованою, та процентна ставка за користуванням Кредитом не змінюється протягом усього строку користування Кредитом. Відсоткова ставка встановлена в договорі у розмірі 1.50% та 1.20%, відповідала вимогам чинного законодавства на момент його укладення та не перевищувала встановленого законом обмеження, а тому Позивач має законні підстави для нарахування відсотків за ставкою 1.50% та 1.20%, у період з 13 січня 2024 року по 07 листопада 2024 року. Спростувати розрахунок боргу за кредитом можливо лише в призмі оцінки доводів сторони, яка заперечує такий розрахунок. Після закінчення строку кредитування, а саме після 07.11.2024 року нарахування процентів за користування кредитом було зупинено, що також відображено в розрахунку заборгованості. Тобто Позивачем нараховувались проценти у відповідності до умов Договору, та у строк визначений Договором. Відповідач здійснила часткову оплату в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № 1330-9426 від 13.01.2024 року, шляхом здійснення платежів зазначених у розрахунку заборгованості за Кредитним договором, що є у матеріалах справи. Сплачуючи кредит, Відповідач вчинила конклюдентні дії, що свідчать про прийняття укладеного Кредитного договору, який створив для нього певні цивільні права та обов'язки, частину з яких було реалізовано. Просив рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 18 березня 2025 року в цій справі а саме в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1330-9426 від 13.01.2024 року у розмірі 42 000 грн та судовий збір у розмірі 1901,58 грн скасувати та прийняти нове рішення про стягнення ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» загальну суму заборгованості за Кредитним договором №1330-9426 від 13.01.2024 р., в розмірі 53 500 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 42 000 грн та прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 11 500 грн; судові витрати, пов'язані з розглядом цієї апеляційної скарги, у встановленому законодавством порядку покласти на відповідача, та стягнути їх з нього в повному обсязі на користь позивача.
Справа розглядається в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження без повідомлення учасників справи як малозначна.
За змістом частин четвертої, п'ятої статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Апеляційний суд в складі колегії суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в оскаржуваній частині в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.
Судом встановлено, що 13 січня 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1330-9426, за умовами якого відповідачу був наданий кредит, шляхом перерахування на її картковий рахунок № НОМЕР_1 кредитних коштів в сумі 11 500 грн та встановлено строк погашення 300 календарних днів.
Відповідно до пунктів 2.1, 2.2, 2.4 вказаного Договору кредитодавець відкриває для позичальника кредитну лінію на умовах, визначених цим Договором.
Кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов'язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором. Мета отримання кредиту, тобто мета відкриття кредитної лінії: для задоволення особистих потреб позичальника.
Відповідно до пункту 3.1 вказаного Договору цей договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію». За пунктами 4.1 - 4.2, 4.6 - 4.14 вказаного Договору загальний розмір кредиту (сума кредиту) за цим Договором становить 11 500 грн. Дата надання/видачі кредиту: 13 січня 2024 року. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: кредит надається позичальнику шляхом безготівково переказу грошової суми, вказаної у пункті 4.1 цього договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Ініціювання безготівкового переказу грошової суми, вказаної у пункті 4.1. цього Договору, здійснюється кредитодавцем безпосередньо після укладення сторонами цього Договору та надіслання позичальнику примірнику Договору та додатків до нього у вигляді електронного документа. Кредит вважається наданим позичальнику з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку кредитодавця за належними реквізитами для їх наступного зарахування на електронний платіжний засіб, зазначений позичальником при оформленні кредиту. Плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом. Тип процентної ставки за користуванням кредитом - фіксована. Процентна ставка за користуванням кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом, однак позичальнику на умовах, вказаних у даному Договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися кредитом за промоставкою та/або пільговою, та/або зниженою процентними ставками. Надані клієнту в межах програм лояльності ставки діють і залишаються незмінними протягом усього періоду дії пропозиції в межах програми лояльності за умови дотримання клієнтом усіх умов відповідної програми лояльності. Базовий період складає 14 календарних днів. Перебіг першого базового періоду починається з дати надання/видачі кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого базового періоду. Перебіг кожного наступного базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього базового періоду, крім наступного випадку: якщо позичальник у поточному базовому періоді має заборгованість зі сплати процентів і здійснив повне погашення цієї заборгованості, в дату погашення вказаної заборгованості перебіг поточного базового періоду припиняється достроково та з наступного календарного дня починається перебіг наступного базового періоду. Перебіг останнього базового періоду закінчується в останній день строку дії цього Договору.
Сплату процентів за користування кредитом позичальник зобов'язаний здійснювати не пізніше визначених графіком платежів (який є Додатком 3 до Договору) дат, які є останніми днями відповідних базових періодів. У разі не сплати процентів за користування кредитом не пізніше останнього дня будь-якого базового періоду, позичальник зобов'язаний починаючи із наступного календарного дня сплачувати проценти за користування кредитом кожного календарного дня строку кредитування до дати погашення простроченої заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом у повному обсязі. У випадку погашення простроченої заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом у повному обсязі в подальшому сплату процентів за користування кредитом позичальник зобов'язаний здійснювати не пізніше останнього дня кожного базового періоду із урахуванням положень пункту 4.8 цього Договору. Проценти за користування кредитом вважаються сплаченими з моменту зарахування грошових коштів на банківський рахунок кредитодавця. Позичальник підписанням цього Договору підтверджує та розуміє, що після ініціювання позичальником переказу коштів з власного рахунку на рахунок кредитодавця проходить певний час до моменту зарахування сплачених позичальником коштів на рахунок кредитодавця, а також те, що ризики того, що сплачені позичальником кошти можуть надійти на рахунок кредитодавця із затримкою, несе позичальник.
Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 1,50% за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключенням строку використання права користування кредитом за промо-ставкою та/або зниженою, та/або пільговою процентною ставкою).
Комісія за видачу кредиту становить 15,00% від суми виданого кредиту (пункт 4.7 Договору).
Строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту: 07 листопада 2024 року. Строк дії Договору є рівним строку кредитування. У будь-якому випадку Договір діє до 24 години (включно) доби, наступної після дати повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором. Продовження строку кредитування або строку дії Договору в односторонньому порядку кредитодавцем або позичальником не допускається. Продовження строку кредитування є можливим виключно за взаємною згодою сторін в процесі реструктуризації кредитних зобов'язань позичальника. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору (за весь строк кредитування) складає 59 385,73 грн.
13 січня 2024 року відповідачу надано кредит на суму 11 500 грн в безготівковій формі на реквізити платіжної банківської картки, вказаної відповідачем.
Договір та додаткова угода укладені з дотриманням вимог Закону України «Про електронну комерцію».
Згідно із частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України). Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).
Колегія суддів погоджується з твердженням позивача про те, що договір між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем ОСОБА_2 укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. Відповідач через особистий кабінет на вебсайті позивача подала заявку на отримання позики за умовами, які вважала зручними для себе, підтвердила умови отримання позики. Позикодавець надіслав відповідачу за допомогою засобів зв'язку одноразовий ідентифікатор у вигляді коду, який використано для підтвердження підписання договору. Без здійснення вказаних дій відповідачем договір позики не був би укладений сторонами, тому такий правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.
Відповідач була вільною в укладенні зазначеного договору та була обізнаною з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, з чим погодилася, підписавши електронним підписом (одноразовим ідентифікатором) відповідні документи.
Одночасно із цим, за положеннями абзацу 3 частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо з дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
Послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17, 23 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року справа № 6-2071цс16, в постанові Верховного Суду від 07. Листопада 2018 року в справі № 311/1985/16-ц.
За таких обставин, вимога про стягнення з відповідача комісії за договором про відкриття кредитної лінії від 13 січня 2024 року не підлягає задоволенню, тому висновки суду першої інстанції в цій частині є правильними.
Одночасно із цим, позивач на підставі пункту 4.15, 10.1, 10.2 Договору у базовий період (14 днів) нараховував відповідачу проценти за ставкою 1,20% і у подальшому - за ставкою 1,50% за кожен день користування кредитом, що підтверджується розрахунком заборгованості, приєднаним до позовної заяви. Проте, умови пунктів 4.10, 10.1, 10.2 Договору в частині нарахування процентів за такими ставками за кожен день користування кредитом не можуть бути застосовані оскільки є нікчемними.
Згідно з частиною п'ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1,00 %. Зміни до вказаної статті набули чинності з 24 грудня 2023 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».
Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Натомість відповідачу, всупереч вищенаведених норм права, нараховувалися проценти за користування кредитом понад 1,00% в день (1,20% та 1,50% відповідно). Процентна ставка позивачем не змінювалася відповідно до змін у Законі і нарахування здійснювалося всупереч законодавству.
Враховуючи, що самим Законом України від 22 листопада 2023 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» було передбачено те, що він набирає чинності 24 грудня 2023 року, а кредитний договір було укладено 05 лютого 2024 року, тобто після набрання чинності цим Законом, до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина п'ята статті 8 Закону України «Про споживче кредитування». Також колегія суддів враховує, що пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов'язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту. Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Договір про відкриття кредитної лінії укладено 13 січня 2024 року, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому умови договору щодо встановлення денної процентної ставки на рівні 1,20% та 1,50 відповідно є нікчемною в силу положень частини п'ятої статті 8 та частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Доводи апеляційної скарги позивача в цій частині підлягають відхиленню, оскільки суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права, зменшивши розмір процентної ставки, що підлягала застосуванню кредитором при нарахуванні відповідачу заборгованості за процентами за користування до 1,00% в день від суми кредиту.
Однак, при перевірці в межах вимог та доводів апеляційної скарги розрахунку заборгованості за процентами за користування кредитом з урахуванням встановленої частиною п'ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» процентної ставки, колегією суддів було установлено, що такий обрахунок проведено судом першої інстанції неправильно. Обчислення заборгованості за процентами за користування кредитом правильного без урахування внесеного 03 лютого 2024 року платежу на суму 4000 грн відповідачем ОСОБА_1 не відповідає правилам, установленим частиною другою статті 264 ЦПК України, обставинам справи та наявним у матеріалах справи доказам, а тому є безпідставним.
З огляду на вищевказане та керуючись частиною четвертою статті 367 ЦПК України, колегія суддів здійснює перерахунок заборгованості відповідача за процентами за користування кредитом.
Позивач ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заявив до стягнення заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії від 13 січня 2024 року яка утворилася за період з 13 січня 2024 року по 07 листопада 2024 року включно (всього 300 днів).
У період з 13 січня 2024 року по 03 лютого 2024 року включно (день внесення платежу в розмірі 4000 грн; всього: 22 дні) з урахуванням ставки 1% в день від суми кредиту, відповідачу повинні були бути нараховані проценти за користування кредитом в розмірі 2530 грн (22 х 115). У зв'язку зі сплатою відповідачем 03 лютого 2024 року в користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» 4000 грн на погашення заборгованості, така внесена сума у порядку черговості повинна була бути спрямована на погашення заборгованості за процентами та часткове погашення тіла кредиту. Станом на 03 лютого 2024 року залишок заборгованості відповідача за кредитом, з урахуванням часткового погашення, становила: тіло кредиту - 10 030 грн (11 500 - (4000 - 2530)), проценти за користування кредитом - 0 грн (2530 2530).
У період з 04 лютого 2024 року по 07 листопада 2024 року включно (278 днів) з урахуванням ставки 1% в день від суми кредиту, відповідачу повинні були бути нараховані проценти за користування кредитом в розмірі 27 883,40 грн (278 х 100,30).
В апеляційній скарзі позивач просить стягнути прострочену заборгованість за кредитом в розмірі 42 000 грн. Проте кредит у такій сумі відповідачу не видавався і в позовних вимогах була зазначена сума кредиту 11 500 грн. Також в апеляційній скарзі просить стягнути заборгованість за процентами, при тому, що у позовній заяві зазначено про суму заборгованості 48 673,46 грн, а до стягнення - 42 000 грн.
Колегія суддів встановила, що з відповідача ОСОБА_1 в користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» підлягає стягненню заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії № 1330-9426 від 13 січня 2024 року з урахуванням процентної ставки, встановленої частиною п'ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», в розмірі 37 913,40 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 10 030 грн, заборгованість за процентами за користування кредитом - 27 883,40 грн. Тому резолютивна частина рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині зазначеної суми заборгованості за кредитним договором, що підлягає стягненню. В решті рішення ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального права, дотриманням норм процесуального права, тому підлягає залишенню без змін. Підстав для його скасування немає.
У зв'язку зі зміною рішення суду першої інстанції в частині розміру стягнутої заборгованості за кредитом, суд апеляційної інстанції на підставі підпункту «б» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України здійснює новий розподіл судових витрат, понесених позивачем у зв'язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції.
Згідно із статтею 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Розмір задоволених позовних вимог за результатами перегляду справи судом апеляційної інстанції становить 70,86%. За подання до суду позовної заяви позивач сплатив 2422,40 грн судового збору. З урахуванням розміру задоволених позовних вимог, з відповідача ОСОБА_1 в користь позивача ТОВ «Укр Кредит Фінанс» необхідно стягнути 1716,51 грн судового збору.
Оскільки часткове задоволення апеляційної скарги позивача ТОВ «Укр Кредит Фінанс» здійснене апеляційним судом у зв'язку зі зміною рішення суду в частині суми заборгованості за кредитним договором, що підлягає стягненню (розмір заборгованості зменшено), а не з підстав, зазначених позивачем в апеляційній скарзі, судові витрати позивача, понесені ним у зв'язку із переглядом цієї справи в суді апеляційної інстанції необхідно залишити за позивачем.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» задовольнити частково.
Рішення Ковельського районного суду Волинської області від 18 березня 2025 року в цій справі в частині стягнутої з відповідача в користь позивача суми заборгованості за кредитним договором змінити.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» підлягає стягненню заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії № 1330-9426 від 1 січня 2024 року в розмірі 37 913 (тридцять сім тисяч дев'ятсот тринадцять) гривень 40 к., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 10 030 (десять тисяч тридцять) гривень, заборгованість за процентами за користування кредитом - 27 866 (двадцять сім тисяч вісімсот шістдесят шість) гривень 40 к.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» 1716 (одна тисяча сімсот шістнадцять) гривень 51 к. судового збору.
В решті рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Головуючий - суддя
Судді