Справа № 761/18004/25
Провадження №1-кп/761/3291/2025
іменем України
22 травня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження №12025100100001311 від 14.04.2025 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дрогобич Львівської області, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, неодруженого, солдата військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на даний час перебуває під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор», раніше судимого: вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 04.11.2024 за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 2 років пробаційного нагляду,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
за участю сторін провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_3
ОСОБА_3 , будучи солдатом військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , перебуваючи на посаді курсанта школи спеціалістів безпілотних авіаційних комплексів, 14.04.2025 приблизно об 11 год. 17 хв., у період дії воєнного стану, переслідуючи прямий умисел та корисливий мотив, спрямований на заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи за барною стійкою в приміщенні закладу ПАБ «Піранья», за адресою: місто Київ, вулиця Саксаганського, 127, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони носять таємний характер для оточуючих, таємно викрав мобільний телефон синього кольору в чорному чохлі марки «Iphone 13» IMEI НОМЕР_2 , вартістю 15 533 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот тридцять три) гривні 33 копійки, який належить ОСОБА_5 , та який остання залишила на стільниці з внутрішньої сторони барної стійки.
Відразу ж після цього, ОСОБА_3 , утримуючи при собі вищевказаний мобільний телефон синього кольору в чорному чохлі марки «Iphone 13» IMEI НОМЕР_2 , вартістю 15533 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот тридцять три) гривні 33 копійки, покинув приміщення закладу ПАБ «Піранья» за адресою: місто Київ, вулиця Саксаганського, 127, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_5 матеріальної шкоди на суму 15 533 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот тридцять три) гривні 33 копійки.
Під час проведення підготовчого судового засідання встановлено, що 09 травня 2025 року між прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_7 , за участю його захисника - адвоката ОСОБА_6 , було укладено угоду про визнання винуватості, із змісту якої вбачається, що сторони визначили істотні для кримінального провадження обставини; констатовано факт визнання винуватості обвинуваченим ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Крім того, сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_3 буде призначено покарання за ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 /п'ять/ років, відповідно до положень ст.71 КК України до покарання, призначеного ОСОБА_3 за даним вироком, частково приєднати покарання, невідбуте за вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 04.11.2024, та визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 3 місяці, відповідно до положень ст.72 КК України.
Роз'яснено обвинуваченому ОСОБА_3 наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України; наслідки невиконання угоди.
Крім того, до угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим долучено письмову згоду потерпілої ОСОБА_5 на укладення вказаної угоди.
Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладено угоду про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим.
Згідно з положеннями п.1 ч.4 ст.469 КПК України, зокрема: угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні, щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Відповідно до положень ч.4 ст.469 КПК України, зокрема: угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Ч.5 ст.469 КПК України встановлено зокрема, що укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Злочин, передбачений ч.4 ст.185 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , віднесено до категорії тяжких.
Як вбачається з матеріалів, наявних в розпорядженні суду, після направлення обвинувального акту до суду, 09.05.2025 року між прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_7 , за участю його захисника - адвоката ОСОБА_6 , було укладено угоду про визнання винуватості
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 цілком розуміє положення п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст.473 КПК України, наслідки її невиконання, характер обвинувачення ОСОБА_3 за ч.4 ст.185 КК України та вид покарання, який буде застосований в разі затвердження угоди. Крім того, як обвинувачений, так і прокурор повідомили, що укладання угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Прокурор вважає за необхідне затвердити угоду про визнання винуватості, оскільки вона відповідає вимогам КПК України та закону, і призначити узгоджену сторонами міру покарання.
Обвинувачений просив затвердити угоду про визнання винуватості.
Захисник в судовому засіданні просив затвердити укладену угоду про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим, і призначити узгоджену сторонами міру покарання.
Потерпіла в судовому засіданні не заперечувала щодо затвердження укладеної угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 , підтвердила письмову згоду, долучену до матеріалів угоди.
Таким чином, перевіривши угоду про визнання винуватості між прокурором ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 за участю його захисника ОСОБА_6 , суд дійшов висновку, що умови угоди: не суперечать вимогам кримінально-процесуального кодексу України та кримінального кодексу України, відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи сторін та інших осіб, відсутні обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, наявні фактичні підстави для визнання винуватості, відсутня очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань, та погоджено вид та розмір покарання.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 .
Крім того, враховуючи, що обвинуваченому ОСОБА_3 призначене покарання у виді позбавлення волі, яке належить відбувати реально, дані про його особу, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки та виконання вироку, суд вважає необхідним до набрання вироком законної запобіжний захід, застосований до ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою, залишити без змін.
Також, суд вважає за необхідне відповідно до положень ч.5 ст.72 КК України, зарахувати у строк покарання ОСОБА_3 час попереднього ув'язнення з 14.04.2025 по 21.05.2025.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до положень ст.100 КПК України.
Відшкодування процесуальних витрат покладається на обвинуваченого ОСОБА_3 в розмірі, доведеному прокурором в судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 468, 469, 473-475 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 09 травня 2025 року у кримінальному провадженні №12025100100001311 від 14.04.2025, між прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 /п'ять/ років.
На підставі ст.71 КК України, з урахуванням положень ст.72 КК України, частково приєднати до призначеного судом покарання, невідбуте покарання за вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 04.11.2024, та остаточно ОСОБА_3 визначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 /п'ять/ років 3 /три/ місяці.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з дня проголошення вироку - 22.05.2025, зарахувавши у строк покарання - час тримання під вартою з моменту затримання 14.04.2025 по 21.05.2025.
Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_3 , у вигляді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор», до набрання вироком законної сили - залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз в сумі 1 337 грн. 10 коп.
Речові докази, а саме:
-Шкіряну сумку коричневого кольору з особистими речами затриманого, яка належить ОСОБА_3 , та яку поміщено до спеціального пакету №WAR1630275 - повернути ОСОБА_3
-DVD диск із відеозаписом з камер спостереження закладу ПАБ «Піранья», за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 127, - залишити на зберіганні у матеріалах кримінального провадження.
На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору.
Суддя