Справа №759/23472/24 2-а/760/866/25
02 травня 2025 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Майстренка О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України та інспектора 2 взводу 7 роти 2 батальйону полку 1 Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Гришка Ігоря Олександровича, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
встановив:
У листопаді 2024 року представник позивача, адвокат Литвиненко В.В. звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до ОСОБА_2 та Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про скасування постанови серії ЕНА №3336608 про накладення адміністративного стягнення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП).
Свої вимоги представник позивача мотивує ненаданням працівником поліції доказів скоєння правопорушення. Вказав, що розгляд справи не проводився, клопотання позивача не розглядались, відмовлено у клопотанні позивача скористатись послугами адвоката з центру вторинної юридичної допомоги, тобто розгляд справи проведено у порушення вимог ст. 245-252, 276-279, 282 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі. Вказав на малозначність даного правопорушення, та оскільки розгляд справи не проводився, відсутній факт скоєння адміністративного правопорушення.
Просить скасувати оскаржувану постанову.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 07.11.2024 справу передано на розгляд за підсудністю до Солом'янського районного суду м. Києва.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.12.2024 головуючим у справі визначено суддю Майстренка О.М.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 16.12.2024 позовну заяву залишено без руху та надано п'ятиденний строк для усунення недоліків.
16 січня 2025 року до суду надійшла заява представника позивача, адвоката Литвинова В.В. про усунення недоліків.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 21.01.2025 адміністративну справу прийнято до розгляді та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
31 січня 2025 року до суду надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якій представника відповідача, Департаменту патрульної поліції,просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Також до відзиву долучено відеозапис бодікамери поліцейського, яким винесено оскаржувану постанову.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Стаття 8 КУпАП визначає, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до п. 1.1 Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Пунктом 1.3 вказаних Правил передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно п. 1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п.2.9 (в) Правил дорожнього руху водієві забороняється, керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пунктом 11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно з п.1 розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Пунктами 4-5 Розділу І Інструкції № 1395 передбачено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зокрема, передбачених частиною першою і другою статті 121-3КУпАП.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Ст. 217 КУпАП визначає, що посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені КУпАП, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов'язків.
Судом встановлено, що постановою серії ЕНА №3336268 від 25.10.2024 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 1213 КУпАП.
Згідно оскаржуваної постанови, 25.10.2024 о 23 год. 30 хв. у м. Києві, по вул. Мрії (Академіка Туполєва), 15, водій керував транспортним засобом у якого на задній номерний знак було нанесено плівку, що обмежує автоматичну фіксацію камер спостереження, а також водій не надав для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п. 2.9.в. ПДР України - керування водієм транспортним засобом з номерним знаком, закритим іншими предметами чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 метрів.
Диспозиція ч.1 ст.1213 КУпАП України передбачає відповідальність за керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.
Відповідачем суду надано відеозапис фіксації правопорушення та розгляду справи на місці зупинки транспортного засобу, з якого вбачається, що ОСОБА_1 був зупинений працівником поліції під час керування транспортним засобом BMW 520 д.н.з. НОМЕР_1 , задній номерний знак на якому був закритий іншим прозорим предметом.
Також із дослідженого судом відеозапису вбачається, що під час розгляду справи на місці зупинки транспортного засобу позивачу було роз'яснено ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України, а також право на отримання юридичної допомоги, чим позивач не скористався.
Також із дослідженого судом відеозапису встановлено, що під час розгляду справи працівником поліції було здійснено фотографування заднього номерного знака транспортного засобу BMW 520 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та надано останньому доказ неможливості ідентифікації номерного знаку.
Порушень під час розгляду справи працівником поліції на місці зупинки транспортного засобу судом не встановлено.
За таких обставин, приймаючи до уваги, те що дотримання ПДР України є невід'ємною частиною організації процесу дорожнього руху з метою створення безпеки для інших учасників дорожнього руху, уникнення дорожньо-транспортних пригод та їх наслідків, суд вважає, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1213 КУпАП.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, оскільки доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем в межах розгляду даної справи надано не було, а судом таких обставин не встановлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, відносяться на рахунок позивача.
Керуючись ст.ст.5-7, 9, 77, 90, 241-247, 262, 286 КАС України, суд, -
ухвалив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України та інспектора 2 взводу 7 роти 2 батальйону полку 1 Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Гришка Ігоря Олександровича, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення- відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Майстренко