Справа №760/13982/25
1-кс/760/7299/25
Про залишення клопотання
про зміну запобіжного заходу без розгляду
27 травня 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 дослідивши зміст клопотання ОСОБА_2 , 1993 р.н., про зміну запобіжного заходу в рамках досудового розслідування, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025101110000158 від 24.02.2025 щодо ОСОБА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,
Виходячи із змісту клопотання, підозрюваний просить слідчого суддю змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.
За ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом (ч.5 ст. 201 КПК України).
Ключовим критерієм для розгляду такого клопотання є наявність нових обставин, які суттєво впливають на доцільність зміни запобіжного заходу. Подання клопотання про зміну запобіжного заходу раніше 30-денного строку можливе лише за умови, якщо заявник обґрунтує виникнення нових фактів чи змін у ситуації, які не були відомі суду на момент винесення попереднього рішення. Такими обставинами можуть бути, наприклад, погіршення стану здоров'я підозрюваного, зміна сімейних обставин або інші вагомі фактори, що впливають на оцінку ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Залишення клопотання без розгляду в межах 30-денного строку є правом, а не обов'язком слідчого судді. Це означає, що суд може розглянути клопотання, якщо вважатиме нові обставини достатньо обґрунтованими, навіть якщо строк ще не минув. Проте, якщо нові обставини не наведено, суд вправі відмовити у розгляді, посилаючись на норму ч. 5 ст. 201 КПК.
Таким чином, зазначена правова позиція зводиться до того, що подання клопотання про зміну запобіжного заходу до спливу 30 днів з дня постановлення попередньої ухвали є процесуально допустимим лише за наявності нових обставин, які обґрунтовують необхідність перегляду рішення. Без таких обставин суд має право залишити клопотання без розгляду, що слугує механізмом запобігання зловживанням правом на повторні звернення та забезпечує стабільність судового процесу.
Як випливає із змісту статей 131, 176, 177, 182 та 199 та інших норм Кримінального процесуального кодексу України, в деяких випадках законодавство проводить чітке розмежування понять «обрання запобіжного заходу» та «продовження запобіжного заходу», це зокрема, норми статей 178, 181, 182, 199 Кримінального процесуального кодексу України.
Разом з тим, в більшості випадків кримінальний процесуальний закон не встановлює окремих процедур для обрання чи продовження запобіжних заходів, об'єднуючи це єдиним терміном «застосування запобіжного заходу», визначивши нормативно-правове регулювання цієї дії, зокрема, в статтях 184, 185, 186, 187, 193, тощо Кримінального процесуального кодексу України.
Саме такий термін використовує законодавець в нормі ч. 1 ст. 201 Кримінального процесуального кодексу України, в якій зазначає, що підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду… клопотання про зміну запобіжного заходу.
Таким чином, виходячи із комплексного аналізу норм, що регулюють порядок обрання та продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, можна зробити висновок, що в кримінальному процесуальному законі для них існує об'єднана процедура, яка має загальну назву «застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою».
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 02 травня 2025 до ОСОБА_2 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Клопотання про зміну запобіжного заходу було подано 04 травня 2025 р., до суду надійшло 08 травня 2025, розподілено на суддю 22 травня 2025 р. і передано судді 27 травня 2025 р. тобто, раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного.
У клопотанні заявник не обґрунтовує чому воно подане раніше тридцяти днів. Будь-яких нових обставин, які не розглядалися слідчим суддею під час постановлення ухвали, у клопотанні не зазначено.
З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що клопотання подано раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного, та у клопотання не зазначено нових обставин, які не розглядалися слідчим суддею під час постановлення ухвали, на підставі ч.5 ст. 201 КПК України слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слід залишити без розгляду.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 201, 369-372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу в рамках досудового розслідування, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025101110000158 від 24.02.2025 - залишити без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1