Справа №760/11346/25 1-кс/760/6215/25
14 травня 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 , власника майна ОСОБА_5 , розглянувши клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42024100000000261 від 12.07.2024 року, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України,
Прокурор Київської міської прокуратури ОСОБА_3 як прокурор групи прокурорів у кримінальному провадженні, звернувся до суду з клопотанням в якому просить накласти арешт на майно, вилучене в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якого виявлено та вилучено майно ОСОБА_5 , а саме: мобільний телефон «iPhone 15 Pro Max», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 в чохлі чорного кольору з сім-картою.
На обґрунтування клопотання зазначив, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені № 42024100000000261, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.07.2024 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що громадянин України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи засновником та кінцевим бенефіціарним власником компанії-нерезидента ReGeTa Inc Liited, вчиняє умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), з метою завдання шкоди Україні, шляхом добровільної передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора.
Так, встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи громадянином України та кінцевим бенефіціарним власником підприємства-нерезидента ReGaTa Inc Limited, (reg. No. 2880251 / business reg. numb. 71238244) 87-105 Chatham Road South (South Tsim Sha Tsui), Beverley Commercial Centre, Room 505, Kowloon,Hong Kong, а також здійснюючи фактичний контроль за діяльністю нерезидентів: FINAMET CORPORATION LIMITED, British Virgin Islands reg No. 25886, 1-st Floor, Tudor House Le Bordage St Peter Port Guernsey GY1 DB та Buss & Buss Spezialmetalle GmbH, Sassnitzer St. 10, D-18551, Sagard, Germany, перебуваючи на підконтрольній Уряду України території держави у м. Києві, усвідомлюючи здійснення збройної агресії російською федерацією проти України, діючи умисно, розуміючи протиправність власних дій, налагодив протиправний механізм постачання на територію України за допомогою підприємств-нерезидентів, кальцію металевого монолітного хімічно чистого (код УКТЗЕД 2805120000) торгова марка «HIGHMET», виробником якого є АО «Чепецкий механический завод», (ИНН 1829008035 г. Глазов, ул. Белова, 7, рф), що входить до складу корпорації «Росатом» - російської федерації.
Разом з тим, встановлено, що згідно з митною декларацією 22UA110020005405U9 від 07.11.2022 було здійснено постачання кальцію металевого, монолітного хімічно чистого (код УКТЗЕД 2805120000) торгова марка «HIGHMET», виробник АО «Чепецкий механический завод», (ИНН 1829008035 г. Глазов, ул. Белова, 7, рф) від імені нерезидента експортера - Buss & Buss Spezialmetalle GmbH на адресу ВП ДХЗ ДП «Східний ГЗК», у кількості 1565,5 кг нетто.
Декларантом, під час митного оформлення в режимі імпорт від імені ВП ДХЗ ДП «Східний ГЗК» виступав громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який займає посаду заступника директора ВП ДХЗ ДП «Східний ГЗК» та безпосередньо володіє інформацією стосовно країни виробника та походження товару - кальцію металевого, монолітного, що використовується підприємством для створення надміцних сплавів, зокрема гафній-нікелевої лігатури, яка використовується для виготовлення деталей, що працюють при високих температурах, таких як лопатки турбін і компоненти реактивних двигунів, а також використовується в ядерних реакторах.
Після виробництва гафній-нікелевої лігатури ВП ДХЗ ДП «Східний ГЗК» здійснює реалізацію товару на адресу нерезидента Buss & Buss Spezialmetalle GmbH, який контролюється ОСОБА_6 та вподальшому, гафній-нікелева лігатура через ряд підконтрольних підприємств-нерезидентів ОСОБА_6 , реалізовується на території рф.
Крім того, встановлено, що постачання кальцію металевого торгової марки «HIGHMET» здійснюється за погодженням технолога ВП ДХЗ ДП «Східний ГЗК» ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
На виконання доручення слідчого, оперативним підрозділом ГУ «І» ДЗНД СБ України у м. Києві та Київській області проведено слідчі (розшукові) дії, в ході яких встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який займає посаду заступника директора ВП ДХЗ ДП «Східний ГЗК», проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , на праві спільної часткової власності належить дружині ОСОБА_5 - ОСОБА_8 .
24 квітня 2025 року на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 22.04.2025 у справі № 760/9509/25 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якого виявлено та вилучено майно ОСОБА_5 , а саме: мобільний телефон «iPhone 15 Pro Max», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 в чохлі чорного кольору з сім-картою.
Вказаний мобільний телефон належать на праві власності ОСОБА_5 .
В ході проведення обшуку телефон оглянуто й враховуючи, що протиправна діяльність вказаних осіб вчиняється приховано, є підстави вважати, що на вказаному пристрої містяться видалені та або приховані файли, у зв'язку з чим виникла необхідність в проведенні експертного дослідження щодо останнього.
Постановою старшого слідчого в ОВС слідчого управління ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_9 від 24.04.2025 вилучений телефон визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Таким чином, з метою всебічного, повного й неупередженого досудового розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а також з метою запобігання можливості приховування, зникнення, втрати, перетворення, передачі, відчуження речових доказів, вказує, що виникла необхідність у накладенні арешту на майно.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити з підстав у ньому наведених.
Представник власника майна та власник майна у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання з підстав його необґрунтованості.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (псуванню, перетворенню, використанню) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Відповідно до ч. 10, 11 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку, зокрема, на рухоме, нерухоме майно. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (ч. 2 ст. 173 КПК України).
Судом встановлено, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені № 42024100000000261, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.07.2024 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
24 квітня 2025 року на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 22.04.2025 у справі № 760/9509/25 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якого виявлено та вилучено майно ОСОБА_5 , а саме: мобільний телефон «iPhone 15 Pro Max», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 в чохлі чорного кольору з сім-картою.
Постановою старшого слідчого в ОВС слідчого управління ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_9 від 24.04.2025 вилучений телефон визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Як вбачається з матеріалів клопотання, у прокурора є достатні та обґрунтовані підстави вважати, що вказані речі зберегли на собі сліди злочину, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Отже відповідне майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.
Тому, з огляду на положення ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям визначеним у ст. 98 КПК України критеріям, повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу - відчуження, приховання, використання тощо на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Оцінюючи в сукупності надані стороною кримінального провадження докази, при вирішенні питання про накладення арешту на майно, приймаючи до уваги те, що наявна сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вказане у клопотанні майно, може бути речовим доказом у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження. А тому є всі передбачені ст.170 КПК України підстави для арешту, в межах даного кримінального провадження, вказаного у клопотанні майна.
При розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя також враховує, що арешт майна це тимчасовий захід забезпечення кримінального провадження і на даний час у сторони обвинувачення є необхідність встановити і перевірити обставини та відомості щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, провести ряд слідчих та процесуальних дій, зокрема, допитати свідків, провести експертні дослідження тощо, у межах кримінального провадження № 42024100000000261.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні прокурора, а також може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звертається із клопотанням, зважаючи на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, а тому приходить до висновку, що клопотання прокурора необхідно задовольнити частково. В частині заборони користування вказаним транспортним засобом необхідно відмовити за недоведеністю вимог.
Також слід роз'яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України власник або володілець майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Керуючись ст. 98, 170 - 173, 175 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42024100000000261 від 12.07.2024 року, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно ОСОБА_5 , вилучене в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон «iPhone 15 Pro Max», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 в чохлі чорного кольору з сім-картою.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Cлідчий суддя ОСОБА_1