Справа № 758/14915/24
Категорія 61
23 квітня 2025 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва
у складі головуючого судді Ковбасюк О.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Білоус А.О.,
представника позивачів ОСОБА_1 ,
представника відповідача Доценко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «УкрСиббанк» про зобов'язання вчинити дії,-
У листопаді 2024 року позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до Подільського районного суду м. Києва з позовом до АТ «УкрСиббанк» про зобов'язання вчинити дії, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача-1 та батько позивача-2 ОСОБА_4 . На час смерті останнього на його зарплатній картці, на рахунку НОМЕР_1 в АТ «УКРСИББАНК», залишилися грошові кошти в сумі близько 8 000,00 - 10 000 грн, що складаються із сум залишків перерахованої йому АТ «Криворізька теплоцентраль» заробітної плати та допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю. Вказані грошові кошти були нараховані ОСОБА_4 за п'ять-шість місяців до його смерті, однак він не встиг ними розпорядитися за життя. 27.03.2024 з метою отримання грошових коштів померлого позивачі звернулися до відповідача із відповідною письмовою заявою, у якій просили виплатити їм, як членам сім'ї померлого, належні йому вказані соціальні виплати. Однак листом №11/3777 від 03.04.2024 банк їм відмовив у виплаті вказаних сум, із посиланням на те, що такі виплати можливо отримати виключно в порядку спадкування за законом або заповітом. Позивачі не погоджуються із такою позицією відповідача, стверджуючи, що відповідно до ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Таким чином, вказані у цій статті соціальні виплати не включаються до складу спадкової маси, а передаються членам сім'ї спадкодавця, причому незалежно від того, чи виступають вони одночасно спадкоємцями після його смерті. В такому випадку, право на одержання цих сум не входить до складу спадщини. Отже, у разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично, законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя. Члени сім'ї, які одержують належні спадкодавцеві соціальні виплати, не визначаються в законі як спадкоємці, адже члени сім'ї померлого можуть не збігатися з колом спадкоємців, які закликатимуться до спадкування стосовно інших майнових прав спадкодавця. Наведену позицію підтримала Об'єднана Палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 14.02.2022 у справі №243/13575/19, зазначивши наступне: «Тлумачення статті 1227 ЦК України свідчить, що цією нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім'ї спадкодавця на отримання належних йому та неотриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім'ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім'ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім'ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини. Право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім'ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім'ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов'язкової частки (стаття 1241 ЦК), задоволення вимог кредиторів». На підставі викладеного позивачі, стверджуючи про належне їм, як членам сім'ї спадкодавця ОСОБА_4 , право на отримання його соціальних виплат, просять зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату їм належних померлому ОСОБА_4 сум заробітної плати та допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, нарахованих та не отриманих останнім за період з 01.05.2023 по 31.10.2023, а також стягнути понесені ними витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою суду від 27.11.2024 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачам строк для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 05.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
02.04.2025 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що позивачі помилково посилаються на статтю 1227 ЦК України, оскільки ця стаття регламентує виключно право на одержання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя. Спадкодавець ОСОБА_4 не був працівником АТ «УКРСИББАНК», що вбачається і зі змісту позовної заяви, а отже, АТ «УКРСИББАНК» не мав обов'язку нараховувати і виплачувати йому заробітної плату або будь-які інші платежі, пов'язані із трудовими відносинами, у тому числі у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю. 20.08.2020 між АТ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_4 було укладено договір-анкету про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківських рахунків фізичної особи (з Правилами) №11000813059000, на підставі якого йому банком клієнту надавався комплекс послуг з розрахунково-касового обслуговування банківських рахунків фізичної особи. Таким чином, якщо якісь кошти надійшли на рахунок спадкодавця, який належав йому на підставі зазначеного договору, то це свідчить лише про те, що у даному випадку клієнт-спадкодавець отримав вже ці кошти на свій рахунок і вони не підлягають отриманню членами сім'ї згідно ст. 1227 ЦК України. Порядок отримання коштів з рахунку спадкодавця в цьому випадку регламентується ст. 1228 ЦК України та, у випадку відсутності розпорядження, такі кошти входять до складу спадкової маси. Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 24.06.2015 у справі №6-535цс15, згідно з якою «кошти після зарахування на рахунок особи стали його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат) та набули статусу вкладу. При цьому перерахування (видача) вкладу можливе лише в порядок та спосіб, визначений законодавством, шляхом отримання спадщини спадкоємцями померлого вкладника». Відповідно до висновку Верховного Суду, зазначеного у постанові від 28.10.2021 у справі №757/26851/19-ц, «кошти, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність останнього, який має виключне право розпорядження ними, а банк у свою чергу в межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів». Із урахуванням наведеного, вимоги позивачів є необґрунтованими та безпідставними, у зв'язку з чим відповідач просить у їх задоволенні відмовити.
04.04.2025 представником позивача подано до суду відповідь на відзив.
18.04.2025 представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив.
У судовому засіданні представник позивача, який приймав участь дистанційно, в режимі відеоконференції із використанням власних технічних засобів, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши представників сторін та дослідивши письмові матеріали справи, повно і всебічно дослідивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У відповідності до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів.
У свою чергу суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із ст. 89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Департаментом адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради 17.10.2023.
Позивачка ОСОБА_2 є дружиною померлого ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 , виданим Саксаганським відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області 15.04.2006.
Позивач ОСОБА_3 є сином померлого ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданим Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області 12.09.2006.
27.03.2024 позивачі звернулися до АТ «УкрСиббанк» із заявою про сплату їм, як членам сім'ї померлого, належних йому соціальних виплат, що знаходяться на його банківському рахунку в АТ «УКРСИББАНК», в порядку, передбаченому ст. 1227 ЦК України.
У відповідь на таке звернення банком було надано відповідь №11/3777 від 03.04.2024, у якому зазначено про відсутність підстав для застосування положень ст. 1227 ЦК України, оскільки в даному випадку спадкодавцем отримано кошти, які надійшли на його рахунок у банку. Порядок отримання коштів з рахунку клієнта здійснюється відповідно до ст. 1228 ЦК України «Спадкування права на вклад у банку (фінансовій установі)». У разі смерті клієнта банк керується, зокрема, Книгою VI «Спадкове право» ЦК України. Станом на дату надання відповіді до банку не надано відповідного документа, яким нотаріально визначено коло спадкоємців.
Таким чином, банком відмовлено у виплаті позивачам належних спадкодавцеві сум, що знаходяться на його банківському рахунку, з огляду на недоведеність ними факту прийняття спадщини після смерті останнього.
Обґрунтовуючи позов, позивачі вказують, що така позиція банку суперечить вимогам закону, оскільки в даному випадку підлягають застосуванню положення ст. 1227 ЦК України, якою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім'ї спадкодавця на отримання належних йому та неотриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат, а не норми спадкового права.
Оцінюючи доводи сторін, наведені в обґрунтування та заперечення позовних вимог, суд керується наступним.
Як встановлено судом із матеріалів справи, 20.08.2020 між АТ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_4 було укладено Договір-анкету про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківських рахунків фізичної особи (з Правилами) №11000813059000.
У пункті 1.1 Договору сторони дійшли згоди щодо укладання договору шляхом підписання цього Договору-анкети про відкриття комплексне розрахунково-касове обслуговування банківських рахунків фізичної особи (з Правилами) (далі за текстом - Договір-анкета) та щодо обслуговування на умовах, викладених у Договорі-анкеті та «Правилах (договірних умовах) відкриття та комплексного розрахунково-касового обслуговування банківських рахунків фізичних осіб в АТ «УКРСИББАНК», оприлюднених у газеті «Урядовий кур'єр» №105 від 09.06.2017 (з усіма змінами та доповненнями) та розміщених для ознайомлення на сайті www.my.ukrsibbank.com та на інформаційних стендах у приміщеннях установ банку (далі - Правила). Підписуючи Договір-анкету, клієнт погоджується з викладеною у Правилах пропозицією банку надавати клієнту комплекс послуг з розрахунково-касового обслуговування на умовах, встановлених у Договорі-анкеті та Правилах.
Відносини між банком та клієнтом (володільцем банківського рахунка) щодо укладення договору банківського рахунка та здійснення операцій за рахунком клієнта урегульовано положеннями глави 72 ЦК України.
Відповідно до частин першої, третьої статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом (частина друга статті 1068 ЦК України).
Згідно з пунктом 1.3 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» дата валютування - це зазначена платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки дата, починаючи з якої кошти, переказані платником отримувачу, переходять у власність отримувача.
Отже, кошти, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність останнього, який має виключне право розпорядження ними, а банк у свою чергу в межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів.
Відповідно до статті 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.
Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, установлених законом чи договором між банком і клієнтом.
Пунктом 1.39 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що списання примусове - це списання коштів, що здійснюється стягувачем без згоди платника на підставі встановлених законом виконавчих документів у випадках, передбачених законом.
Банк не є набувачем спірних коштів і не має повноважень з розпорядження особистими коштами клієнта, які є власністю останнього, поза межами договору між банком і клієнтом; будь-яке рішення, прийняте судом відносно володільця рахунку або його спадкоємців, яке б зобов'язувало банк здійснити списання коштів з особового рахунку, відсутнє.
Враховуючи викладене, суд робить висновок, що кошти (у тому числі заробітна плата чи інші соціальні нарахування), після зарахування на рахунок ОСОБА_4 , стали його власністю, втратили свій попередній (у тому числі соціальний) статус та набули статус вкладу. При цьому перерахування (видача) вкладу можливе лише в порядок та спосіб, визначений законодавством, шляхом отримання спадщини спадкоємцями померлого вкладника.
Наведене узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 28.10.2021 у справі №757/26851/19-ц, які є обов'язковим для врахування судами в силу вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України.
Ураховуючи наведене, суд вважає, що вимоги позивачів є необґрунтованими та недоведеними.
Суд також звертає увагу на те, що відповідно до положень ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Разом із цим, позивачами не надано доказів, які б вказували на те, що вони в установленому законом порядку отримали свідоцтва про право на спадщину померлого ОСОБА_4 . Не підтверджено таку обставину і представником позивачів безпосередньо у судовому засіданні.
Відсутні в матеріалах справи і докази про те, які саме грошові кошти (їх статус) містяться на банківському рахунку спадкодавця.
На підставі викладеного, беручи до уваги встановлені судом обставини справи та відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-268, 273, 353, 354 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «УкрСиббанк» про зобов'язання вчинити дії відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Повне найменування сторін по справі:
позивачі:
- ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ;
- ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_6 , виданий 25.09.2024 органом 1227;
відповідач - Акціонерне товариство «УкрСиббанк», місцезнаходження: м. Київ, вул. Андріївська, буд. 2/12, код ЄДРПОУ 09807750.
Повний текст рішення складено 28.04.2025.
Суддя О. О. Ковбасюк