печерський районний суд міста києва
Справа № 757/14438/20-ц
пр. 2-3964/21
02 квітня 2025 року
Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Хайнацького Є.С.,
при секретарі судового засідання - Сміян А.Ю.,
за участю:
позивача: не з'явилась,
представника відповідача-1: не з'явився,
представника відповідача-2: не з'явився,
представника відповідача-3: не з'явився,
представника третьої особи: не з'явився,
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби України, Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Еліт», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаремонтне підприємство «УРАРП», про визнання недійсним прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, визнання недійсним та скасування протоколу проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, скасування акту державного виконавця про реалізацію предмету іпотеки, -
ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Державної виконавчої служби України (далі - відповідач-1, ДВСУ), Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс банк» (далі - відповідач-2, ПАТ КБ «Правекс банк»), Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Еліт» (далі - відповідач-3, ТОВ «ТД Еліт»), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» (далі - третя особа, ТОВ «Авіаремонтне підприємство «УРАРП»), в якому просить: визнати недійсними прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки), а саме: квартири АДРЕСА_1 , проведені Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД Еліт Сервіс»; визнати недійсним та скасувати Протокол № 00-0019/12 проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки), що є власністю ОСОБА_1 від 29.12.2012 року; скасувати Акт № 531/12 державного виконавця про реалізацію предмету іпотеки від 24.01.2013 року, затверджений виконуючим обов'язки начальника відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Калевичем B.A.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що у відділі примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження ВП № НОМЕР_1, відкрите на підставі виконавчого листа № 2-7871/10, виданого Печерським районним судом міста Києва 30.05.2011 року, про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 , що є предметом іпотеки за договором іпотеки № 1311-002/08Р від 29.07.2008 року, укладеним між ОСОБА_1 та АКБ «Правекс-Банк», посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, реєстраційний номер № 4888, у рахунок задоволення вимог ПАТ КБ «Правекс-Банк» щодо стягнення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 1311-002/08Р від 28.07.2008 року станом на 22.05.2009 року в розмірі 22 089 136,76 грн.
08.08.2012 року державним виконавцем винесена постанова про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, згідно з п. 1 якої ТОВ «Оціночна компанія «ВЕГА» в особі Макогона Валентина Валентиновича, який має Сертифікат № 12219/11, виданий 18.07.2011 року Фондом Державного майна України (з терміном дії до 18.07.2014 року), призначено експертом, суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання у виконавчому провадженні.
Відповідно до пункту 2 постанови експерту, суб'єкту оціночної діяльності - суб'єкту господарювання ТОВ «Оціночна компанія «ВЕГА» надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) з питань початкової вартості майна згідно акту опису й арешту майна від 06.08.2012 року, а саме: квартири АДРЕСА_1 .
05.11.2012 року ТОВ «Оціночна компанія «ВЕГА» складений Звіт про незалежну оцінку майна - шестикімнатної квартири загальною площею 645,0 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , власником якої на праві приватної власності є ОСОБА_1 .
Згідно зі вказаного Звіту про незалежну оцінку майна, ринкова вартість квартири станом на 05.11.2012 року без урахування ПДВ визначена суб'єктом оціночної діяльності у розмірі 10 558 430,00 грн.
29.12.2012 року проведені прилюдні торги з реалізації предмета іпотеки, за результатами яких переможцем оголошено ПАТ КБ «Правекс-Банк».
На підставі протоколу про проведення аукціону № 00-0019/12 від 29.12.2012 року державним виконавцем складений акт від 24.01.2013 року про проведення аукціону (прилюдних торгів), затверджений виконуючим начальника відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Калевичем В. А.
Посилаючись на те, що під час організації та проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (квартири) були допущені суттєві порушення вимог законодавства, зокрема, п. 3.5, 3.9 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, а також не було повідомлено позивача про проведення прилюдних торгів, останній просив визнати недійсними прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, визнати недійсним та скасувати протокол проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, скасувати акт державного виконавця про реалізацію предмету іпотеки.
Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва Бусик О.Л. від 19.05.2020 року відкрито провадження у вищевказаній цивільній справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22.02.2021 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіаремонтне підприємство «УРАРП».
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 18.03.2021 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. Забезпечено позов ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби України, Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Еліт», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаремонтне підприємство «УРАРП», про визнання недійсним прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, визнання недійсним та скасування протоколу проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, скасування акту державного виконавця про реалізацію предмету іпотеки, шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 .
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23.04.2021 року провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби України, Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Еліт», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаремонтне підприємство «УРАРП», про визнання недійсним прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, визнання недійсним та скасування протоколу проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, скасування акту державного виконавця про реалізацію предмету іпотеки, - закрито. Скасовано заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 18.03.2021 року.
Постановою Київського апеляційного суду від 13.07.2021 року ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 23.04.2021 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постановою Верховного Суду від 26.01.2022 року Постанову Київського апеляційного суду від 13.07.2021 року змінено, виклавши її мотивувальну частину у редакції цієї постанови.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16.02.2023 року задоволено заяву представника третьої особи - ТОВ «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» - Комліченка В.С. про відвід судді від розгляду цивільної справи за позовом Доманської Марії Ігорівни, поданого в інтересах ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби України, Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Еліт», третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Авіаремонтне підприємство «УРАРП», про визнання недійсним прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, визнання недійсним та скасування протоколу проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, скасування акту державного виконавця про реалізацію предмету іпотеки.
На підставі розпорядження № 73 від 09.03.2023 року справу повторно автоматично розподілено та передано для розгляду судді Печерського районного суду м. Києва Хайнацькому Є.С.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 13.03.2023 року прийнято до провадження вищевказану цивільну справу в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 06.06.2023 року.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 06.06.2023 року відкладено підготовче засідання на 13.09.2023 року.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 13.09.2023 року відкладено підготовче засідання на 15.01.2024 року.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 15.01.2024 року відкладено підготовче засідання на 01.04.2024 року.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 01.04.2024 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби України, Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Еліт», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаремонтне підприємство «УРАРП», про визнання недійсним прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, визнання недійсним та скасування протоколу проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, скасування акту державного виконавця про реалізацію предмету іпотеки, до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні на 08.07.2024 року.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 08.07.2024 року судове засідання відкладено на 26.09.2024 року.
У зв'язку з оголошенням повітряної тривоги призначене на 26.09.2024 року судове засідання знято з розгляду та призначено на 20.01.2025 року.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 20.01.2025 року судове засідання відкладено на 02.04.2025 року.
Позивач та представник позивача в судове засідання не з'явилися, про день, час, місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Представник відповідача-1 у судове засідання не з'явився, про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином; відзив на позовну заяву не подав.
Представник відповідача-2 у судове засідання не з'явився, про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином; подав відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позову, а також подав заяву про розгляд справи без участі представника відповідача-2.
Відзив обґрунтований тим, що позивачем не доведено належними доказами порушення вимог п. 3.5, 3.9 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, зокрема, не надано доказів не повідомлення позивача про проведення прилюдних торгів та не розміщення в загальному доступі тих чи інших відомостей про торги. Одночасно, у відзиві наголошено про пропуск позивачем строків позовної давності.
Представник відповідача-3 у судове засідання не з'явився, про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином; відзив на позовну заяву не подав.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином; подав письмові пояснення по суті спору та заяву про розгляд справи без участі представника третьої особи, в якій просив у задоволенні позову відмовити.
У письмових поясненнях зазначено, що сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання таких торгів недійсними. При цьому, позивачем не доведено, що відповідачем-3 неповно розміщено інформацію про об'єкт реалізації, а також що зазначені порушення вплинули на результат прилюдних торгів. Крім того, позивачем пропущено строк позовної давності для звернення з відповідним позовом до суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що у відділі примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження ВП № НОМЕР_1, відкрите на підставі виконавчого листа № 2-7871/10, виданого Печерським районним судом міста Києва 30.05.2011 року, про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 , що є предметом іпотеки за договором іпотеки № 1311-002/08Р від 29.07.2008 року, укладеним між ОСОБА_1 та АКБ «Правекс-Банк», посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, реєстраційний номер № 4888, у рахунок задоволення вимог ПАТ КБ «Правекс-Банк» щодо стягнення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 1311-002/08Р від 28.07.2008 року станом на 22.05.2009 року в розмірі 22 089 136,76 грн.
08.08.2012 року державним виконавцем винесена постанова про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, згідно з п. 1 якої ТОВ «Оціночна компанія «ВЕГА» в особі Макогона Валентина Валентиновича, який має Сертифікат № 12219/11, виданий 18.07.2011 року Фондом Державного майна України (з терміном дії до 18.07.2014 року), призначено експертом, суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання у виконавчому провадженні.
Відповідно до пункту 2 постанови експерту, суб'єкту оціночної діяльності - суб'єкту господарювання ТОВ «Оціночна компанія «ВЕГА» надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) з питань початкової вартості майна згідно акту опису й арешту майна від 06.08.2012 року, а саме: квартири АДРЕСА_1 .
05.11.2012 року ТОВ «Оціночна компанія «ВЕГА» складений Звіт про незалежну оцінку майна - шестикімнатної квартири загальною площею 645,0 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , власником якої на праві приватної власності є ОСОБА_1 .
Згідно зі вказаного Звіту про незалежну оцінку майна, ринкова вартість квартири станом на 05.11.2012 року без урахування ПДВ визначена суб'єктом оціночної діяльності у розмірі 10 558 430,00 грн.
29.12.2012 року проведені прилюдні торги з реалізації предмета іпотеки, за результатами яких переможцем оголошено ПАТ КБ «Правекс-Банк».
На підставі протоколу про проведення аукціону № 00-0019/12 від 29.12.2012 року державним виконавцем складений акт від 24.01.2013 року про проведення аукціону (прилюдних торгів), затверджений виконуючим начальника відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Калевичем В. А.
У подальшому, 12.06.2013 року право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ПАТ КБ «Правекс-Банк» на підставі свідоцтва, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войнарською І.А. 12.06.2013 року за реєстраційним № 947.
Надалі, 11.11.2020 року між ПАТ КБ «Правекс-банк», як продавцем, та ТОВ «Авіаремонтне підприємство «УРАРП», як покупцем, укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кірюховою Н.С., реєстровий № 2665, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 .
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 232501149 від 13.11.2020 року власником квартири АДРЕСА_1 є ТОВ «Авіаремонтне підприємство «УРАРП».
Мотиви, з яких виходить cуд, та застосовані норми права
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Положення частини 1 статті 203 ЦК України визначають, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (частина 1 статті 215 ЦК України).
Згідно з частиною 3 статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
У статті 650 ЦК України зазначено, що особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.
Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті (частина 4 статті 656 ЦК України).
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
У частині 1 статті 62 Закону України «Про виконавче провадження» вказано, що реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.
Згідно з п. 1.1. Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 р. N 68/5 (надалі - Тимчасове положення, у редакції, чинній станом на дату проведення спірних прилюдних торгів), це Положення визначає умови і порядок проведення прилюдних торгів з продажу квартир, будинків, підприємств як цілісного майнового комплексу, інших приміщень, земельних ділянок, що є нерухомим майном, на які звернено стягнення відповідно до чинного законодавства, а також розрахунків за придбане майно.
Відповідно до п. 3 5 Тимчасового положення, спеціалізована організація, яка проводить публічні торги, не пізніше як за 15 днів до дня проведення публічних торгів публікує в порядку, визначеному Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 20.05.2003 N 43/5, зареєстрованим у Мін'юсті 21.05.2003 за N 388/7709 (зі змінами), на відповідному веб-сайті інформацію про нерухоме майно, що реалізується. Оголошення про проведення прилюдних торгів має бути розміщене не пізніше семи днів з моменту укладення договору про реалізацію майна, а у випадку проведення повторних торгів - не пізніше семи днів з моменту переоцінки майна.
У пункті 3.9 Тимчасового положення встановлено, що якщо реалізації підлягає житловий будинок, квартира, то в інформації додатково зазначаються: розмір житлової та нежитлової площі будинку, квартири; адресу чи місцезнаходження; правовий режим квартири, будинку; обмеження на використання квартири, будинку; відомості про земельну ділянку, на якій розташований будинок (її правовий режим та розмір); матеріали стін квартири, будинку; процент зносу.
Як стверджував позивач у позовній заяві, проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (квартири) здійснено з порушенням вимог п. 3.5, 3.9 Тимчасового положення, зокрема, в інформаційному повідомленні про проведення оспорюваних торгів не зазначено всіх передбачених в Тимчасовому положенні відомостей.
Водночас, до матеріалів справи жодних доказів на підтвердження неповноти викладення інформації про об'єкт реалізації позивачем не надано. До того ж, у матеріалах справи відсутня копія відповідного оголошення про проведення прилюдних торгів, а зазначене в позовній заяві посилання на веб-сторінку (адреса: https://trade.informjust.ua/) є неповним та не дозволяє віднайти цю інформацію.
Одночасно, позивач посилався на не повідомлення його, як боржника у виконавчому провадженні, про проведення прилюдних торгів із реалізації належного йому нерухомого майна.
Згідно з п. 3.11. Тимчасового положення спеціалізована організація письмово повідомляє державного виконавця, стягувача та боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна.
Утім, на підтвердження зазначених вище доводів щодо не повідомлення позивача про проведення оспорюваних прилюдних торгів останнім не долучено до матеріалів справи відповідних доказів.
При цьому суд ураховує, що позивач є боржником у виконавчому провадженні, в рамках якого проводилися спірні прилюдні торги, у зв'язку з чим мав можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження, у тому числі для отримання доказів.
Разом із цим, розглядаючи питання про дотримання під час проведення торгів положень пункту 3.11 Тимчасового положення, суди мають установити, чи було письмово повідомлено, зокрема, боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів та про стартову ціну, за якою майно пропонується до продажу. Проте сам по собі факт неналежного повідомлення боржника стосовно проведення прилюдних торгів чи втрата чинності звіту про оцінку майна не можуть бути підставою для визнання таких торгів недійсними. Головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними. Аналогічні правові висновки викладені у постановах у постановах Верховного Суду України від 29.06.2016 року у справах № 6-370цс16 та № 6-547цс16, від 29.11.2017 року у справі № 6-231цс17, у постановах Верховного Суду від 10.07.2019 року у справі № 462/2232/16.
Проте, позивачем не надано до матеріалів справи жодних належних та допустимих доказів на підтвердження порушення порядку проведення електронних торгів, та що відповідні порушення вплинули на результат торгів та призвели до порушення прав та законних інтересів позивача при проведенні прилюдних торгів із реалізації нерухомого майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Одночасно, оскільки позовні вимоги про визнання недійсними та скасування протоколу про проведення аукціону й акту про передання права власності є похідними від основної позовної вимоги про визнання недійсними прилюдних торгів, що не підлягає задоволенню, суд дійшов висновку також про відсутність правових підстав для задоволення цих похідних позовних вимог. До того ж, протокол та акт не є правовстановлюючими документами, відтак позовні вимоги про визнання недійсними означених документів не є ефективним способом захисту.
Крім того, суд приймає до уваги, що набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, - державна виконавча служба й організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є їхній переможець. Виходячи з наведеного, сторонами договору, оформленого за результатами проведених електронних торгів, є продавці - державна виконавча служба й організатор цих торгів, та покупець - переможець торгів (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 910/856/17 (пункти 40-41), від 07.07.2020 у справі № 438/610/14-ц (пункт 56)). Даний правовий висновок підтриманий надалі Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18.
Отже, належними відповідачами у справі про визнання торгів недійсними за позовом власника проданого з торгів майна є: продавці, тобто особи, які мають право примусового продажу такого майна, тобто державна виконавча служба (приватний виконавець) та організатор електронних торгів; покупець, тобто особа, яка стала переможцем торгів.
Водночас, у подальшому переможець торгів - ПАТ КБ «Правекс-Банк», відчужило спірне нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 , на користь ТОВ «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» на підставі договору купівлі-продажу від 11.11.2020 року. Дані відомості щодо реєстрації права власності на зазначене нерухоме майно за ТОВ «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» внесені 11.11.2020 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідно до витягу зі вказаного реєстру від 23.12.2020 року.
Отже, власником спірного нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , наразі є ТОВ «Авіаремонтне підприємство «УРАРП», яке за відповідним клопотанням позивача залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Так, визначення відповідача (відповідачів), предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість установлення належності відповідача (відповідачів) й обґрунтованості позову є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц; від 20.06.2018 у справі № 308/3162/15-ц; від 21.11.2018 у справі № 127/93/17-ц; від 12.12.2018 у справах № 570/3439/16-ц та № 372/51/16-ц, від 11.09.2019 у справі № 910/7122/17.
Верховний Суд у постанові від 28.10.2020 у справі № 761/23904/19 вказав, що визначення у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.
Так, вимогу про визнання недійсними електронних торгів суд може інтерпретувати як позов про визнання недійсним відповідного договору купівлі-продажу. Проте ця вимога лише за певних умов може бути ефективним способом захисту, наприклад, тоді, якщо позивачем і відповідачем є продавець і покупець за договором купівлі-продажу.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див., зокрема, постанови від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17).
Поряд із цим, ПАТ КБ «Правекс-банк» та ТОВ «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» заявлено про застосування наслідків спливу позовної давності.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).
Відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 статті 261 ЦК України).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.05.2018 у справі №369/6892/15-ц вказала, що, виходячи з вимог ст. 261 ЦК, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем (подібні висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №183/1617/16, від 28.11.2018 у справі №504/2864/13-ц, від 03.12.2019 у справі №904/10956/16).
З огляду на те, що за наслідками розгляду позовних вимог останні не підлягають задоволенню через їх необґрунтованість та недоведеність, правові підстави для застосування позовної давності відсутні.
Згідно ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі відмови в позові - на позивача.
За таких обставин суд вважає, що судові витрати стягненню з відповідачів на користь позивача не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби України, Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Еліт», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаремонтне підприємство «УРАРП», про визнання недійсним прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, визнання недійсним та скасування протоколу проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, скасування акту державного виконавця про реалізацію предмету іпотеки, - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено та підписано 14.04.2025 року.
Суддя Євген ХАЙНАЦЬКИЙ