печерський районний суд міста києва
Справа № 757/20151/25-к
пр. 1-кс-18789/25
01 травня 2025 року Печерський районний суд міста Києва у складі:
слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024100060000077 від 11.01.2024,
Прокурор Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням у кримінальному провадженні № 12024100060000077 від 11.01.2024 про арешт майна з метою збереження речових доказів, а саме: накладення арешту на об'єкт нерухомого майна (квартиру), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборонивши відчужувати його та будь-яким чином розпоряджатися ним; заборонити державним реєстраторам та нотаріусам вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо вищевказаного об'єкту нерухомості.
Метою накладення арешту є забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні, збереження вищевказаного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
З наданих в обґрунтування клопотання матеріалів вбачається, що у провадженні слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві за процесуального керівництва Печерського окружної прокуратури міста Києва здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024100060000077 від 11.01.2024 за фактом вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що 10.01.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено труп ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в стані сильно виражених гнильних змін.
Крім, того 10.01.2024 за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено труп ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в стані сильно виражених гнильних змін. За даним фактом, слідчим відділом внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100060000078 від 11.01.2024 року за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
З метою встановлення причини смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12024100060000077 слідчим 11.01.2024 призначено судово-медичну експертизу, проведення котрої доручено КМКБ СМЕ.
Відповідно до висновку експерта № 012-05-183-2024 від 01.03.2024 на момент судово-медичного дослідження труп ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходився у стані різко виражених гнильних змін із порушенням структури внутрішніх органів, у зв'язку з чим встановити причину смерті неможливо.
Ступінь вираженості пізніх трупних явиш може свідчити про давність настання смерті ОСОБА_4 приблизно за 7-10 днів до судово-медичного дослідження трупа.
За попередніми результатами розслідування обставин смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановленими на даний час, органом досудового розслідування висунуто рівновірогідні версії смерті останньої, як природня, так і насильницька, зокрема з метою заволодіння майном ОСОБА_4 .
Також, на даний час у слідства є достатньо підстав вважати, що об'єкти нерухомого майна, що знаходяться за адресами: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 , можуть виступати об'єктами злочину.
Об'єкт нерухомого майна (квартира), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на праві приватної власності належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі договору дарування квартири від 08.06.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 , зареєстрованого у реєстрі за №1157.
Враховуючи викладене вбачається, що об'єкт нерухомості (квартира), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , є можливим предметом незаконного посягання, оскільки власник ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та причина смерті у зв'язку із тривалістю перебування трупа в квартирі та гнильними змінами не встановлена, тому на даний час в ході триваючого досудового розслідування та очікування на результати призначених експертиз неможливо однозначно стверджувати про відсутність насильницьких обставин настання смерті ОСОБА_4 .
11.01.2023 постановою слідчого Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві об'єкт нерухомого майна (квартира), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12024100060000077.
Таким чином, з метою унеможливлення подальшого вчинення незаконних дій, а також з метою всебічного, повного й неупередженого розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказане майно.
Прокурор ОСОБА_3 подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги клопотання підтримав у повному обсязі, з наведених у ньому підстав, та просив задовольнити.
Слідчий суддя розглянув клопотання за відсутності власника майна на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.
Вивчивши клопотання та дослідивши його матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Відповідно до ч. 1-3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Крім того, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Отже, арешт з метою забезпечення речових доказів, по суті являє форму забезпечення доказів у кримінальному провадженні та не вимагає обов'язкового повідомлення підозри у кримінальному провадженні, не пов'язується з особою, підозрюваною у вчиненні кримінального провадження.
Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Так, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, та полягає у тимчасовому позбавленні права на відчуження, розпорядження та/або користування майном (ч. 1, п. 7 ч. 2 ст. 131, ч. 1 ст. 170 КПК України).
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати (ч. 2 ст. 173 КПК України):
- правову підставу для арешту майна;
- розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
- наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Так, зважаючи на обставини кримінального правопорушення, яке розслідуються у межах цього кримінального провадження, доводи прокурора про існування ризиків відчуження, знищення, спотворення речових доказів у кримінальному провадженні є цілком обґрунтованими.
Викладене в клопотанні про арешт майна переконує слідчого суддю у тому, що мета цього заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді запобігання цьому ризику може бути досягнута.
Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження є оціночними поняттями. Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що будь-яке втручання у право особи з боку держави має забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
На переконання слідчого судді, загальні інтереси суспільства у вигляді досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України (зокрема, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування тощо), виправдовують ступінь втручання у право власності особи, яке пов'язане з накладенням арешту на належне їй майно.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання та накладення арешту на майно, а саме: на об'єкт нерухомого майна (квартиру), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки таке майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, його визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та метою такого арешту є забезпечення збереження речових доказів.
Разом з тим, з урахуванням принципів розумності та співмірності застосування заходів забезпечення кримінального провадження, наслідки накладеного арешту для третіх осіб, клопотання в частині заборони розпорядження зазначеним нерухомим майном задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 98, 170-173, 175, 309, 372, 532 КПК України,
Клопотання - задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні № 12024100060000077 від 11.01.2024, шляхом встановлення заборони на відчуження об'єкту нерухомого майна (квартири), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В задоволенні іншої частини клопотання - відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1