печерський районний суд міста києва
Справа № 757/18225/25-к
пр. 1-кс-17207/25
21 травня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі суду судове провадження за скаргою ОСОБА_3 на постанову слідчого Другого СВ Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м Києві, ОСОБА_4 від 04.04.2025, про відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні №42025000000000153 від 25.02.2025,-
21.04.2025 до провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову слідчого Другого СВ Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м Києві, ОСОБА_4 від 04.04.2025, про відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні №42025000000000153 від 25.02.2025.
Вказану постанову заявник вважає постановленою безпідставно, без належної перевірки доводів, викладених у заяві, а тому просить скасувати рішення слідчого від 04.04.2025 у кримінальному провадженні №42025000000000153 від 25.02.2025.
Особа, що подала скаргу, у судове засідання не з'явився, про місце і час розгляду скарги повідомлений належним чином, в прохальній частині скарги просив провести розгляд скарги у його відсутність.
Слідчий у судове засідання не з'явився, про місце і час розгляду скарги повідомлений належним чином, заяв, клопотань до суду не подано.
Частиною 3 статті 306 КПК України передбачено, що відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність не з'явившихся осіб, на підставі наданих доказів.
Вивчивши скаргу, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення в межах заявлених вимог, приходить до наступного висновку.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_3 28.02.2025 за допомогою електронного зв'язку звернувся до слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м Києві з клопотанням від 28.02.2025 №1/1-153.
Разом з цим, постановою слідчого від 04.04.2025 було відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42025000000000153 від 25.02.2025, оскільки останній не перебуває у жодному статусі у кримінальному повадженні.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи громадянина України захищаються судом. Суть такого захисту полягає в тому, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади.
Згідно до ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
З врахуванням викладеного, варто зазначити, що ініціювання стороною захисту, потерпілим проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому ст. 220 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 220 КПК України встановлено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
На стадії досудового розслідування особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником можуть бути оскарженні рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, що встановлено п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Частиною 1 ст. 223 КПК України визначено, що слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети (ч. 2 ст. 223 КПК України).
Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення шодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 4 ст. 55 КПК України за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Так, ч. 1 ст. 36, ч. 5 ст. 40 КПК України визначено, що прокурор та слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Також, слідчий суддя приймає до уваги, що у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Відповідно до ч. 4 ст. 55 КПК України, за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Так, вимогами ч.5 ст. 110 КПК України передбачено, що мотивувальна частина рішення слідчого, викладеного у формі постанови повинна містити відомості про мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу, однак слідчим при винесенні постанови вказані вимоги проігноровані, оскільки мотивувальна частина являється формальною та в розрізі фактичних обставин кримінального провадження, слідчим не надано оцінку доводам, які викладені у клопотанні, а тому постанова підлягає скасуванню і з повторним і належним розглядом вказаного питання.
З врахуванням зазначеного, скарга підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 9, 22, 26, 303, 306, 307 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
Скаргу - задовольнити.
Скасувати постанову слідчого Другого СВ Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м Києві, ОСОБА_4 від 04.04.2025, про відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні №42025000000000153 від 25.02.2025.
Зобов'язати уповноважену особу, у кримінальному провадженні №42025000000000153 від 25.02.2025 повторно розглянути клопотання ОСОБА_3 від 28.02.2025 №1/1-153.
Зобов'язати уповноважену службову особу повідомити суд про виконання даної ухвали, шляхом направлення підтвердження через «Електронний кабінет», протягом трьох днів з моменту отримання ухвали слідчого судді.
Ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню.
Слідчий суддя ОСОБА_5