печерський районний суд міста києва
Справа № 757/20841/25-к
06 травня 2025 року Печерський районний суд міста Києва у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_6 , про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 42024110000000286 від 14.08.2024, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чорнухіне Перевальського району Луганської області, працюючого начальником відділення соціально-психологічної служби № 8 відділу соціально-виховної та психологічної роботи державної установи «Білоцерківська виправна колонія (№ 35)», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не адвоката, не депутата, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,
Слідчий Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_6 за погодженням прокурора відділу протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,
Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на те, що Другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024110000000286 від 14.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, а саме у державній зраді, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, що вчинене в умовах воєнного стану.
Суть підозри обгрунтовує наступним.
Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до ч. 1 ст. 11 Кримінально-виконавчого кодексу України органами виконання покарань є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, його територіальні органи, уповноважені органи з питань пробації.
Згідно з ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» до правоохоронних органів належать - органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, органи доходів і зборів, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції і беруть участь зокрема у нагляді і контролі за виконанням законів.
Згідно із Конституцією України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
Усупереч вказаним нормам міжнародного права президент російської федерації (далі - рф) ОСОБА_8 , а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади рф, діючи всупереч вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки, у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв'язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів Збройних Сил рф на територію України.
Так, 24.02.2022 на виконання вищевказаного наказу, військовослужбовці Збройних Сил рф, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглась на територію Україну через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин вказаної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
З 05 години 30 хвилин 24.02.2022, а саме з часу видання Президентом України Указу «Про введення воєнного стану в України» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» та до теперішнього часу відповідно до Конституції України і Закону України «Про правовий режим воєнного стану» почав діяти воєнний стан в Україні.
Відповідно до «Федерального закона «Об органах федеральной службы безопасности в Российской Федерации» 03.04.1995 створено іноземну організацію «Федеральная служба безопасности Российской Федерации (ФСБ России)» (далі - ФСБ рф), на яку відповідно до ст. 11 вказаного закону покладено проведення розвідувальної діяльності.
Після початку повномасштабного вторгнення рф на територію України, не пізніше серпня 2024 року (точний час та дату під час досудового розслідування не встановлено) представником іноземної організації - співробітником ФСБ рф ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності України, шляхом здійснення проти неї підривної діяльності, залучено до конфіденційного спілкування начальника відділення соціально-психологічної служби № 8 відділу соціально-виховної та психологічної роботи державної установи «Білоцерківська виправна колонія (№ 35)» ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 не пізніше серпня 2024 року (точний час та дату органом досудового розслідування не встановлено), діючи умисно, всупереч інтересам держави України, в умовах воєнного стану, маючи негативне ставлення до чинної державної влади України, будучи прихильником проросійських поглядів, керуючись власними переконаннями та ідеологічним мотивом, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на шкоду суверенітету, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній та інформаційній безпеці України, перебуваючи у м. Біла Церква Київської області (більш точне місце органом досудового розслідування не встановлено), за допомогою власного мобільного телефону, використовуючи обліковий запис з ім'ям користувача « ОСОБА_10 », який зареєстрований за номером мобільного зв'язку: НОМЕР_1 , надав допомогу в проведенні підривної діяльності проти України представнику іноземної організації, а саме співробітнику ФСБ рф ОСОБА_9 - користувачу облікового запису в месенджері «Telegram» з ім'ям користувача « ОСОБА_11 », зареєстрованого за номером мобільного зв'язку: НОМЕР_2 (абонентський номер рф оператора «Ростелеком»), шляхом надання інформації стосовно особового складу Збройних Сил України (далі - ЗСУ).
Зокрема, між вищезазначеними особами налагоджено канал комунікації з використанням месенджера «Telegram». У той же час, з метою забезпечення конспірації та приховування слідів злочинної зазначених осіб, між ними обумовлено схему видалення інформації негайно після прочитання її адресатом.
При цьому, ОСОБА_4 усвідомлював, що передана ним інформація буде використана іноземною організацією ФСБ рф для проведення підривної діяльності проти України в умовах воєнного стану.
Так, 16.01.2025 о 02 год. 44 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи у м. Біла Церква Київської області (більш точне місце органом досудового розслідування не встановлено), діючи умисно, з особистих мотивів, з метою надання допомоги представнику іноземної організації ФСБ рф ОСОБА_9 (користувач облікового запису в месенджері «Telegram» - « ОСОБА_11 », зареєстрований за номером мобільного зв'язку: НОМЕР_2 ) в проведенні підривної діяльності проти України, використовуючи обліковий запис « ОСОБА_10 », який зареєстрований за номером мобільного зв'язку НОМЕР_1 у месенджері «Telegram», шляхом надсилання текстового повідомлення, надав вказаному представнику ФСБ рф інформацію про контактні дані (прізвище, ім'я та по батькові, дати народження, назви військових частин) двадцяти осіб з числа засуджених, які проходять військову службу в лавах ЗСУ.
У подальшому, 24.01.2025 о 02 год. 52 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи в м. Біла Церква Київської області (більш точне місце органом досудового розслідування не встановлено), діючи умисно, з особистих мотивів, з метою надання допомоги представнику іноземної організації ФСБ рф ОСОБА_9 (користувач облікового запису в месенджері «Telegram» - « ОСОБА_11 », зареєстрований за номером мобільного зв'язку: НОМЕР_2 ) в проведенні підривної діяльності проти України, використовуючи обліковий запис « ОСОБА_10 », який зареєстрований за номером мобільного зв'язку НОМЕР_1 у месенджері «Telegram», шляхом надсилання текстового повідомлення надав представнику ФСБ рф інформацію про контактні дані (прізвище, ім'я та по батькові, дати народження) десяти осіб з числа засуджених, які збираються проходити службу в лавах ЗСУ та інших утворених відповідно до Законів України військових формуваннях.
Передача вказаної інформації іноземній державі, іноземній організації або їх представникам могла нанести шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, підірвати стан боєготовності ЗСУ, чи нести загрозу життю і здоров'ю їх військовослужбовцям та може бути використана в проведенні підривної діяльності проти України.
У зв'язку із викладеним, 11.02.2025 о 15 годині 08 хвилин ОСОБА_4 затримано за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК на підставі п.6 ч.1 ст. 615 КПК України.
Того ж дня, 11.02.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Чорнухіне Перевальського району Луганської області, працюючому начальником відділення соціально-психологічної служби № 8 відділу соціально-виховної та психологічної роботи державної установи «Білоцерківська виправна колонія (№ 35)», раніше не судимому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , повідомлено про підозру у державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, інформаційній безпеці України: наданні представникам іноземної організації допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинене в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити з підстав у ньому зазначених.
Підозрюваний та його захисник заперечили щодо задоволення клопотання, зауваживши, що ризики у кримінальному провадженні відносно не доведені, а підозра у вчиненні ним кримінальних правопорушень - не обгрунтована та нележними доказами не підтверджується. Просили відмовити та застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання слідчим суддею встановлено, Другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024110000000286 від 14.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні здійснюється групою прокурорів відділу протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Київської обласної прокуратури.
11.02.2025 о 15 годині 08 хвилин ОСОБА_4 затримано за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК на підставі п.6 ч.1 ст. 615 КПК України.
Того ж дня, 11.02.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Чорнухіне Перевальського району Луганської області, працюючому начальником відділення соціально-психологічної служби № 8 відділу соціально-виховної та психологічної роботи державної установи «Білоцерківська виправна колонія (№ 35)», раніше не судимому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , повідомлено про підозру у державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, інформаційній безпеці України: наданні представникам іноземної організації допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинене в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
13.02.2025 слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_12 (справа № 757/6848/25-к) ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 11.04.2025 включно.
Постановою заступника керівника Київської обласної прокуратури від 02.04.2025 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024110000000286 продовжено до трьох місяців, тобто до 11.05.2025.
07.04.2025 слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_13 (Справа № 757/15849/25-к) ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 11.05.2025 включно.
Підозра ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, обґрунтовується наступними зібраними доказами, а саме:
- Протоколом затримання особи, складеним відповідно до вимог ст. 615 КПК України;
- Протоколами за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дій - «аудіо контроль особи» від 21.10.2024;
- Протоколами за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дій - «зняття інформації з електронних комунікаційних мереж» від 21.10.2024;
- Протоколами за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дій - «зняття інформації з електронних комунікаційних мереж» від 27.01.2025;
- Протоколом огляду Інтернет-сайту від 10.02.2025;
- Протоколами обшуків від 11.02.2025;
- Протоколом допиту свідка ОСОБА_14 ;
- Протоколом допиту свідка ОСОБА_15 ;
- Протоколом допиту свідка ОСОБА_16 ;
- Протоколом допиту свідка ОСОБА_17 ;
- Протоколом допиту свідка ОСОБА_18 ;
- Матеріалами, зібраними оперативним підрозділом, які згідно ст. 99 КПК України є документами.
Таким чином, слідчий суддя доходить висновку про обгрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, що додатково було встановлено ухвалами слідчих суддів при застосуванні та продовженні строків дії запобіжного заходу.
Відповідно до ст. 12 КК України, інкриміноване громадянину України ОСОБА_4 кримінальне правопорушення віднесено до категорії особливо тяжких, оскільки санкція ч. 2 ст. 111 КК України передбачає основне покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна.
Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Відповідно до ч. 6 ст. 199 КПК України У разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах, та одночасно враховує, що вказане було встановлено судами при ухваленні рішення про застосування запобіжного заходу та при вирішенні питання про продовження його дії.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, які містяться у матеріалах кримінального провадження.
Обставинами, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 07.04.2025 (справа №757/15849/25-к), тобто до 11.05.2025.
На виконання доручення (відповідно до ст. 290 КПК України) старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42024110000000286 - прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_19 від 05.05.2025 №20-467вих-25, 05.05.2025 сторону захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та надано для ознайомлення матеріали досудового розслідування.
Таким чином, перелічені вище обставини у сукупності виправдовують потребу у продовжені запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .
Водночас, враховуючи те, що строк дії вищевказаної ухвали закінчується, однак ризики, які стали підставою для обрання ОСОБА_4 такого запобіжного заходу продовжують існувати, а завершити кримінальне провадження до цього часу неможливо, необхідно продовжити ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до положень ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Даних про наявність підстав для зміни підозрюваному запобіжного заходу на менш суворий, ніж тримання під вартою, слідчим суддею при розгляді клопотання не встановлено та стороною захисту не доведено.
Слідчий суддя також звертає увагу, що обґрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України перевірялися слідчими суддями при застосуванні та продовженні строку дії запобіжного заходу.
На підставі викладеного, з урахуванням особи підозрюваного та встановлення обґрунтованості підозри, продовження існування ризиків відносно ОСОБА_4 , які не зменшились з часу застосування запобіжного заходу, беручи до уваги, те, що на даний час у кримінальному провадженні продовжується досудове розслідування, слідчий суддя, виходячи із конкретних обставин інкримінованих підозрюваному діянь, не знаходить підстав для визначення розміру застави при продовженні строків тримання під вартою, оскільки відповідно до п. 6 ст.176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений п. 5 ч. 1 цієї статті, тобто тримання під вартою.
Керуючись ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Продовжити у кримінальному провадженні № 42024110000000286 від 14.08.2024, підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою у межах строку досудового розслідування на 60 днів, тобто до 05.07.2025 року.
При продовженні строку тримання підозрюваного під-вартою розмір застави не визначати.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1