печерський районний суд міста києва
Справа № 757/47591/23-ц
"12" травня 2025 р. Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Ільєвої Т.Г.
при секретарі судових засідань - Кошелюк Д.О.
за участю:
позивача - ОСОБА_1
представника Офісу Генерального прокурора - Плясун Г.С.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Києві в клопотання ОСОБА_1 про призначення експертизи у справі №757/47591/23-ц за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, -
У провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа №757/47591/23-ц за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди.
Так, в рамках розгляду даної справи у підготовчому судовому засіданні позивачем повторно було заявлено клопотання про призначення судової психологічної експертизи.
В підготовчому судовому засіданні позивач підтримав подане клопотання.
Представник Офісу Генерального прокурора в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення клопотання.
Представник Державної казначейської служби України в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Дослідивши матеріали справи, клопотання позивача, заслухавши думку учасників справи, суд дійшов до наступних висновків.
У відповідності до вимог п.8 ч.1ст. 197 ЦПК України, у підготовчому судовому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи.
Відповідно до ч.1ст. 103 ЦПК України, для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, а сторонами не надано відповідні висновки експертів із цих саме питань, суд призначає експертизу у справі.
Нормами статей 12, 13 ЦПК України визначено, що збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно частин 4, 5 ст.103 ЦПК України, питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
У провадженні Печерського районного суду міста Києва перебуває справа № 757/47591/23-ц за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 27.03.2024 задоволено клопотання позивача, призначено судову психологічну експертизу у цій справі, а провадження у справі зупинено.
До суду 16.10.2024 з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (далі - КНДІСЕ) надійшла ухвала суду разом з матеріалами справи без виконання, у зв'язку з несплатою вартості судової психологічної експертизи.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 21.10.2024 відновлено провадження у справі.
Так, у судовому засіданні, яке відбулось 25.11.2024 зобов'язано позивача надати у строк до 02.12.2024 документи, які підтверджують поважність причин невиконання вимог суду, що призвело до повернення документів без виконання.
Позивачем до суду направлено клопотання від 29.11.2024 про призначення експертизи КНДІСЕ, у якому на підтвердження поважності причин несплати ним вартості призначеної ухвалою суду від 27.03.2024 судової психологічної експертизи зазначає, що:
- він неодноразово письмово звертався на електронну адресу суду, з запитами щодо надходження з КНДІСЕ реквізитів для оплати;
- в період з 05.01.2024 по 18.10.2024 він часто перебував на стаціонарному та амбулаторному лікуванні (через серйозні проблеми зі здоров'ям, у вказаний період, перебував на амбулаторному лікуванні, реабілітації та в подальшому отримав 3 групу інвалідності);
- введення на території України воєнного стану, що у сукупності з іншими поважними причинами, перешкоджало позивачу особисто звернутися до суду для з'ясування інформації щодо оплати експертизи;
- проживання на значній територіальній віддаленості, а саме у місті Івано-Франківськ.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про судову експертизу» визначено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Згідно з п.6.1 Інструкції об'єктом психологічної експертизи є психічно здорові особи (підозрюваний, обвинувачений, підсудний, виправданий, засуджений, свідок, потерпілий, позивач, відповідач: малолітні; неповнолітні; дорослого та похилого віку).
Психологічна експертиза встановлює ті особливості психічної діяльності та такі їх прояви в поведінці особи, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки (п.6.3. Інструкції ).
Основним завданням психологічної експертизи є визначення у підекспертної особи: індивідуально-психологічних особливостей, рис характеру, провідних якостей особистості; мотивотвірних чинників психічного життя і поведінки; емоційних реакцій та станів; закономірностей перебігу психічних процесів, рівня їхнього розвитку та індивідуальних її властивостей (п. 6.4. Інструкції).
Отже, чинним цивільним процесуальним законодавством передбачено, що експертиза у справі призначається судом у разі необхідності з'ясування фактичних обставин, що становлять предмет доказування. Також за змістом вказаних норм кожна сторона має право надавати суду докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються, висновки експертизи надаються для підтвердження обставин, для з'ясування яких необхідні спеціальні знання. У разі, якщо у сторони відсутня можливість самостійно надати висновок, відповідна сторона вправі заявити перед судом клопотання про призначення відповідної експертизи.
Проведення судової психологічної експертизи у справах про відшкодування моральної шкоди передбачено Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, а отже для з'ясування обставин наявності такої шкоди може бути призначена експертиза і ці питання є такими, що потребують спеціальних знань.
У роз'ясненнях, викладених в абз. 2 п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» № 8 від 30 травня 1997 року, оплата експертизи в цивільній справі провадиться за рахунок сторони, яка порушила відповідне клопотання.
Якщо експертиза призначається за клопотанням обох сторін або з ініціативи суду, кошти на її оплату вносяться обома сторонами порівну. У разі незгоди сторони (сторін) оплатити вартість експертизи суд розглядає справу на підставі наявних доказів.
Згідно з роз'ясненнями, які викладені в п. 45 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року вказано, що вирішуючи питання про відшкодування судових витрат, пов'язаних із проведенням судових експертиз, суду необхідно враховувати, що витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести сторона, яка заявила клопотання про проведення судової експертизи, а якщо таке клопотання заявлено обома сторонами, то витрати несуть обидві сторони порівну.
Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (стаття 110 ЦПК України).
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначає суд у рішенні, а не психолог у висновку. Висновок останнього може слугувати для судді орієнтиром у пізнанні глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, інших обставин, які мають істотне значення, зокрема й можливого грошового еквівалента таких страждань. Проте розмір відповідного відшкодування незалежно від наявності висновку психолога суддя повинен встановити, враховуючи вимоги розумності та справедливості (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2022 року у справі № 372/1652/18 (провадження № 14-115цс21)).
Так, під час судового розгляду встановлено, що позивач не надав до суду жодних доказів, які б підтверджували наявність поважних причин несплати ним вартості проведення експертизи, враховуючи, що лист з рахунком на оплату експертизи повернувся до суду "за закінченням терміну зберігання".
З врахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для повторного призначення експертизи, враховуючи строк перебування справи у провадженні, предмет спору та необґрунтованість клопотання позивача.
Окрім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що враховуючи строк перебування справи на розгляді, позивачем не наведено обставин, які б свідчили про неможливість самостійно провести таку експертизу та надати суду відповідний висновок.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 103, 252, 353 ЦПК України, суд, -
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення експертизи у справі №757/47591/23-ц за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Тетяна ІЛЬЄВА