Справа №:755/20749/24
Провадження №: 2/755/1152/25
"14" травня 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва у складі:
Головуючого судді - Хромової О.О.
при секретарі - Бовкун М.В.
за участю:
представника позивача - адвоката Шевченко Н.В.
представника відповідача - адвоката Грабового О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 , у якому просила стягнути додаткові витрати на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 35 140,00 грн.
На обґрунтування позову зазначила, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з
01 серпня 2018 року та проживали однією сім'єю до серпня 2021 року. Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 21 лютого 2022 року шлюб між сторонами розірвано. Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина проживає з матір'ю та перебуває на її утриманні. 07 жовтня 2020 року Ірпінським міським судом Київської області по справі № 367/5980/20 видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дочки. Станом на серпень 2024 року заборгованість зі сплати аліментів складає 6 485,37 грн. Водночас, дитина має проблеми зі здоров'ям органів дихання та слуху, починаючи з 2021 року майже щомісяця хворіла на гострі респіраторні вірусні інфекції, назофарингіт, риносинусит, отит, тонзиліт, отримувала медикаментозне лікування. Для покращення стану здоров'я дитині рекомендовано санаторно-курортне оздоровлення. З метою оздоровлення дитини в умовах морського клімату позивач придбала путівку в дитячий табір Містраль в Республіці Болгарія, де дитина перебувала з 14 липня 2024 року по 24 липня 2024 року, вартість становить 12 000,00 грн. Також, у зв'язку із заподіянням дитині психологічного насильства у вигляді моральних та психологічних страждань під час ведення бойових дій на території села Мироцьке Бучанського району Київської області, та з метою покращення психічного здоров'я дитини, позивач забронювала тур до Єгипту із 24 листопада 2024 року по 04 грудня 2024 року вартістю 20 280,00 грн.
ОСОБА_3 також демонструє здібності до танців та акробатики, тому для розвитку таких здібностей відвідує студію танців та акробатики з вересня 2022 року. У 2023 році дитина неодноразово брала участь у різноманітних конкурсах та змаганнях у місті Києві, Черкасах, Одесі, де показувала хороші результати і займала призові місця. Весь 2024 рік дитина готується до міжнародних змагань, проводяться індивідуальні тренування. За вказані послуги позивачем всього сплачено 38 000,00 грн.
Таким чином, у період з 2022 року по 2024 рік позивач понесла додаткові витрати на утримання дитини, що викликані особливими обставинами - хворобою дитини та розвитком її здібностей, - в загальній сумі - 70 280,00 грн. Водночас, батько дитини не дбає про її фізичний та духовний розвиток, не спілкується з дочкою, не бере участі у її вихованні, не цікавиться успіхами дитини в навчанні, не виявляє будь-якого інтересу до її внутрішнього світу.
На підставі викладеного просила стягнути з відповідача додаткові витрати на утримання дитини у твердій грошовій сумі у розмірі 35 140,00 грн, що становить половину фактично понесених позивачем витрат.
В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 12 грудня 2024 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання у даній справі на 21 січня 2025 року на 14 год. 30 хв. Сторонам роз'яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено процесуальні строки.
14 січня 2025 року представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Грабовим О.А., подано відзив на позовну заяву, з вказаними позивачем обставинами та правовими підставами позову представник не погодився, вважає їх незаконними та необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідач не заперечує факту перебування сторін у зареєстрованому шлюбі, народження спільної дитини та стягнення аліментів у примусовому порядку на підставі судового наказу від
07 жовтня 2020 року, виданого Ірпінським міським судом Київської області по справі № 367/5980/20. Водночас, позивач приховує факт народження у відповідача ще однієї дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Між відповідачем та ОСОБА_5
13 вересня 2023 року укладено договір про сплату аліментів на дитину у розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття. Крім того, у відповідача відсутнє власне житло, останній вимушений винаймати його. Внаслідок вказаних обставин, відповідач звернувся до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 грудня 2024 року по справі № 367/9191/23 у задоволенні позову відмовлено. Вказане рішення оскаржується в апеляційному порядку.
Рішення про перетин державного кордону дитиною та відвідування Республік Болгарія та Єгипет, відвідування дитячого табору, вартість путівки приймалося одноособово позивачем без погодження з батьком дитини. До того ж, рекомендації лікаря не є обов'язковими до виконання. Тому такі витрати не можуть вважатися додатковими витратами у розумінні статі 185 СК України та з урахуванням позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 12 січня 2022 року по справі
№ 545/3115/19.
Доволі сумнівними є необхідність здійснення позивачем витрат на тур до Єгипту. Позивач не погодила з відповідачем доцільність поїздки. Також ця поїздка на відпочинок відбулася через чотири місяці після перебування дитини в дитячому таборі за межами України.
Щодо витрат позивача на студію танців та акробатики відповідач також зазначив, що відвідування дитиною приватного закладу позашкільної освіти та розвитку не погоджувалося з відповідачем. З посиланням на постанови Верховного Суду від 26 серпня 2020 року по справі
№ 336/1488/19 та від 08 травня 2023 року по справі № 756/9882/19 вказав, що понесені позивачем витрати на відвідування студії танців та акробатики не належать до додаткових витрат на утримання дитини.
На підставі викладеного у задоволенні позову просили відмовити.
Судове засідання, призначене на 21 січня 2025 року на 14 год. 30 хв., знято з розгляду у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Хромової О.О. Наступне судове засідання призначено на
12 лютого 2025 року на 10 год. 00 хв.
11 лютого 2025 року представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Шевченко Н.В., подано відповідь на відзив на позовну заяву. Наведені у відзиві аргументи представник вважає безпідставними, позиція відповідача не ґрунтується на законі, а обставини, на які посилається відповідач як на підставу заперечень проти позову, не підтверджені доказами.
Представник зазначила, що посилання відповідача на неузгодження з ним витрат на оздоровлення дитини в Республіках Болгарії і Єгипті та заняття в студії танців і акробатики для розвитку здібностей дитини спростовуються висновком про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , затвердженим рішенням виконавчого комітету Бучанської міської ради Київської області від 03 травня 2024 року № 3096 про надання висновку органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав. У провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа № 755/14014/24 про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав. Тому аргументи відповідача не заслуговують на увагу і свідчать про намагання ухилитися від участі у матеріальному забезпеченні доньки. На час розгляду Святошинським районним судом Київської області справи № 367/9191/24 про зменшення розміру аліментів, матеріальний стан ОСОБА_3 покращився, він придбав у власність автомобіль.
У судовому засіданні 12 лютого 2025 року представником відповідача заявлено клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату, у зв'язку із необхідністю надання часу на ознайомлення з відповіддю на відзив та подачею письмових заперечень. Судове засідання відкладено на 08 квітня
2025 року на 11 год. 00 хв.
У судове засідання 08 квітня 2025 року сторони не з'явилися, 07 квітня 2025 року представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Грабовий О.А., подав клопотання про відкладення розгляду справи. Наступне судове засідання призначено на 14 травня 2025 року на 15 год. 30 хв.
14 травня 2025 року у судовому засіданні представник позивача - адвокат Шевченко Н.В., позов підтримала та просила задовольнити з мотивів, викладених у позові, надала пояснення аналогічні викладеним у позові та відповіді на відзив.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Грабовий О.В., у судовому засіданні 14 травня 2025 року проти задоволення позову заперечував, надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив такі фактичні обставини і відповідні їм правовідносини та дійшов таких висновків.
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 21 лютого 2022 року по справі
№ 367/9837/21 шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований 01 серпня 2018 року Бучанським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис № 170, розірвано.
Частиною четвертою статті 82 ЦПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так під час розгляду справи № 367/9837/21 судом встановлено, що сторони перебувають в юридичному шлюбі, зареєстрованому 01 серпня 2018 року Бучанським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис № 170.
Відповідно до свідоцтва про народження від 17 листопада 2018 року серії НОМЕР_1 , виданого Подільським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, ОСОБА_3 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що 17 листопада 2018 року складено відповідний актовий запис
№ 3015. Батьками зазначені ОСОБА_2 , ОСОБА_1 .
Згідно із витягом з реєстру територіальної громади від 04 червня 2024 року, ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 21 жовтня 2019 року.
Також відповідно до витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання від 25 вересня 2018 року, виданого Києво-Святошинським районним відділом Управління Державної міграційної служби України в Київській області, ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
З довідки від 01 липня 2024 року № 69, виданої Мироцьким старостинським округом Бучанської міської ради Київської області, встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , її донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно зареєстрована разом з нею і знаходиться на утриманні матері.
Відповідно до Виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ЛЖВ-691 від 28 червня 2024 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обслуговуванні в КНП «Бучанський ЦПМСД» БМР. За останні п'ять років мама зверталася з дитиною на прийом в приватному порядку в медичний центр СантаЛен з приводу захворювання дитини: 16 серпня
2021 року, діагноз - назофарингіт, синдром постназального затікання слизу, сірчані маси обох вух;
22 жовтня 2021 року - риносинусит, афта слизової порожнини рота, отит; 01 листопада 2021 року
- 16 листопада 2021 року - назофарингіт, стоматит, гіпертрофія носоглоткового мигдалика ІІ ступеню; 23 листопада 2021 року - 26 листопада 2021 року - риносинусит, фарингіт, гіпертрофія носоглоткового мигдалика ІІ-ІІІ ступеню; 25 грудня 2021 року - ринофарингіт, правосторонній гострий середній отит. Мама з дитиною зверталися в КНП «Бучанський ЦПМСД» БМР з приводу захворювання та з профілактики: 04 червня 2021 року - 11 червня 2021 року - гостра респіраторна вірусна інфекція;
17 листопада 2022 року - 21 листопада 2022 року - гостра респіраторна вірусна інфекція; 15 вересня 2023 року - 21 вересня 2023 року - гостра респіраторна вірусна інфекція; 19 січня 2024 року та
13 червня 2024 року - соматично здорова (профілактичний візит); 17 червня 2024 року - 28 червня 2024 року - тонзиліт. Рекомендовано санаторно-курортне оздоровлення дитини.
До матеріалів справи долучено довідку без зазначення дати складення та вихідного номера про те, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відпочивала у дитячому таборі ОСОБА_7 з
14 липня по 24 липня 2024 року, вартість путівки - 12 000,00 грн. Довідка не містить відомостей про особу, яка її склала, не засвідчена підписом представника Мистрал Холидейс, ООД, особа, яка здійснила переклад на українську мову, також не зазначена.
Рішенням виконавчого комітету Бучанської міської ради Київської області від 03 листопада 2023 року № 1602 «Про надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 » вирішено надати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.
04 жовтня 2024 року між ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_8 укладено договір на туристичне обслуговування, відповідно до умов якого туристи замовляють Турагенту, а турагент зобов'язується на умовах цього договору надати туристу послуги, а саме: сплатити в інтересах туриста та за рахунок наданих туристами грошових коштів, комплекс туристичних послуг, заброньованих тур агентом, відповідно до заявки (пункт 1.1). Вартість туру за цим договором складає 46 280,00 грн (пункт 4.1).
До договору також долучено заявку на бронювання туристичного обслуговування від 04 жовтня 2024 року, відповідно до якої: турист - ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , країна перебування - Єгипет , дати туру - 23 листопада 2024 року по 03 грудня 2024 року, вартість туру - за дорослого - 26 000,00 грн, за дитину - 20 280,00 грн. Також надано паперову копію електронного квитка на 23 листопада 2024 року на маршрут «Київ-Кишинів» на ім'я ОСОБА_3 .
В матеріалах справи також міститься договір надання послуг без зазначення дати укладення, укладений між ФОП ОСОБА_11 та ОСОБА_1 , відповідно до якого студія надає послуги у справі фізичного розвитку, фізичного виховання, розвитку фізичної підготовки, студія приймає на навчання учня (ученицю) ОСОБА_3 у сучасних видах танцю та акробатики. Тренувальний процес з навчання триває з 01 вересня 2024 року по 30 червня 2025 року.
Пунктом 4.1 вказаного договору встановлено, обов'язок своєчасно оплачувати абонентську плату у розмірі 3 000,00 грн не пізніше наступного заняття після закінчення попереднього абонементу. У разі виявлення бажання члена Спортивного клубу приймати участь у змаганнях з тренерським складом узгоджується особистий графік проведення індивідуальних занять, їх вартість та спосіб оплати.
Також до матеріалів справи долучені Акти надання послуг на підставі договору, погоджені ФОП ОСОБА_11 та ОСОБА_1 щодо надання послуг з розвитку фізичної підготовки згідно договору за період з вересня 2022 року по 31 жовтня 2024 року. Суд також враховує, що у вказаних актах за період з вересня 2024 року міститься інформація про надання індивідуальних тренувальних послуг дитини.
Також до матеріалів справи долучено дипломи про нагородження ОСОБА_3 за участь у турнірах (фестивалях, змаганнях) з танців, а саме від 29 січня 2023 року, від 4-5 березня 2023 року,
4-5 лютого 2023 року.
З листа Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 28 серпня 2024 року № 97381 встановлено, що у відділі на виконанні перебувають матеріали виконавчого провадження № 69278235 з примусового виконання судового наказу № 367/5980/20 від 08 жовтня 2020 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця і до досягнення нею повноліття, починаючи з 15 вересня 2020 року. Заборгованість зі сплати аліментів становить 6 485,37 грн.
До матеріалів справи також долучено розрахунок заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 69278235 станом на 01 серпня 2024 року.
Відповідно до свідоцтва про народження від 08 серпня 2023 року серії НОМЕР_2 , виданого Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_4 народилася
ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що 08 серпня 2023 року складено відповідний актовий запис № 1409. Батьками зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .
В матеріалах справи також міститься копія договору про сплату аліментів на дитину від
13 вересня 2023 року, посвідченого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пахниць Н.В., зареєстровано у реєстрі за № 620, відповідно до умов якого даний договір укладено батьками малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За домовленістю батьків, даним договором встановлюється обов'язок батька сплачувати на утримання дитини аліменти у розмірі 1/6 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця до досягнення донькою повноліття.
Також з матеріалів справи встановлено, що у провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа № 755/14014/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.
З рішення позачергового засідання виконавчого комітету Бучанської міської ради Київської області від 03 травня 2024 року № 3096 «Про надання висновку про доцільність позбавлення батьківських прав, громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 » встановлено, що виконавчим комітетом Бучанської міської ради, розглянувши звернення ОСОБА_1 від 08 лютого 2024 року № П-4601 про надання висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вирішено надати висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З додатку до рішення виконавчого комітету Бучанської міської ради Київської області від
03 травня 2024 року № 3095 - Висновку відділу служби у справах дітей та сім'ї Центру соціальних служб Управління соціальної політики Бучанської міської ради щодо визначення місця проживання дитини малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено, що вважають за доцільне, щоб малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживала разом з матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Зобов'язано батьків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не перешкоджати один-одному в участі у вихованні їх спільної дитини.
Також з матеріалів справи встановлено, що у провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебувала цивільна справа № 367/9191/23 за позовом ОСОБА_2 до
ОСОБА_1 про зменшення розміру стягнених аліментів.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 грудня 2024 року по справі № 367/9191/23 у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру стягнених аліментів відмовлено, рішення не набрало законної вили.
Частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1959 року, підписаною Україною 21 лютого 1990 року та ратифікованою Україною 27 лютого 1991 року, встановлено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної й однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до статті 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька. Батьки зобов'язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чи ні, чи їх шлюб розірвано або вони взагалі не перебували в ньому.
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо), що передбачено частиною першою статті 185 СК України.
Відповідно до частини першої статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення одноразово, періодично або постійно (частина друга статті 185 СК України).
Верховний суд у постанові від 08 травня 2023 року по справі № 756/9882/19 зазначив, що аналіз відповідних приписів Закону (статей 141, 185 СК України) свідчить про те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
Ці правила стосуються особливих обставин, приблизний перелік яких визначений зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких особливих обставини підлягають доведенню в судовому засіданні.
Такі особливі обставини є індивідуальними у кожному конкретному випадку, які підлягають доведенню особою, яка пред'явила такий позов.
Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, потрібно враховувати, якою мірою кожен із батьків зобов'язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У разі, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 29 квітня 2022 року у справі
№ 761/27222/10 (провадження № 61-8815св21).
У постанові від 04 грудня 2019 року у справі № 320/383/19 (провадження № 61-18284св19) Верховний Суд виснував, що доказами, які підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які підтверджують, зокрема, витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей людини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки медико-соціальної експертної комісії, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров'я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування (на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо). Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватися відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).
Позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 серпня 2020 року у справі № 336/1488/19 визначає, що особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними факторами.
Наявність таких обставин підлягає доведенню особою, яка пред'явила такий позов. З аналізу судової практики, яка склалась, до додаткових витрат відносять: а) навчання у спеціалізованому закладі освіти, технікумі, коледжі, при умові погодження з батьком /матір'ю навчального закладу та доведеності існування особливих обставин, які зумовлені необхідністю платного навчання дитини у цьому закладі адже дитині гарантовано державою безоплатне навчання у загальноосвітній школі;
б) розвиток здібностей дитини, а саме витрати на гуртки, заняття, які розвивають конкретні здібності дитини, придбання спортінвентарю, музичного інструменту, витрати на участь у змаганнях та конкурсах, витрати на вивчення іноземних мов, підтвердженні відповідними нагородами, які одержували діти або характеристиками; в) оздоровлення (санаторно-курортне або відпочинок біля моря або на гірському курорті при умові доведеності, що для покращення стану здоров'я дитини вона потребувала відпочинок та оздоровлення саме там); г) лікування (систематичні витрати, понесені у зв'язку з постійною хворобою дитини, фізичними травмами).
Наведені висновки щодо застосування статті 185 СК України підлягають врахуванню у кожній справі про стягнення додаткових витрат на дитину.
Звертаючись до суду із позовом про стягнення додаткових витрат на дитину позивач зазначає, що у зв'язку із частими випадками хвороб дитини позивач придбала у 2024 році тур до Болгарії для забезпечення відпочинку дитини біля моря та її оздоровлення, а також тур до Єгипту - для мінімізації наслідків психо-травматичного впливу на дитину внаслідок воєнних дій у 2022 році, свідком яких була дитина. Також дитина відвідує гурток танців та акробатики, має успіхи у заняттях, готується до змагань та має додаткові індивідуальні заняття.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд звертає увагу позивача, що на підтвердження понесених витрат на лікування дитини - долучаються до позовної заяви акти про надані медичні послуги, рахунки, квитанції та чеки про оплату наданих послуг та придбаних ліків згідно з рекомендаціями лікарів.
Тільки зберігаючи, фіксуючи та надаючи зазначені документи в суді, можна реалізувати своє право на компенсацію додатково понесених витрат, викликаних певними обставинами в житті дитини.
Наявність додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.
Водночас аліменти - це кошти на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити базові матеріальні умови для життя дитини: оплату харчування, одягу, предметів гігієни, шкільного приладдя, спожитих дітьми комунальних послуг, лікування нескладних захворювань та ін.
На обґрунтування необхідності здійснення витрат на поїздку дитини до Болгарії позивачем надано виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, з якої вбачається, що у в 2021 році дитина декілька разів поспіль хворіла на захворювання, пов'язані із захворюванням носоглотки та дихальних шляхів, також у 2022 - 2023 році дитина періодично хворіла на гострі респіраторні вірусні інфекції (частіше у осінньо-весняний період).
Відомостей про наявність інвалідності у дитини, особливих потреб, хронічних захворювань чи складного перебігу хвороб у дитини, здійснення значних витрат на придбання ліків, проходження терапії, госпіталізацію до медичних закладів до матеріалів справи не долучено.
Долучені до матеріалів справи документи не містять конкретних вказівок лікарів на необхідність відвідування дитиною певного санаторно-курортного закладу у Болгарії, рекомендацій щодо здійснення певного роду медичних процедур тощо.
Також позивачем не долучено до матеріалів справи документів щодо отримання послуг саме санаторно-курортного лікування дитини у дитячому таборі Містраль з 14 липня по 24 липня 2024 року, щодо спеціалізації такого закладу на лікуванні та оздоровленні дітей, що мають певні захворювання.
Суд також враховує, що до матеріалів справи не долучено будь-яких висновків щодо психо-емоційного стану дитини, характеристик від психологів, доказів звернення до психолога з приводу травмування дитини, рекомендацій спеціалістів з приводу необхідності здійснення певної психологічної терапії, поїздок дитини за кордон, додаткового відпочинку тощо.
Водночас, суд також враховує, що до матеріалів справи не долучено документів на підтвердження фактичного відвідування дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Болгарії та дитячого табору у цій країні (відомостей про перетин кордону, укладення позивачем договору про надання послуг та доказів фактичної оплати таких послуг), а також доказів фактичної сплати туристичних послуг, пов'язаних з поїздкою до Єгипту.
З урахуванням постанови Верховного Суду від 17 січня 2019 року у справі № 720/1119/17, вартість поїздки та відпочинку на морі, а саме в Єгипті, не є особливими обставинами, які потребують додаткових витрат з боку іншого з батьків.
Відпочинок дитини за кордоном не є додатковими витратами на дитину та такими, що зумовлені особливими обставинами, а є добровільним волевиявленням одного із батьків, у даному випадку матері.
Водночас, доказів, що у будь-який спосіб було узгоджено з батьком дитини відпочинок за кордоном та його вартість, суду позивачем також не надано.
Стосовно вимоги про стягнення додаткових витрат, пов'язаних з оплатою вартості студії танців та акробатики суд зазначає таке.
Як уже зазначалося раніше, відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 205/4622/16-ц не відносяться до особливих обставин, які передбачають можливість стягнення додаткових витрат з батьків на утримання дитини, відвідування дитиною спортивної секції та дитячого гуртка.
Позивач не посилається на необхідність здійснення нею додаткових витрат на придбання додаткового інвентарю для дитини з метою забезпечення відвідування гуртка, необхідності придбання костюмів, здійснення додаткових поїздок тощо. При цьому, позивачем не надано характеристик дитини з такого гуртка, відомостей про її досягнення та потребу в додаткових заняттях, результати таких занять тощо.
Відсутні у справі й належні та допустимі докази на підтвердження того, що позивачка узгодила виникнення та наявність таких витрат з відповідачем.
Суд також звертає увагу позивача, що відповідно до статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахунковий документ - це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ, тощо) що підтверджує факт продажу товарів, надання послуг.
Надані суду акти виконаних робіт не є розрахунковими документами, не містять інформації про фактичну сплату позивачем вартості таких послуг.
Таким чином, позивачем до матеріалів справи також не долучено доказів здійснення витрат на оплату відвідування дитиною гуртка з танців та акробатики.
При цьому, вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов'язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.
Також, вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати особливі обставини, якими обумовлені ці додаткові витрати і які є індивідуальними у кожній конкретній справі, а також стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав.
Аналогічні правові висновки викладені також в постановах Верховного Суду від 01 квітня
2019 року у справі № 545/819/18 (провадження № 61-49064св18), від 29 квітня 2022 року у справі
№ 761/27222/10 (провадження № 61-8815св21), від 22 березня 2023 року у справі від 22 березня
2023 року у справі № 758/6113/19 (провадження № 61-425св23), від 08 травня 2023 року у справі
№ 756/9882/19 (провадження № 61-2065св23), від 20 березня 2024 року у справі № 760/6988/22 (провадження № 61-9366св23), які враховані судом під час ухвалення рішення.
Суд враховує, що аліменти на дитину стягнуто з відповідача не у твердій грошовій сумі, а у частині від заробітку (доходу), тому зміни майнового стану відповідача, зокрема, його покращення, має наслідком і збільшення суми аліментів.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі № 607/12170/20, виходячи з аналізу статті 185 Сімейного кодексу України, додаткові витрати присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема, необхідністю в розвитку дитини за наявності в неї здібностей, талантів, у зв'язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.
Отже, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами понесення нею додаткових витрат на дитину, викликаних особливими обставинами, зокрема, необхідністю лікування та розвитку доньки, наявних у неї здібностей, талантів, не доведено, що такі витрати не охоплюються присудженими судом аліментами.
На підставі викладеного та керуючись статтями 141, 185 СК України, статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства», статтями 4, 5, 12, 13, 49, 76, 81, 89, 141, 259, 263-265, 274, 279, 353 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою:
АДРЕСА_2 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
Повне рішення виготовлено 19 травня 2025 року.
Суддя О.О. Хромова