Номер провадження 1-кс/754/1795/25
Справа № 754/16796/24
Іменем України
27 травня 2025 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого: судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора : ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід судді Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_5 від розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , кожного, у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, -
26.05.2025 року до Деснянського районного суду м. Києва надійшла заява обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід судді Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_5 від розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , кожного, у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України. Заява про відвід мотивована тим, що суддя ОСОБА_5 до призначення суддею працював на посаді прокурора Офісу Генерального прокурора, що викликає сумніви у його безсторонності.
Обвинувачений ОСОБА_4 заяву про відвід судді підтримав та просив її задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_6 заяву обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід судді підтримав.
Прокурор Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 просив відмовити у задоволенні заяви, посилаючись на її безпідставність.
Суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_7 в судове засідання не з'явились, про час та дату розгляду заяви про відвід були повідомлені належним чином. Суд вважає за можливе провести розгляд заяви про відвід судді у відсутність вказаних осіб, оскільки їхня неявка не перешкоджає розгляду вказаної заяви.
Заслухавши доводи заявника та думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження, судом встановлено таке.
Згідно до вимог ст. 75 КПК України встановлено вичерпний перелік підстав відводу судді, а саме: якщо суддя, є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї учасників кримінального провадження; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою ст. 35 цього Кодексу порядку визначення судді, для розгляду справи.
Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п. 1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року по справі «Білуха проти України» зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії», пункт 43).
У відповідності з практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод повинна визначатись суб'єктивними та об'єктивними критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).
Такі обставини при розгляді заяви про відвід судді ОСОБА_5 не встановлені, заявником не доведена наявність обставин, які б викликали сумніви в неупередженості судді та унеможливлювали ухвалення суддею об'єктивного рішення у справі, доводи викладені в заяві про відвід, не містять достатні доказів, що вказують на необ'єктивність чи упередженість судді. За таких обставин, суд дійшов до переконання про відмову у задоволенні заяви про відвід судді Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_5 , оскільки заявлений відвід є необґрунтованим та безпідставним.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 75, 76, 80, 81 КПК України, суд ,-
У задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід судді Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_5 від розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , кожного, у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1