ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/24525/24
провадження № 2-др/753/84/25
20 травня 2025 року Дарницький районний суд міста Києва у складі:
головуючий суддя Заставенко М.О.,
з секретарем судового засідання Долею М.А.,
за участі
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві заяву Приходька Олександра Єгоровича в інтересах Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Урлівська-36» про ухвалення додаткового рішення,
10.04.2025 до суду надійшла заява Приходька Олександра Єгоровича в інтересах Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Урлівська-36» про ухвалення додаткового рішення, у якій заявник просить ухвалити додаткове рішення у справі №753/24525/24 про стягнення з ОСОБА_1 понесені судові витрати позивача на правничу допомогу у розмірі 4 000 грн.
Заява обґрунтована наступним. Дарницьким районним судом міста Києва 09.04.2025 ухвалено рішення у цивільній справі №753/24525/24 за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Урлівська-36» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яким позовні вимоги задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Урлівська-36» заборгованість зі сплати внеску на купівлю дизель-генератора у розмірі 5 000 грн, судовий збір у розмірі 3 028,00 грн, а всього 8 028 грн. Позивачем понесені витрати на оплату правової допомоги адвоката у розмірі 4 000 грн. Оскільки рішення ухвалено на користь позивача, представник позивача просить відшкодувати витрати позивача на професійну правничу допомогу.
08.05.2025 до суду від відповідача надійшли заперечення, у яких вона просила відмовити у задоволенні заяви, обґрунтовуючи свою позицію тим, що голова правління не уповноважений укладати договори для представництва інтересів в суді, вказаний договір не був надісланий відповідачу, а розмір витрат не є співмірним із виконаною адвокатом роботою.
У судове засідання заявник не з'явився, подав заяву з проханням провести розгляд справи без його участі.
Представник відповідача у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні заяви.
Заслухавши представника відповідача, дослідивши заяву та матеріали справи, суд встановив наступні обставини приходить до таких висновків.
09.04.2025 ухвалено рішення у цивільній справі №753/24525/24 за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Урлівська-36» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яким позовні вимоги задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Урлівська-36» заборгованість зі сплати внеску на купівлю дизель-генератора у розмірі 5 000 грн, судовий збір у розмірі 3 028,00 грн, а всього 8 028 грн.
Під час винесення рішення питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу не вирішувалось.
У судовому засіданні до закінчення розгляду справи представник позивача зробив заяву про намір подати документи щодо понесених судових витрат протягом 5 днів з дня винесення рішення.
Сторона позивача звернулась до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у встановлений законом строк.
Відповідно до копії Договору № 24/02/25 про надання правової допомоги від 24.02.2025, сторони домовились, що за надання правової допомоги клієнт сплачує гонорар, який обчислюється виходячи з наступних показників: участь у судовому засіданні - 4 000 грн за одне засідання.
Позивачем повністю сплачено вартість послуг з правничої допомоги, що підтверджується рахунком № 08/04 від 08.04.2025, актом прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), платіжною інструкцією № 1054 від 08.04.2025 на суму 4 000 грн.
Частиною 1 ст. 133 ЦПК встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії чи позову (ч. 2 ст. 16 ЦПК України).
Одним з основних принципів цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
У разі недотримання вимог ч. 4 статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Отже, стороною документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, тому у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
При цьому, при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовував Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 28); у рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір; заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, справа "Баришевський проти України" від 26.02.2015).
У даній справі суд не може погодитись, що гонорар адвоката у розмірі 4 000 грн є співмірним зі складністю справи та фактично виконаною роботою адвоката.
Дана справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження, оскільки у відповідності до ст.ст. 19,274 ЦПК України є малозначною. Також, витрати позивача на правничу допомогу не є пропорційними до предмету спору та складають 80% ціни позову, а справа, зважаючи на предмет спору, не є складною.
З урахуванням предмета спору, ціни позову, складністю справи, обсягу виконаної роботи, необхідності та розумності відповідних витрат, враховуючи, що витрати у визначеному позивачем розмірі не є пропорційними до ціни позову, а також не є неминучими, суд вважає, що на відповідача у даній справі підлягає покладенню лише частина витрат, а саме 2 000 грн.
Водночас твердження відповідач про неправомірність представника користуватись професійною правничою допомогою спростовуються статутом ОСББ «Урлівська - 36» та законодавчо визначеним правом на професійну правничу допомогу, а копія договору про надання правової допомоги надіслана відповідачу 10.04.2025, підтвердження чого міститься в матеріалах справи.
Враховуючи співмірність складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з вимог розумності, справедливості та пропорційності, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви в розмірі 2 000 грн.
Керуючись ст.ст. 141, 270 ЦПК України суд,-
Заяву Приходька Олександра Єгоровича задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Урлівська-36» судові витрати на правничу допомогу у розмірі 2 000 грн.
Позивач Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Урлівська-36», код ЄДРПОУ 40934377, місце знаходження 02081, м. Київ, вул. Урлівська, 36, наявний електронний кабінет в системі «Електронний суд».
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою АДРЕСА_1 .
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту додаткового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст додаткового рішення складено 23.05.2025.
Суддя Заставенко М.О.