ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/5418/20
провадження № 1-кс/753/1283/25
"19" травня 2025 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , скаржника ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання ОСОБА_4 , про скасування арешту, накладеного в рамках кримінального провадження № 12020100020000822-
Суть клопотання.
Заявник звернулась до слідчого судді із клопотанням, про скасування арешту на майно, що був накладений ухвалою слідчого судді, у зв'язку з тим, що кримінальне провадження для забезпечення якого було застосовано відповідний захід закрито постановою слідчого. Разом з тим, враховуючи те, що слідчий не є суб'єктом, який при винесення відповідної постанови вирішує питання щодо забезпечення кримінального провадження, заявник вимушена була звернутися до слідчого судді із даною заявою, оскільки підстави для подальшого обтяження майна відсутні.
Рух справи.
06.05.2025 визначено слідчого суддю.
19.05.2025 постановлена ухвала.
Доводи учасників справ.
Заявник клопотання підтримала з підстав зазначених в останньому.
Прокурор зазначив, що не заперечує проти скасування арешту на майно, однак розгляд даного питання не належить до компетенції слідчого судді.
Встановлені обставини слідчим суддею.
Слідчим відділом Дарницького УП ГУНП у м. Києві здійснювалось досудове розслідування по кримінальному провадженню №12020100020000822 від 07.02.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, яке 01.08.2021 було закрито постановою слідчого на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 27.03.2020 справа № 753/5418/20 в рамках кримінального провадження №12020100020000822 від 07.02.2020, було задоволено клопотання про накладення арешту на майно, а саме накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4 на підставі судового рішення від 29.11.2024 (справа № 753/15141/24).
Мотиви слідчого судді при постановлені ухвали та норми застосовуваного закону.
У відповідності до ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілецьмайна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які небули присутні при розгляді питання про арешт майна мають право заявитиклопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Заявниця фактично є власницею обтяженого майна і не була присутня під час розгляду клопотання про його арешт, а тому має право на звернення до слідчого судді з відповідним клопотанням.
Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України у разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу.
З аналізу правової позиції ОП ККС ВС від 15.04.2024 у справі № 554/2506/22 вбачається, що згідно ч. 6 ст. 9 КПК у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.
Як визначено ч. 9 ст. 100 КПК, у разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу, однак не визначено порядку оскарження судового рішення, постановленого за результатом розгляду цього клопотання.
ОП ККС ВС зауважує, що посилання в ч. 9 ст. 100 КПК на те, що клопотання розглядається згідно зі статтями 171-174 КПК, слід сприймати як таке, що свідчить про наявність у суду за результатами такого розгляду відповідних повноважень вирішити питання про долю речових доказів і документів.
Також, відповідно до п. п. 30, 31 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 727/2878/19 (щодо юрисдикції спору про звільнення майна з-під арешту), окремою формою судової діяльності відповідно до КПК України 2012 року є судовий контроль, який реалізує слідчий суддя, за додержанням законів органами досудового розслідування та прокурором. Зміст і характер судового контролю в межах кримінального процесу пов'язаний передусім із необхідністю забезпечення прав і свобод людини як на стадії досудового розслідування кримінального провадження, так і після його закінчення.
На слідчого суддю покладена функція судового контролю за дотриманням прав і свобод осіб у кримінальному провадженні, зокрема, під час досудового розслідування (п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України 2012 року), і він наділений повноваженнями накладати арешт на майно та його скасовувати (ст. ст. 173,174 цього Кодексу). Крім того, у КПК України 2012 року немає заборони ініціювати перед слідчим суддею, коли кримінальне провадження вже закрив слідчий, питання про скасування арешту на майно, накладеного під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді на підставі приписів цього Кодексу.
З огляду на вказане, беручи до уваги відсутність у слідчого повноважень, при закритті кримінального провадження самостійно скасувати арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді, Велика Палата Верховного Суду вважає, що для гарантування прав і свобод осіб, на майно яких ухвалою слідчого судді за КПК України 2012 року накладений арешт у кримінальному провадженні, саме слідчий суддя, здійснюючи судовий контроль, повноважний за клопотанням власника або іншого володільця відповідного майна в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 174 цього Кодексу, вирішити питання про скасування такого арешту після закриття слідчим кримінального провадження.
Таким чином, з огляду на вищезазначені правові позиції вирішити питання щодо скасування арешту майна після закриття кримінального провадження охоплюється компетенцією слідчого судді.
Статтею 131 КПК України передбачено вичерпний перелік видів заходів забезпечення кримінального провадження, серед яких є арешт майна.
У відповідності до ч. 1 ст.174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чисуду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого,їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно із ст.1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Таким чином, з аналізу вищезазначених положень вбачається, що арешт може бути накладено у кримінальному провадженні виключно з чітким завданням, метою, та з урахуванням ряду питань, передбачених ч. 2 ст. 173 КПК України, а з огляду на те, що кримінальне провадження закрито та в подальшому у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба, наявні підстави для скасування арешту.
Керуючись ст. ст. 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. ст. 174, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання ОСОБА_4 , про скасування арешту, накладеного в рамках кримінального провадження № 12020100020000822 - задовольнити.
Скасувати арешт майна - квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1913854980000.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1