Справа №707/1615/25
Провадження №2/707/953/25
27 травня 2025 року м. Черкаси
Черкаський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Бароніна Д.Б.,
за участю секретаря Костроміної Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
1.Позиції сторін, процесуальні дії
1.1. ОСОБА_1 звернувся до Черкаського районного суду Черкаської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він перебував з відповідачкою у цивільному шлюбі з 2013 року по 2015 рік. ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син ОСОБА_3 . Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області у справі № 707/449/24 місце проживання сина ОСОБА_3 визначено з позивачем. З моменту винесення судом рішення відповідачка самоусунулася від виконання батьківських обов'язків, добровільно матеріальної допомоги на утримання сина не надає, фактично не цікавиться його життям. На підставі викладеного він вимушений звернутися до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідачки на його користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1/4 частини від всіх видів доходів відповідача, але не менше 3196 грн., починаючи з 01.05.2025 і до досягнення дитиною повноліття.
1.2. У судове засідання позивач не з'явився, надав суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, про причину неявки суд не повідомила, про день, час та місце слухання справи повідомлялася належним чином. Заяви про розгляд справи без її участі до суду не надходило, відзиву на позов від відповідачки також не надходило.
1.3. Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Позивач не заперечував проти заочного розгляду справи за відсутності відповідачки. У зв'язку з наведеним, суд вважав за можливе слухати справу за відсутністю відповідачки, а матеріали, що є у справі, достатніми для цього, про що було постановлено ухвалу, яка відображена в протоколі судового засідання.
2. Обставини справи, зміст спірних правовідносин
2.1. Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно 06.07.2023 Відділом державної реєстрації актів цивільної стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 29.08.2014 складено відповідний актовий запис № 1038. Батьком записаний ОСОБА_1 , матір'ю - ОСОБА_5 .
Згідно з рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 29.05.2024 у справі №707/449/24 визначено місце проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з його батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Рішення набрало законної сили 29.06.2024.
3. Релевантні джерела права та акти їх застосування
3.1. Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, що була ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27.02.1991 року, Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Частиною 1 ст. 183 СК України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
4. Оцінка доказів та аргументів сторін
4.1. Суд враховує, що відповідачка є матір'ю дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Дитина проживає з позивачем та перебуває на його утриманні, доказів надання відповідачкою допомоги на утримання дитини до суду надано не було. Крім того, до суду не було надано доказів того, що відповідачка має на утриманні інших осіб або її стан здоров'я не дозволяє йому брати участь в утриманні дитини.
З іншого боку суд зазначає, що прохання позивача визначити аліменти у розмірі не менше прожиткового мінімуму в розмірі 3196 грн. для дитини відповідного віку є необґрунтованим, оскільки мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину у розмірі прожиткового мінімуму може бути присуджений судом лише у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Така достатність не презюмується та має підтверджуватися відповідними доказами, проте таких доказів до суду надано не було.
Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд вважає, що справедливим та розумним покласти на відповідача обов'язок зі сплати аліментів на утриманняОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від всіх видів доходу щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Тобто, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
5. Розподіл судових витрат, інші процесуальні питання
5.1. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що позивач була звільнена від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів.
Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2019 по справі № 161/4985/17 зроблено висновок про те, що у разі задоволення позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір стягується з відповідача на користь держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини заявлених до нього позовних вимог, якщо цього відповідача також не звільнено від сплати судового збору.
Приймаючи до уваги вимоги ст. 141 ЦПК України, положення Закону України «Про судовий збір», а також часткове задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 605 грн. 60 коп.
5.2. У відповідності до ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 430 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.
Стягнути зі ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від всіх видів доходу щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 07.05.2025 і до досягнення дитиною повноліття - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відмовити у задоволенні іншої частини заявлених вимог.
Стягнути зі ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір в дохід держави у сумі 605 грн. 60 коп. (реквізити для сплати судового збору - отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).
Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Д. Б. Баронін