Справа №705/1794/23
1-кп/705/469/25
27 травня 2025 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області, в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4
представника потерпілого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022255360001017 від 07 грудня 2022 року, по обвинуваченню
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Умань, Черкаської області, громадянина України, українця, з вищою освітою, одруженого, на утриманні жодних осіб не має, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, -
ОСОБА_7 , 06.12.2022 близько 19 год. 05 хв., перебуваючи на території кафе «7/40», що розташоване в адміністративних межах м. Умань, Черкаської області, а саме на 548 км автодороги «Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам'янка» в бік м. Вінниця, в ході словесного конфлікту з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який виник на грунті раптово виниклих неприязних відносин, з метою спричинення йому тілесних ушкоджень, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, діючи умисно та цілеспрямовано, кулаком правої руки наніс йому близько 5-ти ударів в область голови з лівого боку, внаслідок чого ОСОБА_4 впав на підлогу. В подальшому, ОСОБА_4 піднявшись, з ціллю захисту виставив перед собою обидві руки та ОСОБА_7 в цей момент наніс ОСОБА_4 , ще один удар кулаком своєї правої руки в область пальців лівої руки ОСОБА_4 , після чого останній відчув різкий біль в місці удару. В подальшому, ОСОБА_7 кулаками обох своїх рук продовжив наносити удари в область голови та тулуба ОСОБА_4 , в результаті чого, відповідно до висновку експерта №05-7-01/661 від 13.01.2023 спричинив ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді синців лобної ділянки по середині, синців на верхній та нижній повіках лівого ока, садна підборіддя, два садна передньої поверхні правого передпліччя в нижній третині, садна лівої половини грудної клітки в проекції 11-12 ребер по коло хребтової лінії, садна нижньої третини правої гомілки по задній поверхні, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень та закритий краєвий уламковий перелом передньої поверхні основи дистальної фаланги 4 пальця з відходженням уламка, які відносяться до категорії ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.
Такі дії обвинуваченого ОСОБА_7 на досудовому слідстві кваліфіковані за ч. 1 ст. 122 КК України як заподіяння умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні злочину відповідно до пред'явленого йому обвинувачення, визнав повністю, погодився надати покази. Цивільний позов визнав частково.
Обвинувачений в судовому засіданні показав, що з потерпілим знайомий, раніше товаришували. 06.12.2022 близько 19.05 год. в кафе 7/40, що розташоване на автодорозі «Стрий-Тернопіль-Кропивницький - Знам'янка» зустрілися із знайомими пограти в шахи. Він приїхав сам, потерпілий приїхав з ОСОБА_8 .. Вони спільно сиділи за столом, відпочивали, грали в шахи, пили чай. Він мав образу на потерпілого через відео відносно його дружини. Потерпілий розпочав тему щодо відео, що стосувалося його дружини. Відбулася суперечка в ході якої він завдав приблизно п'ять ударів в область голови потерпілого та удар по руці. Свою вину визнає та щиро кається у вчиненому. Цивільний позов визнає частково на суму 10000 грн. моральної шкоди та 20000 грн. витрати на правову допомогу.
З урахуванням повного визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні злочину, а також враховуючи думку прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого за відсутності заперечень з їх сторони та за відсутності сумнівів у добровільності позиції обвинуваченого, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів обвинувачення щодо тих обставин, які ніким не оспорюються: часу, місця, способу, предмету, наслідків вчинення кримінального правопорушення, зазначених у обвинувальному акті.
Не дивлячись на визнання вини обвинуваченим, його вина у вчиненні кримінального правопорушення об'єктивно підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:
-показаннями потерпілого ОСОБА_4 , який в судовому засіданні показав, що з обвинуваченим знайомий, дружили на протязі семи років. Так, 06.12.2022 він, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 приїхали в кафе 7/40, присіли в критій бесідці та грали в шахи. В цій бесідці також відпочивали за столами інші люди. Через хвилин 40 до кафе зайшли ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та чоловік прізвище якого не пам'ятає, однак йому відомо, що даний чоловік є тренером спортивного залу «Марі Марі», із вказаними особами його раніше познайомив ОСОБА_7 .. ОСОБА_9 направився до нього та вихватив належний йому телефон та почав щось шукати в телефоні, потім сказав ОСОБА_7 , що це він ( ОСОБА_4 ) публікував якусь публікацію, в цей час ОСОБА_7 різко вскочив, в цей момент ОСОБА_10 та ОСОБА_9 почали його штовхати на ОСОБА_7 , а той почав наносити йому удари в голову. Таких дій від ОСОБА_7 він не очікував так як вони дружили на протязі тривалого часу. Що стало причиною таких дій з боку ОСОБА_7 він на той час не розумів. Він закривався від удару руками, тому ОСОБА_7 під час нанесення йому удару в голову вибив палець. В приміщенні кафе ОСОБА_7 наніс три удари в голову від чого він не втримав рівноваги та впав на спину. ОСОБА_8 намагався завадити бійці. Після чого вони всі вийшли на вулицю де ОСОБА_9 тримаючи належний йому телефон відійшов, а тренер ОСОБА_11 всі обставини знімав на свій мобільний телефон. На дворі ОСОБА_7 також наносив удари від яких він падав на землю. Він не пам'ятає, але за словами ОСОБА_8 на дворі ОСОБА_7 під час того як він упав наносив удари ногою по тулубу. Під час бійки на двір повиходили відпочиваючі, почали кричати та намагалися припинити бійку. Після чого він намагався уникнути нанесення йому ударів та сісти до свого автомобіля, однак ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не давали йому можливості це зробити, погрожували. Працівників поліції він не викликав, оскільки не розумів взагалі, що сталося. Коли приїхав додому дружина побачила його в такому стані та вони поїхали до лікарні, де йому надали медичну допомогу. Після події обвинувачений не вибачався, а навпаки почав погрожувати, переслідувати. Як в подальшому йому стало відомо, що причиною нанесення йому ударів зі сторони ОСОБА_7 стало нібито опублікування ним публікації, що стосується дружини ОСОБА_7 , яку насправді опублікував ОСОБА_9 .. Після події його нормальний спосіб життя було порушено, за станом здоров'я він не міг працювати. Через погрози він вимушений був переїхати з м. Умань. Вказав, що йому відомо, що ОСОБА_7 займається спортом.
- показами свідка ОСОБА_8 , який в судовому засіданні показав, що він, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 06.12.22 приїхали в кафе 7/40, що на трасі «Стрий-Тернопіль-Кропивницький - Знам'янка», грати в шахи. Потерпілий сидів поруч з обвинуваченим. Через деякий час прийшло троє осіб: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , а третього він не знає. Дані особи були знайомими ОСОБА_7 .. Вказані особи почали пред'являти претензії ОСОБА_4 та звинувачували його в тому, що він виклав компрометуюче відео на дружину ОСОБА_7 .. Вказані особи забрали у ОСОБА_4 мобільний телефон та передали ОСОБА_7 , який почав у ньому щось перевіряти. Почалася суперечка. ОСОБА_7 під час суперечки вдарив потерпілого ОСОБА_4 .. Перший удар ОСОБА_7 наніс стоячи біля столу. В подальшому ОСОБА_7 наніс ще кілька ударів ОСОБА_4 в область голови. Коли обвинувачений наносив удари потерпілий закривався руками, тому удари приходились і по руках. Потерпілий у відповідь ударів не наносив. Він намагався розборонити потерпілого і обвинуваченого. Потім вийшли на двір, там знову почалася бійка, під час якої ОСОБА_4 зачепився і впав на спину, при цьому руки не пошкодив. Під час бійки хтось із присутніх у закладі викликав поліцію і швидку. Коли бійка закінчилася всі роз'їхалися по домах. Потім йому зателефонував потерпілий та попросив поїхати з ним у лікарню.
- показами свідка сторони потерпілого ОСОБА_12 , яка з приводу цивільного позову в судовому засіданні показала, що є знайомою ОСОБА_4 .. Зі слів ОСОБА_4 стало відомо про події, які сталися, а саме про те, що його побив ОСОБА_7 . ОСОБА_4 після події мав важкий психологічний стан, був побитий. Вона його бачила 07.12.22 так як вони з друзями під'їхали до його дому, потерпілий вийшов та вони разом поїхали в кафе «Малина» на чай, де він розповів про події. На потерпілому були синці, перемотана рука, зі слів потерпілого в нього були поломані пальці.
- показами свідка сторони потерпілого ОСОБА_13 , яка з приводу цивільного позову в судовому засіданні показала, що потерпілий є її чоловіком, а з обвинуваченим вона знайома так як її чоловік та обвинувачений були друзями. Вказала, що робота чоловіка пов'язана з комунікацією з людьми, тому після події ОСОБА_4 за станом здоров'я не міг працювати, через наявність ссаден, синців на обличчі. На роботу потерпілий вийшов через місяць після події. Через чисельні забої ОСОБА_4 не міг спати, сидіти, самостійно пересуватися містом. Після події вони з чоловіком були вимушені переїхати, оскільки зі сторони обвинуваченого почався тиск, погрози. Обвинувачений не намагався вибачитись. Заяву до поліції вони не писали.
Дії обвинуваченого ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 122 КК України, як заподіяння умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисному ушкодженні, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Обставиною, що згідно зі ст. 66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченого, є щире каяття обвинуваченого у вчиненому злочині.
Обставин, що згідно зі ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, суд не вбачає.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого злочину, який віднесений до нетяжкого злочину; особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку в лікаря-нарколога, лікаря-психіатра не перебуває, одружений, раніше не судимий, наявність обставини, що пом'якшує покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, з урахуванням зазначеного суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_7 та попередження вчинення ним нових злочинів є покарання у виді позбавлення волі.
При цьому суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування призначеного йому покарання у виді позбавлення волі з випробуванням на підставі статті 75 КК України, поклавши на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
Під час досудового розслідування запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався. Під час судового розгляду учасники судового провадження клопотань про застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили не заявляли, тому суд не вбачає підстав для самостійного застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов, заявлений в порядку ст. 61 КПК України потерпілим ОСОБА_4 на загальну суму 120000,00 грн., підлягає частковому задоволенню, а саме на суму 40000 грн., з огляду на наступне.
Обвинувачений ОСОБА_7 цивільний позов визнав частково, а саме моральну шкоду на суму 10000 грн., та витрати потерпілого на правову допомогу в розмірі 20000 грн.
Відповідно до частини п'ятої статті 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
За частиною першою статті 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
В судовому засіданні на підставі досліджених судом доказів встановлено, що саме неправомірними діями обвинуваченого ОСОБА_7 потерпілому ОСОБА_4 спричинено тілесні ушкодження у вигляді синців лобної ділянки по середині, синців на верхній та нижній повіках лівого ока, садна підборіття, два садна передньої поверхні правого передпліччя в нижній третині, садна лівої половини грудної клітки в проекції 11-12 ребер по коло хребтової лінії, садна нижньої третини правої гомілки по задній поверхні, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень та закритий краєвий уламковий перелом передньої поверхні основи дистальної фаланги 4 пальця з відходженням уламка, які відносяться до категорії ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться у пунктах 3, 5 Постанови №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Суд приходить до висновку про наявність у потерпілого ОСОБА_4 протягом тривалого періоду часу, моральних страждань і переживань, оскільки неправомірними діями обвинуваченого ОСОБА_7 було спричинено численні синці та садна на обличчі та це, зважаючи на те, що ОСОБА_4 працює фізичною особою - підприємцем і робота пов'язана із спіклуванням з людьми, мало вплив на робочий процес, що також спричинило додаткові моральні страждання потерпілого. Всі ці обставини негативно позначилися на моральному стані потерпілого.
Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз. У будь-якому випадку розмір відшкодування повинен бути адекватним нанесеній моральній шкоді.
Суд вважає, що діями обвинуваченого ОСОБА_7 потерпілому ОСОБА_4 спричинена моральна шкода у зв'язку із негативними емоціями та переживаннями з приводу його побиття, у відповідності до частини першої статті 1167 ЦК України, з урахуванням принципу розумності та справедливості, суд вважає, що на користь потерпілого ОСОБА_4 з обвинуваченого ОСОБА_7 в рахунок відшкодування моральної шкоди необхідно стягнути 20000 гривень.
Крім цього, з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь потерпілого ОСОБА_4 підлягаю стягненню витрати на професійну правову допомогу в розмірі 20000 грн.. Цивільний позов в частині стягнення витрат потерпілого на правничу допомогу на вказану суму обвинувачений визнає.
Долю речових доказів по кримінальному провадженню вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі наведеного вище, керуючись статтями 369-371, 373, 374 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 2 років позбавлення волі.
На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного йому покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 рік.
На підставі п.п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_7 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 до ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у відшкодування моральної шкоди - 20000 грн., та витрати на правову допомогу в розмірі 20000 грн., а всього на загальну суму 40000грн.
Речові докази: компакт-диск формату DVD-R з вмістом відео-файлу «740_сh1_main_20221206190000_20221206192949», який зберігається при матеріалах кримінального провадження, 3 (три) фото зображення ОСОБА_4 , що зроблені самостійно потерпілим ОСОБА_4 після спричинення йому тілесних ушкоджень 06.12.2022, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження, залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення встановленого строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
В іншій частині вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_14