Справа № 570/6231/21
провадження № 1-кп/570/36/2025
15 травня 2025 року
Рівненський районний суд Рівненської області
в особі судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Рівному кримінальне провадження №12021186180000686 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нововолинськ Волинської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, з професійно-технічною освітою, непрацюючого, раніше засудженого, востаннє 22.11.2017 Володимир - Волинським міським судом Волинської області за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України із застосуванням ст.70, ч.І ст.71 КК України на 4 роки 2 місяці 5 днів позбавлення волі, 05.03.2018 Нововолинським міським судом Волинської області за ч.2 ст.185 КК України із застосуванням ч.І ст.71 КК України на 1 рік 5 місяців позбавлення волі, 31.08.2018 ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області на підставі ч.4 ст.70 КК України призначено остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання за вироком від 05.03.2018 більш суворим за вироком від 22.11.2017 призначивши остаточне покарання 4 роки 2 місяці 5 днів позбавлення волі, 23.12.2019 Ківерцівським районним судом Волинської області замінено невідбуту частину покарання за вказаним вироком у виді позбавлення волі строком 01 рік 10 місяців 20 днів більш м'яким у виді обмеження волі, 14.07.2021 звільнений з місць позбавлення волі на підставі ухвали Рівненського районного суду Рівненської області про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання на невідбутий термін покарання 2 місяці 24 дні
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні супермаркету «АТБ-Маркет», що розташований за адресою: масив Бурштиновий, 45, с. Бармаки, Рівненського району Рівненської області, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливим мотивом та з метою власного матеріального збагачення, шляхом вільного доступу, скориставшись відсутністю спостереження за ним з боку продавця та інших осіб, з торгівельних полиць вказаного магазину, таємно викрав три плитки шоколадки марки Milka 300 г. загальною вартістю 356 грн.70 коп., чим завдав вказаному підприємству майнову шкоду у вказаному розмірі.
Крім того, 30 жовтня 2021 року, о 21 год. 58 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні супермаркету «АТБ-Маркет», що за адресою: масив Бурштиновий, 45, с. Бармаки, Рівненського району Рівненської області, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливим мотивом та з метою власного матеріального збагачення, шляхом вільного доступу, скориставшись відсутністю спостереження за ним з боку продавця та інших осіб, з торгівельних полиць вказаного магазину, таємно викрав три плитки шоколадки марки Milka 300 г., загальною вартістю 491 грн.40 коп. чим завдав вказаному підприємству майнову шкоду у вказаному розмірі.
Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковано як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за ч. 2 ст. 185 КК України.
В судовому засіданні прокурор звернулася до суду з клопотанням про закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з набранням чинності Закону України № 3886-IX від 18 липня 2024 року Про внесення змін до КУпАП щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна.
Від представника потерпілого до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі.
Заслухавши думку прокурора та обвинуваченого, суд дійшов наступного висновку.
09 серпня 2024 року набрав чинності Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX, яким внесено зміни до законодавчих актів України, в тому числі до ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Дрібне викрадення чужого майна».
Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-ІХ) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового Кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн. крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1. ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць встановлено в розмірі 2 270 грн.
Таким чином відповідно до ст. 51 КУпАП (в редакції Закону № 3886-ІХ станом на 09 серпня 2024 року), крадіжка чужого майна вважається дрібною, якщо вартість такого майна на момент здійснення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто - 2 270 грн.
Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
У відповідності до ч. 2 ст. 4 КК України, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Згідно ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Внесені законодавцем зміни про кримінальну відповідальність призвели до часткової декриміналізації діяння, і дія згаданого Закону № 3886-ІХ має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.
Згідно ч. 1 ст. 479-2 КПК України, суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
У відповідності до ч. 3 ст. 479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
У вказаному кримінальному провадження ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно. Отже, діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 перестало бути кримінально караними.
Обвинуваченому роз'яснено, що підстава для закриття провадження у справі є нереабілітуючою, наслідки закриття провадження з нереабілітуючих підстав, тому він має право на продовження судового розгляду в загальному порядку, на що обвинувачений зазначив, що не бажає продовжувати судовий розгляд та просив закрити провадження.
Зважаючи на те, що обвинувачений також звернувся до суду з клопотанням та наполіг на закритті кримінального провадження відносно нього, розуміє наслідки закриття провадження з нереабілітуючих підстав, суд вважає за необхідне кримінальне провадження закрити, на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
З огляду на положення ст. 255 КУпАП, слід направити матеріали кримінального провадження до уповноваженого органу Національної поліції, для складання, за наявності для цього підстав, матеріалів про вчинення особою адміністративного правопорушення передбаченого ст. 51 КУпАП.
На підставі вищезазначеного та керуючись ЗУ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», ст. 284, 288, 479-2, ч.15 ст. 615 КПК України, суд
Клопотання задовольнити.
Кримінальне провадження №12021186180000686по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Матеріали кримінального провадження направити до органу Національної поліції України для складання, за наявності для цього підстав, матеріалів про вчинення особою адміністративних правопорушень, передбачених ст. 51 КУпАП.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта за проведення судової експертизи у розмірі 6864 (шести тисяч вісімсот шістдесяти чотирьох) гривень 40 копійок.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1