Справа № 570/2839/20
номер провадження 1-кп/570/17/2025
14 травня 2025 року м.Рівне
Рівненський районний суд Рівненської області
в особі судді ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_4 ,
потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
представника потерпілої ОСОБА_7 ,
обвинуваченої ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівному в режимі відеоконференції клопотання прокурора про звернення застави в дохід держави у кримінальному провадженні №12019180180001588 заобвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України
У провадженні Рівненського районного суду Рівненської області перебуває кримінальне провадження заобвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України.
Обвинувачена ОСОБА_8 в судове засідання особисто не з'явилась, а взяла участь в розгляді справи з власних технічних засобів, будь-яких поважних причин неявки до суду особисто не навела, місце свого перебування належним чином не повідомила та не підтвердила.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про звернення застави в дохід держави, яке мотивує тим, що ОСОБА_8 не виконала обов'язки передбачені ст. 194 КПК України,а саме: не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу суду. В судовому засіданні потерпілі та представник потерпілої підтримали клопотання про звернення застави в дохід держави.
У судовому засіданні обвинувачена та її захисник заперечували проти вказаного клопотання прокурора, зазначили, що обвинувачена відлучилась із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу судуз поважних підстав, оскільки вона є військовослужбовцем в лавах ЗСУ і має виконувати свій обов'язок та перебувати зоні бойових дій.
Заслухавши пояснення прокурора, обвинуваченої та її захисника, дослідивши клопотання, суд дійшов до наступного висновку.
Ухвалою суду від 10 січня 2025 року ОСОБА_8 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою та визначено розмір застави з вказаними обов'язків. ОСОБА_8 було звільнено з-під варти з ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» у зв'язку з внесенням застави. Відповідно до вимог абз. 3 ч. 4 ст. 202 КПК України з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
При цьому, на обвинувачену у разі внесення застави були покладені обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- заборонити цілодобове відвідування розважальних закладів (кафе, кафетерії, бари, ресторани, нічні клуби та інше)
- в період з 22 години до 07 години наступного дня заборонити відвідувати громадські місця;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Однак обвинувачена не виконала покладені на неї судом обов'язки, а саме: без дозволу суду відлучилась з населеного пункту, в якому вона проживає та не повідомила суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Згідно ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України,з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов'язків.
При порушенні умови такого запобіжного заходу як застава процедура його застосування включає також застосування заходів кримінально-процесуальної відповідальності. Так, у разі порушення умов застави - вона звертається в дохід держави (частина 8 статті 182 КПК).
З наведеного вище слідує, що звернення застави в дохід держави є невід'ємною складовою зміни запобіжного заходу в вигляді застави, яка передбачена частинами 8 та 10 статті 182 КПК, та охоплюється поняттям застосування запобіжного заходу в вигляді застави.
У зв'язку із викладеним, звернення застави в дохід держави має (із врахуванням особливостей цього заходу) відповідати встановленим правилам застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Частиною 3 ст. 182 КПК України встановлено, що при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України (частина 8 статті 182 КПК).
Метою припису частини 8 статті 182 КПК є запобігання порушенню підозрюваним покладених на нього обов'язків шляхом застосування заходу кримінально-процесуальної відповідальності за таке порушення. У той же час метою звернення застави в дохід держави не є відшкодування шкоди, у завданні якої особа підозрюється.
При цьому суд звертає увагу, що застава є безстроковим запобіжним заходом, тому її строк не може бути визначний ухвалою суду, і вона без визначення строку забезпечує виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду.
Отже, у разі порушення умов такого запобіжного заходу як застава (зокрема, якщо обвинувачена без дозволу суду відлучилась з населеного пункту, в якому вона проживає та не повідомила суд про зміну свого місця проживання (перебування) та/або місця роботи), суд вправі застосувати заходи кримінально-процесуальної відповідальності - звернути заставу (її частину) в дохід держави.
З огляду на викладене клопотання прокурора обґрунтовано правовими підставами, доведено, що ОСОБА_8 відлучилася із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу суду,та не повідомила суд про зміну свого місця проживання (перебування) та/або місця роботи, заставодавець не виконав своїх обов'язків щодо забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченої, а тому суд приходить до переконання, що вимога прокурора про звернення застави в дохід держави є законною та обґрунтованою належними й допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню, з чим також були згодні інші учасники даного кримінального провадження.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 202, 372 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про звернення застави в дохід держави задовольнити повністю.
Звернути в дохід держави заставу в розмірі 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, яку було внесено на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області на підставі ухвали Рівненського районного суду Рівненської області від 10 січня 2025 року (справа 570/2839/20), та зарахувати її до спеціального фонду Державного бюджету України.
Ухвала суду може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1