Справа № 732/585/25
Провадження № 3/732/451/25
26.05.2025 м. Городня
Суддя Городнянського районного суду Чернігівської області Бойко А. О., у присутності секретаря Бондаренко Т. А., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , розглянувши справу, що надійшла з відділення поліції №3 Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, адреса: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
12 квітня 2025 року о 01 год 38 хв, у с. Вихвостів Чернігівського району Чернігівської області по вул. Покровській, 15, водій ОСОБА_1 керував незареєстрованим транспортним засобом «ИЖ Планета 3» у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився зі згоди водія на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу «Drager 2279» (результат становить 1,30 проміле).
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху.
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав, з протоколом про адміністративне правопорушення погодився. Вказав, що дійсно керував мотоциклом у стані алкогольного сп'яніння.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , всебічно, повно і об'єктивно дослідивши матеріали справи, переглянувши відеозапис, який долучений до протоколу про адміністративне правопорушення, суддя дійшла наступного.
У силу ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно із п. 2.9а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані сп'яніння, передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані сп'яніння, а так само ухилення осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
У п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 за №1452/735, передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно із п. 3 вказаної Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Наявність саме таких ознак виявлена 12.04.2025 у ОСОБА_1 , а тому у працівників поліції були підстави пропонувати йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Сукупністю доказів справи, у тому числі протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 297934 від 12.04.2025, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, роздруківкою із результатом тестування за допомогою приладу «Drager» від 12.04.2025, відеозаписами з нагрудної камери поліцейського підтверджується факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Так, з переглянутого відеозапису на DVD-диску, долученому до протоколу, вбачається, що саме ОСОБА_1 керував, зазначеним у протоколі про адміністративне правопорушення, транспортним засобом. Працівник поліції виявив у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння та запропонував йому пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального приладу, на що він погодився. Результат тестування становив - 1,30 проміле, проти результатів огляду ОСОБА_1 не заперечував.
Докази справи у їх сукупності не викликають сумніву у їх належності та достовірності, зафіксовані цими доказами фактичні дані свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При вирішенні питання про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення, суддя враховує, що санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП є безальтернативною, а тому вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
З довідки ВП №3 від 14.04.2025 № 2097/124/48.3/25 убачається, що ОСОБА_1 , згідно з базою ІНПН Цунамі посвідчення водія не отримував.
Суд зазначає, що відповідно до висновку Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеного в постанові від 04.09.2023 у справі № 702/301/20, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
У вищезазначеній постанові Верховний Суд окремо підкреслив, що особи, які керують ТЗ без достатніх теоретичних і практичних знань та без посвідчення водія, створюють підвищену суспільну небезпечність, а тому запобігальна мета додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати ТЗ в такому разі набуває особливого значення.
Суд, розглядаючи вказану справу, враховує, що внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспортного засобу створюється реальна небезпека для життя і здоров'я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров'ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею Правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.
При цьому слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета адміністративного стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.
Отже, з метою реалізації попереджувальної мети адміністративного стягнення, з урахуванням позиції Верховного Суду, суд вважає за необхідне позбавити особу права керування ТЗ навіть за відсутності у неї такого права.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
На підставі викладеного, керуючись статтями 40-1, ч. 1 ст. 130, ст. 221, 251-252, 268, 279-280, 283-285, 294 КУпАП, статті 4 Закону України «Про судовий збір», суддя
Визнати винуватим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, притягнути його до адміністративної відповідальності та накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення їй копії постанови про накладення штрафу.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, штрафу (одержувач: ГУК у Чернігівській області /Чернігівська область/21081300 код отримувача (ЄДРПОУ) 37972475 банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) р/р UA528999980313070149000025001 код класифікації доходів 21081300, призначення : адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху./ у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, стягується подвійний розмір штрафу, тобто 34000 (тридцять чотири тисячі) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп на користь держави // отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106 Код отримувача (Код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), р/р UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106 ).
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляції через Городнянський районний суд Чернігівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя А. О. Бойко